Ухвала суду № 139176372, 17.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

17.08.2026 Справа № 914/1595/20

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю судового засідання Перейми Х.О., розглянувши матеріали

за позовом:Фізичної особи-підприємця Мартиняка Михайла Романовича, м. Львів;

до відповідача-1: до відповідача-2:Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів», м. Львів; Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів;

про:визнання незаконним та скасування Переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів»; усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою; скасування державної реєстрації права власності; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Представники сторін:

від позивача: Мартиняк М.Р., Яцишин А.В. - адвокат;

від відповідача-1: Сеньків А.І. - представник;

від відповідача-2: Золотий Я.М. - представник.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Мартиняк Михайло Романович, м. Львів звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів», м. Львів та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів про визнання незаконним та скасування Переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів»; усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою; скасування державної реєстрації права власності; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.08.2020.

Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.05.2022 провадження у справі №914/1595/20 було зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 914/2350/18 (914/608/20), що перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою суду від 26.06.2026 провадження у справі №914/1595/20 поновлено. Судове засідання призначено на 13.07.2026.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відхилено клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх. №19844/26 від 13.07.2026); відкладено судове засідання на 17.08.2026.

Через підсистему «Електронний суд» від учасників справи надійшли наступні документи:

14.08.2026 від позивача клопотання про поновлення строків для подачі доказів та повернення на стадію підготовчого провадження (вх. № 22980/26);

14.08.2026 від відповідача-1 заперечення на клопотання про поновлення строків для подачі доказів та повернення на стадію підготовчого провадження (вх. № 22913/26).

17.08.2026 у судове засідання з`явились представники всіх учасників справи, надали свої пояснення та заперечення по суті спору, а також щодо клопотання про поновлення строків для подачі доказів та повернення на стадію підготовчого провадження.

Суд, оцінивши доводи, викладені у клопотанні позивача, та заслухавши заперечення представників відповідачів, залишив без розгляду клопотання позивача про поновлення строків для подачі доказів, повернення на стадію підготовчого провадження та долучення доказів з наступних підстав.

В обґрунтування поданого клопотання представник позивача зазначає, що позивачу стало відомо, що у 2021 році народним депутатом Устіновою Олександрою Юріївною було ініційовано ряд звернень на адресу Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ за наслідком запитів ініційованої групи підприємців, що здійснюють господарську діяльність у місті Львові по вул. Зелена, 149, в тому числі ФОП Мартиняк М.Р., у зв`язку із вчиненням злочинних дій групою осіб з метою рейдерського захоплення земельної ділянки та будівель на території колишнього Державного підприємства «Львівський завод фрезерних верстатів» за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149.

В свою чергу, коли саме позивачу стало відомо про зазначені обставини, останнім не зазначається.

Представником позивача було скеровано адвокатський запит на адресу народного депутата Устінової О.Ю. з проханням повідомити які рішення були прийняті за результатами депутатських звернень з приводу ситуації рейдерського захоплення земельної ділянки та будівель на території колишнього Державного підприємства «Львівський завод фрезерних верстатів» та надати матеріали, які надійшли з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях щодо об`єкту ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів».

У відповідь на адвокатський запит представником позивача було отримано у копіях ряд документів щодо процесу перетворення Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів» у товариство з обмеженою відповідальністю, зокрема щодо передачі майна в процесі такого перетворення.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

За твердженням представника позивача, документи були отримані ним 10.07.2026, натомість документи, які останній просить долучити, стосуються обставин, які відбувались до 2021 року, що каже про те, що позивач мав можливість їх отримати та подати до суду набагато раніше.

Фактично позивач намагається обґрунтувати багаторічне неподання доказів лише тим, що копії документів були отримані ним від народного депутата лише у липні 2026 року. Отримання документа у 2026 році є наслідком дій самого позивача, а не об`єктивною причиною, яка перешкоджала йому отримати відповідні документи раніше.

Крім того, позивач не пояснює, що саме перешкоджало йому звернутися до народного депутата ще у 2021 році, коли, за його ж твердженнями, відповідні депутатські звернення вже здійснювалися.

Так само позивач не пояснює, чому у разі відсутності у нього документів, які знаходилися у володінні Фонду державного майна України, він не скористався передбаченим процесуальним законом механізмом їх витребування.

Як вже було зазначено судом, провадження в даній справі було відкрито 10.07.2020, а саме підготовче провадження тривало майже рік з моменту його відкриття (до 10.06.2021).

Крім того суд звертає увагу, що з 16.05.2022 дана справа була зупинена впродовж 4 років.

Тобто позивач не був позбавлений права звернутись до суду із відповідним клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи та/або про витребування доказів до кінця підготовчого провадження або впродовж проведення судових дебатів, якщо такі докази мають суттєве значення для розгляду справи.

Крім того суд звертає увагу, що докази, копії яких представник позивача просить долучити, вже були раніше подані відповідачем-1 разом із відзивом.

Відповідно до положень частини 1 статті 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Як передбачено нормами статті 182 Господарського процесуального кодексу України, саме у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, зокрема, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Частиною 3 статі 177 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до практики Верховного суду, зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20, враховуючи певні обставини суди можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження задля вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на цій стадії.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Стаття 14 Господарського процесуального кодексу України стосується принципу диспозитивності господарського судочинства - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За умовами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Суд звертає увагу позивача, що норми Господарського процесуального кодексу України мають тлумачитися у їх сукупності з іншими процесуальними нормами.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1-3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Так, вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

З правового контексту норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).

Зі змісту поданого позивачем клопотання суд не вбачає належного обґрунтування підстав такої тривалої неможливості надати суду відповідні докази. Позивач не наводить жодного переконливого пояснення чому ані до моменту закриття підготовчого провадження, ані до моменту зупинення провадження у справі він не звернувся до народного депутата із запитом про результати розгляду депутатських звернень; не звернувся безпосередньо до Регіонального відділення ФДМ України щодо отримання відповідних документів; не звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів; не повідомляв суд про неможливість отримання таких доказів; не обґрунтовував необхідність їх отримання протягом підготовчого провадження; не подавав відповідних доказів протягом розгляду справи по суті.

Тобто позивач не довів ані об`єктивної неможливості отримання відповідних доказів раніше, ані вчинення ним усіх залежних від нього дій для їх отримання.

В свою чергу, позивачем взагалі не наводяться і не доводяться вагомі обставини для повернення до стадії підготовчого провадження.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника позивача щодо поновлення строку на подання доказів та відмову в задоволенні вказаного клопотання.

За положеннями ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

З огляду на викладене та з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, дотримання принципів рівності та змагальності сторін, повного та всебічного вирішення спору у справі, суд ухвалив відкласти судове засідання.

Керуючись ст. ст. 202, 216, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника позивача про поновлення строків для подачі доказів, повернення на стадію підготовчого провадження та доручення доказів (вх. № 22980/26 від 14.08.2026) залишити без розгляду.

2. Відкласти судове засідання на 07.09.2026 об 11:00 год.

3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

4. Явка повноважних представників учасників справи в судове засідання обов`язкова.

5. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

7. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Мазовіта А.Б.