Рішення № 139176706, 20.08.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.2026м. СумиСправа № 920/396/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Шишло Н.С.,

розглядається в порядку спрощеного позовного провадження справа № 920/396/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Арт.Бізнес Груп (вул. Гагаріна, буд. 2, м. Суми, 40000)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Дієса (пл. Спортивна, буд. 1-А, м. Київ, 01001),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Кошик Маркет (вул. Івана Харитоненка, буд. 46, м. Суми, 40020)

про стягнення 266 168 грн 51 коп.,

представники учасників справи:

від позивача Грибенко Ю.В.;

від відповідача Євдокименко М.С.;

від третіх осіб - не з`явилися;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 266 168 грн 51 коп., в тому числі: 211 567 грн 91 коп. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року до березня 2024 року (об`єкт постачання нежитлове приміщення за адресою м. Суми, вул. Харківська, буд. 1, площею 1008,1 кв.м.), 3977 грн 70 коп. пені, 10 763 грн 89 коп. 3% річних, 39 859 грн 01 коп. інфляційних втрат відповідно до типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021.

Ухвалою від 13.04.2026 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/396/26; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, за ініціативою суду в судовому засіданні з повідомленням сторін; призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 07.05.2026, 11:00; відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Дієса; зобов`язав позивача надіслати позовну заяву з доданими до неї документами, у триденний строк з дня отримання ухвали суду, третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю Дієса, докази надсилання подати суду; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; надав третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду пояснення щодо позову.

Ухвалою від 17.04.2026 господарський суд задовольнив заяву представника відповідача (вх. № 1798, 2018 від 17.04.2026) про участь у судових засіданнях у справі 920/396/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

21.04.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2080 від 21.04.2026), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що у спірний період нежитловим приміщенням, у якому надавалися послуги, на підставі договорів оренди з відповідачем, користувалися ТОВ «ДІЄСА» (з 01.06.2023 по 29.02.2024) та ТОВ «КОШИК-МАРКЕТ» (з 04.03.2024), які законно уклали та приєдналися до договорів з позивачем, сплачували рахунки та отримували послуги безпосередньо. Відповідач не є стороною договору на постачання теплової енергії, не вчиняв дій, що свідчать про приєднання до публічного договору, не отримував рахунків і актів у період споживання послуги.

06.05.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 2411 від 06.05.2026), в якій підтримує позовні вимоги, просить поновити строк для подання відповіді на відзив. Позивач зазначає, що ТОВ «Сумитеплоенерго» не повинен нести ризики утримання майна відповідача, одним з яких є несплата боргу за комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії), а тому з урахуванням норм Закону України Про житлово-комунальні послуги та загальних норм Цивільного кодексу України саме відповідач, як власник, повинен нести зобов`язання щодо утримання належного йому майна і є належним відповідачем у даній справі. Оскільки відповідач є власником приміщення, де надаються послуги позивача, типовий індивідуальний договір між відповідачем та позивачем є укладеним з 01.11.2021 і він є споживачем послуг ТОВ «Сумитеплоенерго».

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), оскільки не всі учасники справи приймають участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ/заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, судове засідання у справі 07.05.2026 не відбулось

Ухвалою від 07.05.2026 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 26.05.2026, 11:30; забезпечив участь представнику відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

08.05.2026 відповідач подав заяву (вх. № 2443 від 08.05.2026), в якій просить суд залишити без розгляду відповідь на відзив.

У судовому засіданні 26.05.2026, за участю представників позивача та відповідача, відповідно до ст. 50 ГПК України суд постановив протокольну ухвалу про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошик Маркет», оскільки рішення у справі може вплинути на його права або обов`язки щодо однієї із сторін, як орендаря нежитлового приміщення за адресою м. Суми, вул. Харківська, 1 на підставі договору оренди від 04.03.2024, укладеного з відповідачем; протокольну ухвалу про зобов`язання позивача та відповідача у триденний строк з дня постановлення ухвали надіслати на адресу залученої до участі у справі третьої особи заяви по суті справи з доданими до них документами (позовну заяву, відзив на позовну заяву), докази надсилання подати суду; протокольну ухвалу про встановлення третій особі десятиденного строку з дня отримання ухвали суду та заяв по суті спору для подання пояснень щодо позову та відзиву відповідно до ст. 168 ГПК України; протокольну ухвалу про продовження позивачу строку для подання відповіді на відзив та прийняття її до розгляду; протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 25.06.2026, 14:30; забезпечення участі представнику відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошик Маркет» суд повідомив про залучення його до участі у справі ухвалою від 26.05.2026.

28.05.2026 відповідач подав клопотання (вх. № 2799 від 28.05.2026) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання відзиву на позовну заяву третій особі ТОВ «Кошик Маркет».

29.05.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 2822 від 29.05.2026), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що орендарі отримували рахунки, акти, звіти про споживання та здійснювали платежі безпосередньо позивачу. Позивач сам визнав орендарів індивідуальними споживачами послуги.

