Ухвала суду № 139176616, 24.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

24.08.2026 Справа № 917/1618/26

м. Полтава

Суддя Паламарчук В.В., розглянув матеріали

за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи

Встановив: ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Полтавської області з заявою (вхід. №1679/26 від 17.08.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1618/26 та визначено головуючим суддю Паламарчука В.В.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у частині 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Господарський суд, розглянув заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи, прийшов до висновку про необхідність залишення її без руху, враховуючи таке:

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків, суми грошових вимог із зазначенням окремо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

За твердженням заявниці, розмір заборгованості перед кредиторами становить 341 025,66 грн, з яких прострочена заборгованість - 337 284,00 грн.

Разом із тим у доданому до заяви конкретизованому списку кредиторів і боржників зазначено, що загальна сума заборгованості боржника становить 330 977,88 грн, з яких прострочена заборгованість - 327 236,22 грн.

Крім того, до проекту плану реструктуризації боргів включено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" у розмірі 1 662,78 грн та 8 385,00 грн, загалом 10 047,78 грн. Проте у конкретизованому списку кредиторів і боржників відомості про зазначеного кредитора та відповідні грошові зобов`язання відсутні.

При цьому різниця між загальною сумою заборгованості, зазначеною у заяві та проекті плану реструктуризації, і сумою заборгованості, зазначеною у конкретизованому списку кредиторів і боржників, становить саме 10 047,78 грн.

Також заявниця зазначає про наявність заборгованості перед двома банками та 32 мікрофінансовими установами, тобто перед 34 кредиторами.

Водночас із конкретизованого списку кредиторів і боржників убачається, що щодо 20 із зазначених у ньому фінансових установ поточна та прострочена заборгованість визначена у розмірі 0,00 грн.

Отже, твердження заявниці про наявність заборгованості перед 34 фінансовими установами не узгоджується зі змістом конкретизованого списку кредиторів і боржників.

Крім того, у конкретизованому списку не зазначено окремо розмір заборгованості за основним зобов`язанням, процентами та неустойкою (штрафом, пенею) щодо кожного кредитора. Зазначення лише початкової суми кредиту, поточної та простроченої заборгованості не дає можливості встановити структуру заявлених грошових зобов`язань.

Таким чином, заява, конкретизований список кредиторів і боржників та проект плану реструктуризації містять суперечливі відомості щодо кількості кредиторів, загального розміру та структури заборгованості заявника.

Відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладено на заявника.

Саме заявник, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, повинен надати повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строки виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами, що передбачено пунктами 3, 14 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Заявник у заяві зазначає, що нею не надано копій усіх договорів, квитанцій, банківських виписок та інших документів, які підтверджують розмір грошових вимог кредиторів, підстави виникнення зобов`язань та строки їх виконання, у зв`язку з відсутністю або втратою відповідних документів.

В обґрунтування розміру заборгованості заявниця посилається переважно на інформацію Українського бюро кредитних історій від 05.08.2026. При цьому заявниця сама зазначає, що інформація, відображена в кредитній історії, не завжди є повною та точною.

У постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №917/1604/21, у розділі "Щодо належності та допустимості кредитної історії для вирішення судом питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи", зазначено, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Верховний Суд вважає, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт, хоча і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, у тому числі за основним зобов`язанням.

Направлення заявницею запитів до кредиторів з метою отримання інформації про стан заборгованості не замінює обов`язку подати належні та допустимі докази на підтвердження обставин неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності.

До заяви не додано копій усіх кредитних договорів та договорів позики, додатків до них, документів про отримання кредитних коштів, здійснені платежі, розрахунків заборгованості.

За поданих боржником доказів суд не має можливості встановити достовірність відображених у конкретизованому списку відомостей щодо дійсної кількості кредиторів, розміру та структури заборгованості, підстав виникнення зобов`язань, строків їх виконання та особи належного кредитора за кожним із зобов`язань.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний викласти обставини, що стали підставою для звернення до суду, із зазначенням доказів, які підтверджують відповідні обставини.

У заяві наведено загальні пояснення щодо використання кредитних коштів на погашення попередніх кредитів, забезпечення побутових потреб сім`ї, навчання та лікування дітей.

