Ухвала суду № 139176630, 20.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

20.08.2026 Справа № 917/1472/26

м. Полтава

за заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Данько М.С.

Представники учасників справи: згідно протоколу

Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою (вхід. № 1528/26 від 27.07.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1472/26 та визначено головуючим суддю Паламарчука В.В.

Ухвалою суду від 03.08.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду; підготовче засідання призначено на 20.08.2026 о 10:00 год.; зобов`язано боржника надати суду:

- докази в підтвердження існування інших обставин, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), враховуючи дати укладення кредитних договорів;

- належним чином заповнені декларації про майновий стан боржника за 2023-2025 роки, та декларацію про майновий стан за 2026, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду;

- докази звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка була необхідна для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

12.08.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшли пояснення у справі (вхід. №10997).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше звертався до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.06.2026 у справі №917/1148/26 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з недоведенням заявником наявності підстав, передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини сьомої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Отже, попередня відмова у відкритті провадження не перешкоджає повторному зверненню ОСОБА_1 до суду. Водночас заявник повинен належними та допустимими доказами підтвердити наявність передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства підстав станом на дату нового звернення до суду.

В судовому засіданні 20.08.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд зазначає таке.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених книгою четвертою.

Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним із кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Отже, про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами і вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявник зазначає, що після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації господарська діяльність ТОВ «РСМ Плюс», співзасновником якого він був, фактично припинилася, що призвело до невиконання товариством кредитних зобов`язань перед АТ "ПроКредит Банк".

Заявник зазначає, що як майновий поручитель та солідарний боржник за кредитними зобов`язаннями товариства він став стороною судового спору, за результатами розгляду якого Господарським судом Полтавської області ухвалено рішення про солідарне стягнення заборгованості. На виконання зазначеного рішення відкрито виконавчі провадження, накладено арешт на належне заявнику майно та кошти, при цьому більшість його майна перебуває в заставі кредитора.

Разом з тим визначаючи розмір власних грошових зобов`язань, ОСОБА_1 посилається на наявність чотирьох солідарних боржників та умовно розподіляє загальну суму стягнутої заборгованості на чотири рівні частини, враховуючи як власний борг лише одну четверту від загального розміру зобов`язання.

Такий розрахунок не відповідає правовій природі солідарного обов`язку та змісту судового рішення, яким заборгованість стягнуто солідарно.

Відповідно до частин першої та другої статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від інших солідарних боржників.

Отже, до повного виконання зобов`язання кожен із солідарних боржників залишається зобов`язаним перед кредитором у повному розмірі непогашеної заборгованості. Саме лише визначення кількості солідарних боржників не має наслідком автоматичного поділу зобов`язання між ними та не обмежує відповідальність ОСОБА_1 однією четвертою частиною боргу.

Передбачене статтею 544 Цивільного кодексу України право зворотної вимоги до решти солідарних боржників виникає лише у боржника, який виконав солідарний обов`язок. Доказів виконання ОСОБА_1 такого обов`язку, зміни кредитором умов солідарної відповідальності або визначення окремого розміру зобов`язання кожного із боржників матеріали заяви не містять.

За таких обставин для визначення розміру грошових зобов`язань ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» має враховуватися вся непогашена сума заборгованості, стягнута за судовим рішенням солідарно, а не її умовно визначена одна четверта частина.

Здійснений заявником арифметичний поділ заборгованості на кількість солідарних боржників не змінює обсягу його відповідальності перед кредитором та не може бути покладений в основу визначення розміру зобов`язань, які підлягають реструктуризації, або розрахунку сум, що пропонуються до погашення та списання.

Крім того, заявник зазначає, що розмір його зобов`язань істотно перевищує вартість належного йому майна, у зв`язку з чим він вважає наявними ознаки загрози неплатоспроможності. Також заявник вказує, що після припинення діяльності підприємства відчужив належні йому корпоративні права, виїхав до Великої Британії, де наразі не працевлаштований та отримує соціальну допомогу, якої, на його думку, недостатньо для виконання зобов`язань перед кредитором.

Заявник зазначає, що заборгованість може бути погашена лише частково за рахунок реалізації заставного майна:

- транспортний засіб (AUDI A4, 2018 року випуску) - застава, заставодержатель АТ "ПроКредит Банк";

- транспортний засіб (AUDI Q5, 2017 року випуску) - застава, заставодержатель АТ "ПроКредит Банк";

- нерухоме майно (нежитлове приміщення), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 - іпотека, іпотекодержатель АТ "ПроКредит Банк".

Крім того, заявник зазначає, що крім заставного майна має ще нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , на праві спільної часткової власності, частка , обтяження відсутні.

Як зазначає заявник, він має заборгованість перед однією фінансовою установою - Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" у розмірі 437 219,16 долара США та 54 064,56 грн, що підтверджена рішенням Господарського суду Полтавської області у справі №917/1649/25.

Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

Завданням підготовчого засідання господарського суду з розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

Заявником додано до заяви конкретизований список кредиторів із зазначенням реквізитів договорів, загальної та простроченої суми заборгованості, а також суми неустойки (штрафу, пені), відповідно до якого ОСОБА_1 має заборгованість перед Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" у розмірі 437 219,16 долара США та 54 064,56 грн.

Наявність і розмір заборгованості підтверджуються рішенням та наказами Господарського суду Полтавської області у справі №917/1649/25, а також постановами приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. про відкриття виконавчих проваджень.

Водночас зазначені документи не містять відомостей про встановлений кредитними договорами розмір щомісячних платежів, строки їх внесення, дати та суми останніх здійснених платежів.

Заявником також не надано розрахунку, який давав би суду можливість встановити, що боржник припинив погашення кредиту або здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців.

Отже, судове рішення та відкриття виконавчих проваджень підтверджують існування простроченого грошового зобов`язання, однак самі по собі не підтверджують наявності обставин, передбачених пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав, визначених пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо посилання заявника на наявність ознак загрози неплатоспроможності, передбачених пунктом 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 посилається на наявність заборгованості у розмірі 437 219,16 долара США та 54 064,56 грн, відкриття виконавчих проваджень, накладення арешту на майно та кошти, відсутність постійного місця роботи й отримання соціальної допомоги у Великій Британії.

Наведені обставини свідчать про скрутне фінансове становище заявника. Водночас вони не звільняють боржника від обов`язку надати суду повні, достовірні та взаємоузгоджені відомості про розмір його активів, поточні доходи, необхідні витрати та суми, які можуть бути спрямовані на виконання грошових зобов`язань.

У заяві загальну вартість активів визначено на рівні трохи більше 1 500 000,00 грн, тоді як у проекті плану реструктуризації очікувана вартість реалізації лише трьох об`єктів майна становить 4 861 183,00 грн. Належних доказів визначення ринкової вартості зазначеного майна заявником не надано.

Крім того, у поясненнях боржник зазначає, що отримувана ним соціальна допомога повністю витрачається на забезпечення власних базових потреб та матеріальну підтримку членів сім`ї. Водночас у проекті плану передбачено щомісячне спрямування 2 000,00 грн на погашення вимог кредитора, однак джерело таких платежів не визначено.

Отже, подані заявником документи не містять узгодженого співвідношення грошових зобов`язань, активів, доходів і необхідних поточних витрат боржника, що не дає суду можливості достовірно перевірити наявність заявлених ним ознак загрози неплатоспроможності.

За приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Частиною 4 статті 116 КУзПБ визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Суд зазначає, що боржник повинен повно та всебічно сприяти суду і кредиторам у встановленні свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний проект плану реструктуризації своїх зобов`язань.

Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.

Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточняється та погоджується з кредиторами.

Відповідно до статті 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Отже, до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на сумлінній співпраці боржника з кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статті 128 КУзПБ).

На виконання ухвали суду від 03.08.2026 ОСОБА_1 подав уточнені декларації про майновий стан за 2023- 2025 роки та декларацію за 2026 рік, а також копії документів, отриманих із відкритих інформаційних ресурсів.

Разом з тим надані витяги містять відомості переважно щодо наявності у боржника та членів його сім`ї нерухомого майна, транспортних засобів, корпоративних прав та пакетів акцій, проте не містять відомостей про отримані членами сім`ї доходи.

Посилання боржника на обмежений доступ до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків пояснює неможливість самостійного отримання податкової інформації про інших осіб, але не підтверджує відсутності у членів сім`ї доходів та не замінює зазначення у деклараціях усієї відомої боржнику інформації.

Доказів звернення безпосередньо до повнолітніх членів сім`ї з метою отримання відомостей про їхні доходи, а також доказів відмови таких осіб у наданні відповідної інформації заявником суду не надано.

Таким чином, подані декларації та додаткові пояснення не містять повних відомостей про доходи членів сім`ї боржника, що не дає суду можливості встановити повний та достовірний майновий стан сім`ї заявника.

Дослідивши поданий заявником проект плану реструктуризації боргів, суд встановив, що загальний розмір вимог Акціонерного товариства "ПроКредитБанк" визначено боржником у сумі 437 219,16 долара США, що за здійсненим ним розрахунком становить 19 390 670,00 грн, та 54 064,56 грн судових витрат, а всього - 19 444 734,56 грн.

Для виконання плану боржник передбачає реалізацію автомобіля AUDI A4 2018 року випуску за 1 000 000,00 грн, автомобіля AUDI Q5 2017 року випуску за 1 900 000,00 грн та нежитлового приміщення за 1 961 183,00 грн. Загальна сума очікуваних надходжень від реалізації майна визначена в розмірі 4 861 183,00 грн.

