Ухвала суду № 139175605, 20.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

20.08.2026 Справа № 905/521/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мережа магазинів Дніпро-М № 1608-26-01 від 16.08.2026 про забезпечення позову

при вирішенні питання про поворот виконання рішення суду у справі №905/521/24

за позовом: Фізичної особи - підприємця Карпенко Вікторії Анатоліївни до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Мережа магазинів Дніпро-М про повернення майна, стягнення 1269935,00грн неустойки та 103000,00грн компенсації з ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Карпенко Вікторія Анатоліївна (далі - ФОП Карпенко В. А.) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" (далі - ТОВ "ММ "Дніпро-М") про зобов`язання повернути нерухоме майно шляхом підписання акта приймання-передачі фактичною датою повернення майна, стягнення 1 269 935,00 грн неустойки за несвоєчасне повернення майна за договором оренди за період з 06.05.2022 по 26.03.2024 та 103 000,00 грн компенсації за виконання ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.08.2025 по справі №905/521/25 позовні вимоги ФОП Карпенко В.А. до відповідача ТОВ «ММ «Дніпро-М» про повернення майна, стягнення 1269935,00грн неустойки та 103000,00грн компенсації з ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду задоволені частково. Повернуто ФОП Карпенко В.А. нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов 'янськ, вул. Шовковична (в минулому вул. Іскри), буд. 29 за актом приймання-передачі. Стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП КарпенкоВ.А. неустойку за несвоєчасне повернення нерухомого майна в сумі 542718,28грн, компенсацію вартості ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду в сумі 103000,00грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 12713,77грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 05.09.2025 заяву ФОП Карпенко В. А. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ТОВ «ММ «Дніпро-М» витрат на правничу допомогу на загальну суму 21500грн задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В. А. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00грн, у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 апеляційні скарги сторін у справі задоволено частково, рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2025 у справі №905/521/24 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В. А. неустойку за несвоєчасне повернення нерухомого майна в сумі 276 080,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 13804,00 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2025 у справі №905/521/24 змінено, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП КарпенкоВ.А. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 244,00 грн, у задоволенні решти вимог заяви відмовлено. Стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3162,27 грн.

Ухвалою від 24.12.2025 Східний апеляційний господарський суд у задоволенні заяви ФОП Карпенко В. А. про ухвалення додаткового рішення у справі №905/521/24 відмовив.

14.01.2026 Господарським судом Донецької області на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі №905/521/24 видано накази про примусове виконання рішення.

Постановою Верховного суду від 15.04.2026 касаційну скаргу ФОП Карпенко В.А. задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі № 905/521/24 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення компенсації вартості ремонтних робіт по відновленню об`єкта оренди до первісного вигляду в сумі 103 000,00 грн скасовано, а рішення Господарського суду Донецької області від 06.08.2025 в цій частині залишено в силі. Вказану постанову в частині задоволення позовних вимог про стягнення неустойки - скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. неустойку за несвоєчасне повернення нерухомого майна в сумі 237 066,62 грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовлено. Постанову в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про повернення об`єкта оренди шляхом підписання акта приймання-передачі залишено без змін.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 в частині зміни додаткового рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2025 у справі № 905/521/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ФОП Карпенко В.А. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу на загальну суму 21 500,00 грн задовольнено частково, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 5325,55 грн, у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 у справі № 905/521/24 залишено без змін.

Стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5101,00 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 6121,20 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 8161,60 грн.

Видачу наказів на виконання цієї постанови доручено Господарському суду Донецької області.

01.06.2026 Господарським судом Донецької області на виконання постанови Верховного суду від 15.04.2026 у справі № 905/521/24 видано накази про примусове виконання рішення.

Ухвалою від 12.08.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мережа магазинів Дніпро-М №0608-26-01 від 07.08.2026 про поворот виконання рішення суду та вжиття заходів забезпечення позову у справі № 905/521/24 повернуто без розгляду.

17.08.2026 шляхом застосування системи «Електронний суд» ТОВ «ММ «Дніпро-М» звернулось до Господарського суду Донецької області з заявою №1608-26-01 від 16.08.2026 про поворот виконання рішення у справі № 905/521/24, в якій на підставі ч. ч.6,9 ст. 333 ГПК України просить вжити заходи щодо забезпечення позову (заяви) шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 54 634,83 грн, що знаходяться на рахунках ФОП Карпенко В.А. відкритих в банківських установах, заяву про поворот виконання рішення у справі № 905/521/24 шляхом повернення стягнутих грошових сум задовольнити, стягнути з ФОП Карпенко В.А. грошові кошти в сумі 54 634,83 грн (в тому числі: 39 013,38 грн неустойки, 8 703,00 грн витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви, 6 918,45 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції), стягнутих Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі № 905/521/24, яка частково скасована Постановою Верховного Суду від 15.04.2026р. у справі № 905/521/24 у відповідних частинах.

18.08.2026 у аналогічний спосіб ТОВ «ММ «Дніпро-М» подано додаткові пояснення до вказаної заяви, в яких наведено відповідне обґрунтування в частині підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову. Зокрема, заявник вказує, що можливість вжиття судом заходів щодо забезпечення позову при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення на стадії його виконання, передбачена ч. 8 ст. 333 ГПК України, на думку відповідача, є окремим дискреційним повноваженням суду. Відповідач вважає, що позивач не має наміру добровільно повертати надмірно стягнуті з відповідача 54 634,83 грн постановою суду апеляційної інстанції у справі № 905/521/24, яка частково була скасована судом касаційної інстанції у відповідних частинах, оскільки позивач вже понад чотири місяці безпідставно утримує стягнуті з відповідача кошти, тоді як Постанова Верховного Суду від 15.04.2026 у справі №905/521/24 була прийнята ще у квітні 2026 року; позивачем при зверненні до відповідача з претензією № 1/06 від 26.06.2025 не враховується факт надмірно стягнутих 54 634,83 грн, що також свідчить про відсутність у позивача наміру їх добровільно повернути відповідачу. На переконання заявника, невжиття судом заходів забезпечення позову в порядку ч. 8 ст. 333 ГПК України у вигляді накладення арешту на грошові кошти в сумі 54 634,83 грн, що знаходяться на рахунках позивача, може призвести до їх фактично подвійного стягнення з відповідача, оскільки видані судом першої інстанції накази з урахуванням змісту Постанови Верховного Суду від 15.04.2026 у справі № 905/521/24 також не враховують надмірно стягнуті з Відповідача 54 634,83 грн за частково скасованою постановою суду апеляційної інстанції; позивач матиме можливість завчасно списати (зняти) та/або списувати (знімати) кошти зі своїх рахунків з метою істотного ускладнення (в тому числі затягування) або навіть унеможливлення фактичного здійснення повороту виконання рішення у справі, що завдасть матеріальної шкоди відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст.333 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ГПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. (ч.5 ст.333 ГПК України)

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. (п.9 ст.333 ГПК України).

Ухвалою від 20.08.2026 суд прийняв заяву ТОВ «ММ «Дніпро-М» про поворот виконання рішення суду та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 27.08.2026 року о 12:00 год. Судом визначено, що явка представників сторін у судове засідання не є обов`язковою.

Згідно ч. 8 ст.333 ГПК України при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Приймаючи до уваги відсутність спеціального процесуального порядку розгляду такої заяви саме при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення, суд виходить з загальних вимог процесуального закону, якими врегульовані питання забезпечення позову, у тому числі, й видів його забезпечення.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Водночас, частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститись в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

В розумінні ст. 74 ГПК України, заявник зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Разом з тим, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постановах Верховного Суду від 19.07.2024 у справі № 917/1862/21, від 01.08.2024 у справі №904/3000/23, від 23.09.2025 у справі № 904/1105/25.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд при цьому враховує висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у cправі №905/448/22, який звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

При цьому, оскільки в силу приписів статті 192 ЦК України гроші є платіжним засобом, то їх власник може в будь-який момент розрахуватись коштами, тому доведення заявником доказами такого його права і відповідно можливості не вимагається, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.09.2025 у справі №916/2175/25.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Європейський суд з прав людини також наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі "Каіч та інші проти Хорватії").

Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав заявника в разі виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом заяви про поворот виконання рішення та заявою про забезпечення позову.

ТОВ ММ Дніпро-М вказує, що виконало Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025р. у справі № 905/521/24, сплативши 22.01.2026 ФОП Карпенко В.А. на виконання постанови 305 290,27 грн, у томі числі, неустойку в сумі 276 080,00 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 804,00 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 12 244,00 грн, витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 162,27 грн. Оскільки Постановою Верховного суду від 15.04.2026 постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі № 905/521/24 в частині задоволення позовних вимог про стягнення неустойки - скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. неустойку за несвоєчасне повернення нерухомого майна в сумі 237 066,62 грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовлено, а також постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 в частині зміни додаткового рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2025 у справі №905/521/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ФОП Карпенко В.А. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу на загальну суму 21 500,00 грн задовольнено частково, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 5325,55 грн, у задоволенні решти вимог заяви відмовлено, стягнуто з ТОВ «ММ «Дніпро-М» на користь ФОП Карпенко В.А. витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5101,00 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 6121,20 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 8161,60 грн. Сукупно, як вказує заявник, Постановою Верховного Суду від 15.04.2026 у справі № 905/521/24 стягнуто з ТОВ ММ Дніпро-М 364 774,97 грн, тобто частина надмірно стягнутих Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025р. у справі № 905/521/24 грошових кошт

Суд зауважує, що поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватись шляхом подання заяви про поворот виконання.

В даному випадку, предметом є вимога майнового характеру про стягнення в загальному розмірі заборгованості в сумі 54 634,83 грн, відтак виконання в майбутньому судового рішення про поворот виконання судового рішення по справі №905/521/24, у разі задоволення такої заяви, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у позивача необхідна сума грошових коштів для її повернення.

Приймаючи до уваги зміст претензії позивача № 1/06 від 26.06.2025, в якій останнім не враховано вказані надмірно сплачені кошти, відсутність дій направлених на узгодження взаєморозрахунків сторін в процесі виконання рішення суду касаційної інстанції, суд доводи заявника про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову для заяви про поворот виконання рішення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів заявника щодо повернення йому грошових коштів вважає обґрунтованими.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав позивача, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні позивача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 зі справи № 911/1111/20)

Отже, з урахуванням встановленого, господарський суд дійшов висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ФОП Карпенко В.А., не порушить прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у позивача, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні в подальшому рішення суду, у разі задоволення заяви.

Як наслідок, заява про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, в сумі 54 634,83 грн, що знаходяться на рахунках ФОП Карпенко В.А. відкритих в банківських установах, підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 144, 234, 235, ч.8 ст.333 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мережа магазинів Дніпро-М № 1608-26-01 від 16.08.2026 про забезпечення позову при вирішенні питання про поворот виконання рішення суду у справі №905/521/24 задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові кошти в сумі 54 634,83грн (п`ятдесят чотири тисячі шістсот тридцять чотири гривні вісімдесят три копійки), що знаходяться на рахунках Фізичної особи - підприємця Карпенко Вікторії Анатоліївни (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відкритих в банківських установах.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Мережа магазинів Дніпро-М (адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 102, ідентифікаційний код 41609173)

Боржник: Фізична особа - підприємець Карпенко Вікторія Анатоліївна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 20.08.2026.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років до 20.08.2029.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Устимова