Рішення № 139172328, 20.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5668/26

Провадження № 2/712/3633/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого- судді - Пироженко В.Д.

за участі секретаря Каплі А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , шляхом укладення заяви про приєднання до Публічного договору про споживчий кредит, приєднався до встановлених ТОВ «Нова Пей Кредит» умов Публічного договору про споживчий кредит, які разом із заявою про приєднання №343802 від 19.12.2024 року становлять кредитний договір між ТОВ «Нова Пей Кредит» та ним, як позичальником.

Заяву про приєднання до умов Договору підписано позичальником в електронній формі шляхом використання електронного підпису ОТР паролем.

Підписанням заяви відповідач підтвердив, що на момент укладення Договору він ознайомився з повним текстом Договору, повністю зрозумів його текст та погоджується з усіма умовами Договору та зобов`язується їх виконувати.

12.11.2025 року між ТОВ «Нова Пей Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №12112025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК « ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Нова Пей Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 12.11.2025 до Договору факторингу № 12112025 від 12.11.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13 032,02 грн., з яких: 8 326,40 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 205,62 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту;1 500,00 грн. cума заборгованості за штрафом.

З моменту отримання прав вимоги до відповідача, а саме з 12.11.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов`язання за кредитним договором № 343802, тому у нього перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» в розмірі 13 032,02 грн., з яких: 8 326,40 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 205,62 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 1 500,00 грн. cума заборгованості за штрафом.

Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 343802 в розмірі 13 032,02 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.05.2026 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу надано термін для подачі відзиву на позовну заяву позивача.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоч належним чином повідомлена про час та місце слухання справи. У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не надала.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Як установлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , шляхом укладення заяви про приєднання до Публічного договору про споживчий кредит, приєднався до встановлених ТОВ «Нова Пей Кредит» умов Публічного договору про споживчий кредит, які разом із заявою про приєднання №343802 від 19.12.2024 року становлять кредитний договір між ТОВ «Нова Пей Кредит» та ним, як позичальником.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 8 326 грн.; дата надання кредиту 19.12.2024 року; строк кредитування 12 місяців; дата повернення кредиту 19.12.2025 року, спосіб безготівково, шляхом перерахування коштів на його платіжний рахунок; тип процентної ставки - фіксована; розмір процентної ставки за користування кредитом 0,00001 % річних; комісія за надання кредиту 3,5% в місяць (42% в рік); загальні витрати за кредитом 3 497,04 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка 98,1 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту 11 823,44 грн.

Заява про приєднання на отримання кредиту, Паспорт споживчого кредитування та Графік платежів є невід`ємними частинами кредитного договору.

Відповідно до платіжної інструкції №343802 від 19.12.2024 року, ТОВ «Нова пей кредит», на виконання кредитного договору №343802 від 19.12.2024 року перераховано платіж на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в розмірі 8 326,40 грн.

За договором факторингу №12112025 від 12.11.2025 року, ТОВ «Нова пей кредит» відступило право вимоги за договором кредиту № 343802 від 19.12.2024 року, на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», а відповідно ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги, згідно Реєстру боржників від 12.11.2025 року до договору факторингу №12112025 від 12.11.2025 року, в тому числі до ОСОБА_1 .

Згідно із зазначеним Реєстром боржників 12.11.2025 року у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» виникло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 13 032,02 грн., з яких: 8 326,40 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 205,62 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 1 500,00 грн. cума заборгованості за штрафом.

Відповідно наданого позивачем розрахунку, розмір заборгованості за кредитним договором № 343802 від 19.12.2024 року, за період з 19.12.2024 року по 11.11.2025 року, становив 13 032,02 грн., з яких: 8 326,40 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 205,62 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 1 500,00 грн. cума заборгованості за штрафом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).

Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором №343802 від 19.12.2024 Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані відсотки не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.

За прямою нормою п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України - кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, за встановлених обставин справи та аналізу сукупності наданих доказів, суд доходить висновку, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором тіла кредиту в 8 326,40 гривень та 3 205,62 грн суми заборгованості за комісією за надання креди підлягають до задоволення.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідач не надав, в тому числі ним не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 500 грн. суд зазначає.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 року № 332 було введено Мораторій на нарахування та стягнення штрафних санкцій, який поширюється виключно на період воєнного стану і протягом 30 днів після його припинення, скасування ОП КГС ВС.

Таким чином, враховуючи викладене суд вважає, що в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за штрафом в розмірі 1500 грн. за кредитним договором №343802 від 19.12.2024 року слід відмовити, в зв`язку поширенням дії на дану вимогу Мораторію на нарахування та стягнення штрафних санкцій (Постанова НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332) на дані кредитні правовідносини.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 153984 від 10.04.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог, а саме в сумі 2 355,95 грн.

Керуючись ст. ст. 12,13,259,263-265,268,279, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1054, 1055 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 343802 в сумі 11 532,02 грн. та судовий збір в сумі 2 355,95 грн., а всього 13 887,97 грн. (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 97 коп).

В іншій частині позову позивачу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 20.08.2026

Головуючий:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )