Ухвала суду № 139176519, 24.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"24" серпня 2026 р. Справа № 916/3448/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову

за позовом

позивача-1- Колективного підприємства Білгород-Дністровська підрядно-спеціалізована госпрозрахункова ремонтно-будівельна дільниця

позивача-2 -Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Будова

до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення

встановив:

До суду надійшла позовна заява Колективного підприємства Білгород-Дністровська підрядно-спеціалізована госпрозрахункова ремонтно-будівельна дільниця, Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Будова до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України , якою позивач просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2026 №65/101-р/к у справі №65/155-09/2025 в частині визнання Колективного підприємства Білгород-Дністровська підрядно-спеціалізована госпрозрахункова ремонтно-будівельна дільниця таким, що вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції та в частині накладення штрафу в розмірі 68000грн,

- визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2026 №65/101-р/к у справі №65/155-09/2025 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Будова таким, що вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції та в частині накладення штрафу в розмірі 68000грн.

Крім того, в позовній заяві позивачі просять суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- зупинити дію рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2026 №65/101-р/к у справі №65/155-09/2025 щодо кожного з позивачів до набрання законної сили рішенням суду за наслідками розгляду цього позову.

Позивачі посилаються на те, що спірне рішення тягне за собою не тільки стягнення штрафів з позивачів, але і автоматичне виключення позивачів з участі в публічних закупівлях строком на три роки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 47 Особливостей.

Позивачі зазначають, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист порушених прав позивачів навіть при задоволенні позову, оскільки на момент набрання законної сили рішенням фактична шкода (втрата контрагентів та ділової репутації надійного постачальника) вже матиме непоправний характер.

Розглянувши заяву, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції";

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:

Частиною 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";

за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону;

за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону,

а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку позовні вимоги позивача спрямовані на визнання неправомірними та скасування рішення відповідача.

Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру.

Тому у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Частина п`ята статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції є спеціальною нормою, яка застосовується до правових відносин, що регулюються цим Законом, і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.

Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за заявою, поданою суду відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції, не може розглядатися як підстава для забезпечення позову.

У зв`язку з цим суд бере до уваги, що відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів, а згідно з приписом частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 22.08.2019 у справі №916/492/19.

Позивачі не обгрунтували наявності обставин, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення їх порушених чи оспорюваних прав та інтересів. Більш того, забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження позивачами діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів).

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивачів.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234, 235 ГПК України, суд

ухвалив:

1. Відмовити в задоволенні заяви Колективного підприємства Білгород-Дністровська підрядно-спеціалізована госпрозрахункова ремонтно-будівельна дільниця та Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Будова про забезпечення позову.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 24.08.2026.

Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя В.В. Литвинова