Рішення № 139174576, 24.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2608/26

№ провадження 2/646/2785/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Янцовської Т.М.,

за участю секретаря Зубкової В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Основ`янського районного суду м. Харкова цивільну справу № 646/2608/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 34 150,24 грн., а також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмір 3 328,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.09.2020 між ТОВ "ФК "ЦФР" та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 4904948651. Відповідно до умов договору № 4904948651 від 21.09.2020 ТОВ «ФК «ЦФР» надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту 20200,00 грн., тип кредиту кредит, строк користування 18 місяців, цільове призначення кредиту на споживчі потреби. В подальшому АТ «Таскомбанк» набуло статусу кредитора за кредитним договором у зв`язку з укладенням Договору між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР». 02.12.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прави вимоги за кредитним договором до відповідача. Станом на 02.12.2024 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 34150,24 грн.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 18.03.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, у відповідності до ст. 178 ЦПК України своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності зі ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 24.08.2026 року призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 21.09.2020 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4904948651. Відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредити та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.Умовами договору встановлено: сума кредиту 20 200 грн., строк кредиту 18 місяців.

Даний Договір, Заяву-анкету на отримання послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» та Паспорт кредиту № 4948651 підписано позичальником, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 . Підписанням договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами договору та приняв їх.

20.09.2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір факторингу №200921, за умовами якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу № 200921 від 20.09.2021, до АТ «Таскомбанк» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 4904948651 від 21.09.2020 року в загальному розмірі 30 097,31 грн..

02.12.2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №НІ/11/25-Ф. за умовами якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №НІ/11/25-Ф від 02.12.2024, до АТ «Таскомбанк» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 4904948651 від 21.09.2020 року в загальному розмірі 34 150,24 грн..

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором № 4904948651 від 21.09.2020 станом на 02.12.2024 складає 34 150,24 грн, з яких: 17 824,30 грн. заборгованість за тілом кредиту, 16 324,13 грн. заборгованість за щомісячними процентами, 1,81 заборгованість по відсоткам.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження повного чи частково виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитними договорами на умовах, встановлених цими договорами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи порушення відповідачем умов договору, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 34 150,24 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 9 200 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І. укладено договір про надання правової допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024 року.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №4 від 02.06.2025 року вартість наданих послуг становить суму 9 200,00 грн, з яких: первинна консультація - 1 000,00 грн., правовий аналіз документів - 4 000,00 грн., підготовка та подання позовної заяви 4 200 грн.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

У разі неспівмірності розміру витрат на правову допомогу суд самостійно визначає розмір судових витрат (постанова Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №160/6762/21).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично здійснені, та оцінювати їх необхідність.

Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати позивачем в даній справі є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, суд вважає, що підлягає зменшенню розмір витрат на правничу допомогу до 5 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог у розмірі 3 328,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст.549 - 552,612, 625, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 4904948651 від 21.09.2020 у загальному розмірі 34 150,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. та судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення складене 24.08.2026.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, 2;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.М. Янцовська