Рішення № 139174086, 24.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2753/26

Провадження № 2/621/2294/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання Лацько А. В.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал",

представник позивача Усенко М. І.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши за відсутності учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

21.07.2026 представник позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", через підсистему "Електронний суд" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 98557174000 від 01.02.2022 у загальному розмірі 42 687 грн 68 коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.01.2022 між Акціонерним товариством "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №98557174000, відповідно до умов договору, відповідачу було надано кредит на суму 43 542 грн 68 коп. на придбання товару та відкрито кредитну картку.

Умовами договору визначено процентну ставку за кредитом у розмірі

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом 0,00001 відсоток річних, а також передбачено можливість нарахування комісії відповідно до умов договору.

Відповідач укладаючи договір прийняв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі повернути отримані кредитні кошти, а також здійснювати оплату за користування кредитними коштами, в тому числі сплачувати проценти, комісії та інші платежі, передбачені умовами Договору та Правилами надання кредиту на умовах. Відповідач зобов`язався виконувати свої обов`язки у строки, порядку та на умовах визначених Договором і Правил, з яким був належним чином ознайомлений та погодився під час кладення договору.

16.04.2024 АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит Капітал" уклали Договір факторингу № 268.

Згідно Договору факторингу № 268 від 16.04.2024 та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ "Укрсиббанк", включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 98557174000 від 02.01.2022.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань, заборгованість відповідача перед позивачем становить 42 687 грн 68 коп, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 41 787 грн 68 коп.; заборгованість за комісією 900 грн 00 коп.

Невиконання відповідачем умов кредитних договорів стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03.08.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 24.08.2026.

23.07.2026 до суду надійшла витребувана інформація (а. с. 83-85).

10.08.2026 від відповідача ОСОБА_1 до канцелярії суду надійшов відзив, в якому остання зазначила, що не заперечує факту укладення кредитного договору та факту отримання кредитних коштів, разом з тим, не погоджується з покладенням на неї додаткових витрат заявлених позивачем до стягнення. Також, зазначила, що не мала наміру ухилятися від виконання зобов`язань за договором, намагалась самостійно врегулювати питання із кредитором шляхом звернення з проханням надати можливість погашати кредит частинами виходячи з її матеріального становища. Просила врахувати той факт, що немає можливості погасити заборгованість за кредитом одним платежем. Крім того, зазначила, що не була повідомлена про факт, що заборгованість первісним кредитором була відступлена позивачу, просила суд перевірити перехід права вимоги за укладеним договором. Категорично заперечувала проти стягнення з неї витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн., в тому числі, й враховуючи її скрутне матеріальне становище. Просила не покладати судові витрати, які не обґрунтовані їхньою співмірністю, фактичним понесенням таких. Також, з огляду на той факт, що договір був укладений 02.01.2022 просила суд перевірити дотримання позивачем строку позовної давності на звернення до суду (а. с. 31-33).

11.08.2026 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив відповідно до якої, представник позивача спростовуючи доводи наведені у відзиві відповідачем, наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача підтверджено належними та допустимими доказами. Також зазначив, що позивачем дотримані стоки позовної давності на звернення до суду з огляду на той факт, що строки позовної давності були призупинені, спочатку у зв`язку з введенням на території України карантину, а потім у зв`язку з введенням воєнного стану, і лише з 04.09.2026 такі строки були відновлені. с. 34-39).

19.08.2026 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення дати кредитного договору, відповідно до якої представник позивача просив вважати вірною дату укладення кредитного договору № 98557174000 - 02.01.2022, замість помилково зазначеного в позовній заяві 01.02.2022 (а. с. 47-52).

18.06.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_2 надіслав заяву в якій просив проводити судовий розгляд за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 причини своє неявки не повідомляла.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з того, що відповідач ОСОБА_1 скористалася своїми цивільними процесуальними правами на подачу відзиву на позов щодо суті спору; про необхідність подачі або витребування додаткових доказів, які мали б значення для вирішення цієї справи не заявляла, будь-яких інших клопотань, які б впливали на вирішення справи не подала, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , не відкладаючи судовий розгляд.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Під час судового розгляду встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Даними копій анкети-заяви на надання споживчого кредиту від 02.01.2022, паспорту споживчого кредиту - інформаційний лист (стандартизована форма), договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98557174000 від 02.01.2022, додатку № 1 до договору № 98557174000 від 02.01.2022, графіку платежів, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за Договором, рахунку № 3197-000008 від 02.01.2022, фіскального чеку від 02.01.2022, паспорту громадянина України, картки фізичної особи-платника податків, підтверджується, що 02.01.2022 між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 98557174000 на суму 43 542 грн 68 коп., на строк до 02.02.2024. Процентна ставка за договором 0,00001 відсотків річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7,00001 відсотків річних. Договір містить підпис ОСОБА_1 у якості позичальника (а. с. 6-11).

Право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за договором № 98557174000 від 02.01.2022 підтверджується: договором факторингу № 268 від 16.04.2024, укладеного між АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та додатками до нього, Витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 269 від 16.04.2024, платіжною інструкцією № 1247 від 16.04.2024 (а. с. 13 зворот - 15 зворот).

10.07.2026 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" на адресу відповідача ОСОБА_1 за вих. № 23563275 направлено досудову вимогу за кредитним договором № 98557174000 від 02.01.2022 (а. с. 15 зворот).

Згідно виписки за кредитним договором (з 02.01.022 по 16.04.2024), розрахунку заборгованості за договором № 98557174000 від 02.01.2022, за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 42 687 грн 68 коп, а саме: заборгованість за тілом кредиту 41 787 грн 68 коп.; заборгованість за комісією - 900 грн 00 коп. (а. с. 11 зворот-13).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням 02.01.2022 між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту № 98557174000 та подальшим укладанням між АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" договору факторингу № 268 від 16.04.2024, у результаті чого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 98557174000 про надання споживчого кредиту від 02.01.2022, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Розмір невиконаних зобов`язань підтверджується даними розрахунку заборгованості за кредитним договором, який не спростовано відповідачем.

Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок, або зобов`язання по сплаті нарахованої суми, відповідачем не надано.

Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2" на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався.

З урахуванням п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2020 року. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінено з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції, яка діяла до 04.09.2025), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, яким доповнено ЦК України в березні 2022 року у зв`язку з російською військовою агресією проти України.

Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення до суду із даним позовом.

Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025.

Враховуючи викладене позовна давність у спірних правовідносинах застосуванню не підлягає відповідно до пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки протягом всього часу існування спірних правовідносин з січня 2022 року по 04.09.2025 на всій території України діяв або карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), або воєнний стан. Тобто, строк позовної давності є таким, що спочатку продовжився у зв`язку із карантином, а потім його перебіг зупинився у зв`язку із воєнним станом до 04.09.2025, коли втратив чинність п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, в цій справі відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 98557174000 про надання споживчого кредиту від 02.01.2022, в розмірі 42 687 грн 68 коп, а саме: заборгованість за тілом кредиту 41 787 грн 68 коп.; заборгованість за комісією - 900 грн 00 коп.

Щодо витрат на правову допомогу суд виходить з наступного.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акту № 2580 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.07.2026, детальний опис наданих послуг до акту № 0107 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а. с. 17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: "суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд взяв до уваги, що розглядувана справа, має незначну складність, не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, результат вирішення цієї справи не має вплинути на репутацію сторін, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, законодавство у цій категорії справ є сталим і судова практика має ознаку єдності.

Сторона відповідача заперечувала щодо оплати професійної правничої допомоги у розмірі 8 000 грн 00 коп. у зв`язку з тим, що зазначена сума є завищеною та необґрунтованою.

Суд частково погодився із запереченнями відповідача та, враховуючи конкретні обставини спору, визнання відповідачем позову, сталість судової практики щодо категорії справ, до якої відноситься цей спір, суму тіла кредиту та нарахованих відсотків, дійшов висновку, що вказана сума є завищеною щодо іншої сторони спору та підлягає зменшенню на 3 000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, суд вбачає правові підстави для визначення вартості витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, в розмірі 5 000 грн 00 коп., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Таким чином відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Щодо клопотання відповідача щодо розстрочки або відстрочки виконання рішення.

Згідно положень статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Також, ч.5 ст.435 ЦПК України передбачена, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Суд зважає на те, що виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Горнсбі проти Греції"). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм слідує, що відстрочити або розстрочити виконання рішення можливо лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Враховуючи наведене, з огляду на заяву відповідача, до якої будь яких підтверджуючих доказів на підтвердження обставин що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим відповідаче не надано, на даний момент, суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Суд роз`яснює відповідачу про можливість звернутися до суду з заявою про розстрочення або відстрочення виконання рішення суду у випадку, якщо з`являться істотні обставини, що ускладнюють таке виконання, і вони будуть підтверджені належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98557174000 від 02 січня 2022 року у розмірі 42 687 (сорок дві тисячі шістсот вісімдесят сім) грн 68 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 24.08.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Головуючий: