Рішення № 139176383, 18.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 Справа № 914/1892/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Знетиняк Д.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства "Славія Гратінгс - Альпіна Грате Україна", м. Львів

про: стягнення пені за Державним контрактом від 02.12.2025 № 24-1239-VDK-25 в розмірі 119 103,60 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області в систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до відповідача: Приватного підприємства "Славія Гратінгс - Альпіна Грате Україна" про стягнення грошових коштів за Державним контрактом від 02.12.2025 № 24-1239-VDK-25 в розмірі 119 103,60 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026, справу № 914/1892/26 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.06.2026, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 29.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.07.2026, розгляд справи по суті відкладено на 18.08.2026.

18.08.2026 представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

03.07.2026 представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву з додатками за вх. № 19020/26, в якій позивач зазначає, що повністю підтримує позовні вимоги, просить їх задоволити та здійснювати розгляд даної справи без участі повноважного представника позивача.

18.08.2026 представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 24.06.2026 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 18.08.2026 не здійснюється.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу в його електронний кабінет (докази містяться в матеріалах справи).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи № 914/1892/26 Господарським судом Львівської області.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі №914/1892/26.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Державним контрактом від 02.12.2025 № 24-1239-VDK-25 в частині дотримання погоджених сторонами строків поставки товару оборонного призначення.

Позивач зазначає, що наказом Міністерства оборони України від 17.06.2022 № 159 утворено Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» та затверджено його Статут, до якого внесено зміни, зокрема, наказом Міністерства оборони України від 16.12.2024 № 839. Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2 Статуту Підприємство уповноважене на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у тому числі для забезпечення потреб Збройних Сил України та Міністерства оборони України.

02.12.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», як Замовником, та Приватним підприємством «Славія Гратінгс-Альпіна Грате Україна», як Виконавцем, укладено Державний контракт № 24-1239-VDK-25 на постачання (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони.

Згідно п. 1.1 Контракту Виконавець зобов`язався поставити Замовнику товари для потреб безпеки і оборони, найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких визначені Контрактом та Специфікацією товарів (Додаток 1), а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити Товар у строки та на умовах Контракту.

Підстави укладення Контракту визначені у пункті 1.2, зокрема, із посиланням на закупівлю UA-2025-11-18-013924-a: лот № 7 та лот № 10, протокольні рішення про визначення переможця від 27.11.2025 № 1289/2025 та № 1291/2025, а також відповідні документи Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України. Пунктом 1.3 Контракту сторони підтвердили його укладення у період дії правового режиму воєнного стану та з урахуванням особливостей здійснення оборонних закупівель у цей період.

Загальна вартість Товару за Контрактом становить 12 890 000,00 грн. Відповідно до Специфікації товарів, що є Додатком 1 до Контракту, сторони погодили поставку 100 комплектів безпілотного авіаційного комплексу DJI MAVIC 3E, по 50 комплектів за кожною із двох позицій Специфікації, за ціною 128 900,00 грн. за один комплект, зі строком поставки обох позицій до 15.12.2025.

Пунктом 3.2 Контракту передбачено поставку Товару на умовах DDP Україна, місце знаходження Отримувача, відповідно до правил «Інкотермс» у редакції 2020 року. Згідно з пунктом 3.4 Контракту датою виконання Виконавцем зобов`язань щодо поставки Товару є дата закінчення приймання-передачі Товару, яка зазначається у видатковій накладній.

Як вказує позивач, фактично 68 комплектів Товару поставлено відповідачем 23.12.2025, а 32 комплекти Товару - 30.12.2025, що підтверджується актами приймання-передачі від 23.12.2025 № 2312, від 30.12.2025 № 3012 та відповідними видатковими накладними. Отже, поставку всього Товару здійснено після погодженого сторонами граничного строку 15.12.2025, тобто з порушенням строку поставки.

Відповідно до пункту 7.2 Контракту у разі порушення строків поставки Товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення поставки 68 комплектів Товару вартістю 8 765 200,00 грн. за період з 16.12.2025 по 22.12.2025 у сумі 61 356,40 грн. та за прострочення поставки 32 комплектів Товару вартістю 4 124 800,00 грн. за період з 16.12.2025 по 29.12.2025 у сумі 57 747,20 грн., всього 119 103,60 грн.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу направлялася претензія № 22.2-143 від 05.01.2026 про сплату нарахованих штрафних санкцій, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 119 103,60 грн. пені та понесені витрати зі сплати судового збору.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач не забезпечив явки свого представника, вимог ухвали суду від 24.06.2026 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно повідомлявся про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу в його електронний кабінет (докази містяться в матеріалах справи).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, як відповідач у справі.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

Наказом Міністерства оборони України від 17.06.2022 № 159 утворено Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель». Згідно з наданими позивачем положеннями Статуту, Підприємство здійснює оборонні закупівлі та укладає державні контракти (договори) для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

02.12.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (Замовник за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством «Славія Гратінгс-Альпіна Грате Україна» (Виконавець за договором, відповідач у справі) укладено Державний контракт № 24-1239-VDK-25 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони (надалі Контракт).

Крім того, між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» та Приватним підприємством «Славія Гратінгс-Альпіна Грате Україна» укладено Додаткову угоду № 1 від 09.12.2025, Додаткову угоду № 2 від 23.12.2025 та Додаткову угоду № 3 від 28.01.2026.

Відповідно до пункту 1.1 Контракту, Виконавець зобов`язався поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог Контракту товари для потреб безпеки і оборони, найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у Контракті та Специфікації товарів (Додаток 1 до Контракту), для подальшого використання Збройними Силами України, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити Товар у строки та на умовах, визначених Контрактом.

Пунктом 2.4 Контракту визначено, що загальна вартість (ціна) Товару становить 12 890 000,00 грн. Зі Специфікації товарів, яка є Додатком 1 до Контракту, вбачається, що сторонами погоджено поставку двох партій по 50 комплектів безпілотного авіаційного комплексу DJI MAVIC 3E, загалом 100 комплектів, за ціною 128 900,00 грн. за комплект. Строк поставки за кожною із двох позицій Специфікації визначено - до 15.12.2025.

Пунктом 3.2 Контракту сторони погодили поставку Товару відповідно до умов DDP Україна, місце знаходження Отримувача, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» у редакції 2020 року. Контракт допускає поставку Товару партіями, розмір кожної з яких Виконавець погоджує завчасно із Замовником.

У відповідності до пункту 3.4 Контракту, датою виконання Виконавцем зобов`язань щодо поставки Товару є дата закінчення приймання-передачі Товару, яка зазначається у видатковій накладній. Детальні строки поставки Товару сторони визначили у Специфікації.

Матеріалами справи підтверджується, що 68 комплектів товару позивачем прийнято 23.12.2025, а 32 комплекти товару прийнято позивачем - 30.12.2025. Зазначені обставини підтверджуються Актом приймання-передачі товарів оборонного призначення № 2312 від 23.12.2025 на суму 8 765 200,00 грн. та видатковою накладною № 2312 від 23.12.2025 на суму 8 765 200,00 грн., а також Актом приймання-передачі товарів оборонного призначення № 3012 від 30.12.2025 на суму 4 124 800,00 грн. та видатковою накладною № 3012 від 30.12.2025 на суму на суму 4 124 800,00 грн., які долучені позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, 68 комплектів Товару загальною вартістю 8 765 200,00 грн. поставлено 23.12.2025, тобто після спливу погодженого строку поставки; при обчисленні заявленої пені позивач визначив період прострочення з 16.12.2025 по 22.12.2025 включно - 7 календарних днів. Решту 32 комплекти Товару загальною вартістю 4 124 800,00 грн. поставлено 30.12.2025, тобто після спливу погодженого строку поставки; позивач визначив період прострочення з 16.12.2025 по 29.12.2025 включно - 14 календарних днів.

Пунктом 7.2 Контракту встановлено відповідальність Виконавця за порушення строків поставки у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а у разі прострочення понад тридцять днів - також штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

05.01.2026 позивач направив відповідачу претензію № 22.2-143 із вимогою про сплату штрафних санкцій у зв`язку з порушенням строків поставки товару, яка залишена відповідачем без відповіді та реагування, що і слугувало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Доказів спростування визначеного Специфікацією строку поставки, факту поставки Товару 23.12.2025 та 30.12.2025, а також доказів наявності передбачених Контрактом чи законом підстав для звільнення від відповідальності за порушення строків поставки, відповідачем суду не подано.

Оцінка суду.

Спірні правовідносини виникли з виконання державного контракту на поставку товарів для потреб безпеки і оборони.

Відповідно до пунктів 2, 17 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» виконавцем державного контракту є суб`єкт господарювання, з яким укладено державний контракт за результатами оборонної закупівлі, а державним контрактом (договором) є угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про оборонні закупівлі» передбачено, що виконання оборонних закупівель здійснюється відповідно до державного контракту (договору).

Як встановлено судом, 02.12.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» та Приватним підприємством «Славія Гратінгс-Альпіна Грате Україна» укладено Державний контракт № 24-1239-VDK-25 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків. Вказаний Державний контракт за своєю правовою природою є договором поставки.

Крім того, між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» та Приватним підприємством «Славія Гратінгс-Альпіна Грате Україна» укладено Додаткову угоду № 1 від 09.12.2025, Додаткову угоду № 2 від 23.12.2025 та Додаткову угоду № 3 від 28.01.2026.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог закону; зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з частинами першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. Відповідно до статті 664 цього Кодексу момент виконання обов`язку продавця передати товар визначається умовами договору та законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник є таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2.4 Контракту визначено, що загальна вартість (ціна) Товару становить 12 890 000,00 грн. Зі Специфікації товарів, яка є Додатком 1 до Контракту, вбачається, що сторонами погоджено поставку двох партій по 50 комплектів безпілотного авіаційного комплексу DJI MAVIC 3E, загалом 100 комплектів, за ціною 128 900,00 грн. за комплект. Строк поставки за кожною із двох позицій Специфікації визначено - до 15.12.2025.

Судом встановлено, що 68 комплектів товару прийнято позивачем 23.12.2025, що підтверджується Актом приймання-передачі товарів оборонного призначення № 2312 від 23.12.2025 на суму 8 765 200,00 грн. та видатковою накладною № 2312 від 23.12.2025 на суму 8 765 200,00 грн. А 32 комплекти товару прийнято позивачем - 30.12.2025, що підтверджується Актом приймання-передачі товарів оборонного призначення № 3012 від 30.12.2025 на суму 4 124 800,00 грн. та видатковою накладною № 3012 від 30.12.2025 на суму на суму 4 124 800,00 грн., які долучені позивачем до матеріалів справи.

Вказані Акти приймання-передачі товарів оборонного призначення та видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Встановивши, що граничним строком поставки 100 комплектів Товару було 15.12.2025, а приймання-передача Товару завершена частинами 23.12.2025 та 30.12.2025, суд дійшов висновку про порушення відповідачем строків виконання зобов`язання за Контрактом за період, який визначений позивачем у розрахунку пені.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2026 у справі № 910/2097/25, яка стосувалася відповідальності за порушення строків поставки за державним контрактом, Верховний Суд виходив із того, що недотримання погодженого сторонами строку поставки є порушенням зобов`язання у розумінні статей 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, а погоджена у пункті 7.2 державного контракту пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару за кожний день прострочення є договірним наслідком такого порушення.

Суд враховує, що заявлений позивачем період нарахування пені не виходить за межі фактичного періоду прострочення відповідної частини поставки: до дня, що передував даті фактичної передачі відповідної партії Товару. Базою для нарахування визначено вартість саме тієї кількості Товару, щодо якої у відповідний період було допущено прострочення.

Відповідач не подав відзиву на позов, не надав контррозрахунку заявленої пені та не навів обставин, які могли б свідчити про відсутність його вини або про наявність підстав для звільнення від відповідальності за порушення строків поставки.

Щодо стягнення пені в розмірі 119 103,60 грн. за визначений позивачем період, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.2 Контакту у разі порушення строків поставки Товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно розрахунку позивача, пеня нарахована за наступні періоди в розмірі 0,1%: 16.12.2025 - 22.12.2025 із суми заборгованості 8 765 200,00 грн., розмір пені становить 61 356,40 грн.; період з 16.12.2025 - 29.12.2025 із суми заборгованості 4 124 800,00 грн., розмір пені становить 57 747,20 грн. Відтак, загальна сума пені, яка нарахована позивачем до стягнення з відповідача становить 119 103,60 грн.

Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, пунктом 2.9 Постанови пленуму ВГС України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.2013 р. № 14 передбачено, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Враховуючи наведене, суд, здійснивши перерахунок розміру неустойки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, із врахуванням прострочення відповідачем грошового зобов`язання, за наступні періоди: 16.12.2025 - 22.12.2025 із суми заборгованості 8 765 200,00 грн., розмір пені становить 52 110,92 грн.; період з 16.12.2025 - 29.12.2025 із суми заборгованості 4 124 800,00 грн., розмір пені становить 49 045,57 грн.

Відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню в розмірі 101 156,49 грн. (52 110,92+49 045,57). Решта сума пені позивачем нарахована до стягнення з відповідача безпідставно.

У суду відсутні докази про те, що на час ухвалення судом рішення у справі, Державний контракт № 24-1239-VDK-25 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони від 02.12.2025 з Додатковими угодами та додатками, визнавались судом недійсними чи неукладеними, договірними сторонами Державний контракт розірваний чи змінений не був.

Відповідач не спростував належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами доводів позовної заяви, не надав суду доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі, доказів оплати відповідачем позивачу зазначених вище сум, зокрема пені, а також доказів в спростування наведених обставин, сторонами, суду не надано.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 101 156,49 грн пені, є обгрунтованими і підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення пені, суд відмовляє позивачу, так як така нарахована ним до стягнення з відповідача безпідставно.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі положень п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір необхідно покласти на відповідача в сумі 2 261,22 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1 ст. 202, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч.3 ст.222, ст.ст. 236-241, 242, 252, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача: Приватного підприємства "Славія Гратінгс - Альпіна Грате Україна" (79014, м. Львів, вул. Глинянський Тракт, 55, кв. 65; код ЄДРПОУ 43840224) на користь позивача: Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, місто Київ, вул.Автозаводська, будинок 2; код ЄДРПОУ 44725823) 101 156,49 грн. пені та 2 261,22 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 24.08.2026.

Суддя Долінська О.З.