Рішення № 139176170, 24.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2026Справа № 910/7368/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломоно»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферм Діджитал Солюшнз»

про стягнення 1.279.056,36 грн

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

16.06.2026 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломоно» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферм Діджитал Солюшнз» про стягнення 1.279.056,36 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.05.2025 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з виготовлення (розробки) інтернет-сайту № 13/05/25-1, відповідно до якого позивачем у повному обсязі надані послуги з розробки веб-сайту за серпень та вересень 2025 року. Позивачем 28.10.2025 через систему електронного документообігу «Вчасно» було сформовано та надіслано відповідачу акт надання послуг № 70 від 30.09.2025 за серпень 2025 року на суму 718.326,10 грн та акт надання послуг № 79 від 24.10.2025 за вересень 2025 року на суму 804.254,47 грн. За умовами п. 5.1.3 договору у разі непідписання акту протягом 5 робочих днів та ненаданням обґрунтованих заперечень щодо його підписання, такий акт вважається узгодженим за наявності підпису позивача на 6 робочий день з моменту його отримання відповідачем. Відповідачем не було вчинено жодних дій спрямованих на підписання актів, їх оплати або надання обґрунтованих заперечень щодо обсягу, якості чи строків наданих послуг, тому з урахуванням п. 5.1.3 договору вказані акти є погодженими відповідачем 05.11.2025. Відповідно до п. 2.2.1 договору відповідач зобов`язався оплачувати послуги протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт та наданих послуг. Відповідач у період з 15.09.2025 по 17.10.2025 здійснив часткову оплату послуг на суму 418.326,10 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № P516-71MH-M1KP-6B04, № KAB-BABP-51EC-405E та №2BPX-C208-8M47-6PTP. У зв`язку з тим, що відповідач зобов`язання за договором у повному обсязі не виконав та оплату не здійснив, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1.279.056,36 грн, з яких 1.104.254,47 грн основного боргу, 95.032,14 грн пені, 60.891,54 грн інфляційних втрат та 18.878,21 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 відкрито провадження у справі № 910/7368/26 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

13.07.2026 позивачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7368/26 від 20.07.2026 призначено судове засідання на 11.08.2026.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/7368/26 від 11.08.2026 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферм Діджитал Солюшнз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломоно» 1.104.254,47 грн основного боргу, 95.032,14 грн пені, 60.891,54 грн інфляційних втрат, 18.878,21 грн 3% річних, 15.348,68 грн витрат по сплаті судового збору.

17.08.2026 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 98.826,64 грн витрат на професійну правничу допомогу.

19.08.2026 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій просить зменшити розмір витрат до 5.000,00 грн.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на правову допомогу становить 100.000,00 грн вказавши, що докази понесених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У поданій заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача 98.826,64 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Заява про ухвалення додаткового рішення разом з доказами розміру витрат подана позивачем до суду 17.08.2026, тобто в межах встановленого строку для її подання.

За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

12.11.2025 між Адвокатом Чутою Ілоною Сергіївною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соломоно» (далі - клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 12112025-1 (далі - договір № 12112025-1), відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги, що полягає у підготовці обґрунтованої досудової претензії, включно з правовим аналізом обставин, оцінкою наявних доказів, формуванням вимог та юридичної позиції клієнта (далі - юридичні послуги).

Згідно з п. 1.2 договору № 12112025-1 конкретний перелік юридичних послуг визначається сторонами в додатках до цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору № 12112025-1 перелік юридичних послуг, що зазначається в додатку до договору, не є вичерпним та може бути розширений за згодою сторін.

Пунктом 2.1 договору № 12112025-1 передбачено, що на виконання доручення клієнта адвокат:

2.1.1 здійснює підготовку письмової досудової претензії, включаючи правовий аналіз обставин, оцінку доказової бази, формулювання правової позиції та вимог клієнта;

2.1.2 надає інші види юридичної допомоги, якщо це необхідно для забезпечення виконання доручення клієнта.

