Ухвала суду № 139175821, 20.08.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1354/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.08.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" від 11.08.2026 б/н (вх.№7422/26 від 11.08.2026) про розстрочення виконання рішення, у справі

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз"

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 11.08.2023 по 12.11.2025 у розмірі 15539436,00 грн, 603506,56 грн - компенсації втрати частини заробітку, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, та 82500,00 грн - моральної шкоди,

за участі:

від позивача: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ;

від відповідача: ОСОБА_3 ,

встановив: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 11.08.2023 по 12.11.2025 у розмірі 15539436,00 грн, 603506,56 грн - компенсації втрати частини заробітку, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, та 82500,00 грн - моральної шкоди.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення 16225442,56 грн задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано - Франківськгаз" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за порушені строки виплати позивачу належної заробітної плати, компенсації невикористаної відпустки, вихідної допомоги до остаточного розрахунку, вручення копії наказу про звільнення та повернення трудової книжки за період з 30.07.2024 по 11.11.2025 у розмірі 7088709 (сім мільйонів вісімдесят вісім тисяч сімсот дев`ять) грн 60 коп., компенсацію втрат частини заробітку у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 603506 (шістсот три тисячі п`ятсот шість) грн 56 коп., моральну шкоду в розмірі 36225 (тридцять шість тисяч двісті двадцять п`ять) грн 75 коп., 92740 (дев`яносто дві тисячі сімсот сорок) грн 83 грн судового збору. В решті позову - відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 задоволено частково апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз». Змінено Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 у справі №909/1354/25 в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції: «Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 03361046) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі копії наказу про звільнення за період з 30.07.2024 по 26.08.2025 у розмірі 5 292 828 (п`ять мільйонів двісті дев`яносто дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн 89 коп.» Скасовано Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 у справі №909/1354/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 603 506,56 грн та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. У решті Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 у справі №909/1354/25 залишено без змін. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» на користь ОСОБА_1 20 759 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 69 коп. судового збору.

11.08.2026 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" від 11.08.2026 б/н (вх. № 7422/26) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 у справі №909/1354/25 на 8 місяців рівними платежами.

В обґрунтування поданої заяви зазначає про те, що на даний час майновий стан АТ «Івано-Франківськгаз» є критичним, що підтверджується довідкою №76001-Сл-198-26 від 07.08.2026; результат діяльності товариства є збитковим та присутня наявність великої кредиторської заборгованості в сумі 1459,4 млн. грн., яка виникла в попередніх періодах; середньомісячний дохід на підприємстві протягом останніх 6 місяців складає 2644,33 тис.грн., які спрямовані на сплату податків, виплату заробітної плати та реструктуризованої заборгованості; фінансовий стан є незадовільним та недостатнім для погашення всіх своїх зобов`язань перед існуючими кредиторами; залишок грошових коштів на банківських рахунках відповідача станом на 10.08.2026 року становить 63676,88 грн.

Також зазначає, що основним видом діяльності АТ «Івано-Франківськгаз» був розподіл природного газу. Відповідно до Постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1772 АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 852, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2026 призначено заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про розстрочення виконання рішення до розгляду в судовому засіданні на 19.08.2026.

17.08.2026 від представника стягувача до суду надійшло заперечення проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 (вх.№ 15163/26 від 17.08.2026), в яких зазначає, що сам по собі складний фінансовий стан, відсутність коштів на рахунках, інфляційні процеси, дебіторська заборгованість інших осіб чи збитковість господарської діяльності не є безумовною підставою для розстрочки. Ведення бізнесу завжди пов`язане зі звичайними комерційними ризиками, і підприємство має їх передбачати. Обставини повинні мати винятковий характер (наприклад, форс-мажорні події, наслідки стихійного лиха тощо).

Наявність у відповідача майна на яке може бути звернено стягнення підтверджується як доданими документами так і фінансовою звітністю доданою самим же відповідачем.

Згідно балансу Відповідача на 30.06.2026 загальна вартість активів (рядок 1095) складає 313 421 000,00 грн, а вартість основних засобів (рядок 1010) складає 275 765 000,00 грн. Тільки сума не стягнутої дебіторської заборгованості (рядок 1130) складає більше 188 млн. грн., тобто навіть її стягнення дозволило б погасити як вимоги позивача так і інші боргові зобов`язання. Сума заборгованості є мізерною у співвідношенні до загальних фінансових оборотів та активів підприємства-боржника, вимога про розстрочку є економічно необґрунтованою та такою, що безпідставно порушує права позивача.

Зазначає, що окремо варто звернути увагу на маніпулятивні твердження відповідача, так останній посилаючись на звіт про фінансові результати за I півріччя 2026 рік вказує, що результат діяльності товариства є збитковим та присутня наявність великої кредиторської заборгованості в сумі 1459,4 млн. грн., яка виникла в попередніх періодах. Однак слід звернути увагу на рядок 2645 згідно якої сукупний дохід відповідача за перше півріччя 2026 склав 16367000,00 грн, тобто підприємство отримує прибуток, не може вважатись збитковим та спроможне виконати рішення Господарського суду Івано-Франківської області.

Також вказує, що АТ «Укртрансгаз», вже звернулось до господарського суду м. Києва із заявою про банкрутство відповідача - справа №910/9742/26, стан розгляду справи - призначено склад суду, дата надходження заяви про банкрутство - 04.08.2026. Таким чином, заява відповідача про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 у справі №909/1354/25 спрямована не на збереження роботи підприємства та жодним чином не пов`язана з неможливістю виконання судового рішення через певні ускладнення чи поважні причині, непереборні обставини, а спрямована виключно на затягування його виконання з метою подальшого штучного банкрутства та уникнення задоволення вимог кредиторів, в даному випадку позивача.

В судовому засіданні 19.08.2026 представник заявника (боржника), вимоги заяви підтримав, просив суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 у справі №909/1354/25 на 8 місяців рівними платежами.

ОСОБА_1 та його представник проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 заперечували з підстав наведених у запереченні від 17.08.2026.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про розстрочку виконання судового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення з огляду на таке.

У статті 331 ГПК України передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 331 ГПК України підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, ураховуючи положення частин четвертої та п`ятої статті 331 ГПК України, суд, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи-тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Ураховуючи викладене, вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України.

Відповідно до вказаної норми господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17.

Оскільки виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, згідно з пунктом 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, як це визначено у пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012.

Право людини на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II ). За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V ).

ЄСПЛ у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 зазначив, що, ураховуючи що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи зумовлена затримка у виконанні рішення особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексація присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до господарського суду заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду у зв`язку зі критичним майновим та фінансовим станом відповідача та тим, що відповідно до Постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1772 Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, при тому, що основним видом діяльності АТ «Івано-Франківськгаз» був розподіл природного газу.

Критичне майнове та фінансове становище підтверджуються: довідкою №76001-Сл-198-26 від 07.08.2026; звітними формами: Ф1 - Баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 30.06.2026 та Ф2 - Звіт про фінансові результати за I півріччя 2026; довідкою про залишок грошових коштів на банківських рахунках відповідача станом на 10.08.2026.

Як вбачається з наданих документів, аналіз фінансово-господарського стану Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" за звітний період свідчить про наявність об`єктивних ознак збитковості діяльності підприємства та погіршення його загального фінансового стану.

Щодо доводів представника стягувача про прибутковість і одержання доходу стягувачем (рядок 2645) слід зазначити, що у бухгалтерському балансі та фінансовій звітності цифри у дужках означають від`ємне значення (знак «мінус»). Такі суми обов`язково віднімаються під час розрахунку підсумкових показників розділів або загальної валюти балансу.

Так, відповідно до офіційної фінансової звітності за 2026 рік, а саме Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за перше півріччя 2026 форми №2 (код за ДКУД 1801004):

- за результатами операційної діяльності підприємства зафіксовано від`ємне значення (збиток), що відображено у рядку 2195 «Фінансовий результат від операційної діяльності: збиток».

- зазначений операційний збиток безпосередньо вплинув на кінцевий фінансовий результат діяльності, внаслідок чого у рядку 2355 «Чистий фінансовий результат: збиток» сформовано від`ємне значення в розмірі 16 367 тис. грн. При цьому показник чистий прибуток (рядок 2350) є відсутнім (прочерк).

- фінальний інтегрований показник фінансової діяльності підприємства, відображений у рядку 2465 «Сукупний дохід», становить від`ємне значення - (16 367) тис. грн, що відповідно до вимог НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» констатує наявність у підприємства чистого сукупного збитку у зазначеному розмірі.

Наведені задокументовані фінансові показники беззаперечно свідчать про те, що витрати підприємства суттєво перевищують його доходи, а вільні обігові кошти, необхідні для одноразового виконання судового рішення в повному обсязі, наразі повністю відсутні.

На підтвердження факту дефіциту грошових коштів (абсолютної неліквідності) до боржником додано довідку №76001-Сл-199-26 від 10.08.2026 відповідно до якої залишок грошових коштів на рахунках товариства становить лише 63676,88 грн.

Зіставлення поточного залишку грошових коштів (63676,88 грн) із масштабом загального чистого сукупного збитку підприємства, який становить 16367000,00 грн, підтверджує критичну неможливість миттєвого погашення присудженого боргу за рахунок власних оборотних активів.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Надаючи розстрочку, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, а також забезпечити дотримання балансу прав та інтересів як стягувача, так і боржника.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що боржник перебуває у скрутному фінансово-майновому становищі. Згідно зі Звітом про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за перше півріччя 2026 форми №2 (код за ДКУД 1801004), зафіксовано чистий сукупний збиток підприємства у розмірі 16367 тис. грн (рядок 2465), а показник чистого прибутку є відсутнім. Крім того, відповідно до наданої довідки довідку №76001-Сл-199-26 від 10.08.2026, фактичний залишок грошових коштів на рахунках боржника становить лише 63 676,88 грн.

За таких умов, суд дійшов до висновку, про те, що примусове одноразове стягнення всієї суми боргу призведе до повного вилучення залишку обігових коштів, блокування поточної господарської діяльності, неможливості виплати заробітної плати та сплати податків, що неминуче запустить процедуру банкрутства підприємства.

Натомість надання розстрочки дозволить Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" акумулювати кошти за рахунок подальших операційних надходжень і забезпечити реальне, хоч і поетапне, виконання судового рішення, що повністю відповідає критеріям розумності та балансу інтересів сторін (ст. 331 ГПК України).

Щодо доводів стягувача про наявність у боржника основних засобів та нерухомого майна як заперечення проти розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Наявність у боржника основних засобів та нерухомості свідчить про наявність активів, але не про наявність вільних грошових коштів (ліквідності), необхідних для негайного виконання рішення суду. Процес примусової реалізації нерухомого майна в порядку виконавчого провадження є тривалою процедурою (оцінка, організація електронних торгів тощо), яка не забезпечує оперативного захисту інтересів самого стягувача.

Натомість розстрочення виконання рішення дозволить боржнику акумулювати грошові кошти від поточної діяльності та гарантовано, прогнозовано й поетапно погашати заборгованість.

Зазначені стягувачем основні засоби та нерухоме майно є базою для здійснення боржником господарської діяльності, за рахунок якої боржник отримує дохід, сплачує податки та має реальну можливість генерувати кошти для погашення боргу. Звернення стягнення на нерухоме майно та основні засоби призведе до повної зупинки виробничих процесів, операційної діяльності боржника, невиконання зобов`язань перед іншими контрагентами та, як наслідок, ініціювання процедури банкрутства. Останнє повністю нівелює можливість стягувача отримати належні йому кошти.

Враховуючи вищевикладене, наявність у боржника майна не спростовує факт наявності об`єктивних фінансових труднощів (відсутності грошових коштів) та не може бути самостійною підставою для відмови в розстроченні виконання рішення, оскільки саме розстрочення дасть змогу зберегти підприємство та повністю розрахуватися зі стягувачем.

Щодо доводів стягувача про звернення АТ «Укртрансгаз» до господарського суду м. Києва із заявою про банкрутство відповідача (справа №910/9742/26), суд вважає їх безпідставними та відхиляє з огляду на таке.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення, у провадженні Господарського суду м. Києва дійсно перебувають матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АТ «Укртрансгаз» про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз".

Згідно наданих заявником документів, наразі у вказаній справі визначено склад суду та триває стадія прийняття заяви до розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУПБ), провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство на підготовчому засіданні суду, що оформлюється відповідною ухвалою.

Згідно з частиною 1 статті 41 КУПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Таким чином, сам факт подання третьою особою заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення складу суду для її розгляду не є тотожним поняттю відкритого провадження у справі про банкрутство, не зумовлює автоматичного введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та не позбавляє боржника статусу суб`єкта господарювання, щодо якого може бути застосовано інститут розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що обставини, пов`язані із наявністю майнових претензій з боку інших кредиторів (зокрема, ініціювання справи про банкрутство), лише підтверджують факт скрутного фінансового становища боржника.

Зазначене, в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, є додатковим підтвердженням наявності об`єктивних перешкод для одноразового повного виконання судового рішення та виступає підставою для надання розстрочки з метою дотримання балансу інтересів обох сторін - збереження господарської діяльності боржника та забезпечення реального, хоча й поетапного, виконання рішення суду на користь стягувача.

Заявляючи клопотання, боржник просив розстрочити виконання рішення строком на 8 місяців. Проте, визначаючи строк розстрочки, суд наголошує, що тривала відсутність виконання рішення порушує права стягувача на отримання присуджених коштів у розумні строки. Сама по собі збитковість діяльності боржника не може повністю перекладати фінансові ризики на стягувача.

З метою досягнення справедливого балансу між захистом права стягувача на своєчасне виконання рішення та збереженням життєздатності підприємства - боржника для його подальшого розрахунку, суд вважає за доцільне надати розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців.

На переконання суду, встановлений 6-місячний строк є оптимальним, оскільки він, з одного боку, надає боржнику достатньо часу для акумуляції обігових коштів від поточної діяльності ( в тому числі, як зазначав боржник, доходів від оренди майна), а з іншого - мінімізує негативні наслідки для стягувача від затримки у розрахунках.

Отже, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, фінансове становище боржника, з метою недопущення можливих негативних наслідків одномоментного примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки, та з метою реального виконання рішення, враховуючи дискреційні повноваження суду щодо вирішення питання про розстрочення виконання рішення, з урахуванням приписів частини п`ятої статті 331 ГПК України, суд вважає що розстрочення виконання рішення суду сприятиме стабільному здійсненню боржником господарської діяльності та зробить реальною можливість отримання боргу стягувачем, тому дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про розстрочення виконання рішення, а саме розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 у справі №909/1354/25 на 6 місяців рівними платежами згідно графіку.

Керуючись статтями 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

задовольнити частково заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" від 11.08.2026 б/н (вх.№7422/26 від 11.08.2026) про розстрочення виконання рішення.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 у справі №909/1354/25 на 6 місяців рівними платежами, шляхом сплати згідно з наступним графіком:

- до 20.09.2026 - 891635,72 грн;

- до 20.10.2026 - 891635,72 грн;

- до 20.11.2026 - 891635,72 грн;

- до 20.12.2026 - 891635,72 грн;

- до 20.01.2027 - 891635,72 грн;

- до 20.02.2027 - 891635,73 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повна ухвала підписана 24.08.2026.

Суддя Неверовська Л.М.