Ухвала суду № 139176626, 24.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

24.08.2026 Справа № 917/1221/26

м. Полтава

Суддя Солодюк О.В. , розглянувши заяву ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про відвід судді Кльопова І.Г. від розгляду справи № 917/1221/26

за позовною заявою ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до 1. Фермерського господарства "СОРОМІЦЬКИЙ В.Я.", 39363, Полтавська область, Полтавський район, село Клюсівка, вул. Центральна, 62 , ЄДРПОУ 43471784

2. Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, 39300, Полтавська область, смт. Нові Санари, вул. Центральна, 3, ЄДРПОУ 21044987

3. ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди землі, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, поновлення запису про речове право.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Полтавської області у складі судді Коьопова І.Г. перебуває справа № 917/1221/26.

Позивач - ОСОБА_2 подала заяву про відвід судді (вх. № 9724 від 15.07.2026) у справі №917/1221/26.

Господарський суд Полтавської області у складі судді Кльопова І.Г. ухвалою від 18.08.2026 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді та передав справу №917/1221/26 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

За приписами ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 справу №917/1221/26 розподілено судді Солодюк О.В. для розгляду заяви про відвід судді Кльопову І.Г .

Частинами 7 та 8 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами дослідження поданої заяви суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

При розгляді заяви суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Частиною 4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Так, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч. 3 ст. 35 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що свідчить про те, що господарський процес в Україні побудований в тому числі на принципах змагальності та рівності сторін.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як передбачено ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

В обґрунтування підстав відводу судді Кльопову І.Г. від справи № 917/1221/26 заявник посилається на те, що суддя Кльопов І.Г. вже розглядав справу № 917/1602/25 за позовом ОСОБА_2 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_4 , за участю третьої особи - СФГ " Гасанов С.М. " про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Так, заявник вважає, що суддя Кльопов І.Г. повинен бути відведений на підставі ст. 36 ГПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Фактично склад учасників та суть спору у справі № 917/1602/25 та даній справі збігаються, та суддею вже було ухвалено рішення у ній, тобто, висловлено свою позицію щодо суті спору, що є підставою для відводу даного судді.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Критерії безсторонності: У рішенні по справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom) ЄСПЛ роз`яснив, що безсторонність суду повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Об`єктивний критерій вимагає встановити, чи існують реальні факти, які можуть породити сумніви в неупередженості судді.

Елемент "pre-judgment" (наперед сформоване рішення): У справах "Газета Україна-центр проти України" та "Бочан проти України" ЄСПЛ підкреслив, що правосуддя повинно не тільки чинитися, а й зовні демонструвати свій справедливий характер. Якщо суддя раніше приймав рішення у справі з аналогічними фактичними обставинами та тими ж сторонами, у стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів, що суддя підійде до нової справи з "чистого аркуша".

Наявність заздалегідь сформованої позиції ("pre-judgment") є безумовним порушенням вимоги об`єктивної безсторонності за статтею 6 Конвенції.

Важливість довіри до суду: У рішенні по справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium) Суд зазначив, що навіть зовнішні ознаки мають вирішальне значення, адже йдеться про довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти в громадськість.

З огляду на те, що суть спору не змінилась, а новий відповідач залучений саме на виконання висновків рішення цього ж судді, викладених у попередньому рішенні, участь цього ж судді у новому процесі породить у будь-якого стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви в його безсторонності.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви. Таку суддівську дискрецію або суддівський розсуд визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна (постанова Верховного Суду від 26.06.20223 р. у справі № 140/6524/20).

З огляду на наведене, незгода заявника з процесуальними діями судді, пов`язаними з розглядом справи, не є обґрунтованою підставою, за наявності якої може виникнути сумнів у неупередженості судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Будь-яких інших обставин, передбачених ст. 35-36 ГПК України, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Кльопова І.Г. у справі № 917/1221/26 і які б слугували підставою для відводу судді, заявником не наведено, а судом під час розгляду заяви не встановлено.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої ОСОБА_2 заяви вх №9724 від 15.07.2026 про відвід судді Кльопова І.Г. від розгляду справи № 917/1221/26, а тому подана заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відвід судді Кльопова І.Г. у справі № 917/1221/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана 24.08.2026.

Суддя Солодюк О.В.