29.05.2026 третя особа ТОВ «Кошик-Маркет» подала пояснення (вх. № 2846 від 29.05.2026), в якому зазначає, що є фактичним споживачем послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 1 з 04.03.2024 на підставі укладеного індивідуального договору № 219 -ТЕ про надання послуги з постачання теплової енергії; регулярно отримує рахунки, акти виконаних робіт та здійснює їх оплату. Третя особа просить суд відмовити у задоволенні позову, розглянути справу без участі представника ТОВ «Кошик-Маркет».

29.05.2026 позивач подав клопотання (вх. № 2854 від 29.05.2026) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання позовної заяви з додатками третій особі ТОВ «Кошик Маркет».

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), оскільки не всі учасники справи приймають участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ/заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, судове засідання у справі 25.06.2026 не відбулось.

Ухвалою від 26.06.2026 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 08.07.2026, 10:00; визначив часом для початку судового засідання 08.07.2026 період з 10 год. 00 хв. до 10 год. 30 хв. У разі, якщо на час початку судового засідання 08.07.2026 у Сумському районі буде тривати повітряна тривога, суд розпочне судове засідання в цей день у межах відведеного періоду часу, через 10 хв. після закінчення повітряної тривоги; забезпечив участь представнику відповідача у судовому засіданні 08.07.2026 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

06.07.2026 позивач подав письмові пояснення (вх. № 3595 від 06.07.2026), в яких зазначає, що належним споживачем комунальних послуг протягом дії права власності за відповідним приміщення є лише власник, який може залучати на праві оренди до сплати комунальних послуг орендарів. Надавач послуг не зобов`язаний встановлювати кількість укладених власником договорів оренди. Орендар приміщення не замінює власника приміщення як споживача, а стає додатковим споживачем комунальних послуг, але по факту заяви на приєднання, сплати рахунку за надані послуги, факту отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір. Договором оренди з ТОВ «Дієса» врегульовано не лише сплату орендних платежів, а й оплату за комунальні послуги саме власником нежитлового приміщення.

07.07.2026 відповідач подав письмові пояснення (вх. № 3648 від 07.07.2026), в яких зазначає, що відповідно до п. 2.7 договору з ТОВ «Дієса» орендар укладає угоди з комунальними службами та здійснює оплату комунальних платежів згідно з чинними тарифами та розцінками. Оплата комунальних платежів у вартість орендної плати не входить. Позивач не спростовував того факту, що ТОВ «ДІЄСА» було дійсним споживачем теплової енергії у спірний період. Навпаки, сам позивач додав до матеріалів справи звіти про споживання, складені саме на ім`я ТОВ «ДІЄСА», відомість розрахунків на ім`я ТОВ «ДІЄСА» за договором № 1008, акт звірки між ТОВ «ДІЄСА» та позивачем № 1008-Т , яким встановлено факт здійснення платежів за тепло з рахунків ТОВ «ДІЄСА».

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у визначений судом час у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), оскільки не всі учасники справи приймають участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ/заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, судове засідання у справі 08.07.2026 не відбулось.

Ухвалою від 09.07.2026 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 20.08.2026, 10:00; визначив часом для початку судового засідання 20.08.2026 період з 14 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. У разі, якщо на час початку судового засідання 20.08.2026 у Сумському районі буде тривати повітряна тривога, суд розпочне судове засідання в цей день у межах відведеного періоду часу, через 10 хв. після закінчення повітряної тривоги; забезпечив участь представнику відповідача у судовому засіданні 20.08.2026 о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою від 19.08.2026 господарський суд задовольнив заяву представника позивача (вх. № 3742 від 17.08.2026) про участь у судових засіданнях у справі № 920/396/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 211 567 грн 91 коп. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року до березня 2024 року (об`єкт постачання нежитлове приміщення за адресою м. Суми, вул. Харківська, буд. 1, площею 1008,1 кв.м.), 3977 грн 70 коп. пені, 10 763 грн 89 коп. 3% річних, 39 859 грн 01 коп. інфляційних втрат відповідно до типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою м. Суми, вул. Харківська, буд. 1, площею 1008,1 кв.м., приєднався до умов індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, з 01.11.2021 (опублікований на сайті ТОВ «Сумитеплоенерго» 01.10.2021), зобов`язаний оплатити надані послуги за спірний період як власник приміщення з урахуванням положень ст. 322 Цивільного кодексу України.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води.

Відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії, регулює Закон України «Про теплопостачання».

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Обов`язок споживача щодо своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії передбачено ст. 24 Закону України "Про теплопостачання".

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 5 зазначеної норми, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України Про електронну комерцію (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

У пункті 4 типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021 також визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Суд встановив, що жодних доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір з 01.11.2021 (акти приймання-передачі послуг, виставлені постачальником відповідачу рахунки з 01.11.2021, докази здійснення відповідачем платежів, тощо) позивач не подав, тому твердження позивача про приєднання відповідача до умов договору за фактом отримання послуг та їх часткової оплати суд вважає безпідставними.

У справі позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість за період з листопада 2023 року до березня 2024 року.

Докази виникнення між сторонами правовідносин у спірний період матеріали справи також не містять, як і доказів фактичного отримання відповідачем послуг. Позивач виставив відповідачу рахунки та акти приймання-передачі послуг за підписом позивача за період з листопада 2023 року до березня 2024 року у липні 2025 року.

Водночас, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що споживачами послуги позивача у спірний період були ТОВ «Дієса» та ТОВ «Кошик-Маркет» - орендарі належного відповідачу на праві власності нежитлового приміщення і цю обставину позивач визнавав та підтверджував своїми діями.

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №04/23 від 01.06.2023, укладеного між відповідачем та третьою особою ТОВ «Дієса», оплата комунальних платежів у вартість орендної плати не входить, обов`язок укладення угод з комунальними службами та оплати комунальних платежів покладений на орендаря ТОВ «Дієса» (п. 2.7., 3.3.5 договору).

З листопада 2023 року до лютого 2024 року між позивачем та ТОВ «Дієса» складалися та підписувалися звіти про споживання теплової енергії (а.с. 61-62, том 1), позивач надавав третій особі акт звірки розрахунків (а.с. 172, том 1), позивач виставляв до сплати ТОВ «Дієса» рахунки на оплату послуг, про що свідчить відомість розрахунків за період з 30.06.2023 до 31.01.2024 (а.с. 63, том 1). Заборгованість ТОВ «Дієса» перед позивачем, вказана у відомості розрахунків, включена до плану санації ТОВ «Дієса», затвердженого до відкриття провадження у справі про банкрутство ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.04.2024 у справі № 910/3368/24; на виконання вказаної ухвали суду заборгованість частково сплачувалася ТОВ «Дієса» позивачу у червні-жовтні 2024 року, про що свідчать банківські виписки (а.с. 65-70).

ТОВ «Дієса» повернуло відповідачу з оренди нежитлове приміщення 29.02.2024, про що свідчить акт приймання-передачі майна від 29.02.2024, в якому були зафіксовані покази лічильника теплопостачання (строк дії договору оренди згідно з додатковою угодою № 2 від 28.12.2023 - до 29.02.2024).

04.03.2024 відповідач уклав договір оренди нежитлового приміщення № 01/24 з ТОВ «Кошик-Маркет», передав останньому приміщення в оренду за актом від 04.03.2024, в якому зафіксовані покази лічильника теплопостачання, з якими повертало з оренди відповідачу приміщення ТОВ «Дієса» (257,411).

Обов`язок укладення договорів з постачальниками комунальних послуг та їх оплати покладений на орендаря ТОВ «Кошик-Маркет» (п. 3.5 договору).

Згідно із заявою від 12.12.2024 ТОВ «Кошик-Маркет» приєднався до індивідуального договору № 219-ТЕ про надання послуги постачання теплової енергії за об`єктом постачання нежитлове приміщення за адресою м. Суми, вул. Харківська, буд. 1, площею 1008,1 кв.м. з 04.03.2024. У заяві приєднання вказав ті самі покази лічильника теплопостачання, що і у акті приймання приміщення в оренду 257,411.

Позивач виставив ТОВ «Кошик-маркет» рахунок на оплату послуг за адресою м. Суми, вул. Харківська, буд. 1 від 30.11.2024, який третя особа оплатила (а.с. 175, 178, том 1).

Суд зазначає, що до основоположних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

Поведінка позивача, який визначав та визнавав орендарів споживачами послуг (підписував звіти, акти звірки, відомості розрахунків, виставляв рахунки орендарям ТОВ «Дієса» та ТОВ «Кошик-Маркет», приймав від орендарів оплату послуг), а потім з невідомих причин у липні 2025 року направив рахунки та акти за той самий період власнику приміщення, пред`явив йому вимогу сплатити вартість послуг, що обліковував до цього за третіми особами, є недобросовісною, не відповідає засад розумності та справедливості.

Стаття 322 Цивільного кодексу України, на яку вказує позивач, визначає, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, але якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Стаття 1 Закону України "Про теплопостачання" визначає, що споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) у разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином закон визначає споживачем послуг власника нерухомого майна або користувача нерухомого майна, який отримує (споживає) послугу.

Споживачем послуг у спірний період був не власник приміщення - відповідач, а орендарі - треті особи, з якими у позивача виникли договірні правовідносини, про свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Водночас жодна норма не передбачає покладення на власника приміщення обов`язку оплати послуг, які фактично спожиті орендарем нерухомого майна, на якого договором оренди покладений обов`язок укладення договорів з постачальниками комунальних послуг та оплати послуг, в тому числі у разі несплати користувачем приміщення заборгованості перед постачальником за фактично спожиті послуги на підставі виставлених рахунків. Закон не покладає на власника нерухомого майна у відповідних правовідносинах солідарну чи субсідіарну відповідальність.

За викладених обставин суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення з відповідача 211 567 грн 91 коп. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року до березня 2024 року, а також нарахованих за прострочення оплати 3977 грн 70 коп. пені, 10 763 грн 89 коп. 3% річних, 39 859 грн 01 коп. інфляційних втрат, за його безпідставністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 24.08.2026.

СуддяД.В. Вдовенко