Ухвала суду № 139176877, 24.08.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"24" серпня 2026 р.Справа № 924/918/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши в порядку наказного провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю ''Мережа Сервісних Станцій ''Тідісі-Дальнобой'' про видачу судового наказу щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Святого Вадима Васильовича 48360,00грн. заборгованості за поставлений товар, 14508,00грн. штрафу на підставі п. 10.2. договору поставки № 145/2025 П та витрат зі сплати судового збору у розмірі 332,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ''Мережа Сервісних Станцій ''Тідісі-Дальнобой'' звернулось до Господарського суду Хмельницької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Святого Вадима Васильовича 48360,00грн. заборгованості за поставлений товар, 14508,00грн. штрафу на підставі п. 10.2. договору поставки № 145/2025 П та витрат зі сплати судового збору у розмірі 332,80 грн.

20.08.2026 судом частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю 'Мережа Сервісних Станцій ''Тідісі-Дальнобой'' та видано судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Святого Вадима Васильовича 48360,00грн. заборгованості за поставлений товар та 332,80грн. витрат зі сплати судового збору.

Щодо заявлених вимог про видачу судового наказу в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Святого Вадима Васильовича 14508,00грн. штрафу на підставі п. 10.2. договору поставки № 145/2025П суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 509, ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

З аналізу вказаних норм чинного законодавства слідує, що штраф та пеня не є заборгованістю за договором, а є штрафною санкцією. Вимоги про сплату штрафу та пені у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником.

Отже, вимоги в частині стягнення штрафних санкцій не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Враховуючи, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги про стягнення 14508,00грн. штрафу на підставі п. 10.2. договору поставки № 145/2025П, які за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині цих вимог.

Відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мережа Сервісних Станцій ''Тідісі-Дальнобой" у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Святого Вадима Васильовича 14508,00грн. штрафу на підставі п. 10.2. договору поставки № 145/2025П.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Порядок оскарження ухвали господарського суду визначено статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 24.08.2026.

Суддя В.В. Димбовський