Ухвала суду № 139175641, 24.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

24 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1033/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Давидюка В.К.,

розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви

у справі № 906/1033/26

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: Дочірнє підприємство "ШЛЯХОВИК" Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКІ ШЛЯХИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД"

про стягнення 2 089 277,80грн.

ВСТАНОВИВ:

20.08.2026 через підсистему Електронний суд до Господарського суду Житомирської області надійшла заяваДочірнього підприємства "ШЛЯХОВИК" Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКІ ШЛЯХИ" (далі - заявник), про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД" в розмірі 2 089 277,80грн, які знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, відкритих на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД";

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД" до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження рухомого та нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД" на праві власності.

Обґрунтовуючи подану заяву заявник вказав наступні обставини.

18.07.2024 між ДП "ШЛЯХОВИК" (продавець) та ТОВ "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "КОМФОРТ-БУД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу (поставки) № 18/07-2024, відповідно до умов якого сторони домовились про те, що постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) покупцю бетон товарний (надалі по тексту - "Бетон"), а покупець зобов`язується прийняти бетон і оплатити його згідно умов даного договору.

Заявник вказав, що на виконання прийнятих за договором зобов`язань, в період з 18.07.2024 по 20.03.2025, виконав поставку бетону за замовленнями ТОВ "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "КОМФОРТ-БУД", що підтверджується відповідними видатковими накладними та актами надання послуг (додані до заяви).

Водночас, ТОВ "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "КОМФОРТ-БУД" оплату поставленого товару здійснило частково, заборгувавши 2 089 277,80грн.

Таким чином, як стверджує заявник, між ДП "ШЛЯХОВИК" та ТОВ "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "КОМФОРТ-БУД" існує реальний господарський спір, зумовлений неналежним виконанням Товариством грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки. Незважаючи на належне виконання ДП "ШЛЯХОВИК" своїх договірних зобов`язань та вжиття заходів, спрямованих на досудове врегулювання спору, заборгованість у загальному розмірі 2 089 277,80 грн відповідачем не погашена, що зумовлює необхідність звернення ДП "ШЛЯХОВИК" до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення заборгованості, а також передбачених законом та умовами відповідних договорів нарахувань у зв`язку з простроченням виконання грошових зобов`язань.

З огляду на те, що ТОВ "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "КОМФОРТ-БУД" протягом тривалого часу не виконує належним чином взяті на себе грошові зобов`язання за укладеним між сторонами договором, заявник вважає, що і після ухвалення судом рішення на користь ДП "ШЛЯХОВИК", відповідач може вживати заходів, спрямованих на ухилення від його виконання. У зв`язку з цим існує реальний ризик невиконання або ускладнення виконання майбутнього судового рішення, що обумовлює необхідність застосування заходів забезпечення позову з метою гарантування його ефективного та своєчасного виконання.

Тому з метою належного виконання майбутнього рішення суду наявні підстави для накладення арешту на грошові кошти ТОВ "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "КОМФОРТ-БУД" в межах суми основної заборгованості у розмірі 2 089 277,80 грн., які знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, відкритих на ім`я відповідача, а також на майно, яке належить йому на праві власності.

Розглянувши заяву Дочірнє підприємство "ШЛЯХОВИК" Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКІ ШЛЯХИ"про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на таке.

Згідно зі ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в пункті 23 постанови від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 сформулювала висновок про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі №916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 22.04.2024 у справі №922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

Суд враховує, що у постанові від 08.07.2024 у справі №916/143/24 Верховний Суд прямо роз`яснив, що доведення вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, може бути однією з підстав забезпечення позову, однак не є обов`язковою передумовою його застосування. Верховний Суд відхилив посилання на раніше сформовані висновки, за якими заявник неодмінно повинен підтвердити реалізацію майна, витрачання коштів не для розрахунків із кредитором або укладення договорів застави чи поруки та наголосив на пріоритетності висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в пункті 23 постанови від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.10.2022 у справі №905/446/22, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 07.11.2024 у справі №915/538/24, у разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду заявник.

Наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо дійсного фінансового стану відповідача (у тому числі відомості стосовно наявності банківських рахунків) у розумінні статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати, яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду у справі в разі задоволення позову майнового характеру у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах та належного йому майна в межах спірної суми. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №910/268/23.

Відповідач не позбавлений права подати суду докази, які б дозволили оцінити дійсний майновий стан відповідача та в залежності від цього встановити, чи є ризики утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову або, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, є неспівмірними (наприклад надати докази оцінки майна, які б підтверджували можливість накладення арешту лише на конкретне майно, вартість якого покриває спірну суму).

При цьому, у разі, коли відповідач не доводить, що наявних у нього грошових коштів достатньо для виконання судового рішення у разі задоволення позову, накладення арешту на грошові кошти в межах спірної суми є співмірним та виправданим.

Крім того, суд відзначає, що як вбачається з заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, майбутній позов має виключно майновий характер і стосується стягнення 2 089 277,80 грн,

Отже, на переконання суду, накладення арешту саме на кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, розмір яких обмежується ціною позову, є обґрунтованим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову заявленим позовним вимогам, спрямований на запобігання виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що вищевказані обставини не означають вирішення майбутнього спору по суті та не підтверджують наперед обґрунтованість усіх позовних вимог. Проте на стадії вирішення питання про забезпечення позову вони створюють достатню підставу для висновку про реальний ризик зменшення або зникнення грошових коштів, за рахунок яких має виконуватися можливе рішення суду.

Накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову до подачі позову.

За таких обставин, враховуючи доводи заявника, наведені у заяві, з огляду на предмет та підстави майбутніх позовних вимог, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ДП "ШЛЯХОВИК" Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКІ ШЛЯХИ" в межах суми 2 089 277,80грн.

Оскільки ухвала суду про забезпечення позову підлягає примусовому виконанню відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", то саме виконавець забезпечуватиме виконання в примусовому порядку ухвали суду, в тому числі шляхом запитування інформації про відкриті рахунки через спеціальну електронну систему (АСВП) безпосередньо до банківських установ.

Водночас необхідно зважати, що арешт має тимчасовий характер та скасовується (може бути скасований) в порядку, визначеному статтею 145 ГПК України. За клопотанням учасника справи суд також може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим (частина перша статті 143 ГПК України).

Щодо вимоги заявника заборонити ТОВ "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД" до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження рухомого та нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД" на праві власності, суд доходить висновку щодо порушення принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем майбутніми позовними вимогами про стягнення заборгованості.

Враховуючи накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД" в межах суми позовних вимог, суд не вбачає достатніх підстав для накладення заборони на право розпоряджатися майном відповідачу.

Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч.1ст.141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.ч.1,2 с.144 ГПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Дочірнього підприємства "ШЛЯХОВИК" Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКІ ШЛЯХИ"від 19.08.2026 про забезпечення позову до подачі позовної заяви задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД"(10019, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Комерційна, буд. 4, офіс 219, ід. код 40223320) які знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, відкритих на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД" в межах суми 2 089 277,80грн.

3. В решті заявлених вимог відмовити.

Стягувач: Дочірнє підприємство "ШЛЯХОВИК" Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКІ ШЛЯХИ" (11740, Житомирська обл., Звягельський р-н, село Майстрів, вул. Рівненська, будинок 29, ід. код 30416499).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД"(10019, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Комерційна, буд. 4, офіс 219, ід. код 40223320).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.

Ухвала набрала законної сили з моменту підписання (24.08.2026) та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Суддя Давидюк В.К.

Друк.

1 - до матеріалів;

2- заявнику (ДП "ШЛЯХОВИК" Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКІ ШЛЯХИ" (11740, Житомирська обл., Звягельський р-н, село Майстрів, вул. Рівненська, будинок 29, ід. код 30416499)- оригінальний примірник ухвали, скріплений гербовою печаткою суду, направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

3 - боржнику - ТОВ "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД"(10019, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Комерційна, буд. 4, офіс 219, ід. код 40223320) - рек.