Рішення № 139176176, 20.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.08.2026Справа № 910/3556/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В.А" (19502, Черкаська обл., Черкаський р-н, місто Городище, вул. Чехова, будинок 37А) до АДЕК Баубетронг ГмбХ (ADEK Baubetreuung GmbH) (Німеччина, 04317, Лейпциг, Прагер Штрассе, 63, Germany, 04317 Leipzig, Prager Str. 63) про стягнення 76250 Євро, що еквівалентно 3 455 871,13 грн.,

За участю представника позивача - Свінцов С. В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.03.2025 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В.А" до ADEK Baubetreuung GmbH про стягнення 76250 Євро, що еквівалентно 3 455 871,00 грн, та 24.03.2025 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю С. О. В. А (надалі -Позивач або Продавець) укладено з ADEK Baubetreuung GmbH (надалі- Відповідач або Покупець) Контракт № 01/09 від 01 вересня 2024 року (надалі - Контракт), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах DAP-04317, Leipzig, (ІНКОТЕРМС-2020) Товар відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних у Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту.

Як вказує позивач 04 жовтня 2024 року Відповідачем отримано товар, про що проставлена відповідна відмітка у Графі 24 Міжнародної товарно-транспортною накладній (CMR) від 24.09.2024.

У той час жодних коштів у якості оплати за поставлений товар від Відповідача станом на дату подання позовної заяви - не надходило. Вказана протиправна бездіяльність, ігнорування обов`язковості договору з боку Відповідача порушує майнові права та інтереси Позивача з огляду на що позивач просить стягнути з ADEK Baubetreuung GmbH (Відповідача) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю С. О. В. А (Позивач) 76250,00 Євро за Контрактом № 01/09 від 01 вересня 2024 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В.А" залишено без руху.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 27.03.2025, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Судом з матеріалів позовної заяви було встановлено, що відповідач, АДЕК Баубетронг ГмбХ (ADEK Baubetreuung GmbH), є нерезидентом (Республіка Німеччина), достовірної інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва на момент порушення провадження у справі у суду немає, а тому про розгляд даної справи відповідача належить повідомляти в порядку, передбаченому ст.ст. 367, 368 ГПК України та чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема, Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Відтак, суд встановив, що для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, необхідно вручати йому судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на німецьку мову відповідно до вимог вказаної Конвенції.

Ухвалою суду від 08.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 23.10.25 о 10:20 год., зобов`язано позивача у термін до 21.04.2025 надати до суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову: позовної заяви з додатками; ухвали про відкриття провадження у справі № 910/3556/25 від 08.04.2025, прохання про вручення судових та позасудових документів від 08.04.2025.

Зупинено провадження у справі №910/3556/25 до надходження відповіді на судове доручення Господарського суду міста Києва про вручення судових документів у справі №910/3556/25.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В.А" до ADEK Baubetreuung GmbH про стягнення 76250 Євро, що еквівалентно 3455871 грн залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В.А" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 року у справі № 910/3556/25 задоволено; Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 року у справі №910/3556/25 скасовано; справу № 910/3556/25 направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

18.12.2025 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.05.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

24.12.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01.01.2026 продовжено розгляд позовної заяви, призначено підготовче засідання у справі на 23.07.2026 о 10:00 год. та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.В.А" у строк до 16.01.2026 надати до суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову: ухвали суду від 01.01.2026; прохання про вручення судових та позасудових документів від 01.01.2026, Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

12.01.2025 через канцелярію суду були долучені переклади на виконання ухвали суду від 01.01.2026.

14.01.2026 через канцелярію суду були долучені переклади на виконання ухвали суду від 01.01.2026.

21.05.2026 від Міністерства юстиції України надійшло доручення про вручення судових документів відповідачу 26.02.2026.

21.07.2026 через канцелярію суду було подане клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи .

У судове засідання 23.07.2026 представники сторін не прибули, повідомлялись належним чином.

У судовому засіданні 23.07.2026 суд поновив провадження у справі та відмовив представнику позивача у клопотанні про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 23.07.2026 поновлено провадження у справі. Закрито підготовче провадження у справі № 910/3556/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.08.26 о 12:00 год.

19.08.2026 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів у якому представник повідомив, що відповідачем (ADEK Baubetreuung GmbH) на користь Позивача (ТОВ "C.О.В.А") за Контрактом Nє 01/09 було здійснено часткову оплату на загальну суму 35416,36 Євро, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями:

№ 2088002507224 від 18 листопада 2025 року на суму 10 000,00 EUR;

№ 2102870030524 від 03 грудня 2025 року на суму 9 465,00 EUR;

№ 2117176660524 від 18 грудня 2025 року на суму 11 486,36 EUR;

№ 2164017141224 від 10 лютого 2026 року на суму 4 465,00 EUR.

З огляду на викладене представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку подання доказів та поновити Позивачу процесуальний строк для подання доказів часткової сплати заборгованості за Контрактом № 01/09 від 01.09.2024 та прийняти та долучити до матеріалів справи Nє 910/3556/25 докази часткової сплати на загальну суму 35 416,36 EUR, а саме платіжні інструкції: № 2088002507224 від 18.11.2025 на суму 10 000,00 EUR; № 2102870030524 від 03.12.2025 на суму 9 465,00 EUR; № 2117176660524 від 18.12.2025 на суму 11 486,36 EUR; № 2164017141224 від 10.02.2026 на суму 4 465,00 EUR.

У судове засідання 20.08.2026 представник позивача прибув, представник відповідача у судове засідання не прибув.

Суд із занесенням до протоколу судового засідання задовольнив клопотання представника позивача про поновлення строку для подання доказів.

В судовому засіданні 20.08.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.О.В.А» (продавець, позивач) та АДЕК Баубетронг ГмбХ (ADEK Baubetreuung GmbH) (покупець, відповідач) укладено контракт №01/09 (далі - контракт), за умовами п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах DAP-04317, Leipzig (ІНКОТЕРМС-2020) товар відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних у інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

За умовами п. 2.1 контракту загальна сума контракту становить 1 000 000,00 Євро.

Всі витрати по митному оформленню товарів в Україні (сплата мит, податків та інших зборів, а також витрат на виконання митних формальностей, що підлягають оплаті при експорті товару) несе продавець (п. 2.2 контракту).

За умовами п. 2.3 контракту продавець оплачує договірну продажну ціну продавцю в установленому далі порядку:

2.3.1. Оплата - відстрочка платежу на 15 днів з моменту постачання.

2.3.2. Також можлива часткова попередня оплата за згодою сторін.

Згідно з п. 2.3.3 контракту моментом постачання рахується відмітка з датою приймання товару в транспортній накладній (CMR).

Всі банківські витрати, пов`язані із здійсненням платежів несе покупець (п. 2.4 контракту).

Товари поставляються на умовах DAP-04317 Leipzig (ІНКОТЕРМС-2020) (п. 3.1 контракту).

Відповідно до п. 3.3 контракту комплект нижченаведених документів поставляється разом з товаром:

3.3.1 рахунок-фактура (інвойс) із зазначенням країни походження товару - 3 прим.,

3.3.2 пакувальний лист (вказується зміст вантажу, вага нетто і брутто, кількість упакованих місць та їх розміри) 3 прим.,

3.3.3 транспортні накладні (CMR) - 3 прим.

Ризик за збереження товару переходить від продавця до покупця відповідно до умов поставки DAP-04317 Leipzig (ІНКОТЕРМС-2020) (п. 3.4 контракту).

Пунктом 4.1 контракту сторони погодили, що представник покупця отримує товари за адресою: Prager Str. 63, 04317 Leipzig, Deutschland.

Товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем:

4.2.1 за кількістю - відповідно до кількості місць і масі, зазначених у транспортному документів пункту відправлення, і згідно з даними, зазначеними в Інвойсах і товаросупровідних документах;

4.2.2 за якістю - за зовнішніми ознаками, а також відповідно до чинного законодавства.

Покупець зобов`язується здійснити оформлення митних процедур і вивантаження товарів протягом 24 годин після надходження товарів на місце вивантаження згідно п. 4.1 цього контракту (п. 4.3 контракту).

Цей контракт набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, а так само скріплення печатками і діє до виконання сторонами зобов`язань за цим контрактом (п. 9.1 контракту).

Додатком №1/2024 від 25.09.2024 до контракту №01/09 сторони погодили банківські реквізити про продавця.

Додатком №2/2024 від 01.12.2024 до контракту №01/09 сторони погодили викласти п. 8.3 контракту у новій редакції: «п. 8.3. Сторони вживатимуть усіх заходів для вирішення будь-яких спорів та розбіжностей, що можуть виникнути з цього контракту або у зв`язку з ним, шляхом переговорів. У разі, якщо сторони не можуть дійти згоди, усі спори та розбіжності передаються на розгляд до Господарського суду міста Києва, Україна. Матеріальним правом для вирішення спорів є матеріальне право України, процесуальним - процесуальне право України. Мовою судового провадження є українська. Рішення Господарського суду міста Києва, яке набрало законної сили згідно з чинним процесуальним законодавством України, є остаточним і обов`язковим для виконання обома сторонами».

24.09.2024 сторонами підписано Специфікацію №1 від 24.09.2024 до контракту, якою узгоджено поставку товару у кількості 1250 комплексів горизонтальних систем кріплення сонячних панелей, що поставляється в розібраному стані для зручності транспортування та складаються з наступних елементів, а саме: Гачок кріпильний - 5000 шт, фіксатор панелі - 5000 шт., профіль алюмінієвий 6063 Т6 - 5130 м.пог., заглушка профіля - 1700 шт, з`єднувач профіля - 800 шт, фіксатор кабелям - 12000 шт., на загальну суму 76 250,00 Євро, виходячи з розрахунку 61,00 євро за один комплект.

24.09.2024 з метою поставки товару на адресу відповідача складено Міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 24.09.2024 та Інвойс (рахунок-фактуру) №2409.24-1 від 24.09.2024.

Також складено Електронну митну декларацію 24UA100110101046U1, країна призначення Німеччина, умови поставки DAP DЕ Leipzig, строк поставки до 05.10.2024.

04.10.2024 відповідачем отримано товар, про що проставлена відповідна відмітка у графі 24 Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 24.09.2024.

Також позивач зазначає, що згідно з інформацією з офіційного веб-сайту Державної митної служби України, Єдиного державного інформаційного веб-портала, «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», 01.10.2024 о 13:30:59 товар перетнув кордон та був поставлений на адресу відповідача у строк, обумовлений у контракті та визначений Митною декларацією.

Водночас відповідачем не виконано свої зобов`язання щодо оплати товару.

Зважаючи на викладене вище, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача 76 250,00 Євро.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох форм, зокрема, хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.

Судом установлено, що відповідач АДЕК Баубетронг ГмбХ (ADEK Baubetreuung GmbH), є нерезидентом (Республіка Німеччина).

Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України (частина 1 статті 4 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Відповідно до статті 4-1 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з такими правовими відносинами. Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України. Угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України. Недійсність правочину, складовою частиною якого є угода про вибір суду, не тягне за собою недійсність угоди про вибір суду.

Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.

Правочин та інші дії учасників приватноправових відносин, спрямовані на підпорядкування цих відносин праву іншому, ніж те, що визначається згідно із цим Законом, в обхід його положень, є нікчемними. У цьому разі застосовується право, яке підлягає застосуванню відповідно до норм цього Закону (стаття 10 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України (стаття 43 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Додатком №2/2024 від 01.12.2024 до контракту №01/09 сторони погодили викласти п. 8.3 контракту у новій редакції: «п. 8.3. Сторони вживатимуть усіх заходів для вирішення будь-яких спорів та розбіжностей, що можуть виникнути з цього контракту або у зв`язку з ним, шляхом переговорів. У разі, якщо сторони не можуть дійти згоди, усі спори та розбіжності передаються на розгляд до Господарського суду міста Києва, Україна. Матеріальним правом для вирішення спорів є матеріальне право України, процесуальним - процесуальне право України. Мовою судового провадження є українська. Рішення Господарського суду міста Києва, яке набрало законної сили згідно з чинним процесуальним законодавством України, є остаточним і обов`язковим для виконання обома сторонами».

З огляду на вказане, а також виходячи з положень пункту 8.3 Додатку №2/2024 від 01.12.2024 до контракту №01/09, суд дійшов до висновку, що даний спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва та за матеріальним і процесуальним правом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В статті 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши умови контракту та відносини, що склались між сторонами в ході виконання Контракту №01/09 від 01.09.2024, суд дійшов висновку, що він за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, укладення сторонами Контракту №01/09 від 01.09.2024 було спрямоване на отримання відповідачем товару та одночасного обов`язку по здійсненню його оплати.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У відповідності до частини1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частинами 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 2.3 контракту продавець оплачує договірну продажну ціну продавцю в установленому далі порядку:

2.3.1. Оплата - відстрочка платежу на 15 днів з моменту постачання.

2.3.2. Також можлива часткова попередня оплата за згодою сторін.

Згідно з п. 2.3.3 контракту моментом постачання рахується відмітка з датою приймання товару в транспортній накладній (CMR).

24.09.2024 сторонами підписано Специфікацію №1 від 24.09.2024 до контракту, якою узгоджено поставку товару у кількості 1250 комплексів горизонтальних систем кріплення сонячних панелей на загальну суму 76 250,00 Євро.

24.09.2024 з метою поставки товару на адресу відповідача складено Міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 24.09.2024 та Інвойс (рахунок-фактуру) №2409.24-1 від 24.09.2024.

Також складено Електронну митну декларацію 24UA100110101046U1, країна призначення Німеччина, умови поставки DAP DЕ Leipzig, строк поставки до 05.10.2024.

04.10.2024 відповідачем отримано товар, про що проставлена відповідна відмітка у графі 24 Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 24.09.2024.

Також позивач зазначає, що згідно з інформацією з офіційного веб-сайту Державної митної служби України, Єдиного державного інформаційного веб-портала, «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», 01.10.2024 о 13:30:59 товар перетнув кордон та був поставлений на адресу відповідача у строк, обумовлений у контракті та визначений Митною декларацією.

Водночас, доказів сплати відповідачем грошових коштів у сумі 76 250,00 Євро за отриманий товар матеріали справи не містять.

Також матеріали справи не містять будь-яких зауважень відповідача щодо отриманого товару.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Контрактом №01/09 від 01.09.2024 щодо оплати вартості поставленого товару у розмірі 76 250,00 Євро, строк оплати яких настав, суд дійшов висновку про наявність в останнього основної суми заборгованості у вказаному розмірі.

У той же час як було зазначено вище, представником позивача надано платіжні інструкції: № 2088002507224 від 18.11.2025 на суму 10 000,00 EUR; № 2102870030524 від 03.12.2025 на суму 9 465,00 EUR; № 2117176660524 від 18.12.2025 на суму 11 486,36 EUR; № 2164017141224 від 10.02.2026 на суму 4 465,00 EUR про сплату відповідачем заборгованості на загальну суму 35 416,36 EUR, що свідчать про відсутність предмету спору в частині стягнення 35 416,36 EUR, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі в цій частині.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Згідно з частиною 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною 4 статті 231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У постанові Верховного Суду від 25.11.2025 у справі №910/7781/23 викладено наступну позицію: «Верховний Суд у постанові від 10.07.2025 у справі №902/821/24 звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №903/181/19, зокрема: "...лише висновок суду першої інстанції про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково свідчить про вирішення спору по суті розглянутих вимог. Натомість, у тому випадку, коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв`язку з відсутністю предмету спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується, навіть якщо розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду, без постановлення відповідної ухвал і, як окремого процесуального документа.

Відповідно у випадку закриття провадження у справі щодо частини заявлених вимог у резолютивній частині рішення норма частини 9 статті 129 ГПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, не застосовуються і не може бути підставою для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у повному обсязі, в тому числі і щодо частини із заявлених вимог, за якою провадження було закрито. У зазначеній нормі ГПК України йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Водночас, така норма не застосовується, якщо Закон України "Про судовий збір" у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України. Зокрема, у пункті 5 частини 1 статті 7 цього Закону прямо встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях"».

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, повертається за ухвалою суду особі, яка його сплатила, за клопотанням цієї особи.

Оскільки закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв`язку з чим і результат вирішення спору відсутній, то при вирішенні питання щодо розподілу/повернення судового збору в даному випадку підлягає застосуванню положення п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що провадження у справі №910/3556/25 було закрито в частині стягнення 35 416,36 EUR, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 24 077,59 грн.

Поміж тим в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Окрім того судом встановлено, що при зверненні з позовною заявою до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 51852,71 грн. Оскільки означена позовна заява була подана в паперовій формі до сплатити підлягав судовий збір у розмірі 51 838,07 грн, а відтак позивачем надмірно сплачений судовий збір у розмірі 14,64 грн.

Поміж тим в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства згідно з частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України є принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу та передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя, четверта статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Частина перша статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до часин статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові докази.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Провадження у справі в частині стягнення 35 416,36 EUR - закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з АДЕК Баубетронг ГмбХ (ADEK Baubetreuung GmbH) (Німеччина, 04317, Лейпциг, Прагер Штрассе, 63, Germany, 04317 Leipzig, Prager Str. 63, реєстраційний номер: DE33130211, код EOPI: DE794643868594795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В.А" (19502, Черкаська обл., Черкаський р-н, місто Городище, вул. Чехова, будинок 37А, код ЄДРПОУ 31581492) заборгованість у розмірі 40 833 (сорок тисяч вісімсот тридцять три) Євро 64 центи та судовий збір у розмірі 27 760 (двадцять сім тисяч сімсот шістдесят) грн 48 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 24.08.2026

Суддя Владислав ДЕМИДОВ