Постанова № 139173377, 24.08.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/1688/26

3/0187/646/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 серпня 2026 року селище Петриківка

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали, що надійшли із військової частини НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , за порушення частини 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Судом встановлено, що 06.08.2026 о 22-00 годині за тимчасовим місцем розташування підрозділу солдата ОСОБА_1 було виявлено в стані, схожому на наркотичне сп`яніння. Після чого 07.08.2026 військовослужбовця направлено на медичний огляд для виявлення ознак наркотичного сп`яніння до ВКНП ИМРМП № 9 в м. Кам`янське у супроводі головного сержанта ОСОБА_2 . За результатами огляду складено АКТ від 07.08.2026 о 14:22 згідно якого солдат ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився.

ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 про місце, дату та час розгляду справи, був повідомлений належним чином. У судове засідання не з`явився.

Представник ОСОБА_1 адвокат Сінцова Т.В. надала до суду клопотання про закриття провадження у справі № 187/1688/26 відносно солдата ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП на підставі ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення та у зв`язку з перебуванням особи в стані, що виключає осудність.

Вказане клопотання містить аналіз медичних документів та висновок про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній головний конститутивний елемент суб`єктивної сторони усвідомлена вина, оскільки його стан був прямим клінічним загостренням хронічного психічного розладу, що підтверджено його екстреною госпіталізацією безпосередньо військовою частиною 07.08.2026 р.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП доказана повністю та підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом серії А3488/38 від 07.08.2026 про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП; актом про відмову від проходження медичного огляду; заявою ОСОБА_1 про відмову від проходження медичного огляду; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями солдатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; копією військового квитка ОСОБА_1 ; копією паспорта ОСОБА_1 ; копією витягу із наказу вч НОМЕР_1 № 51 від 15.02.2026; копією направлення на лікування ОСОБА_1 ; медичною картою стаціонарного хворого ОСОБА_1 .

Суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 своїми неправомірними діями вчинив правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (поява військовослужбовця на території військової частини в стані наркотичного сп`яніння в умовах особливого періоду), що тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

Вирішуючи заявлене адвокатом клопотання суд виходить з того, що за статтями 17 та 20 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Осудність це психічний стан людини, який передбачає, що під час вчинення злочину людина може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. В Україні діє презумпція психічного здоров`я, відповідно до якої кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законодавством.

Судом досліджено надані стороною захисту, а також долучені до протоколу про адміністративне правопорушення:

-Акт стаціонарного медичного обстеження № 8465/2015 від 01.10.2015 р., складений за направленням військового комісаріату, де ОСОБА_1 встановлено стійкий діагноз: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин. Синдром залежності» (код за МКХ-10: F10.21);

-Виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 9968/2023 від 27.09.2023 р. КП «ДБКЛПД» ДОР, перебіг хвороби ускладнився до рівня розладів із психотичними станами з клінічним діагнозом: «Психічні розлади і розлади поведінки внаслідок комбінованого вживання... Психотичний розлад переважно галюцинаторний» (код за МКХ-10: F10.52);

-Направленням на лікування № 1235 від 07.08.2026 р., складений медичною службою військової частини НОМЕР_1 , за яким солдата ОСОБА_1 терміново скеровано на стаціонарне лікування з діагнозом: «Гострі розлади психіки та поведінки на фоні вживання психоактивних речовин».

-Медичну карту стаціонарного хворого № 1905002256-11-9996/2026 згідно якої ОСОБА_1 госпіталізований до спеціалізованого психіатричного закладу (КНП «ДБКЛПД» ДОР) з основним діагнозом: «Синдром залежності».

Отже, надані стороною захисту копії медичних документів лише свідчать про те, що ОСОБА_1 встановлений діагноз: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин. Синдром залежності» (код за МКХ-10: F10.21), однак сам по собі зазначений діагноз не підтверджує наявності у нього стану неосудності, в тому числі саме на момент вчинення адміністративного правопорушення та складення протоколу. Так, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не був позбавлений здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а відтак зберігав інтелектуальну та вольову ознаки осудності. При цьому факт наявності вказаного захворювання у нього не є безумовною підставою для визнання його неосудним, оскільки визначальним критерієм є саме нездатність особи під час вчинення протиправного діяння усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення не міг усвідомлювати свої дії або керувати ними, матеріали справи не містять. Зокрема, у справі відсутній висновок судово-психіатричної експертизи, який би підтверджував наявність у нього стану неосудності на час вчинення правопорушення.

Таким чином, доводи сторони захисту про закриття провадження у справі № 187/1688/26 відносно солдата ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП на підставі ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення та у зв`язку з перебуванням особи в стані, що виключає осудність є необґрунтованим та таким, що не підтверджено належними і допустимими доказами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, враховуючи умови та характер правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного та керуючись статтями ч. 3 ст. 172-20, 221, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. на користь держави (реквізити: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/ТГсПетриків/21081100, р/р UA988999980313050106000004519, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувач: Казначейство України (ел.адм.податк.), код класифікації доходів бюджету 21081100 "00" Без деталізації за відомчою ознакою).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), порушник має право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) на користь держави (реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу «Судовий збір по справі про адміністративне правопорушення»).

Термін пред`явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя: В. О. Говоруха