16.06.2026 адвокатом Чутою Ілоною Сергіївною на представництво інтересів ТОВ «Соломоно» у Господарському суді міста Києва видано ордер серії ВН № 1728147.

Відповідно до п. 4.1 договору № 12112025-1 розрахунки клієнта з адвокатом здійснюються в національній валюті України перед початком надання юридичних послуг. Справедливий еквівалент в національній валюті оплат, визначених в цьому договорі в іншій валюті, встановлюється на дату виставлення рахунку за обмінним курсом продажу гривні банку, в якому відкритий рахунок виконавця.

Згідно з п. 4.2 договору № 12112025-1 сторони погодили, що вартість гонорару адвоката за надання юридичних послуг клієнту, а також порядок розрахунків визначаються у додатках до договору.

Згідно додатку № 1 до договору № 12112025-1 адвокат зобов`язався надати клієнту погоджені сторонами юридичні послуги, а клієнт - прийняти та оплатити їх у визначеному договором та додатком порядку.

Зокрема, п. 1.1 додатка № 1 № 12112025-1 передбачено, що вартість підготовки письмової досудової претензії становить 350 (триста п`ятдесят) євро. Оплата здійснюється у національній валюті України - гривні. Гривневий еквівалент визначається за курсом продажу відповідної іноземної валюти, встановленим банківською установою, в якій відкрито рахунок виконавця - АТ «Універсал Банк» (monobank), на дату виставлення рахунку. Сума у гривні, зазначається у рахунку.

12.11.2025 адвокатом Чутою І.С. виставлено ТОВ «Соломоно» рахунок на оплату № 12112025-3 від 12.11.2025 року за надання юридичних послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги № 12112025-1 від 12.11.2025 на суму 8.508,00 грн.

28.11.2025 адвокатом Чутою І.С. виставлено ТОВ «Соломоно» рахунок на оплату № 28112025-2 від 28.11.2025 року за надання юридичних послуг за вказаним договором на суму 8.617,00 грн.

Надання зазначених послуг підтверджується актами наданих послуг від 17.12.2025, підписаними між клієнтом та адвокатом за допомогою системи електронного документообігу «Вчасно», а саме: актом № 17122025-1 на суму 8.508,00 грн та актом № 17122025-2 на суму 8.617,00 грн.

Згідно додатку № 2 до договору № 12112025-1 про надання правової допомоги № 12112025-1 від 10.03.2026 адвокат зобов`язався надати клієнту погоджені сторонами юридичні послуги, а клієнт - прийняти та оплатити їх у визначеному договором та додатком порядку.

Зокрема, п. 1.1 додатку № 2 № 12112025-1 передбачено, що вартість представництва інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва у справі щодо стягнення з ТОВ «Ферм Діджитал Солюшнз» заборгованості становить 750 (сімсот п`ятдесят) євро, що на дату виставлення рахунку становить 38.610,00 грн.

10.03.2026 адвокатом Чутою І.С. виставлено ТОВ «Соломоно» рахунок на оплату № 10032026-1 від 10.03.2026 за надання юридичних послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги № 12112025-1 від 12.11.2025 на загальну суму 38.610,00 грн.

Факт надання зазначених послуг та їх вартість підтверджено актом наданих послуг № 22072026-1 від 22.07.2026, підписаним клієнтом та адвокатом за допомогою сервісу «Вчасно», згідно якого загальна вартість наданих юридичних послуг становить 38.610,00 грн.

На підтвердження обсягу та вартості професійної правничої допомоги, фактично наданої адвокатом клієнту у зв`язку з розглядом справи № 910/7368/26 між ТОВ «Соломоно» та адвокатом Чутою І.С. 14.08.2026 підписано звіт про надані юридичні послуги, згідно якого загальна вартість наданих послуг становить 55.735,00 грн, претензій щодо обсягу, якості та строків надання послуг клієнт не має.

