Рішення № 139175794, 24.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/84/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 Справа № 908/1522/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14, кв. 98)

про стягнення 486 371,49 грн.

23.06.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 53-102-1590-25, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 22.06.2026, (вх. № 1775/08-07/26 від 23.06.2026) Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», м. Запоріжжя про стягнення 486 371,49 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 справу № 908/1522/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1522/26 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/84/26, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Разом з позовною заявою через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла заява (вх. № 13705/08-08/26 від 23.06.2026) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», що знаходяться на всіх його рахунках в банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову 486 371,49 грн., заявленої до стягнення, та сплаченого органами прокуратури судового збору за пред`явлення позову та заяви про його забезпечення в загальному розмірі 7 167,66 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2026 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1522/26 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2026 у справі № 908/1522/26 заяву Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1522/26 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14, кв. 98, ідентифікаційний код юридичної особи 40919448), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», у межах суми позовних вимог в розмірі 486 371 грн. 49 коп. та сплаченого судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в загальному розмірі 7 167 грн. 66 коп.

22.07.2026 до служби діловодства Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання вих. № б/н від 22.07.2026 (вх. № 15972/08-08/26 від 22.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», м. Запоріжжя про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2026 у справі № 908/1522/26.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.07.2026 у справі № 908/1522/26 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/1522/26 повернуто заявнику без розгляду.

31.07.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області повторно надійшло клопотання вих. № 2, сформоване в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС від 30.07.2026, (вх. № 16659/08-08/26 від 31.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», м. Запоріжжя про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2026 у справі № 908/1522/26.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.07.2026 клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/1522/26 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.08.2026 у справі № 908/1522/26 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», м. Запоріжжя про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2026 у справі № 908/1522/26, відмовлено повністю.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 31.10.2026.

Заявлені прокурором та позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст. 131-1 Конституціі? Украі?ни, ст. 23 Закону Украі?ни «Про прокуратуру», ст. ст. 1212, 1214 ЦК Украі?ни, ст. ст. 120, 125, 126, 206 ЗК Украі?ни, на підставі яких прокурор та позивач просять суд позов задовольнити повністю, та стягнути з відповідача 486 371,49 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 24.06.2026 у справі № 908/1522/26 відповідачу запропоновано у строк до 13.07.2026, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З доступних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ» (ідентифікаційний номер 40919448) є: 69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14, кв. 98, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 24.06.2026 у справі № 908/1522/26 направлена засобами поштового зв`язку на зазначену адресу відповідача, про що свідчить штемпель Господарського суду Запорізької області на зворотній стороні зазначеної ухвали за вих. № 005452 від 25.06.2026.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, 22.07.2026 до служби діловодства Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання вих. № б/н від 22.07.2026 (вх. № 15972/08-08/26 від 22.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», м. Запоріжжя про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2056 у справі № 908/1522/26.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідач належним чином обізнаний про відкриття провадження у справі № 908/1522/26.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 24.07.2026 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 24.08.2026.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

На підставі договору купівлі продажу об`єкта права комунальноі? власності від 27.05.2021 № 12/21, право власності на нерухоме маи?но: нежитлову будівлю літ.Б. площею 66,1 кв.м.; нежитлову будівлю літ.Г площею 50,4 кв.м.; нежитлову будівлю літ.Д. площею 31,3 кв.м. (РНОНМ 2438117323101), яке розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Зелена, будинок 52, переи?шло у власність від територіальноі? громади м. Запоріжжя до ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ», про у Державному реєстрі речових прав на нерухоме 12.10.2021 внесено запис про право власності за Відповідачем (номер відомостеи? про речове право 44502194).

Відповідно до п.1.2.1 вказаного договору купівлі-продажу об`єкт приватизаціі? знаходиться на земельніи? ділянці площею 3,4338 га з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074.

Відповідно до відомостеи? Державного земельного кадастру державна реєстрація земельноі? ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074, площею 3,4338 га, проведена 27.05.2021. Відтак, зазначена земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу Украі?ни.

Пунктом п.5.6 зазначеного договору ТОВ «КОФОРТ-МАКСІ» (покупець) зобов`язании? був протягом 3 місяців з моменту реєстраціі? ним права власності на об`єкт приватизаціі? подати до Запорізькоі? міськоі? ради заяву на оформлення права користування земельною ділянкою під об`єкт нерухомості в установленому законодавством порядку.

Разом з тим, опрацюванням відомостеи? в Державному реєстрі речових прав на нерухоме маи?но встановлено, що будь-які відомості про державну реєстрацію за ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074, відсутні.

За інформацією Запорізькоі? міськоі? ради на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074 договори оренди землі не обліковуються.

У подальшому, 08.06.2026 вказане нерухоме маи?но (реєстраціи?нии? номер 2438117323101) переи?шло у власність Саналатія Т.А. у зв`язку з и?ого придбанням на електронному аукціоні.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькіи? області

від 21.10.2025 № 9666/5/08-01-04-01-05 у період 2021-2025 роки орендна плата не нараховувалася та не сплачувалась за використання земельноі? ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074.

Згідно Витягу № НВ-2300169242024 із технічноі? документаціі? з нормативноі? грошовоі? оцінки земельних ділянок від 11.12.2024, нормативна грошова оцінка земельноі? ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074 складає 8888734,68 грн.

Згідно Витягу № НВ-2300618872025 із технічноі? документаціі? з нормативноі? грошовоі? оцінки земельних ділянок від 01.10.2025, нормативна грошова оцінка земельноі? ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074 складає 9953899,44 грн.

Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеноі? інформаціі? та документів, рішень Запорізькоі? міськоі? ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативноі? грошовоі? оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендноі? плати за землю» здіи?снено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» (ЄДРПОУ: 40919448) земельною ділянкою площею 34338 кв.м., розташованоі? за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 52 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025.

Згідно вказаного розрахунку загальнии? розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025, становить 486 371,49 грн., зокрема:

- за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 220 628,01 грн.;

- за період з 01.10.2024 по 31.12.2024 - 66 665,48 грн.;

- за період з 01.01.2025 по 31.08.2025 199 078,00 грн.

Ураховуючи, що ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» у зазначений період часу користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України прокурор та позивач звернулися до суду про відшкодування Запорізькій міській раді доходів, які ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025у розмірі 486 371,49 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, а у разі звернення до суду в інтересах держави прокурор у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, участь прокурора у господарському процесі в інтересах держави не є безумовною та можлива лише за наявності передбачених законом виключних підстав. При цьому суд має перевірити як наявність порушення або загрози порушення інтересів держави, так і те, чи уповноважений відповідний орган здійснювати їх захист та чи здійснював він такий захист належним чином.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074 площею 3,4338 га є земельною ділянкою комунальної власності, розпорядником якої від імені територіальної громади є Запорізька міська рада.

Після набуття ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» 12.10.2021 права власності на розташовані на цій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна товариство використовувало земельну ділянку без оформлення права користування та без сплати відповідної плати за землю. Водночас Запорізька міська рада протягом розумного строку не вжила належних заходів щодо захисту майнових інтересів територіальної громади.

Прокуратура листами від 29.09.2025 та 24.11.2025 повідомила міську раду про виявлене порушення та необхідність вжиття заходів реагування. У відповідь міська рада повідомила, що претензійно-позовні заходи до ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» не вживалися. Даних про звернення міської ради до суду з відповідним позовом судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Запорізька міська рада, будучи уповноваженим суб`єктом щодо захисту прав та інтересів територіальної громади, не здійснила їх належного захисту, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді. Прокурором також дотримано передбачений законом порядок попереднього повідомлення компетентного органу про необхідність захисту таких інтересів та про намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (частина 1 ст. 124 ЗК України).

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно у ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» виник й обов`язок з оформлення права на земельну ділянку.

Поряд із цим суд на підставі матеріалів справи встановив, що ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ», починаючи з 12.10.2021 до 07.06.2026 використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів.

Так, за змістом ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою. У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18).

Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Із наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 та численних постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах, які прийняті з їх урахуванням, зокрема, у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначив, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм передбачених статтями 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відтак, із часу набуття ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» права власності на нерухоме майно по вул. Зелена, 52 у м. Запоріжжя у останнього виник й обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.

Отже, ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ», не сплачуючи плату за фактичне користування земельною ділянкою за відсутності оформленого права користування нею, зберегло у себе кошти, які мало сплатити за таке користування, тоді як Запорізька міська рада не отримала відповідного доходу від використання належної територіальній громаді земельної ділянки.

Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеноі? інформаціі? та документів, рішень Запорізькоі? міськоі?? ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативноі? грошовоі? оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендноі? плати за землю» здіи?снено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» (ЄДРПОУ: 40919448) земельною ділянкою площею 34338 кв.м., розташованоі? за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 52 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025.

Згідно вказаного розрахунку загальнии? розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025, становить 486 371,49 грн.

Враховуючи, що ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» у зазначений період часу користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України позовні вимоги щодо відшкодування Запорізькій міській раді доходи, які одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025у розмірі 486 371,49 грн. пред`явлені обґрунтовано, доведені прокурором та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Прокурор та Позивач надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги прокурора та позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, Заступником керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 5 836, 46 грн.

Крім того, Заступником керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1 331,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1379 від 19.06.2026.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2026 у справі № 908/1522/26 заяву Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову задоволено та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ» у межах суми позовних вимог та судових витрат.

З огляду на те, що заява про забезпечення позову подана у зв`язку з розглядом цієї справи, а заходи забезпечення позову застосовано ухвалою суду від 24.06.2026, понесені прокурором витрати зі сплати судового збору за подання такої заяви є судовими витратами у цій справі та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду спору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ» на користь прокурора підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 7 167, 66 грн., з яких 5 836, 46 грн. - судовий збір за подання позовної заяви та 1 331,20 грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ» (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14 кв. 98, ідентифікаціи?нии? код юридичноі? особи 40919448) на користь Запорізькоі? міськоі? ради(69105, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборнии?, будинок № 206, ідентифікаціи?нии? код юридичноі? особи 04053915, розрахунковии? рахунок UA318999980314090544000008479, отримувач ГУК у Зап. обл./ ТГ м. Запоріжжя/24060300, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначеи?ство Украі?ни (ел. адм. подат.), код платежу 24060300 «Інші надходження») 486 371 (чотириста вісімдесят шість тисяч триста сімдесят одну) грн. 49 коп. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ» (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14 кв. 98, ідентифікаціи?нии? код юридичноі? особи 40919448) на користь Запорізькоі? обласноі? прокуратури в особі Дніпровськоі? окружноі? прокуратури міста Запоріжжя (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаціи?нии? код юридичноі? особи 02909973, розрахунковии? рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритии? в державніи? казначеи?ськіи? службі Украі?ни, м. Киі?в, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікаціі? видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здіи?сненні представництва інтересів держави у розмірі 5836 (п`ять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 46 коп. та кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 24» серпня 2026 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.