Рішення № 139172214, 23.07.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1219/25

провадження № 2/694/393/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

з участю секретарів судового засідання Федорової І.В., Литвин Н.М.,

представника позивача - адвоката Бобер Д.О. (в режимі відео конференції),

представника відповідачів - адвоката Трохименко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Звенигородка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САДАГРО» до Селянського (фермерського) господарства «МАТВІЄНКА ОЛЕКСІЯ ІВАНОВИЧА», ОСОБА_1 про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеним договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САДАГРО», через представника Бобер Дениса Олександровича, звернулось до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «МАТВІЄНКА ОЛЕКСІЯ ІВАНОВИЧА», ОСОБА_1 про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеним договору оренди земельної ділянки. В прохальній частині позовної заяви позивачем викладено повний текст Договору оренди землі, який він просить суд визнати укладеним з відповідачем ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.01.2015 року між ТОВ «САДАГРО» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,0983 га, кадастровий номер 7121210100:02:001:0179, строком на 10 років, термін дії якого закінчувався 14.01.2025 року.

01.11.2024 року позивач направив орендодавцю ОСОБА_1 лист про намір укласти договір оренди на новий строк з проєктом договору, а 03.12.2024 року повторно надіслав лист аналогічного змісту, який не був отриманий відповідачем. Після закінчення строку дії договору позивач продовжив користуватися земельною ділянкою, оскільки в серпні 2024 року засіяв її озимою пшеницею, що свідчить про його добросовісність. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», орендар, який належно виконував умови договору, має переважне право на укладення договору на новий строк, про що він зобов`язаний повідомити орендодавця до закінчення строку договору. Позивач виконав всі передбачені законом дії для реалізації цього права, надіславши листи-повідомлення з проєктами договорів. Проте орендодавець ОСОБА_1 15.01.2025 року уклала договір оренди із Селянським (фермерським) господарством «Матвієнка О.І.» без узгодження з позивачем, не надіславши йому листа-повідомлення про своє рішення та не висловивши зауважень щодо запропонованого проєкту договору. Таким чином, переважне право Позивача було порушене.

Позивач зазначає, що належно виконував обов`язки за договором оренди, зокрема своєчасно сплачував орендну плату, що підтверджується бухгалтерськими документами. Таким чином, визнання відсутнім права оренди Селянського (фермерського) господарства «Матвієнка О.І.» є необхідним для усунення наслідків порушення переважного права Позивача та для можливості укласти додаткову угоду на умовах, запропонованих Позивачем. Позивач виконав всі передбачені законом дії для реалізації свого переважного права на укладення договору оренди на новий строк, вчинив добросовісно та сумлінно. Натомість Орендодавець, уклавши новий договір оренди з іншою особою не повідомивши Позивача, вчинив недобросовісні дії, що порушили переважне право Позивача.

Ухвалою суду від 21.05.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено

проводити судовий розгляд в загальному позовному провадженні з проведенням підготовчого судового засідання.

16.06.2025 року представник відповідачів адвокат Трохименко Н.О. надіслала до суду відзив, в якому зазначила, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Вказала на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не є безумовним і не може переважати над правом власника земельної ділянки вільно розпоряджатися своїм майном. Відповідачами було своєчасно повідомлено позивача про небажання поновлювати договір оренди після закінчення строку його дії, що свідчить про відсутність волі орендодавця на продовження орендних відносин. У відзиві наголошено, що відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним, а згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Представник відповідачів зазначила, що відповідно до норм Цивільного кодексу України власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном на власний розсуд у межах, встановлених законом. З метою забезпечення балансу інтересів сторін законодавством визначено, що орендодавець має право вирішувати, здавати чи не здавати своє майно в оренду та змінювати умови договору при його поновленні, тоді як орендар користується переважним правом лише за умови згоди орендодавця на продовження договору. Представник відповідачів вказала на те, що для поновлення договору оренди необхідна згода обох сторін, і одного лише волевиявлення орендаря недостатньо. Новий договір оренди земельної ділянки, укладений відповідачами після закінчення дії попереднього, не може розцінюватися як порушення переважного права позивача, оскільки попередній договір втратив чинність, а власник вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

01.07.2025 року від представника відповідачів Трохименко Н.О. до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копій документів: повідомлення щодо припинення дії договору від 23.10.2024 року, опис вкладення до цінного листа від 23.10.2023 року, фіскального чека від 23.10.2024 року, трекінгу відстеження руху листа; листа-повідомлення щодо припинення дії договору повторно від 09.12.2024 року, фіскального чеку від 09.12.2024 року, накладної про відправлення листа повідомлення від 09.12.2024 року, трекінгу відстеження руху листа.

Ухвалою суду від 07.10.2025 року закрито підготовче провадження в цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті.

25.02.2026 року ТОВ «САДАГРО» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 02.03.2026 року була повернута заявнику.

05.03.2026 року ТОВ «САДАГРО» повторно звернулось до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони СФГ «Матвієнка О.І.» проводити сільськогосподарські роботи на орендованій земельній ділянці.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Бобер Д.О. позов підтримав та просив його задовольнити з підстав. Вказав на те, що позивач добросовісно виконував умови договору оренди, своєчасно проводив оплату, а тому має переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Представник відповідачів Трохименко Н.О. позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Вказала на те, що орендодавець ОСОБА_1 не бажала продовжувати орендні відносини саме з ТОВ «САДАГРО», про що завчасно повідомила позивача. Вважає, що ОСОБА_1 як власник земельної ділянки має право на свій розсуд розпорядитися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.01.2015 року між ТОВ «САДАГРО» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,0983 га з

кадастровим номером 7121210100:02:001:0179. Відповідно до договору оренди землі б/н від 15.01.2015 року ОСОБА_1 передала в строкове платне користування належну їй земельну ділянку орендарю ТОВ «САДАГРО» строком на 10 років,тобто до 14.01.2025 року. Відповідно до пункту 8 Договору оренди землі передбачено, що по закінченню строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк (а.с. 16-17).