Окрім того, 23.04.2026 між Адвокатським об`єднанням «Лоялті» (далі - об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соломоно» (далі - клієнт) з використанням електронного сервісу обміну документами «Вчасно» укладено договір про надання правничої допомоги № 23/04/26/Н (далі - договір № 23/04/26/Н), відповідно до п. 1.1 якого клієнт дав розпорядження та доручив об`єднанню, а об`єднання, відповідно, зобов`язалось надавати клієнту правничу допомогу відповідно до завдання клієнта (послуги), оплата за які буде здійснюватися на умовах, викладених в даному договорі.

Згідно з п. 1.2 договору № 23/04/26/Н послуги включають:

1.2.1. представництво інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва у справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферм Діджитал Солюшнз» про стягнення заборгованості;

1.2.2. підготовка необхідних документів правового характеру в інтересах клієнта в межах розгляду Господарським судом міста Києва справи , визначено у п. 1.2.1. договору;

1.2.3. інша правнича допомога, узгоджена сторонами.

24.07.2026 Адвокатським об`єднанням «Лоялті» на представництво інтересів ТОВ «Соломоно» у Господарському суді міста Києва адвокату Желобницькій Анастасії Олександрівні видано ордер серії ВН № 1750113.

Пунктом 5.1 договору № 23/04/26/Н встановлено, що винагорода, яка підлягає сплаті клієнтом за послуги, що надаються за цим договором (винагорода), оплачується згідно рахунку.

Відповідно до п. 5.2 договору № 23/04/26/Н винагорода становить грошову суму в гривні, еквівалентну 750 (сімсот п`ятдесят) євро.

Крім того, пунктом 5.3 договору № 23/04/26/Н сторони погодили, що клієнт окремо оплачує участь адвокатів об`єднання у судових засіданнях у справі, зазначеній у пп. 1.2.1 договору, за наступною ставкою: за участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - грошова сума в гривні, еквівалентна 80 (вісімдесяти) євро; за участь у судовому засіданні в приміщенні суду (в режимі особистої присутності) - грошова сума в гривні, еквівалентна 120 (ста двадцяти) євро.

Пунктом 6.1 договору № 23/04/26/Н визначено, що оплата здійснюється клієнтом у гривні в сумі, еквівалентній вартості послуг у євро, за курсом продажу євро до гривні, встановленим банком, в якому відкрито поточний рахунок об`єднання, станом на дату фактичного здійснення відповідного платежу.

27.04.2026 об`єднанням виставлено клієнту рахунок від 23.04.2026 на оплату юридичних послуг, наданих згідно з договором № 23/04/26/Н на суму 38.925,00 грн.

13.08.2026 об`єднанням виставлено клієнту рахунок від 12.08.2026 на оплату юридичних послуг, наданих у межах договору № 23/04/26/Н, на суму 4.166,64 грн.

Того ж дня, 14.08.2026 між клієнтом та об`єднанням підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором № 22/04/26/Н від 23.04.2026, загальна вартість яких склала 43.091,64 грн.

Доказів сплати позивачем адвокатам коштів в загальному розмірі 98.826,64 грн не подано.

Разом з цим, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідачем у запереченнях щодо розміру витрат позивача на оплату правничої допомоги заявлено клопотання про зменшення їх розміру до 5.000,00 грн.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17).

Суд зауважує, що дана справа є такою, що не потребує якихось нових знань, окрім тих, що має адвокат в силу своєї професійної освіти.

Суд відзначає, що враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі (заборгованість за надані послуги за двома актами наданих послуг), виходячи з характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів позовної заяви, а також наявність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат позивача, розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 98.826,64 грн є явно завищеними порівняно зі складністю справи та підлягають зменшенню.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвокатів, наявність доказів фактичного надання послуг, а також неспівмірність розміру витрат із складністю справи, суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача частково в сумі 49.413,32 грн (50% від 98.826,64 грн).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 244 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферм Діджитал Солюшнз» (01001, м. Київ, пл. Спортивна, 1А, оф. 56/3; код ЄДРПОУ 45559315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломоно» (03124, м. Київ, вул. Виговського Івана, 13; код ЄДРПОУ 45548125) 49.413 (сорок дев`ять тисяч чотириста тринадцять) грн 32 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова