Рішення № 139176962, 14.08.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/1456/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Глевчук В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:

Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36068147)

до фізичної особи-підприємця Любецького Геннадія Броніславовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 93414,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Кифірюк А.В. (в залі суду);

від відповідача - Максимчук А.В. (в залі суду).

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог. Позиції сторін.

Чернівецька міська рада (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36068147) звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Любецького Геннадія Броніславовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 29.10.2007 в розмірі 93414,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Чернівецькою міською радою та ПП Любецьким Г.Б. укладено Договір оренди землі від 29.10.2007 на земельну ділянку комунальної власності.

Рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 26.02.2021р. №118 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення Чернівці міської ради V скликання від 12.02.2008р. №510» з 01.01.2022р. введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Чернівці.

Згідно з інформацією, наданою листами Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 07.11.2025 за вих. №7664/5/24-13-24-12, та за вих. №1987/5/24-13-24-12 від 26.03.2026 задекларовані суми орендної плати відповідно до поданої Любецьким Г.Б. звітності за 2022-2025рр. не відповідають вищезазначеним нормам та вимогам.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати у встановленому новому розмірі, визначеному після зміни нормативної грошової оцінки порушує майнові права та інтереси територіальної громади м. Чернівці.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 22.10.2025р. №НВ-9982864352025, виданого автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:37:001:0024 становить 6 764 621,63 грн (станом на 2025 рік).

Враховуючи викладене, департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради проведено розрахунок орендної плати за землю, не сплаченої орендарем у зв`язку із введенням в дію з 01.01.2022 року нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці, яка підлягає стягненню з орендаря земельної ділянки комунальної власності за період з 2022 по 2025 рік на суму 93 413,97 грн.

І.І. Дії та аргументи Позивача.

Позивач у своїй відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача та наполягає на наявності заборгованості з орендної плати за 2022-2025 роки, зважаючи на таке.

Визначена рішенням суду у справі № 926/01/20 сума 118 265,55 грн є результатом застосування ставки 3 % до НГО земельної ділянки, чинної на момент вирішення тієї справи, а тому встановлення її грошового еквівалента не змінило правової природи орендної плати та механізму її визначення.

Позивач зазначає, що з 01.01.2022 введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель м. Чернівці, у зв`язку з чим розмір орендної плати підлягає визначенню з урахуванням нової НГО. Нормативна грошова оцінка є законодавчо визначеною основою для обчислення орендної плати за землі державної та комунальної власності.

Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, позивач вважає, що з моменту початку застосування зміненої НГО відповідно змінюється обов`язок орендаря щодо розміру орендної плати, а попереднє внесення змін до договору для стягнення недоплаченої орендної плати не є необхідним. ВП ВС визначила належним способом захисту в такому випадку саме вимогу про стягнення несплаченої орендної плати.

Доводи відповідача щодо преюдиціальності та остаточності рішення у справі № 926/01/20 позивач відхиляє, оскільки зазначена справа стосувалася внесення змін до договору відповідно до НГО, чинної у 2020 році, тоді як цей спір стосується іншого періоду 2022-2025 років - та наслідків введення нової НГО з 01.01.2022.

Факт сплати відповідачем у 2022-2025 роках орендної плати в проіндексованому розмірі позивач не заперечує, однак вважає такі платежі лише частковим виконанням зобов`язання, оскільки вони не відповідають розміру орендної плати, розрахованому з урахуванням нової НГО.

Відтак, позивач просить стягнути 93 413,97 грн заборгованості з орендної плати.

У своїх запереченнях щодо заявлених відповідачем 48 423,20 грн витрат на професійну правничу допомогу позивач вказав, що вважає їх неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та ціною позову, зазначаючи, що частина зазначених в акті послуг фактично охоплюється підготовкою відповідних процесуальних документів, у зв`язку з чим просить зменшити такі витрати до 2000,00 грн.

І.ІІ. Дії та аргументи Відповідача.

Відповідач у своєму відзиві на позов проти задоволення позову заперечує, посилаючись на відсутність заборгованості з орендної плати, враховуючи наступне.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.03.2021 у справі № 926/01/20, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, внесено зміни до пункту 5 договору оренди землі № 4193 від 29.10.2007 та встановлено річну орендну плату у твердій грошовій сумі 118 265,55 грн.

При цьому положення про визначення орендної плати у розмірі 3 % НГО до чинної редакції договору включено не було.

На переконання відповідача, ставка 3 % НГО була застосована судом у справі № 926/01/20 виключно для обчислення конкретного розміру орендної плати на момент внесення змін до договору та реалізована шляхом її визначення у твердій грошовій сумі.

Тому введення з 01.01.2022 нової нормативної грошової оцінки земель м. Чернівці не спричиняє автоматичної зміни встановленої договором орендної плати.

Для зміни її розміру, на думку відповідача, необхідне внесення змін до договору за згодою сторін або в судовому порядку.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 914/2848/22 відповідач вважає незастосовним до спірних правовідносин, оскільки автоматична зміна розміру орендної плати у зв`язку зі зміною НГО стосується випадків, коли самим договором орендна плата визначена у відсотковому співвідношенні до НГО, тоді як у спірному договорі її встановлено у конкретній грошовій сумі.

Також, відповідач посилається на обов`язковість та остаточність рішення у справі № 926/01/20 і вважає здійснений позивачем односторонній перерахунок орендної плати фактичною зміною встановленої судом умови договору без дотримання процедури її зміни.

У зв`язку з чим відповідач вважає нарахування 93414,00 грн заборгованості безпідставним та просить у задоволенні позову відмовити.

ІІ. Процесуальні дії та рішення суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 15.04.2026 позовну заяву залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду.

16.01.2026 через систему "Електронний суд" за вх. № 1503 на виконання Ухвали від 15.04.2026 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.04.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.05.2026.

19.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання за вх. № 2048 відповідно до якого просить відкласти підготовче засідання на іншу дату.

В судовому засіданні 20.05.2026 постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 17.06.2026.

12.06.2026 через систему "Електронний суд" за вх. № 2818 від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, яка була задоволена судом.

17.06.2026 через систему "Електронний суд" за вх. № 2520 від представника відповідача надійшов відзив на позов, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні17.06.2026 постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 30.06.2026.

19.06.2026 через систему "Електронний суд" за вх. № 2970 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

29.06.2026 через систему "Електронний суд" за вх. № 3100 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 30.06.2026 постановив протокольну ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 31.07.2026.

31.08.2026 через канцелярію суду представником відповідача поданий повний розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В судовому засіданні 31.07.2026 оголошено перерву до 14.08.2026.

04.08.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача за вх. № 3740 надійшли заперечення в змісті яких просить зменшити суму заявлених до стягнення суми витрат на надання правничої довопоги до 2000 грн.

14.08.2026 під час розгляду справи представником відповідача подані письмові судові дебати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

ІІІ. Установлені судом обставини.

Рішенням Чернівецької міської ради 17-ї сесії V скликання від 31 травня 2007 року № 323 «Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення» (пункт 19.2) надано підприємцю Любецькому Геннадію Броніславовичу земельну ділянку за адресою: м. Чернівці, провул. Миколаївський, 14, площею 0,2036 га, в оренду терміном до 27 лютого 2052 року для обслуговування нежитлової будівлі (копія витягу з рішення додається).

Так, між Чернівецькою міською радою та фізичною особою-підприємцем Любецьким Г.Б. укладено Договір оренди землі від 29.10.2007р. №4193 на земельну ділянку комунальної власності.

Відповідно до пункту 1 Договору Орендодавець на підставі рішення 17 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 31.05.2007 року за №323 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в м. Чернівці, на пров. Миколаївському, 14.

Пунктом 4 Договору визначено, що земельна ділянка надається в оренду терміном до 27.02.2052 для обслуговування нежитлової будівлі.

Відповідно до пункту 9 Договору оренди земельної ділянки передбачено можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема, у випадках, передбачених законом.

Таким чином, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відповідно до вимог Податкового кодексу України є базою для визначення розміру орендної плати, є випадком, передбаченим законом, та підставою для перегляду розміру орендної плати у розумінні пункту 9 Договору.

Відповідно до пункту 6.2. Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки в місті Чернівцях, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008р. №715 (зі змінами, внесеними рішенням Чернівецької міської ради від 28.07.2011р. №221), розмір орендної плати переглядається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України, в тому числі рішеннями Чернівецької міської ради, що набрали чинності, у порядку визначеному законодавством, або умовами Договору оренди землі.

Рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 26.02.2021р. №118 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення Чернівці міської ради V скликання від 12.02.2008р. №510» з 01.01.2022р. введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Чернівці.

Вказане рішення, як нормативний акт, доведено до відома населення серед іншого і шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради: https://city.cv.ua/search/documents/rmr_2_118_20210226.docx.

Таким чином, позивач вважає, що починаючи з 2022 року річний розмір орендної плати визначається за нормами Податкового кодексу України та обчислюється відповідно до рішення міської ради від 26.02.2021 № 118 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008р. № 510».

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (пункт 7.12. постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20). Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».

Нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати.

Отже, нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах.

Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Згідно з інформацією, наданою листами Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 07.11.2025 за вих. №7664/5/24-13-24-12, та за вих. №1987/5/24-13-24-12 від 26.03.2026 задекларовані суми орендної плати відповідно до поданої Любецьким Г.Б. звітності за 2022-2025 на думку позивача не відповідають вищезазначеним нормам та вимогам.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати у встановленому новому розмірі, визначеному після зміни нормативної грошової оцінки порушує майнові права та інтереси територіальної громади м. Чернівці.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 22.10.2025р. №НВ-9982864352025, виданого автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:37:001:0024 становить 6764621,63 грн (станом на 2025 рік).

Враховуючи викладене, департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради проведено розрахунок орендної плати за землю, не сплаченої орендарем у зв`язку із введенням в дію з 01.01.2022 року нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці, яка підлягає стягненню з орендаря земельної ділянки комунальної власності за період з 2022 по 2025 рік на суму 93 413,97 грн.

ПеріодНормативна грошова оцінка в розрахунков ому періоді (НГО з урахуванням коефіцієнтів індексації), грнСтавка орендної плати, %Орендна плата за землю згідно зміненої НГО, грнОрендна плата, визначена у податковій декларації орендаря, грнНесплачена орендна плата (заборговані сть), грн2022 рік4 997 179,283149 915,37130 092,1119 823,262023 рік5 746 756,183172 402,68149 605,9222 796,762024 рік6 039 840,743181 195,23157 235,8223 959,412025 рік6 764 621,633202 938,66174 104,1226 834,54Всього 93 413,97

Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради 14.11.2025 на адресу Відповідача - Любецького Г.Б. було надіслано лист №24/01- 08/3-04/4/1927, в якому останньому запропоновано подати уточнену податкову декларацію за періоди з 2022 по 2024 рік до Головного управління ДПС у Чернівецькій області та сплатити суму несплаченої орендної плати, зазначену в розрахунку.

Проте станом на дату звернення з позовною заявою до суду Любецького Г.Б. не сплатив зазначену в розрахунку несплачену орендну плату, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

ІV. Оцінка установлених обставин та норм діючого законодавства, позиція суду.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Відповідно до статей 76-79, 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність та вірогідність доказів, а також їх взаємний зв`язок у сукупності на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього їх дослідження.

Отже, саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести не лише факт зміни НГО, але й усі складові здійсненого ним розрахунку та правову підставу виникнення у відповідача грошового зобов`язання саме у заявленому розмірі.

Оскільки, заявлена до стягнення заборгованість визначена шляхом застосування до НГО земельної ділянки ставки 3 %, позивач повинен довести правову підставу застосування саме такого коефіцієнта до спірних договірних правовідносин.

Складений позивачем розрахунок є похідним від вихідних даних та правових передумов, покладених у його основу, а тому сам по собі не підтверджує існування грошового зобов`язання у зазначеному в ньому розмірі.

Суд при вирішенні спору про стягнення заборгованості не може обмежитися перевіркою арифметичної правильності кінцевої суми.

Перевірці підлягає весь механізм її формування: вихідні показники, правова підстава їх застосування, відповідність використаного коефіцієнта умовам договору, порядок індексації та наявність правових підстав для виникнення заявленого грошового зобов`язання.

При цьому, суд не може самостійно визначати відсутню складову заявленого розрахунку, встановлювати інший коефіцієнт, обирати іншу формулу або доповнювати зміст договору умовою, якої його чинна редакція не містить, оскільки це суперечило б установленому статтею 74 ГПК України розподілу процесуального обов`язку доказування.

Відповідно до статей 11, 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами частини другої статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім випадків, передбачених законом.

За змістом статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Дослідивши договір оренди землі №4193 від 29.10.2007, суд установив, що первісно пунктом 5 договору річну орендну плату було визначено у грошовій формі в сумі 22 251,64 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/01/20, яке набрало законної сили, внесено зміни до пункту 5 договору оренди землі №4193 від 29.10.2007 та викладено його у редакції, відповідно до якої річна орендна плата становить 118 265,55 грн та вноситься орендарем у грошовій формі.

Внаслідок набрання зазначеним судовим рішенням законної сили розмір річної орендної плати за спірним договором закріплений у визначеній грошовій сумі.

Чинна редакція пункту 5 договору не містить умови про визначення орендної плати у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не встановлює ставки 3 % від НГО та не передбачає формули, відповідно до якої кожна наступна зміна НГО автоматично спричиняє визначення нового розміру орендної плати шляхом множення актуальної НГО на 3 %.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача не заперечувала, що орендна плата за чинною редакцією договору визначена у твердій грошовій сумі.

Отже, дослідивши зміст договору у редакції, чинній у спірний період, суд дійшов висновку, що розмір річної орендної плати за спірним договором визначений у твердій грошовій сумі - 118 265,55 грн, а не у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відтак, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 відповідно до якої Велика Палата Верховного Суду виснувала, що нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності відбувається шляхом множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, погоджений сторонами у договорі, але у законодавчо встановлених межах.

Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з моменту початку застосування нового розміру нормативної грошової оцінки земель державної або комунальної власності автоматично змінюються права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати у разі, якщо такий розмір визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Однак, суд дійшов висновку, що наведений правовий висновок пов`язує автоматичну зміну розміру орендної плати внаслідок зміни НГО, якщо в договорі визначено, що розмір орендної плати визначається у відсотковому співвідношенні до НГО враховуючи, що у правовідносинах, які були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №914/2848/22, відповідний договір безпосередньо передбачав визначення орендної плати у відсотковому співвідношенні до НГО.

Проте, у даній справі чинна редакція пункту 5 договору встановлює визначену грошову суму 118 265,55 грн.

За таких обставин, автоматична зміна орендної плати, щодо якої висловилася Велика Палата Верховного Суду у справі №914/2848/22, не може бути застосований без установлення того, що чинними умовами договору розмір орендної плати був визначений у відсотковому співвідношенні до НГО.

Сам факт того, що сума 118 265,55 грн при її попередньому визначенні могла бути арифметично розрахована із застосуванням певного відсоткового співвідношення до НГО, не змінює змісту чинної редакції пункту 5 договору.

Суд висновує, що арифметичний спосіб, за допомогою якого була отримана грошова сума при попередньому вирішенні спору, не може бути ототожнений зі змістом встановленої судом договірної умови та без відповідної правової підстави перетворений на постійно діючу формулу для наступних розрахункових періодів.

Як встановлено судом, рішенням Чернівецької міської ради №118 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці та введено нову нормативну грошову оцінку в дію з 01.01.2022.

Суд не заперечує факт введення з 01.01.2022 нової НГО, її значення як бази для визначення орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та передбачену законодавством необхідність її індексації.

Проте, встановлення нового розміру НГО земельної ділянки та встановлення сталого розміру орендної плати за користування нею є взаємопов`язаними, однак не тотожними.

З наданих позивачем розрахунків убачається, що після введення нової НГО позивач визначив її розмір за відповідні розрахункові періоди, застосував відповідні коефіцієнти індексації та до отриманих величин застосував ставку 3 %, після чого визначив різницю між обчисленою таким способом орендною платою та фактично задекларованими відповідачем сумами.

Отже, заявлена до стягнення заборгованість була розрахована за формулою:

нормативна грошова оцінка ? 3 % = річна орендна плата.

Проте, такого способу визначення орендної плати чинна редакція пункту 5 договору не містить.

Суд констатує, що зміна НГО з 01.01.2022 сама по собі не підтверджує наявності правової підстави для застосування до неї ставки 3 %, оскільки НГО є базою обчислення платежу, тоді як застосований до неї коефіцієнт є окремою складовою такого розрахунку.

Крім того, судом також досліджено пункт 6 договору, відповідно до якого розмір орендної плати індексується відповідно до чинного законодавства України, а орендар самостійно щорічно станом на 1 січня поточного року проводить перерахунок річної орендної плати за результатами середньорічного індексу інфляції.

Зазначений пункт рішенням суду, яким внесено зміни до пункту 5 договору, не змінювався, а тому продовжує регулювати правовідносини сторін.

Отже, положення пунктів 5 та 6 договору підлягають застосуванню у взаємозв`язку оскільки пунктом 5 у чинній редакції встановлено конкретний розмір річної орендної плати у грошовій сумі, тоді як пунктом 6 урегульовано порядок індексації такого розміру орендної плати.

Натомість зі змісту розрахунків, покладених в основу позову, вбачається застосування іншого механізму відповідно до якого позивач не здійснює індексацію встановленої пунктом 5 договору річної орендної плати у сумі 118 265,55 грн за правилами пункту 6 договору, а виходить із нормативної грошової оцінки земельної ділянки, застосовує до неї відповідні коефіцієнти індексації НГО, після чого до отриманого значення застосовує ставку 3%, визначаючи таким способом новий розмір річної орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що чинна редакція пункту 5 договору та пункт 6 договору не містять умови, відповідно до якої після кожної зміни або індексації НГО орендна плата автоматично визначається як 3 % від НГО.

Відтак, посилання позивача на індексацію НГО не усуває необхідності доведення правової підстави застосування до отриманої величини саме ставки 3 %.

Суд також дослідив положення пункту 9 договору щодо перегляду розміру орендної плати згідно якої передбачена договором можливість перегляду орендної плати не є тотожною автоматичній зміні способу її визначення та сама по собі не встановлює формули, за якою після зміни НГО орендна плата безумовно повинна становити 3 % від її нового значення.

Отже, позивач, здійснивши розрахунок заявленої до стягнення заборгованості із застосуванням до НГО ставки 3 %, не довів правової підстави застосування саме такого способу визначення орендної плати, більше того застована позивачем формула обчислення заборгованості суперечить умовам п. 5, п. 6 та п. 9 вказаного договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено виникнення у відповідача грошового зобов`язання саме у заявленому розмірі, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

V. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено до стягнення 48423,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат повязаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката позивач долучив: копію договору про надання правової допомоги від 12.06.2026, укладений між ФОП Любецьким Г.Б. (Позивачем) та адвокатом Максимчук А.В.; копію свідоцтва ЧЦ № 000165 від 28.07.2017 про право на зайняття адвокатською діяльністю вказаною особою; довіреність від 28.03.2025; попередній розрахунок суми судових витрат від 16.06.2026 на суму 27670,00 грн та повний розрахунок суми судових витрат від 30.07.2026 на суму 48423,20 грн.

Відтак, відповідно до наданих розрахунків адвокат Максимчук А.В. надав наступні послуги:

- Збір, перевірка, належне засвідчення копій письмових та електронних доказів по справі - 1 година, вартість однієї години складає 3458,80 грн.

- Підготовка клопотань-заяв про ознайомлення з матеріалами справи - 1 година, вартість однієї години складає 3458,80 грн.

- Підготовка відзиву, направлення копій відзиву та доданих до нього документів сторонам у справі та його подача до суду - 5 годин, вартість однієї години складає 3458,80 грн.

- Підготовка запереченянь, направлення копій заперечення та доданих до нього документів сторонам у справі та його подача до суду - 3 години, вартість однієї години складає 3458,80 грн.

- Підготовка письмових судових дебатів їх подача до суду - 1 година, вартість однієї години складає 3458,80 грн.

- Підготовка до розгляду справи у підготовчому провадженні, представництво клієнта та участь у підготовчих засіданнях - 2 години, вартість однієї години складає 3458,80 грн.

- Підготовка до розгляду справи по суті представництво клієнта та участь у засідання з розгляду справи по суті - 1 година, вартість однієї години складає 3458,80 грн.

Загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до витраченого часу складає 48423,20 грн за 14 годин ( пункт 2.1. Договору).

Відповідач у своїх запереченнях просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із неспівмірністю зазначених витрат із складністю справи та виконаними адвокатом роботами до 2000 грн враховуючи настпуне.

Як зазначив представник позивача, Відповідачем завищено вартість витрат на професійну правничу допомогу, оскільки дана справа не містить як значної кількості доказів на підтвердження обставин, які підлягають встановленню, так і не потребує вирішення складних правових питань, які мають значення для цієї справи.

Крім того, дослідивши акт прийому-передачі наданих послуг звернув увагу суду, на те, що підготовка відзиву на позовну заяву включає в себе такі види послуг як ознайомлення із матеріалами справи формування позиції у справі та узгодження її з клієнтом. Аналогічно підхід застосовний і до підготовки заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву. Відтак, підготовка до розгляду справи у підготовчому засіданні та участь у засіданнях включає у себе формування загальної позиції сторони та підготовку до розгляду справи по суті.

Також зазначив, що розгляд даної справи відкладався за клопотанням представника Відповідача, що в свою чергу призвело до затягування розгляду справи та понесення додаткових витрат з боку Відповідача.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові ВП ВС від 27 листопада 2019 року у справі № 826/5508/18, оцінка витрат на правничу допомогу повинна враховувати складність справи, обсяг наданих послуг, а також поведінку сторін. Наявність лише загальних процесуальних дій (подання відзиву, участь в одному чи кількох судових засіданнях) не свідчить про підвищену складність.

Відтак вказав, що дана категорія справ відноситься до малозначних, оскільки сума стягнення складає 93 414,00 грн, в противагу цього представник Відповідач хоче відшкодувати з Позивача більше половини суми заборгованості, що в свою чергу є безпідставним та таким, що суперечить фактичним витратам.

Постанова Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 752/12294/17-ц вказує, що суд має право зменшити розмір витрат, якщо вони є надмірними або не підтверджені належними доказами фактичного виконання обсягу робіт. Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, необхідно врахувати статтю 41 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод », правило 602 Регламенту Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі ««East/West Alliance Limited» проти України» та рішення , у якому зазначено, що заявник має право на компенсацію витрат на адвоката, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, їхній розмір обґрунтованим; чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір цих витрат співмірним із складністю справи та складністю виконаних адвокатом робіт, витраченим адвокатом часом на виконання робіт та обсягом наданих послуг, ціною позову, значенням справи для сторони; поведінку сторін під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору; чи міг результат вирішення справи вплинути на репутацію сторони та чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи вищевикледене, дослідивши всі подані докази про надання правничої допомоги адвокатом Максимчук А.В. в їх сукупності, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення враховуючи наступне.

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3 - ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони, при цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Суд погоджується з доводами відповідача, що сума витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката є неспівмірною із складністю справи та зазначає, що дана справа не містить значної кількості доказів та обставин, які підлягають встановленню.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд, з урахуванням заперечень відповідача, суд констатує, що справа є нескладною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль, розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребують значного часу.

За таких обставин, встановивши невідповідність заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до наданих адвокатом послуг та витраченого на них часу, суд дійшов висновку про їх зменшення до 20000,00 грн.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору у сумі 3328,00 грн, сплачені за платіжною інструкцією № 451 від 08.04.2026.

Пункт 2 частини 2 статті 129 ГПК України встановлює, що судовий збір покладається у разі відмови у позові на позивача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36068147) на користь фізичної особи-підприємця Любецького Геннадія Броніславовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) витрати на надання правничої допомоги в розмірі 20000,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 24.08.2026.

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.