Ухвала суду № 139176241, 24.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.08.2026Справа № 910/12961/25Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., вирішуючи питання про самовідвід судді від розгляду справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" (03038, Україна, місто Київ, вулиця Протасів Яр, будинок 2, ЛІТ. Д, офіс 14; ідентифікаційний код 36284115)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філософія девелопмента" (01021, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 16 офіс 2/11; ідентифікаційний код 42088061)

про банкрутство

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Філософія девелопмента" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 30.10.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 відкрито провадження у справі № 910/12961/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Філософія девелопмента". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філософія девелопмента" в розмірі 258 710 403, 35 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядникам майна боржника призначено арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича. Попереднє засідання суду призначено на 15.01.2026. Призначено до розгляду в попередньому засіданні 15.01.2026 грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаді", що містяться в приєднаній до матеріалів справи № 910/12961/25 заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаді" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Філософія девелопмента", яка надійшла пізніше.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" про виправлення описки задоволено. В ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 у справі № 910/12961/25, замість невірно зазначеної суми визнаних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" "258 710 403, 00 грн" вказано "258 710 403, 35 грн".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" про роз`яснення судового рішення, а саме, ухвали суду від 06.11.2025 та додані до неї документи повернуто без розгляду.

10.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 309 814 721,45 грн.

10.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 36 844,80 грн.

11.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС з кредиторськими вимогами до боржника на суму 186 200,61 грн.

12.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаді" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 354 284 746,26 грн.

12.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Проперті Селект" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 258 608 123,35 грн.

12.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_2 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 12 880 800,00 грн.

15.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення розпорядника майна боржника про результати розгляду вимог кредитора.

22.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника про витребування документів та продовження строку на проведення інвентаризації майна боржника.

22.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли повідомлення розпорядника майна боржника про результати розгляду вимог кредиторів.

22.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника про продовження строку для надання до суду реєстру вимог кредиторів.

22.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов поточний звіт розпорядника майна боржника.

Суд відзначає, що попереднє засідання 15.01.2026 не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи № 910/12961/25 до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2025.

22.01.2026 до Господарського суду міста Києва надійшов поточний звіт розпорядника майна боржника.

24.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшов поточний звіт розпорядника майна боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 призначено розгляд клопотання розпорядника майна боржника про відсторонення керівника боржника у судовому засіданні на 26.03.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про відсторонення керівника від виконання повноважень та покладення його обов`язків на розпорядника майна задоволено. Припинено повноваження ОСОБА_3 як керівника ТОВ "Філософія Девелопмента" (код ЄДРПОУ 42088061). Покладено обов`язки керівника ТОВ "Філософія Девелопмента" (код ЄДРПОУ 42088061) на розпорядника майна арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2055 від 14.01.2022).

23.04.2026, 25.05.2026 та 25.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли поточні звіти розпорядника майна боржника.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 апеляційні скарги ТОВ "Філософія девелопмента" і ТОВ "Монтаді" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ "Каса народної допомоги" задоволено частково. Пункти 2 і 12 ухвали Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 у справі № 910/12961/25 змінено та викладено в наступній редакції:

" 2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філософія девелопмента" в розмірі 568 418 000,00 грн.

12. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаді" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Філософія девелопмента" залишити без розгляду.".

В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 у справі № 910/12961/25 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.07.2026 касаційні скарги ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаді" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 у справі № 910/12961/25 залишено без змін.

23.07.2026 до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи № 910/12961/25.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 призначено попереднє засідання у справі на 10.09.2026. Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" з додатковими грошовими вимогами до боржника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаді" з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 заяви ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Товариства з обмеженою відповідальністю "Проперті Селект" та ОСОБА_2 з кредиторськими вимогами до боржника залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 , Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС, Товариству з обмеженою відповідальністю "Проперті Селект" та ОСОБА_2 п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви з кредиторськими вимогами до боржника, шляхом подання до суду інформації про заінтересованість кредитора стосовно боржника.

13.08.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про усунення недоліків із зазначенням інформації про заінтересованість кредитора стосовно боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2026 заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 10.09.2026.

Так, згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Так, у численних повідомленнях і в публікаціях засобів масової інформації, що відтворюють позицію правоохоронних органів, оприлюднивши відповідні повідомлення та матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, поміж іншого повідомлено про участь у злочинній організації суддів, а також відтворено зміст деяких із судових рішень, які ухвалені мною у справі № 910/12961/25.

За таких обставин, не виключається можливість, що в учасників процесу та стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви щодо безсторонності, неупередженості та/або об`єктивності судді Стасюка С.В. під час розгляду даної справи, а також, що суддя може приймати рішення під впливом учасників процесу або правоохоронних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з:

(і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та

(іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Wettstein проти Швейцарії», № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) («Kyprianou проти Кіпру» [ВП], № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Відповідно, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності («Pullar проти Сполученого Королівства», рішення від 10 червня 1996 рок, п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні ЄСПЛ зазначає, що навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість («De Cubber проти Бельгії», рішення від 26 жовтня 1984 року, Series A, № 86).

