Рішення № 139172515, 24.08.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1105/26

Провадження № 2/710/969/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.08.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Слободяник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

26.06.2026 до суду надійшов позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 . Позивач просив стягнути 8 074,00 грн., а також понесені судові витрати.

17.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач уклали електронний кредитний договір № 6716287 на суму 2 000,00 грн. строком на 360 днів зі ставкою 0,95 % на день та одноразовою комісією 17,25 %, що становить 345,00 грн.

Кошти перераховано на картку НОМЕР_1 , що відображено у платіжній інструкції з ідентифікатором операції fc01ee76-13c2-4301-b78b-655ab7cc0589 від 17.10.2025 і довідці платіжної установи № КД-000046929 від 09.03.2026.

Розрахунок за період з 24.02.2026 до 26.03.2026 містить 2 000,00 грн. основного боргу, 1 729,00 грн. процентів, 345,00 грн. одноразової комісії та 4 000,00 грн. пені. Вимога від 16.01.2026 визначала строк повного повернення до 15.02.2026.

25.02.2026 первісний кредитор і позивач уклали договір факторингу № 25/02/26. У реєстрі прав вимог № 2 того самого дня за рядком щодо відповідача зазначено право вимоги на 8 074,00 грн.; ціну відступлення визначено у сумі 620,00 грн., сплату факторингового фінансування підтверджують платіжні документи від 26.02.2026, 09.03.2026 та 20.03.2026.

Аргументи учасників справи.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та доказів повного або часткового погашення заборгованості не подав.

Інші процесуальні дії у справі.

До відкриття провадження суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановив строк для усунення недоліків. 06.07.2026 представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків і докази сплати судового збору.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 08.07.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою про відкриття провадження витребувано в Акціонерного товариства «Акцент-Банк» відомості про належність картки НОМЕР_1 та рух коштів за період з 17.10.2025 до 20.10.2025. На виконання ухвали банк листом від 20.07.2026 № 50738/47-260717/189-БТ повідомив, що відповідна картка та рахунок емітовані на ім`я відповідача, і додав виписку про рух коштів за витребуваний період. Відповідь банку надійшла до суду 28.07.2026 та досліджена в судовому засіданні.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 24.08.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

Суд установив наявність усіх умов, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заходи забезпечення позову або доказів до подання позовної заяви та під час розгляду справи не вживалися.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом.

17.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач уклали електронний кредитний договір № 6716287 на суму 2 000,00 грн. строком на 360 днів зі ставкою 0,95 % на день та одноразовою комісією 17,25 %, що становить 345,00 грн.

Кошти перераховано на картку НОМЕР_1 , що відображено у платіжній інструкції з ідентифікатором операції fc01ee76-13c2-4301-b78b-655ab7cc0589 від 17.10.2025 і довідці платіжної установи № КД-000046929 від 09.03.2026.

Розрахунок за період з 24.02.2026 до 26.03.2026 містить 2 000,00 грн. основного боргу, 1 729,00 грн. процентів, 345,00 грн. одноразової комісії та 4 000,00 грн. пені. Вимога від 16.01.2026 визначала строк повного повернення до 15.02.2026.

25.02.2026 первісний кредитор і позивач уклали договір факторингу № 25/02/26. У реєстрі прав вимог № 2 того самого дня за рядком щодо відповідача зазначено право вимоги на 8 074,00 грн.; ціну відступлення визначено у сумі 620,00 грн., сплату факторингового фінансування підтверджують платіжні документи від 26.02.2026, 09.03.2026 та 20.03.2026.

Для перевірки наведених обставин суд дослідив та оцінив у взаємному зв`язку такі матеріали справи: електронний кредитний договір № 6716287 від 17.10.2025, правила та паспорт споживчого кредиту, анкету позичальника і відомості про застосований одноразовий ідентифікатор; платіжну інструкцію з ідентифікатором операції, лист первісного кредитора та довідку платіжної установи № КД-000046929 від 09.03.2026 про перерахування 2 000,00 грн.; окрему відповідь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» від 20.07.2026 № 50738/47-260717/189-БТ, надану на виконання ухвали суду, та додану виписку про рух коштів за рахунком відповідача; розрахунок заборгованості за період з 24.02.2026 до 26.03.2026 і вимогу про дострокове повернення кредиту від 16.01.2026; договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, реєстр прав вимог № 2 та три платіжні документи про сплату факторингового фінансування; договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, витяг з акта № 10ФП від 09.03.2026, в якому щодо цієї справи визначено 500,00 грн. за аналіз матеріалів і 4 000,00 грн. за підготовку позову та супровід, і платіжний документ від 25.03.2026.

Кожний із цих документів оцінено з погляду належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з погляду достатності та взаємного зв`язку. Розрахунок кредитора сам по собі не має наперед установленої сили, тому суд зіставив його з умовами договору, строками нарахування, платіжними документами, відомостями про здійснені платежі та документами щодо переходу права вимоги.

Оцінка доказів та застосовані норми права.

Приписами статей 12, 13, 7681 ЦПК України встановлено засади змагальності та розподілу обов`язку доказування: кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частина перша статті 89 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Зміст статей 205, 207, 626, 627, 628, 638 і 639 ЦК України свідчить, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і він підписаний сторонами.

Статті 3, 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають можливість укладення електронного договору шляхом оферти та її акцепту, зокрема через заповнення електронного формуляра і підписання одноразовим ідентифікатором. Частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» забороняє заперечувати юридичну силу та допустимість електронного документа виключно через його електронну форму.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 і від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 виходив із того, що електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором та підтверджений даними інформаційної системи кредитодавця, є належною письмовою формою правочину.

У цій справі договірні документи містять дані позичальника, номер і дату правочину, суму, строк, процентну ставку, порядок платежів та одноразовий ідентифікатор. Платіжні документи узгоджуються з датою та сумою видачі кредиту. Відповідач не подав доказів того, що не здійснював акцепту, не контролював зазначений номер телефону або картковий рахунок чи не отримував коштів. Тому суд визнає укладення договору та передачу кредитних коштів доведеними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, статей 514 і 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання прав за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу, а згода боржника для такої заміни не потрібна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статей 1077 і 1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути наявна грошова вимога. Договори факторингу, реєстри прав вимог із індивідуалізованими даними відповідача та платіжні документи у сукупності підтверджують безперервний перехід права вимоги до позивача саме за спірним договором. Тому позивач є належним кредитором.

Відповідно до статей 525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог закону. Стаття 530 ЦК України зобов`язує боржника виконати зобов`язання у встановлений строк. Невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов`язання у розумінні статті 610 ЦК України, а договір відповідно до статті 629 цього Кодексу є обов`язковим для сторін.

Положення статей 1048, 1049 і 1054 ЦК України надають кредитодавцю право на проценти та покладають на позичальника обов`язок повернути одержану суму і сплатити проценти у порядку та строки, встановлені договором. Відсутність відзиву не звільняє позивача від доказування, однак відповідач не спростував ані факту отримання коштів, ані наведених у розрахунку платежів, ані залишку основного боргу.

Комісія, включена судом до підтвердженої суми, визначена у договорі як одноразовий платіж у конкретному розмірі та відображена в паспорті споживчого кредиту і загальній вартості кредиту. Вона не є щомісячною платою за надання інформації про стан заборгованості, не дублює проценти та, за наданим розрахунком, не була повторно утримана під час видачі кредиту. За відсутності доказів її сплати суд вважає вимогу в цій частині обґрунтованою.

Щодо платежів, нарахованих у зв`язку з простроченням зобов`язання.

Із загальної ціни позову 4 000,00 грн. становить пеня (неустойка), нарахована виключно у зв`язку з простроченням виконання кредитного зобов`язання. Поняття та загальні правила застосування неустойки визначені статтями 549551 ЦК України.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є спеціальною імперативною нормою. У період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплачувати неустойку штраф або пеню за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором. Неустойка та інші платежі, нараховані у зв`язку з простроченням з 24.02.2022, підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначене звільнення застосовується в силу закону та не залежить від подання боржником окремої заяви. Воно не є зменшенням неустойки через її надмірність, а виключає саме право вимагати відповідний платіж. Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22 звернув увагу на обов`язковість застосування цієї спеціальної норми до нарахувань за період воєнного стану.

У спірних правовідносинах відповідні платежі нараховані після 24.02.2022. Зміна їх назви у договорі або розрахунку на «проценти за статтею 625 ЦК України», «відповідальність», «пеню» чи «неустойку» не змінює правової природи: підставою виникнення суми є прострочення. Тому ця складова не підлягає стягненню.

Сукупність досліджених доказів підтверджує вимоги на загальну суму 4 074,00 грн., а саме: 2 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 1 729,00 грн. - договірні проценти; 345,00 грн. - одноразова комісія. У частині 4 000,00 грн. позов задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат.

Позов задоволено на 50,46 % (4 074,00 грн. ? 8 074,00 грн. ? 100). Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Отже з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 343,40 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір, акт або витяг з акта з описом виконаних робіт та документ про оплату на суму 4 500,00 грн. Ці документи підтверджують реальність та фактичну оплату витрат.

Положення статей 133, 137 і 141 ЦПК України вимагають ураховувати обсяг наданих послуг, складність справи, витрачений час, значення спору для сторони, а також зв`язок витрат із розглядом справи. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що суд має виходити з критеріїв реальності, необхідності та розумності витрат.

З огляду на часткове задоволення позову витрати розподіляються пропорційно. Тому з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 2 270,62 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 279282, 354355 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 10481050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість у сумі 4 074,00 грн. (чотири тисячі сімдесят чотири гривні нуль копійок), а саме: 2 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 1 729,00 грн. - договірні проценти; 345,00 грн. - одноразова комісія.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у сумі 1 343,40 грн. (одна тисяча триста сорок три гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 270,62 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень шістдесят дві копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Шполянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення повного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини або справу розглянуто без повідомлення учасників, строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

З текстом рішення можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою: https://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, інші відомості про особу суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , інші відомості про особу суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна