Ухвала суду № 139176173, 24.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.08.2026Справа № 910/10422/26Суддя Господарського суду міста Києва Андреїшина І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОН ІНЖИНІРИНГ" про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОН ІНЖИНІРИНГ" (04073, м.Київ, провулок Куренівськй, 19/5, код ЄДРПОУ 32307788)

до Відокремленого підрозділу «Київський обласний експертний центр енергоефективності» Державного підприємства «Київоблбудінвест» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 28, код ЄДРПОУ 40983293)

про стягнення 571 231,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТОН ІНЖИНІРИНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відокремленого підрозділу «Київський обласний експертний центр енергоефективності» Державного підприємства «Київоблбудінвест» про стягнення заборгованості за договором субпідряду №18/08-01 від 18.08.2025 у розмірі 571 231,61 грн.

Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства «Київоблбудінвест», що знаходяться на всіх розрахункових та інших рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах позовних вимог у розмірі 571 231,61 грн та заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, іншим суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо припинення (ліквідації, реорганізації) Державного підприємства «Київоблбудінвест».

Розглянувши вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОН ІНЖИНІРИНГ" про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Аналогічний підхід сформульований Верховним Судом, який зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, а обов`язок доведення таких обставин покладається на заявника. Суд при цьому має оцінити розумність, обґрунтованість та адекватність заявлених заходів, їх зв`язок із предметом позову, ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі їх невжиття, а також забезпечити баланс інтересів учасників справи. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 та від 22.02.2022 у справі № 15/143-б(910/11414/21).

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник посилається на наявність листа Фонду державного майна України від 05.08.2026, згідно з яким Фондом розпочато процедуру припинення Державного підприємства «Київоблбудінвест» та запропоновано подати пропозиції щодо кандидатури керуючого припинення підприємства, а також зазначає, що початок процедури припинення відповідача, на думку заявника, створює загрозу виведення його активів та ускладнення виконання можливого рішення суду.

Водночас, наведені обставини самі по собі не свідчать про існування реальної, а не гіпотетичної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Зі змісту поданого заявником листа Фонду державного майна України вбачається лише інформація щодо здійснення відповідних організаційних заходів, пов`язаних із припиненням державного підприємства, та необхідності вирішення питання щодо призначення особи, яка здійснюватиме заходи з припинення підприємства. При цьому заявником не надано доказів того, що відповідачем фактично вчиняються дії, спрямовані на відчуження, приховування, передачу чи інше виведення майна або грошових коштів, а також доказів вчинення будь-яких інших дій, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього судового рішення.

Сам по собі факт проведення процедури припинення юридичної особи не є безумовним доказом наміру відповідача ухилитися від виконання можливого судового рішення або вивести належне йому майно. Заявником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, що внаслідок проведення такої процедури майно відповідача буде відчужене чи грошові кошти будуть перераховані на користь інших осіб, а виконання можливого рішення суду стане неможливим або істотно утрудненим.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, саме на заявника покладається обов`язок доведення конкретних фактичних обставин, які обумовлюють необхідність застосування заявлених заходів забезпечення позову.

Однак, на підтвердження зазначених у заяві ризиків заявником фактично подано лише лист Фонду державного майна України. Інших доказів, які б підтверджували фактичне вчинення відповідачем дій з відчуження майна, виведення коштів, передачі активів третім особам, припинення господарської діяльності з метою уникнення виконання зобов`язань або вчинення інших дій, спрямованих на ускладнення виконання можливого рішення суду, матеріали заяви не містять.

За таких обставин доводи заявника щодо наявності ризику невиконання майбутнього рішення суду мають характер припущень та не підтверджені належними доказами.

Щодо заявленого заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача суд також зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та/або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Водночас, можливість застосування такого заходу не звільняє заявника від обов`язку довести наявність передбачених статтею 136 цього Кодексу підстав для забезпечення позову. Наявність у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем та сам по собі розмір заявленої до стягнення суми не є достатньою підставою для автоматичного накладення арешту на кошти відповідача.

У цьому випадку заявником не доведено, що відповідач вчиняє або має намір вчинити конкретні дії щодо розпорядження грошовими коштами, які можуть у подальшому ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. Відтак відсутні достатні підстави вважати, що невжиття арешту грошових коштів призведе до наслідків, передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, заявлений захід щодо заборони державним реєстраторам, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, іншим суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо припинення (ліквідації, реорганізації) Державного підприємства «Київоблбудінвест» фактично спрямований на блокування проведення процедури припинення юридичної особи.

Проте, заявником не доведено, що саме вчинення відповідних реєстраційних дій призведе до неможливості виконання можливого рішення суду у цій справі, а також не наведено конкретного причинно-наслідкового зв`язку між проведенням процедури припинення відповідача та неможливістю стягнення заявленої до стягнення заборгованості.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має встановити не лише наявність зв`язку між заявленим заходом та предметом позову, а й те, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також оцінити співмірність такого заходу із заявленими позовними вимогами.

У цій справі заявником не доведено, що заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо припинення відповідача є необхідною та достатньою для забезпечення виконання можливого рішення про стягнення грошової заборгованості, а також не доведено, що без застосування саме такого заходу виконання рішення суду буде істотно утруднено або унеможливлено.

Більше того, суд звертає увагу на невідповідність заявленого заходу забезпечення позову складу учасників справи.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник просить накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства «Київоблбудінвест» (код ЄДРПОУ 40257365), у тому числі кошти, що знаходяться на рахунках відокремленого підрозділу «Київський обласний експертний центр енергоефективності» ДП «Київоблбудінвест» (код ЄДРПОУ 40983293).

Водночас, відповідачем у цій справі є Відокремлений підрозділ «Київський обласний експертний центр енергоефективності» Державного підприємства «Київоблбудінвест».

За змістом пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов може забезпечуватися, зокрема, накладенням арешту на майно та/або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, застосування такого заходу забезпечення позову можливе щодо майна та грошових коштів, які належать саме відповідачу або підлягають передачі чи сплаті йому.

Разом з тим заявником не конкретизовано, які саме грошові кошти є об`єктом арешту, кому вони належать та яким чином такі кошти пов`язані саме з відповідачем у цій справі. Натомість у прохальній частині заяви фактично ставиться питання про накладення арешту на грошові кошти іншого суб`єкта - Державного підприємства «Київоблбудінвест» (код ЄДРПОУ 40257365), тоді як відповідачем у справі визначено його відокремлений підрозділ.

Саме по собі зазначення заявником у заяві про забезпечення позову одночасно найменування Державного підприємства та його відокремленого підрозділу не усуває необхідності чітко визначити майно, на яке просить накласти арешт, та довести його належність відповідачу у розумінні пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд не може в порядку забезпечення позову самостійно змінювати визначений заявником об`єкт забезпечення, встановлювати інший суб`єкт, кошти якого підлягають арешту, або виходити за межі заявленого заходу забезпечення позову.

Таким чином, заявлений захід забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства «Київоблбудінвест» не відповідає визначеному у справі відповідачу, а заявником не доведено належності зазначених у заяві грошових коштів саме відповідачу та не визначено конкретного майна, на яке має бути накладено арешт.

За таких обставин підстави для застосування заявлених заходів забезпечення позову, передбачених статтями 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОН ІНЖИНІРИНГ» про забезпечення позову слід відмовити.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОН ІНЖИНІРИНГ» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення та підписання повного тексту ухвали 24.08.2026

Суддя І.О. Андреїшина