Додатками до вказаного договору оренди землі є Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Акт приймання-передачі земельної ділянки, що були підписані сторонами договору (а.с.18).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 42193695, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7121210100:02:001:0179 орендарем ТОВ «САДАГРО» було зареєстроване 10.08.2015 року (а.с. 19).

Відповідно до бухгалтерської довідки від 22.04.2025 року № 30 нарахування і виплати орендної плати ОСОБА_1 проводились з 2015 року по 2024 рік (а.с.15).

За даними з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 15.01.2025 року право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7121210100:02:001:0179 зареєстроване за Селянським (фермерським) господарством «МАТВІЄНКА ОЛЕКСІЯ ІВАНОВИЧА», номер запису 58170598 (а.с. 20).

01.11.2024 року позивач ТОВ «САДАГРО» направив відповідачу ОСОБА_1 лист №92 від 31.10.2024 року про намір укласти договір оренди земельної ділянки на новий строк. Вказаний лист був отриманий особисто відповідачем ОСОБА_1 27.11.2024 року (а.с.23-24).

03.12.2024 року позивач ТОВ «САДАГРО» повторно направив відповідачу ОСОБА_1 лист за №100 з аналогічним змістом, який остання не отримала та який повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання (а.с.21-22).

23.10.2024 року відповідач ОСОБА_1 направила ТОВ «САДАГРО» повідомлення про припинення дії договору оренди землі від 15.01.2024 року (а.с.61).

Вказана обставина підтверджується трекінгом відстеження руху листа, описом вкладення до цінного листа від 23.10.2024 року та фіскальним чеком від 23.10.2024 року (а.с.62-64).

06.12.2024 року відповідач ОСОБА_1 повторно направила на адресу ТОВ «САДАГРО» лист-повідомлення щодо припинення дії договору оренди (а.с.65).

Вказана обставина підтверджується трекінгом відстеження руху листа, описом вкладення до цінного листа від 09.12.2024 року, фіскальним чеком від 09.12.2024 року, накладною про відправлення листа повідомлення від 09.12.2024 року (а.с.66-68).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду,а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Взаємовідносини щодо оренди землі врегульовані зокрема Законом України «Про оренду землі».

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( ст. 13 Закону України « Про оренду землі»).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Звертаючись до суду з вимогами про відсутність у відповідача СФГ «МАТВІЄНКА О.І.» права оренди, позивач послався на те, що відповідач ОСОБА_1 порушила його переважене право на укладення договору оренди землі, уклавши договір з іншим орендарем.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідно до умов договору оренди землі № б/н від 15.01.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «САДАГРО», його строк становить 10 років та його дія припиняється зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 35 Договору).

23.10.2024 року відповідач ОСОБА_1 направила ТОВ «САДАГРО» повідомлення про припинення дії договору оренди землі від 15.01.2024 року, яке було отримане адресатом відповідно до даних трекінгу поштового відправлення.

01.11.2024 року позивач ТОВ «САДАГРО» направив відповідачу ОСОБА_1 лист про намір укласти договір оренди земельної ділянки на новий строк. Вказаний лист був отриманий особисто відповідачем ОСОБА_1 27.11.2024 року.

03.12.2024 року позивач ТОВ «САДАГРО» повторно направив відповідачу ОСОБА_1 лист з аналогічним змістом, який було повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

06.12.2024 року відповідач ОСОБА_1 повторно направила на адресу ТОВ «САДАГРО» лист-повідомлення щодо припинення дії договору оренди.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 не погодила умови нового договору оренди землі, проєкт якого було надіслано ТОВ «САДАГРО», строк дії договору оренди землі від 15.01.2015 року припинився 15.01.2025 року у зв`язку із закінченням стоку, на який його було укладено.

Посилання представника позивача на те, що відповідач ОСОБА_1 направила повідомлення на адресу, яка не є адресою ТОВ «САДАГРО» у зв`язку з чим таке повідомлення не було отримане, суд вважає безпідставним, оскільки саме така адреса (с.Хлипнівка, вул. Трояна, 6) зазначена в реквізитах сторін в договорі оренди землі. Даних про зміну такої адреси, так само як і повідомлення орендодавця про зміну адреси, матеріали справи не містять.

Відповідно до правових висновків, що викладені в постановах КЦС ВС від 04.02.2020 року у справі №272/439/18, від 18 листопада 2020 року у справі №272/446/18, від 28 травня 2024 року у справі 604/648/23 у разі незгоди з поновленням договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду та обставини даної справи, суд приходить до переконання, що переважене право позивача на укладення договору оренди земельної ділянки не може домінувати над правом відповідача ОСОБА_1 щодо розпорядження належною їй земельною ділянкою, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 84, 141, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «САДАГРО» до Селянського (фермерського) господарства «МАТВІЄНКА ОЛЕКСІЯ ІВАНОВИЧА», ОСОБА_1 про визнання відсутнім право оренди та визнання укладеним договору оренди земельної ділянки - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САДАГРО», ЄДРПОУ 34864029, адреса: 20202, Черкаська область, м. Звенигородка, проспект Шевченка, буд. 26, оф. 5;

Відповідачі:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Селянське (фермерське) господарство « Матвієнка Олексія Івановича », ЄДРПОУ 24416538, адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 31.07.2026 року.

Суддя Т.М. Кравченко