Крім того, упродовж п`яти місяців боржник планує спрямовувати на погашення вимог кредитора 2 000,00 грн щомісяця, загалом - 10 000,00 грн. Таким чином, загальна сума, яку передбачається сплатити кредитору, становить 4 871 183,00 грн, тоді як 14 573 551,56 грн пропонується списати.

Боржник обґрунтовує розмір запланованого погашення умовним розподілом солідарної заборгованості між чотирма солідарними боржниками. Проте, як зазначено судом вище, такий поділ не відповідає положенням статей 543, 544 Цивільного кодексу України та змісту судового рішення про солідарне стягнення заборгованості.

При цьому визначена боржником вартість майна не підтверджена висновками суб`єкта оціночної діяльності або іншими доказами його ринкової вартості. План не враховує можливого зменшення вартості майна під час реалізації, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням продажу, а також передбаченої самим планом винагороди керуючого реструктуризацією в розмірі трьох відсотків від суми погашених вимог забезпеченого кредитора. Джерело виплати такої винагороди в проекті плану не визначене.

Планом установлено строк його виконання шість місяців, орієнтовно до кінця 2026 року. Водночас реалізацію кожного з трьох об`єктів майна заплановано послідовно протягом двох місяців, тобто загальний строк реалізації становить шість місяців. З огляду на дату складення плану - 21.07.2026 - передбачений строк не узгоджується із зазначеним у плані строком його завершення до кінця 2026 року.

Єдиним підтвердженим поточним доходом боржника визначена соціальна допомога в розмірі 975 фунтів стерлінгів на місяць, право на отримання якої пов`язане зі строком дозволу на проживання до 23.12.2026. У поясненнях боржник зазначає, що ці кошти витрачаються на його базові потреби та утримання членів сім`ї. Майбутнє працевлаштування, залучення поручителя або інвестора визначено лише як намір, не підтверджений відповідними договорами, заявами чи іншими доказами.

Крім того, у проекті плану зазначено інформацію про вимоги кредитора як такі, що вже визнані господарським судом та включені до реєстру вимог кредиторів, хоча провадження у справі про неплатоспроможність не відкрито, вимоги кредитора в межах цієї справи судом не розглядалися та реєстр вимог кредиторів не формувався.

Суд враховує, що на стадії підготовчого засідання не вирішується питання про затвердження плану реструктуризації та суд не підміняє збори кредиторів у визначенні прийнятності його умов. Водночас поданий відповідно до частини четвертої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства документ повинен містити конкретні, взаємоузгоджені та обґрунтовані пропозиції щодо відновлення платоспроможності боржника.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.08.2025 у справі №907/96/25, відповідно до яких на стадії підготовчого засідання суд перевіряє відповідність заяви вимогам статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, у тому числі виконання боржником обов`язку подати проект плану реструктуризації.

Таким чином, поданий ОСОБА_1 проект плану ґрунтується на непідтвердженій вартості майна, містить неузгоджені відомості щодо строків виконання та джерел фінансування, не враховує витрат на реалізацію майна і виплату винагороди арбітражному керуючому, а також виходить із помилкового умовного розподілу солідарного зобов`язання.

Суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника може містити положення про відстрочення, розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини.

Отже, саме по собі передбачення у проєкті плану списання частини заборгованості не суперечить положенням Кодексу України з процедур банкрутства.

У поданому проекті плану ОСОБА_1 передбачає сплату кредитору 4 871 183,00 грн та списання 14 573 551,56 грн, що становить близько 74,95 відсотка загального розміру заборгованості.

Разом з тим запропонований розмір погашення визначений з урахуванням умовного поділу солідарної заборгованості між чотирма солідарними боржниками, правову оцінку якому надано судом вище.

Наведені недоліки проекту плану не є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження. Водночас вони враховуються судом у сукупності з іншими доказами під час перевірки повноти та узгодженості відомостей, якими боржник обґрунтовує наявність підстав, передбачених пунктами 2 та 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Частиною третьою статті 119 КУзПБ передбачено, що за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За таких обставин суд дійшов висновку, що після надання можливості подати додаткові пояснення та докази ОСОБА_1 не надав узгоджених і документально підтверджених відомостей в обсязі, достатньому для встановлення заявлених ним підстав, передбачених пунктами 2 та 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Зважаючи на відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, заява арбітражного керуючого Біленка Р.І. про участь у справі підлягає залишенню без розгляду (вхід. №1528/26 від 27.07.2026).

Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Біленка Р.І. про участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.

Повна ухвала складена та підписана 24.08.2026.

Суддя Паламарчук В.В.