Проблема об`єктивної безсторонності суду, зокрема, відображена, у справі «Белуха проти України», № 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року. У цій справі заявниця скаржилася на безсторонність суду першої інстанції та його голови, що розглядав її справу. Зокрема, скарга заявниці ґрунтувалася на тому, що компанія відповідач безкоштовно забезпечила суд гратами для вікон та надала комп`ютер, а також відремонтувала опалювальну систему суду. Стосовно суб`єктивного критерію безсторонності, Суд зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується доти, доки не надано доказів протилежного. У цій справі ЄСПЛ не був переконаний, що існувало достатньо ознак, щоб вирішити, що судді суду першої інстанції, які розглядали справу заявниці, виявляли особисту упередженість. Стосовно ж об`єктивного критерію, ЄСПЛ визначив, окремо від поведінки голови, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. У цій справі уряд-відповідач не оспорював твердження заявниці стосовно того, що голова суду першої інстанції, який одноособово розглядав справу заявниці, та чиї рішення були залишені без змін судами вищих інстанцій, просив та безоплатно отримував певне майно від компанії-відповідача. На думку Суду, за цих обставин побоювання заявниці щодо безсторонності голови суду можна було вважати об`єктивно виправданими та встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Крім того, ЄСПЛ звернув увагу, що суди вищих інстанцій, розглядаючи скарги заявниці, не взяли до уваги її твердження щодо питання небезсторонності суду першої інстанції.

Також слід звернути увагу на Рішення ЄСПЛ у справі № 11/1987/134/188 Гаусшильдт проти Королівства Данії (1989р.).

Так у п. 46 вказаного Рішення ЕСПЛ зазначено: Наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні ґарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (див., серед інших прецедентів, рішення у справі Де Куббера (De Cubber) від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 13-14, п. 24).

У п. 48 вказаного Рішення зазначено: Згідно з об`єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з`ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі кримінального провадження, в обвинуваченого. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід (див., mutatis mutandis, згадане вище рішення у справі Де Куббера, серія A, № 86, с. 14, п. 26).

Це означає, що при з`ясуванні в даній справі питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція обвинуваченого має важливе, але не вирішальне значення (див. рішення у справі П`єрсака (Piersack) від 1 жовтня 1982 року, серія А, № 53, с. 16, п. 31). Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Питання щодо об`єктивної безсторонності судді неодноразово зазначається в практиці ЕСПЛ.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000- XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). 50. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Отже, є два випадки, у яких може постати питання щодо недостатньої безсторонності суду (Kyprianou проти Кіпру [ВП], § 121):

i. перший, функціонального характеру, стосується, наприклад, виконання однією особою різних функцій в межах судового провадження, або ієрархічні чи інші зв`язки між цією та іншою особою в межах того ж провадження;

ii. другий має особистий характер і є наслідком поведінки судді у даній справі.

Незалежність суду вимагає, аби жоден з суддів не зазнавав неналежного зовнішнього чи внутрішнього (відносно суддівського корпусу) впливу. Внутрішня незалежність суду вимагає, аби судді не отримували жодних вказівок чи тиску з боку колег або осіб, які наділені адміністративними повноваженнями всередині суду, таких як, наприклад, голова суду або однієї з судових палат. Відсутність достатніх гарантій, які захищали б незалежність суддів всередині суддівського корпусу, і, зокрема, стосовно керівництва, може змусити Суд дійти висновку, що сумніви заявника у незалежності і неупередженості суду є об`єктивно виправданими (Parlov-Tkalcic проти Хорватії, § 86; Daktaras проти Литви, § 36; Moiseyev проти Росії, § 184).

Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, забезпечуючи гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право кожного на "суд, встановлений законом" суд має враховувати як об`єктивні, так і суб`єктивні критерії поняття безсторонності.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Відтак, з метою усунення будь-яких можливих сумнівів учасників процесу та стороннього спостерігача щодо безсторонності, об`єктивності та/або неупередженості складу суду під час розгляду справи, суд, у складі судді Стасюка С.В., вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи № 910/12961/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Філософія девелопмента".

За змістом ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

З огляду на викладене, самовідвід судді від розгляду справи № 910/12961/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Філософія девелопмента", підлягає задоволенню, а відповідна справа - передачі уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Керуючись статтями 32, 35, 38-40 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Стасюка С.В. від розгляду справи № 910/12961/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Філософія девелопмента" - задовольнити.

2. Матеріали справи № 910/12961/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Філософія девелопмента" - передати особі, відповідальній за проведення автоматизованого розподілу справ між суддями.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 24.08.2026.

Суддя Сергій СТАСЮК