Разом із тим заявницею не конкретизовано, на які саме потреби були використані кошти, отримані за кожним кредитним договором, не зазначено дати та суми відповідних витрат, не надано банківських виписок, платіжних документів, квитанцій та інших доказів, які підтверджують наведені обставини.

Крім того, у заяві зазначено, що перший кредит у ТОВ "Манівео" було отримано в розмірі 2 000,00 грн, тоді як у конкретизованому списку щодо відповідного договору зазначено суму кредиту 22 000,00 грн. Зазначена розбіжність заявником не пояснена.

Отже, викладені заявником обставини щодо причин виникнення неплатоспроможності та використання кредитних коштів не підтверджені належними доказами.

Посилаючись на пункт 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, заявниця зазначає, що припинила погашення кредитів та здійснення інших планових платежів у розмірі понад 50 відсотків місячних платежів за кожним із зобов`язань упродовж двох місяців.

Проте заява не містить відомостей про встановлений договорами розмір щомісячного платежу за кожним зобов`язанням, дати припинення платежів, суми фактично здійснених платежів та періоди прострочення.

Крім того, заявниця зазначає, що для повернення до щомісячного погашення заборгованості необхідно щомісяця спрямовувати 231 954,15 грн.

Водночас розрахунку зазначеної суми до заяви не додано, джерела та порядок її визначення не наведено. Зазначена сума також не узгоджується з наведеним у заяві розміром простроченої заборгованості 337 284,00 грн.

Зазначені заявницею обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшли свого документального підтвердження.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Згідно частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

За твердженням заявниці, до складу сім`ї боржника входять чоловік та троє дітей.

У заяві зазначено, що чоловік заявниці отримує дохід у розмірі від 15 000,00 грн до 20 000,00 грн щомісяця. У проєкті плану реструктуризації зазначено, що чоловік щомісяця надає заявнику 10 000,00 грн для забезпечення повсякденних потреб сім`ї.

Як вбачається із поданих суду документів, боржником долучено до заяви про відкриття провадження у справі декларації про майновий стан боржника за 2023-2025 роки, та декларацію про майновий стан за 2026, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

У поданих деклараціях, у відповідних графах та рядках, що передбачають розкриття інформації щодо доходів членів сім`ї боржника, відомості про такі доходи відсутні. Вказане свідчить про неналежне виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства щодо повноти та достовірності відомостей про майновий стан.

Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка була необхідна для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.

Отже, подані заявницею декларації про майновий стан боржника не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів - проект плану реструктуризації боргів.

Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обов`язком боржника є складення реального та виконуваного проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру вимог кредиторів розробляється, уточняється та погоджується з кредиторами.

Відповідно до частини 2 статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства у плані реструктуризації зазначаються, зокрема, обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; інформація про вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; інформація про майновий стан та доходи боржника; розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів, які будуть прощені у разі виконання плану; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб.

Поданий проект плану реструктуризації не містить відомостей про конкретні обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника, та не визначає черговість задоволення вимог кредиторів.

У розділі 2.1 проекту плану зазначено про відсутність у боржника рухомого та нерухомого майна.

Разом із тим із заяви, опису майна та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що боржнику належать житловий будинок та земельна ділянка площею 0,179 га, кадастровий номер 5323485502:02:001:0344.

Крім того, у заяві зазначено про наявність на банківських рахунках боржника коштів у загальному розмірі 4 001,44 грн, які також не відображені у проекті плану реструктуризації.

При цьому у заяві та доданих документах зазначено різні номери інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - №489755752 та №489754848 від 12.08.2026, що потребує уточнення.

Також проект плану реструктуризації містить арифметичні та змістовні невідповідності.

У проекті плану зазначено, що для погашення вимог кредиторів щомісяця виділятиметься 3 303,00 грн. Водночас загальна сума щомісячних платежів, наведених у таблиці щодо кожного кредитора, становить 2 649,33 грн.

У прохальній частині заяви заявник просить прийняти план реструктуризації, який передбачає погашення 198 180,00 грн та списання 142 845,66 грн.

Разом із тим загальна сума платежів за 60 місяців відповідно до наведеної у плані таблиці становить 158 959,80 грн, а загальна сума вимог, визначених у плані до списання, - 182 074,30 грн.

Отже, показники, наведені у прохальній частині заяви, не відповідають показникам проекту плану реструктуризації.

Крім того, сума виплат за 60 місяців у розмірі 158 959,80 грн та сума вимог, визначених до списання, у розмірі 182 074,30 грн разом становлять 341 034,10 грн, що на 8,44 грн перевищує зазначену у плані загальну суму вимог кредиторів 341 025,66 грн.

У проекті плану зазначено, що загальні щомісячні витрати боржника становлять 9 657,00 грн.

Водночас наведені у плані складові таких витрат - 3 328,00 грн на боржника, 2 817,00 грн на дитину віком до шести років та 6 329,00 грн на двох дітей віком від шести до вісімнадцяти років - у сукупності становлять 12 474,00 грн, а не 9 657,00 грн.

Крім того, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатної особи становить 3 328,00 грн, для дитини віком до шести років - 2 817,00 грн, для дитини віком від шести до вісімнадцяти років - 3 512,00 грн.

Таким чином, мінімальний розмір коштів, який повинен щомісяця залишатися боржнику та трьом дітям на задоволення побутових потреб, становить 13 169,00 грн, що перевищує визначений у проєкті плану щомісячний дохід боржника в розмірі 12 960,00 грн.

Крім того, заявник зазначає про укладення з арбітражним керуючим Черкасовим С.А. договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат, а також про здійснення першого платежу в розмірі 4 992,00 грн.

Однак проект плану реструктуризації не містить інформації щодо врахування боржником сум на виплату винагороди арбітражного керуючого.

Отже, поданий проект плану реструктуризації не узгоджений із заявою, конкретизованим списком кредиторів і боржників, описом майна та деклараціями, містить арифметичні помилки і не підтверджує реальної можливості боржника виконувати запропонований графік погашення вимог кредиторів.

У прохальній частині заяви заявниця одночасно просить відкрити провадження у справі, визнати її неплатоспроможною, затвердити план реструктуризації та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Разом із тим у підготовчому засіданні суд вирішує питання про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

План реструктуризації може бути затверджений судом після виявлення кредиторів, розгляду їхніх вимог та схвалення плану зборами кредиторів у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі відповідно до статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства та не потребує заявлення окремої вимоги.

Отже, заявнику необхідно уточнити прохальну частину заяви з урахуванням стадії розгляду справи та положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з частиною 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подано без додержання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявницю про зазначені недоліки та надати строк для їхнього усунення.

Попередити ОСОБА_1 про те, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Керуючись статтями 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.

2. Встановити строк на усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.

3. Запропонувати заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, шляхом надання:

- уточненої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із зазначенням достовірного розміру загальної та простроченої заборгованості та з прохальною частиною, приведеною у відповідність до положень Кодексу України з процедур банкрутства;

- уточненого конкретизованого списку кредиторів і боржників, складеного відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства;

- уточнених відомостей щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" у розмірі 1 662,78 грн та 8 385,00 грн із включенням цього кредитора до конкретизованого списку кредиторів і боржників або виключенням відповідних вимог із проекту плану реструктуризації;

- пояснень щодо підстав включення до конкретизованого списку 20 фінансових установ, стосовно яких поточна та прострочена заборгованість зазначена у розмірі 0,00 грн, або уточненого списку із зазначенням дійсної кількості кредиторів;

- первинних документів з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника, із зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати та періодів прострочення;

- доказів припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі понад 50 відсотків місячних платежів за кожним зобов`язанням упродовж двох місяців;

- документально обґрунтованого розрахунку зазначеної у заяві суми щомісячних платежів у розмірі 231 954,15 грн;

- належних доказів та конкретизованих пояснень щодо того, на які потреби були використані кредитні кошти, отримані за договорами, зазначеними у конкретизованому списку кредиторів і боржників;

- пояснень щодо розбіжності між зазначеною у заяві сумою першого кредиту, отриманого у ТОВ «Манівео», у розмірі 2 000,00 грн та сумою кредиту 22 000,00 грн, зазначеною у конкретизованому списку кредиторів і боржників;

- належним чином заповнених декларацій про майновий стан боржника за 2023, 2024, 2025 роки та за 2026 рік станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду;

- документів, які підтверджують розмір доходів чоловіка заявника, зазначений у заяві та врахований у проекті плану реструктуризації;

- уточнених відомостей щодо номера інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.08.2026;

- уточненого проекту плану реструктуризації боргів.

4. Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Паламарчук В.В.