Рішення № 139175601, 20.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.08.2026 Справа №905/318/26

за позовом: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Сіверська, 54, код ЄДРПОУ 09334702)

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства «АГРОС» (85017, Донецька область, Покровський район, с.Нововодяне, вул.Донецька, 2, код ЄДРПОУ 22013836)

про стягнення 2016852,80 грн

Суддя Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Білогубова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Краматорськ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Селянського (фермерського) господарства «АГРОС», с.Нововодяне про стягнення заборгованості перед державою за кредитним договором №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022, укладеним між Селянським (фермерським) господарством «АГРОС» та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», та залученим під держану гарантію на портфельній основі, у розмірі 2016852,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Селянським (фермерським) господарством «АГРОС» кредитного договору №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022, внаслідок чого у позичальника утворилась заборгованість за кредитом.

Ухвалою суду від 15.05.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/318/26, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Селянське (фермерське) господарство «АГРОС» було належним чином повідомлено про розгляд справи №905/318/26, враховуючи наявну у матеріалах справи довідку про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача через підсистему «Електронний суд».

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 06.08.2026 закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 20.08.2026.

Представник позивача у судове засідання 20.08.2026 з розгляду справи по суті не з`явився. Проте, 20.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання б/н від 20.08.2026, в якому він зазначав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання 20.08.2026 з розгляду справи по суті не з`явився.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Поряд з цим, норми ст.43 вказаного кодексу зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 вказаного кодексу зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 вказаного вище кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1049 зазначеного нормативно-правового акту передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 21.04.2022 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (банк) та Селянським (фермерським) господарством «АГРОС» (позичальник), був укладений кредитний договір №104.10-35/К-34/22, відповідно до п.п.2.1, 3.1, 3.2, 3.7 якого банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором. Сума та валюта кредиту становить 3000000 грн. Кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 20.10.2022. Цільове призначення кредиту - покриття будь-яких витрат, пов`язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності в значенні Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Наразі, згідно із письмовими поясненнями б/н від 31.07.2026 позивача рішенням №313М від 19.04.2022 підкомітету з питань здійснення кредитних операцій кредитного комітету ММСБ АТ «Ощадбанк» було ухвалено надати дозвіл філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на здійснення кредитування Селянського (фермерського) господарства «Агрос» на умовах, визначених у цьому рішенні, та подальше супроводження кредитної операції.

Враховуючи те, що на момент укладання кредитного договору №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022 на значній частині території Донецької області проходили активні бойові дії, підкомітетом з питань здійснення кредитних операцій кредитного комітету ММСБ АТ «Ощадбанк» (рішення №313М від 19.04.2022), було ухвалено делегувати філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» право підпису відповідного кредитного договору. При цьому, подальше загальне супроводження кредитної операцій позичальника покладено саме на філію - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк».

Пунктом 3.4 договору №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022, зокрема, визначено:

- за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі - базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням такої формули: БПС = Індекс UIRD (3m) + Маржа, де: БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором; індекс UIRD (3m) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 (три) місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі Інтернет (на дату укладання цього договору за посиланням: http://www.bank.gov.ua/files/UIRD.xls), а також в системі Thomson Reuters. У випадку розходження значень ставки UIRD між різними джерелами інформації, перевага надається значенню ставки UIRD, що оприлюднена в системі Thomson Reuters; маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7% (сім цілих процентів) (підп.3.4.1);

- на момент укладення договору, з урахування визначеного на таку дату індексу UIRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої підп.3.4.1 цього договору, розмір базової процентної ставки становить 13,54% процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до підп.3.4.3 цього договору (підп.3.4.2);

- сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в підп.3.4.1 договору формули розмір базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30% (тридцять цілих процентів) річних, базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% (тридцять цілих процентів) річних (підп.3.4.3).

Пунктом 3.6 договору №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022 визначено, що позичальник сплачує банку:

- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5% від суми кредиту в день надання кредиту;

- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0% річних від суми кредиту, щомісячно.

Кредит надається в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (п.3.8 договору №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022).

Відповідно до п.п.3.9, 3.9.1 укладеного сторонами правочину надання кредиту на умовах цього договору здійснюється банком протягом 5 банківських днів після виконання позичальником усіх та кожної з наступних умов надання кредиту в рамках цього договору, в т.ч. при відсутності підстав для призупинення або відмови у наданні кредиту, передбачених п.3.12 цього договору: надання позичальником заяви на отримання кредиту (за формою, наведеною в додатку 1 до цього договору), засвідченої підписом керівника або іншої уповноваженої на це особи позичальника та відбитком печатки позичальника (за бажанням).

Пунктом 3.10 наведеного договору встановлено, що позичальник здійснює повернення кредиту відповідно до графіку платежів, який є додатком 2 до цього договору, та забезпечує сплату процентів за користування кредитом відповідно до умов цього договору. У випадках, визначених договором, графік платежів підлягає корегуванню банком.

За правилами п.п.4.3.1, 4.3.2 договору №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022 позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

За змістом підп.3.12.2 п.3.12 вищезазначеного правочину банк має право призупинити надання кредиту або відмовитись від надання позичальнику кредиту частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, зокрема, у разі коли позичальник вчасно не здійснив погашення кредиту або його частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.8.6 договору №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022).

До кредитного договору сторонами підписані додатки №1 - 5, в яких погоджені форми та зміст заяви на отримання кредиту, довідки про суми отриманої ММСП державної допомоги, довідки про розшифровку графи 2000 форми №2 «Звіту про фінансові результати» форми №-2м (№-2мс) «Звіту про фінансові результати» у розрізі видів економічної діяльності, довідки про надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника в інших банківських установах та графік платежів за кредитним договором.

Договір №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022 та додатки до нього підписані позичальником та банком, а також скріплені їх печатками.

Виконання позичальником зобов`язання за договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 80% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави.

Так, на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі», постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1262 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році» в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році є:

- агент - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1262, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант - держава в особі Голови Боргового агентства, а до початку функціонування Боргового агентства - в особі Міністра фінансів;

- позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, виконання боргових зобов`язань за якими частково забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

Для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (гарант) та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (банк-кредитор) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/560 від 03.12.2021.

За умовами п.6 договору гарантії гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до п.п.1, 8 договору гарантії, гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладання цього договору. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через:

- 5 років з дати укладення цього договору - для забезпечення боргових зобов`язань за кредитами, що надаються для фінансування інвестиційних проектів та інвестиційних цілей, оборотного капіталу та рефінансування заборгованості суб`єкта підприємництва;

- 10 років - для забезпечення боргових зобов`язань за кредитами, що надаються для купівлі землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з п.10 договору гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на розсуд банку-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом.

Пункти 1, 12 договору №13010-05/560 від 03.12.2021 встановлюють, що у разі настання гарантійного випадку гарант зобов`язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу «Сплата за гарантією» цього договору. Гарантійний випадок - нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і несплата такого платежу протягом 90 календарних днів (підп.7 п.1 договору гарантії).

Пунктами 16 - 18 договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля банк-кредитор формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які банк-кредитор визначив як такі, що включені до портфеля. Банк-кредитор формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов`язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.

У п.31 договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Відповідно до п.35 договору гарантії гарант, на підставі вимог отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог, сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог:

- гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору;

- на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії;

- загальна сума всіх виплачених банку-кредитору сум сплати за гарантією, з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії;

- гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору;

- здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.

За змістом п.38 договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

Пунктом 40 договору гарантії врегульовано, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору), та зараховуються насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом.

Робота зі стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку, статті 17 Бюджетного кодексу України та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до прийняття банком-кредитором обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним (п.43 договору гарантії).

У пунктах 79 - 80 договору гарантії сторони передбачили, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

Як зазначає позивач, на момент укладення кредитного договору позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до банку письмової заяви від 21.01.2022 отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії на умовах, визначених порядком №723.

За таких обставин, кредит був включений Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання умов договору гарантії, 21.04.2022 між банком та позичальником укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022, в якому сторони доповнили останній, зокрема, наступними положеннями:

- позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (п.2.2.1.2 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та договором про надання гарантії (п.2.2.1.3 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені (п.2.2.1.5 додаткового договору);

- позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) сум сплачених за гарантією та до моменту повної сплати нарахованої пені (п.2.2.1.6 додаткового договору).

Одночасно, граничні обсяги державних гарантій не повинні перевищувати 80 відсотків загальної суми зобов`язань за основним боргом за портфелем кредитів банку-кредитора та 80 відсотків за кожним окремим кредитом протягом усього строку дії державних гарантій, наданих під час воєнного стану (підп.3 п.16 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі» в редакції станом на 15.03.2022).

З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2022 банк надав позичальнику кредитні кошти у загальному розмірі 3000000 грн, шляхом перерахування їх на поточний рахунок Селянського (фермерського) господарства «АГРОС», відкритий у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (меморіальний ордер №8576363306 від 22.04.2022 на суму 3000000 грн, виписка по рахунку Селянського (фермерського) господарства «АГРОС» за період з 21.04.2022 по 11.05.2026).

Факт отримання грошових коштів відповідачем в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечується.

Відтак, за висновками суду, наведені вище обставини та фактична видача відповідачу грошових коштів свідчать про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків.

Як вказує позивач та проти чого відповідач в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, Селянське (фермерське) господарство «АГРОС» взяті на себе зобов`язання за договором не виконало.

Через неналежне виконання позичальником умов кредитного договору №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022, зокрема, щодо погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитом у встановлений розд.3 договору строк, банк скористався правом, яке передбачене п.3.13 договору №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022 на відкликання кредиту та 25.02.2025 направив на адресу позичальника вимогу №104.40/01-16/22781/2025 від 25.02.2025 про відкликання кредиту, згідно з якою позичальник повідомлявся про необхідність протягом 25 банківських днів з дати направлення банком цієї вимоги здійснити повернення наданого кредиту та погасити в повному обсязі заборгованість за відповідним договором.

Вказана вимога Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишилась відповідачем без задоволення. Відтак, у зв`язку із настанням гарантійного випадку, позивач у порядку, передбаченому п.п.1, 12 договору гарантії, направив гаранту вимогу №165 від 09.04.2025 про сплату суми в розмірі 2019278,40 грн, що становить 80% від суми простроченої заборгованості у розмірі 2524098 грн.

За результатами розгляду зазначеної вимоги 12.05.2025 гарант перерахував банку гарантійну суму у розмірі 2019278,40 грн, яку банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом Селянського (фермерського) господарства «АГРОС».

07.04.2026 позивачем було направлено відповідачу (на електронну адресу) повідомлення №55/5.3-02/49368/2026 від 07.04.2026 про виникнення станом на 07.04.2026 за кредитним договором №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022 простроченої заборгованості перед державою на суму 2016852,80 грн, з вимогою, зокрема, погасити вказану заборгованість у встановлений строк. Однак, повідомлення банку були залишені відповідачем без задоволення або реагування. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 вказаного кодексу передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поряд з цим, правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами фінансового, цивільного, господарського та бюджетного права.

Відповідно до ч.2 ст.346 Господарського кодексу України, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту.

У п.15-1 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України закріплено визначення поняття «гарантійне зобов`язання», яке становить собою зобов`язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов`язання суб`єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб`єктом його зобов`язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію.

Згідно з п.4 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (ч.1 ст.117 Конституції України).

Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.

Статтею 12 вказаного закону передбачено, зокрема, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Згідно зі ст.16 наведеного нормативно-правового акту, фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

За приписами ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 ст.563 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Абзацами 1, 2 ч.1 ст.17 Бюджетного кодексу України визначено, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі, зокрема, рішення Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії. Обов`язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб`єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії, а також надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором перед банком-кредитором (ч.3 ст.17 Бюджетного кодексу України).

Як визначено у абз.5 ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено, що у 2021 році державні гарантії в обсязі до 88671562 тис. грн можуть надаватися, зокрема, для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України (в обсязі до 10000000 тис. грн).

З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі» на рівні агента в особі Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1262 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році».

Постановою №1262 від 02.12.2021 Кабінету Міністрів України Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2021 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 2000000000 грн.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п.п.1, 37, 45 Статуту Акціонерного товариства «Державний ощадний банк», затвердженого постановою №261 від 25.02.2003 Кабінету Міністрів України, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк» є державним банком, який має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також провадити інші види діяльності в національній та іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг та вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі між Міністерством фінансів України та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» оформлений шляхом укладення договору №13010-05/560 від 03.12.2021 та визначає обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань.

Пунктами 39-40 договору гарантії передбачено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання ст.17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.45 цього договору за таким проблемним кредитом;

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами;

- перераховувати кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховувати їх насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом.

Проаналізувавши вказане вище, можна зробити висновок, що державна гарантія на портфельній основі як гарантійний механізм:

1) передбачає безвідкличне та безумовне забезпечення виконання позичальником частини зобов`язань за кредитним договором, надане гарантом на користь банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку №723, в якості часткового покриття кредитного ризику банку за кредитною операцією з позичальником;

2) в результаті здійснення гарантом виплати суми за гарантією в обліку банку відображено виникнення простроченої заборгованості позичальника перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі на суму здійсненої гарантом виплати за гарантією, а до держави (у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом) перейшли права кредитора та остання як гарант має право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої суми;

3) своє право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої за гарантією суми гарант реалізував шляхом наділення банку повноваженнями на стягнення простроченої заборгованості перед державою та перед банком за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, з подальшим її розподілом між гарантом та банком пропорційно ставці гарантії.

Як вбачається з виписок Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» по особовому рахунку позичальника та розрахунку заборгованості, станом на 08.04.2026 у відповідача наявна заборгованість перед державою у розмірі 2016852,80 грн.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Селянського (фермерського) господарства «АГРОС» про стягнення заборгованості перед державою за кредитним договором №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022, та залученим під держану гарантію на портфельній основі, у розмірі 2016852,80 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 24202,23 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «АГРОС» (85017, Донецька область, Покровський район, с.Нововодяне, вул.Донецька, 2, код ЄДРПОУ 22013836) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Сіверська, 54, код ЄДРПОУ 09334702, реквізити рахунку позивача: НОМЕР_1 , МФО: 335106, код отримувача: 09334702) заборгованість перед державою за кредитним договором №104.10-35/К-34/22 від 21.04.2022, укладеним між Селянським (фермерським) господарством «АГРОС» та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», та залученим під держану гарантію на портфельній основі, у розмірі 2016852,80 грн.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «АГРОС» (85017, Донецька область, Покровський район, с.Нововодяне, вул.Донецька, 2, код ЄДРПОУ 22013836) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Сіверська, 54, код ЄДРПОУ 09334702, реквізити рахунку позивача: НОМЕР_1 , МФО: 335106, код отримувача: 09334702) судовий збір у розмірі 24202,23 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 20.08.2026.

Повний текст рішення складено 24.08.2026.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця