Рішення № 139174084, 24.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

643/3691/26

2/621/1468/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал",

представник позивача - Усенко М. І.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши за відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

26.02.2026 від ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" через систему "Електронний суд" до Салтівського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 94187388000 від 01.12.2017 у загальному розмірі 38 165 грн 81 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.12.2017 між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94187388000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 20 020 грн 02 коп. на придбання товару та розстрочення платежів щодо сплати на розрахунковий період .

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору.

На порушення положень договору та вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач користуючись коштами наданими йому банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.

У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов договору у відповідача утворилася заборгованість за вищезазначеним договором.

25.06.2019 між АТ "УКРСИББАНК" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу №142, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 38 165 грн 81 коп., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 18 773 грн 14 коп.; заборгованість за відсотками - 12 478 грн 51 коп.; заборгованість за комісією - 6 914 грн 16 коп.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним кредитним договором стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Згідно відповіді № 2452269 від 12.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, відомості щодо реєстрації ОСОБА_1 , відсутні (а. с. 48 а).

Разом з цим, згідно відповіді № 2443173 від 10.03.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 24.07.2025 як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 48).

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 12 березня 2026 року позовну заяву направлено за територіальною підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області.

02.04.2026 справа надійшла до канцелярії суду.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03.04.2026 позовну заяву залишено без руху з підстав, що до позовної заяви не додано доказ надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

06.04.2026 представник позивача Усенко М. І. надіслав заяву про усунення недоліків, в якій просив долучити до матеріалів справи доказ надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07.04.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 07.05.2026.

07.05.2026 за заявою відповідача ОСОБА_1 судовий розгляд відкладено на 11.06.2026.

10.06.2026 відповідач ОСОБА_1 надіслав клопотання про відкладення судового розгляду, оскільки ним було направлено відзив засобами поштового зв`язку, але він до суду не надійшов через знищення логістичного хабу АТ "Укрпошта".

11.06.2026 у зв`язку з перебуванням судді Овдієнка В. В. у відпустці судовий розгляд не проведено. Судове засідання призначено на 24.08.2026.

30.06.2026 відповідач ОСОБА_1 надіслав відзив на позову заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначив, що виписка за кредитним договором не містить відомостей про його заборгованість. Вважає, що нарахована комісія у розмірі 6 914 грн 16 коп. є неправомірною, оскільки є нікчемною. Він є особою з інвалідністю ІІ групи тому звільнений від сплату судового збору, а розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним.

03.07.2026 представник позивача Усенко М. І. надіслав додаткові пояснення, в яких зазначив, що відсутні підстави про відсутність обов`язку відповідача щодо погашення заборгованості, оскільки виписка первісного кредитора була анульована у зв`язку з укладення договору факторингу. Відповідач не виконав взяте на себе зобов`язання щодо повернення коштів за кредитним договором.

24.08.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача Усенко М. І. у додаткових поясненнях просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 надіслав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними анкети-заяви від 01.12.2017, паспорту споживчого кредиту, договору № 94187388000про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 01.12.2017, додатку № 1 до договору № 94187388000, паспорту громадянина України, підтверджується, що 01.12.2017 між АТ "УКРСИББАНК"та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту на суму 20 020 грн 02 коп., на строк до 01.12.202, з процентною ставкою 57% річних. Також, додатком № 1 до договору № 94187388000 передбачена щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 1.60 % від суми платежу, у разі не дотримання стороною умов договору, у розмірі 320 грн 32 коп. на місяць, загальним розміром 11 531 грн 52 коп. (а. с. 18-14).

Право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за договором № 94187388000про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 01.12.2017 підтверджується: договором факторингу № 142 від 25.06.2019, укладеного між АТ "УКРСИББАНК"та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"; актом приймання-передачі Права Вимоги від 25.06.2019; витягом із Реєстру боржників до договору факторингу № 142 від 25.06.2019 (а. с. 32-36).

Згідно виписки за кредитним договором, розрахунку заборгованості, за відповідачем ОСОБА_1 мається заборгованість у розмірі 38 165 грн 81 коп., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 18 773 грн 14 коп.; заборгованість за відсотками - 12 478 грн 51 коп.; заборгованість за комісією - 6 914 грн 16 коп. (а. с. 25-32).

У відповідності з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За загальними правилами, що випливають з положень статей 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 614, 622-625 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні належно виконуватися; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов`язання, стягнення неустойки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в тому числі, вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням 01.12.2017 між АТ "УКРСИББАНК"та ОСОБА_1 договору № 94187388000про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахункута подальшим укладанням 25.06.2019 між АТ "УКРСИББАНК"та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" договору факторингу № 142, у результаті чого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти позовних вимог. Вважав, що у нього відсутній обов`язок сплати коштів, оскільки виписка не містить відомостей про розмір заборгованості, а також вважав нараховану комісію нікчемною.

Так, відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження відомостей про сплату заборгованості за кредитним договором, не надав суду доказів виконання умов кредитного договору, з якими погодився.

Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої комісії за договором № 94187388000про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 01.12.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 94187388000, щомісячна комісія за управління кредитом нараховується за ставкою 1.60 відсотків від суми кредиту (а. с. 22).

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв`язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.

Даного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.

Додатком № 1 до Договору № 94187388000, встановлено комісію за обслуговування кредиту, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", отже ці положення договору є нікчемними.

Враховуючи, що вимагається до стягнення: 6 914 грн 16 коп. - заборгованість за Додатком № 1 до Договору № 94187388000, щодо якого встановлено нікчемність, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" в частині стягнення заборгованості за комісією.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню заборгованості у розмірі 31 251 грн 65 коп., яка складається з: 18 773 грн 14 коп. - тіло кредиту; 12 478 грн 51 коп. - проценти.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідач заперечував щодо заявленої представником позивача суми витрат на правову допомогу - 8 000 грн 00 коп., вважав цю суму завищеною та не підтвердженою доказами.

Разом з тим, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акту № 1040 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 13.02.2026, детальний опис наданих послуг від 26 січня 2026 до акту № 9 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а. с. 39, 40).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: "суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд взяв до уваги, що розглядувана справа, має незначну складність, не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, результат вирішення цієї справи не має вплинути на репутацію сторін, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, законодавство у цій категорії справ є сталим і судова практика має ознаку єдності.

Сума витрат на правову допомогу, що вимагається до відшкодування, є співмірною складності справи. Витрати понесені саме у зв`язку з розглядом цієї справи і є реальними.

Враховуючи конкретні обставини спору, сталість судової практики щодо категорії справ, до якої відноситься цей спір, суму тіла кредиту та нарахованих відсотків, суд дійшов висновку, що вказана сума не є завищеною щодо іншої сторони спору та не підлягає зменшенню.

За таких обставин, вимога про відшкодування витрат на правову допомогу підлягає задоволенню у розмірі до задоволеної частини позовних вимог.

Щодо витрат по сплаті судового збору:

Відповідно до ч. 1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З наданої відповідачем копії витягу довідки про визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого Серія 10 ААА № 017765 від 13.12.2018, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є особою з ІІ групою інвалідності (а. с. 103 зворот).

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення судового збору з відповідача, який є особою з ІІ групою інвалідності та відповідно до Закону України "Про судовий збір" відноситься до переліку осіб, які звільнені від його сплати, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 31 251 (тридцять одну тисячу двісті п`ятдесят одну) грн 65 коп.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 179 (дві тисячі сто сімдесят дев`ять) грн 97 коп. за рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 6 550 (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн 40 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повне рішення складене 24.08.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко