Рішення № 139175442, 12.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 серпня 2026 року Справа № 903/522/26

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Франчук Н.Я., розглянувши матеріали по справі

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ

до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1

про стягнення 403 416,62 грн,

В засіданні приймали участь:

від позивача: Кулаківський В.В.,

від відповідача: Шевчук Н.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.05.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 403 416,62 грн, з яких: 160 5200,03 грн основного боргу, 94 532,50 грн інфляційних втрат, 24 805,35 грн пені, 123 558,74 грн 15% річних.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно публічного договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" зобов`язань по оплаті спожитої електричної енергії.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 25.06.2026 о 10:30 год. Встановлено: відповідачу - строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати позивачу, докази відправки надати суду; строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу; позивачу - строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу.

05.06.2026 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у позові у повному обсязі. При він цьому зазначає про недоведеність позивачем обсягів спожитої електричної енергії первинними документами. Вказує, що ВЧ НОМЕР_1 була переведена на постачання до постачальника «останньої надії» автоматично, в силу вимог Закону України «Про ринок електричної

енергії». Відповідач не підписував ані договір постачання, ані комерційну пропозицію №3.

Вважає, що вимоги позивача про стягнення додаткових нарахувань у розмірі 242896,59 грн є зловживанням цивільними правами. Позивач здійснив розрахунок пені за загальний період з 09.03.2021 по 23.02.2022 (майже за 12 місяців) та 15 % річних, що суперечить частині 6 статті 232 ГК України та ч.2 ст.625 ЦК України, а збільшення строку нарахування та розміру відсотків річних у типовому формулярі позивача (Комерційної пропозиції) без окремого письмового погодження є неправомірним. Також відповідач не визнає правильність розрахунку інфляційних втрат, оскільки таке нарахування сформоване в односторонньому порядку з вигідним для позивача трактуванням періодів. Заперечує щодо збільшення позивачем позовної давності.

Також, 05.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідач, посилаючись на недійсність одностороннього збільшення позивачем строку позовної давності до 5 років, незаконне збільшення періоду нарахування пені (понад 6 місяців), зловживання строками та прострочення кредитора, вважає, що такі дії позивача порушують межі здійснення цивільних прав, встановлені статтею 13 ЦК України (недопущення зловживання правом). Просить застосувати ст. 13 та ст. 616 ЦК України, визнати поведінку позивача недобросовісною, відмовити у стягненні 15% річних, інфляційних втрат та пені у повному обсязі та залишити без розгляду позовну заяву ДП ЗД «Укрінтеренерго».

У судовому засіданні 25.06.2026 судом заслухано клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та пояснення представників сторін.

З огляду на необгрунтованість та безпідставність поданого клопотання, суд протокольною ухвалою від 25.06.2026 постановив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Враховуючи відсутність нерозглянутих заяв/клопотань, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 25.06.2026 закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 23.07.2026 о 14:00 год, про що сторони були повідомлені під розписку.

Заслухавши пояснення представників сторін, з метою повного та всебічного розгляду справи, надання учасникам справи можливості підготуватися до судових дебатів, судом оголошена перерва до 12.08.2026 до 14:30 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

У судових засіданнях під час розгляду справи по суті представник відповідача зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає, в іншій частині позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника «останньої надії» (постачальник) і діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснювало державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 06.11.2018 р. № 1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р, та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року N 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до пункту 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної, енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пункту 3.5. договору з першим рахунком за електричну енергію, який надає постачальник споживачу, постачальник має надати споживачу інформацію про: ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб); право споживача змінити постачальника. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором.

Відповідно до пункту 3.6 договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником, умови договору з постачальником «Останньої надії» вважаються прийнятими споживачем (п.3.7).

У відповідності з пункту 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до цього договору (комерційна пропозиція).

Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (п. 5.2. договору).

Згідно з пунктом 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (пункт 5.9 договору).

Відповідно до пункту 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (пункт 13.1 договору).

Договір укладено з комерційною пропозицією №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «Останньої надії» (додаток 1).

Комерційна пропозиція розроблена у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312, Цивільного та Господарського кодексів України.

Як зазначено в преамбулі комерційної пропозиції, дана комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір). Предмет комерційної пропозиції: постачання електричної енергії, як товарної продукції (код 09310000-5 за ДК 021:2015).

Відповідно до п.1.1 комерційної пропозиції ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - Ціна) формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 р. N 1179 (далі - Порядок).

Споживач сплачує 100 % від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1. даної комерційної пропозиції. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС) (пункт 4.1. комерційної пропозиції)

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. (пункт 4.2. комерційної пропозиції).

Пунктом 4.3 Комерційної пропозиції передбачено, що рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Відповідно до пункту 4.4. комерційної пропозиції акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому Споживач або постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. До усунення розбіжностей сторони керуються даними зазначеними в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений. Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу, оформлений відповідно до умов, визначених у цьому розділі.

Згідно з п. 6.1. комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

За умовами пункту 7.4. комерційної пропозиції споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

У п. 13.1. комерційної пропозиції сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє споживача від обов`язку відшкодувати постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов Договору.

Відповідно до пункту 14.1. комерційної пропозиції керуючись статтею 259 Цивільного кодексу України сторони договору домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років.

Згідно з п. 15.1. комерційної пропозиції цей Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, за умови акцептування Споживачем умов Договору шляхом сплати рахунку за електричну енергію, наданого Постачальником.

Дана комерційна пропозиція є чинною з 01.07.2019.

Позивач зазначає, що Споживач був приєднаний до Договору на умовах комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог ЦК України та у відповідності до вимог Закону, ПРРЕЕ.

Згідно отриманої інформації, від оператора системи розподілу ПрАТ «Волиньобленерго» Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України приєдналась до публічного договору постачання електричної енергії Постачальником «останньої надії», який відповідно частини 8 статті 64 ЗУ «Про ринок електричної енергії» вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу та у січні та лютому 2021 року споживало електричну енергію, поставлену постачальником «останньої надії» на умовах зазначеного договору.

На підставі наданих звітів про фактичне споживання електричної енергії, отриманих від ПрАТ «Волиньобленерго» позивачем було складено рахунок №000014323416/02/О01/11776 від 17.02.2021 та Акт № 005960 купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період січень 2021 від 31.01.2021 (обсяг споживання електричної енергії - 28 076,00 кВт*год) на суму 121 938,90 грн., рахунок №000014323416/02/О02/14740 від 10.03.2021 та Акт № 008920 купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період лютий 2021 від 28.02.2021 (обсяг споживання електричної енергії - 9 537,00 кВт*год) на суму 38 581,13 грн.

Зазначені акти та рахунки були надіслані відповідачу 27.02.2021 та 16.03.2021 поштою за адресою: м.Луцьк, вул..Карпенка-Карого, 3, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Проте в порушення своїх зобов`язань відповідачем за січень та лютий 2021 року не було оплачено спожиту електричну енергію на загальну суму 160520,03 грн.

Позивач зазначає, що на електронну пошту відповідача було надіслано вимогу про сплату штрафних санкцій та боргу за спожиту електроенергію. Вимога залишена відповідачем без розгляду.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну проданого товару.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1023-р. (зі змінами), ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), ПРРЕЕ ДПЗД «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01.01.2019 до 31.12.2026.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (частина 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу (частини 7-9 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до частини 6 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» Позивач здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується НКРЕКП (додаток 7 до ПРРЕЕ), є публічним договором приєднання та оприлюднений на офіційному вебсайті Позивача (https://uie.kiev.ua/wp-content/uploads/2025/06/Dogovir.pdf),

Згідно частини 8 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Положеннями пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» постачальнику послуг комерційного обліку.

Згідно з частиною 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Договір, який вважається укладеним відповідно до законодавства, може бути оформлений у вигляді паперового або електронного документа. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний забезпечити на своєму офіційному вебсайті можливість оформлення договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації шляхом приєднання споживача до договору, для чого споживач подає постачальнику "останньої надії" відповідну заяву, яка підписується з використанням електронної ідентифікації. Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, вважається таким, що укладений у письмовій формі. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями , з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу.

За змістом п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2019 N 312 (далі - Правила), укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

За приписами п. 3.4.3 ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики, затвердженої Регулятором. Також Постачальник зобов`язаний повідомляти споживача на своєму веб-сайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії».

Згідно з п. 6.2.1 Правил постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником «останньої надії» у випадках, визначених у розділі III цих Правил.

Положеннями пункту 6.2.4 Правил встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.

Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в одноденний термін про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу.

Відповідно до положень пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (у редакції, чинній до 01.07.2024) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго» (далі - ПрАТ «Волиньобленерго», ОСР) визначено як оператора системи розподілу згідно реєстру суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг та на яких покладені функції адміністраторів комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 ПРРЕЕ.

Згідно з п. 4.12., 4.19. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: - протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; - протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; - в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції). За взаємною згодою сторін виставлення платіжних документів та їх оплата можуть здійснюватися рідше ніж раз на місяць, якщо оплата виконується за довший розрахунковий період або споживання протягом конкретного розрахункового періоду нижче певного рівня або дорівнює нулю, або частіше ніж раз на місяць, якщо сторонам необхідно забезпечити рівномірне перерахування значних сум коштів протягом розрахункового періоду. Така згода, якщо вона не була передбачена під час укладення договору, оформлюється додатковою угодою до договору.

Як зазначалося вище, пунктом 5.10. Договору, пунктом 4.1. комерційної пропозиції N 3 від 07.06.2019 передбачено, що споживач сплачує 100 % від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100 % оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Рахунок №000014323416/02/О01/11776 від 17.02.2021 та Акт № 005960 купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2021 за січень 2021 на суму 121 938,90 грн були надіслані відповідачу поштою та отримані останнім 02.03.2021.

Рахунок №000014323416/02/О02/14740 від 10.03.2021 та Акт № 008920 купівлі-продажу електричної енергії від 28.02.2021 за розрахунковий період лютий 2021 на суму 38581,13 грн отримані відповідачем 30.03.2021. Вказане підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Отже, враховуючи приписи пункту 5.10 договору, п.4.1 комерційної пропозиції та п. 4.12. ПРРЕЕ, строк оплати електричної енергії відповідачем є таким, що настав.

Підпунктом 2 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до листа ПрАТ «Волиньобленерго» від 29.03.2021 було надано позивачу інформацію про перелік споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» ДПЗД "Укрінтеренерго. Згідно доданого до цього листа повідомлення оператора системи про споживачів, ВЧ НОМЕР_1 віднесено до даної категорії споживачів з 07.01.2021 по 12.02.2021.

Матеріалами справи підтверджено, що споживач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем, як постачальником останньої надії за спожиту електричну енергію у січні-лютому 2021 року на загальну суму 160520,03 грн.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач у відзиві на позов зазначає, що позивачем не доведено обсяги споживання електричної енергії, акти купівлі-продажу за січень та лютий 2021 року не підписані відповідачем.

Суд зазначає, що враховуючи умови договору про постачання електричної енергії

постачальником «останньої надії», Закону України "Про ринок електричної енергії", 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, такий договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу.

Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, який укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії без договору з іншим електропостачальником, тобто, споживач безакцептно приймає умови Договору.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20, від 04.04.2023 у справі №905/1791/21, від 12.11.2024 у справі № 910/14138/22 та від 02.10.2024 у справі №910/3532/23.

ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії» на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою https://uie.kiev.ua/ розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Додаток 1 до Договору «Комерційна пропозиція № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» та ін. Оновлені редакції зазначених документів також публікуються позивачем на вказаному ресурсі у мережі Інтернет.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.45 Закону України «Про ринок електричної енергії» ОСР

зобов`язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором.

Листом ПрАТ «Волиньобленерго» від 29.03.2021 підтверджується, що відповідач є споживачем, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії» з 07.01.2021. Таким чином у спірний період часу (січень-лютий 2021 року), постачання електричної енергії на об`єкти Споживача здійснювалось позивачем, як постачальником «останньої надії». Також обсяги споживання відповідачем підтверджуються наданою інформацією ПрАТ «Волиньобленерго».

Водночас умовами Договору визначено, що у разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

Доказів оплати вартості отриманої електроенергії на суму 160520,03 грн відповідач суду не надав.

Водночас, наявність вказаної заборгованості за спожиту електричну енергію була підтверджена представником відповідача у судовому засіданні під час розгляду справи по суті.

На день розгляду спору заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становить 160520,03 грн, не заперечується представником відповідача, підтверджена матеріалами справи, є підставною та підлягає до стягнення. Позов в цій суд задовольняє.

Також, за прострочення виконання зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 24 805,35 грн пені за період з 09.03.2021 по 23.02.2022, 94 532,50 грн інфляційних втрат за період з 01.03.2021 по 30.04.2026 та 123 558,74 грн 15% річних за період з 09.03,.2021 по 01.05.2026.

Щодо нарахувань позивача за прострочення виконання зобов`язань відповідач заперечує та зазначає, що він не підписував Договору, додатків чи комерційних пропозицій до нього, у яких би надавав згоду на збільшення строку нарахування пені, встановлений розмір 15 % річних та збільшення позовної давності до 5 років, а тому нарахування штрафних санкцій у заявленому розмірі та періоді є неправомірними.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.1. комерційної пропозиції встановлено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

Частиною 6 ст.232 ГК України, який був чинний на момент виникнення спірних відносин, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, сторони у пункті 13.1 комерційної пропозиції домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно пункту 7.4. комерційної пропозиції споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Враховуючи умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», Закону України "Про ринок електричної енергії", 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, такий договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу. Даний Договір є публічним договором приєднання, який укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії без договору з іншим електропостачальником, тобто, споживач безакцептно приймає умови Договору. Таким чином відповідач прийняв та погодив умови Договору з додатками до нього, які є обов`язковими до виконання сторонами.

Відповідач контррозрахунку пені, річних та інфляційних втрат не надав.

Суд зазначає, що враховуючи умови пункту 5.10 Договору, п.4.1 комерційної пропозиції та п. 4.12. ПРРЕЕ, отримання відповідачем засобами поштового зв`язку рахунку за січень 2021 року - 02.03.2021, прострочення з оплати за спожиту електричну енергію за цей період виникло 10.03.2021, оскільки останнім днем оплати виставленого позивачем рахунку (5 банківських (робочих) днів з моменту отримання рахунку) є 09.03.2026.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок за прострочення виконання зобов`язання за період січень 2021 року (рахунок від №000014323416/02/О01/11776 від 17.02.2021 на суму 121 938,90 грн.,) суд дійшов висновку, що нарахування пені та 15 % річних слід проводити не з 09.03.2021, а з 10.03.2021.

Здійснивши власний розрахунок пені та 15 % річних суд дійшов висновку, що підставними за період прострочення січень 2021 року є нарахування пені за період з 10.03.2021 по 23.02.2022 та 15 % річних за період з 10.03.2021 по 01.05.2026. За прострочення лютий 2021 року позивачем правильно визначено періоди нарахування.

Верховним Судом в постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19 зазначено, що ст. 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Перевірка правильності розрахунку пені, річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи «Ліга 360».

Таким чином, суд дійшов висновку, що підставними до стягнення з відповідача на загальну суму боргу є 24761,92 грн пені за період з 10.03.2021 по 23.02.2022, 94 532,50 грн інфляційних втрат за період з 01.03.2021 по 30.04.2026 та 123 520,03 грн 15% річних за період з 10.03.2021 по 01.05.2026. Нарахування на суму 43,43 грн пені та 116,41 грн 15 % річних є безпідставними.

Окрім того, господарський суд враховує, що умовами договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" сторонами було погоджено встановити збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років.

Згідно з ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропоційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У мотивувальній частині рішення від 11.07.2013 р. у справі № 7-рп/2013, Конституційний Суд України вказав, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно з ч. 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

У постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №922/1608/19 викладена правова позиція про те, що зменшення розміру пені на 50% є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних судом враховано наступні висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24: "При визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми. Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом".

Також суд зауважує, що відповідно до сталої судової практики Верховного Суду, штрафні санкції не можуть мати карального характеру, а повинні виконувати лише компенсаційну функцію для захисту інтересів кредитора від невиконання зобов`язань боржником.

Так, у п. п. 105-107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

У даному випадку заборгованість відповідача перед позивачем становить 160520,03 грн. Нарахування: пеня - 24761,92 грн, інфляційні втрати - 94532,50 грн, 15% річних - 123442,33 грн, тобто сума нарахувань (242736,75 грн) значно перевищує основну суму боргу.

На думку суду, стягнення заявленої суми пені та 15 відсотків річних за таких умов є нерозумним з огляду на непропорційність наслідкам правопорушення, адже матиме наслідком не компенсацію майнових втрат позивача. Крім того, за рахунок стягнення інфляційних втрат позивач отримає компенсацію від знецінення грошових коштів.

Отже, з огляду на неспівмірність заявленої до стягнення суми пені та відсотків річних, положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, а також враховуючи те, що відповідач є державною військовою організацією, що фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідає обставинам цієї справи зменшити розмір пені на 50%, а 15 відсотків річних до встановленого законом - 3%, які за розрахунком суду становлять: 12380,96 грн пені та 24688,47 грн 3% річних.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 12380,96 грн пені, 94532,50 грн інфляційних втрат та 24688,47 грн 3% річних, а отже і про їх задоволення.

Відтак, у позові в частині стягнення пені в сумі 12424,39 грн та 98870,27 грн 15 % річних суд відмовляє.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, витрати щодо сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог: 4839,08 грн - на відповідача, 1,92 грн - на позивача. При цьому, судовий збір, який сплачений за позовними вимогами, у яких відмовлено внаслідок зменшення розміру пені та відсотків річних за ініціативою суду, відшкодовується з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, код ЄДРПОУ 19480600) 160520,03 грн заборгованості на рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ "Ощадбанк", 94532,50 грн інфляційних втрат, 12380,96 грн пені та 24688,47 грн 3% річних на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області.

3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, код ЄДРПОУ 19480600) 4839,08 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Відмовити у позові в частині стягнення 12424,39 грн пені та 98870,27 грн 15% річних.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.08.2026.

Суддя С. В. Бідюк