Рішення № 139173653, 24.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/798/26

Провадження № 2/346/1482/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О. П.

з участю секретаря Слободян А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області (далі Гвіздецька селищна рада) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 , яка залишила заповіт на користь позивачки.

Після смерті вказаної спадкодавиці відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки з кадастровим номером: 2623285301:01:002:0087, площею 0, 1632 га., цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою оформлення своїх прав на вказане спадкове майно (земельну ділянку) позивачка звернулася до Першої Дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Однак, цим державним нотаріусом вказаної нотконтори відмовлено позивачці у видачі зазначеного свідоцтва, оскільки позивачка не є спадкоємцем за законом та не має права на спадкування за заповітом на земельну ділянку. Крім того, вказаним заповітом не охоплено вказану земельну ділянку. У зв`язку із цим позивачці рекомендовано звернутися з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на зазначену земельну ділянку.

Тому позивачка просить визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування.

Позивачка в судові засідання не з`явилася, 28.05.2026 року подала через підсистему «Електронний Суд» заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та задовольнити позовні вимоги (а.с. 143)

Представник відповідача ОСОБА_3 в судові засідання не з`явилася, 29.05.2026 року подала через підсистему «Електронний Суд» заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та про визнання позову (а.с. 144).

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін (їх представників) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (актовий запис № 1875 від 14.05.2024 року), виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) того ж дня, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Дніпро (а. с. 8).

Відповідно до даних довідки № 328, виданої Гвіздецькою селищною радою 30.12.2025 року, ОСОБА_2 , 1934 року народження, голова сім`ї, та 16.04.2021 р. вибула в м.Дніпро (а.с. 12).

Згідно з даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3500385642023, сформованого 16.06.2023 року, право власності на вище вказану земельну ділянку зареєстровано в зазначеному Реєстрі за ОСОБА_2 на підставі відповідного Державного акту на право власності на земельну ділянку (а. с. 13-15).

Відповідно до даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 456370519, сформованого 12.12.2025 року, ОСОБА_2 вказана власником вищевказаної земельної ділянки (а.с.104, 105).

Відповідно до змісту заповіту, складеного 19.03.2021 року, посвідченого секретарем Гвіздецької селищної ради та зареєстрованого в реєстрі за № 73, спадкодавиця ОСОБА_2 заповіла житловий будинок з належними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , позивачці (а. с. 9).

Судом встановлено, що з метою оформлення прав на спадщину за заповітом, а саме на вищевказану земельну ділянку, позивачка звернулася з відповідною заявою до вищевказаної державної нотаріальної контори, державний нотаріус якої рекомендувала позивачці звернутися з відповідним позовом, оскільки позивачка не є спадкоємцем за законом згідно зі статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України, та не має права на спадкування на земельну ділянку за заповітом. Крім того, вказаним заповітом не охоплено вказану земельну ділянку. З приводу цього 29.01.2026 року державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні вказаної нотаріальної дії (а.с.10, 11).

Згідно з даними спадкової справи №183/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 , позивачка є єдиною спадкоємицею за заповітом, яка прийняла спадщину, оскільки 26.06.2024 року звернулася до вказаної державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с. 63).

Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за №1-298 від 12.12.2025 року, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна, а саме зазначеного будинковолодіння, яке належало ОСОБА_2 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто позивачка (а.с.18 ).

Судом встановлено, що зазначена земельна ділянка належала померлій ОСОБА_2 на праві власності, що стверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав, який (витяг) сформовано 03.07.2023 року (а.с.17).

З матеріалів спадкової справи№183/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняла лише позивачка. Відомості про інших спадкоємців відсутні (а.с.61-140).

Згідно з положеннями п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до положень статей 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» надано роз`яснення, що спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (пункт 3.5.).

Згідно з п."г" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до правил ч.1 ст.120 вказаного Кодексу у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Таким чином, на підставі вище вказаних доказів судом встановлено правові підстави, передбачені ст.392 ЦК України та 120 ЗК України для визнання за позивачкою як за єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 , права власності на спірну земельну ділянку, оскільки іншим чином набути права на це майно позивачка не може. При цьому суд враховує, що позивачка успадкувала житловий будинок, для обслуговування якого призначена дана ділянка, і остання перебувала у власності спадкодавиці на час її смерті.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, статей 346, 392,1268, 1270, 1275 ЦК України, та, керуючись статтями 263 -265,268,273,352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жителькою АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2623285301:01:002:0087, площею 0, 1632 га., цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: с. Остапківці Коломийського району Івано-Франківської області.

Апеляційна скарга рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення (ухвалення) рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Калинюк О. П.