Ухвала суду № 139171514, 24.08.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/334/26

Провадження № 2/375/656/26

УХВАЛА

24 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Киричок І.В.,

за участі учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Іллінського О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Рокитнянської селищної ради Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рокитнянського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за вказаним позовом.

Ухвалою суду від 2 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків упродовж п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

9 березня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недолліків.

Ухвалою суду 11 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

1 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача - адвоката Іллінського О.В. надійшла заява про зміну предмету позову.

На обґрунтування поданої заяви представник зазначив, що позивач просить змінити предмет позову про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та прийняти до розгляду змінені позовні вимоги в наступній редакції:

визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане 22.04.2005. Викованчим комітетом Рокитнянської селищної ради Київської області на ім`я ОСОБА_2 ;

визнати за ОСОБА_2 право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Іллінський О.В. підтримали заяву про зміну предмету позову.

Представник відповідача Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про прийняття її до розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 189ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а також з`ясування заперечень проти позовних вимог.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ним випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета й підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 1 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема, в статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Згідно з частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, в такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Подібні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.

Також у вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що заміна позовних вимог іншими вимогами та / або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

У даному випадку позивачем здійснено доповнення позовних вимог, тобто змінено предмет позову, що не суперечить вимогам частини 5 статті 49 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти заяву про зміну предмету позову до розгляду

Вивчивши заяву про зміну предмета позову у даній справі, суд вважає, що позивачем здійснено доповнення позовних вимог, що не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, сторона позивача змінила предмет позову, не змінюючи підстави позову, тому суд вважає за необхідне заяву позивача задовольнити та прийняти до провадження заяву про зміну предмета позову.

Керуючись статтями13, 49, 189, 197, 258-261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Іллінського О.В. про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Рокитнянської селищної ради Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно - задовльнити

Прийняти до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову в редакції, що надійшла до суду від 1 липня 2026 року.

У подальшому розглядати справу з урахуванням заяви представника позивача про зміну позовних вимог від 1 липня 2026 року.

Судове засідання відкласти на 15 вересня 2026 року на 13 год 30 хв.

Роз`яснити відповідачу, що він має право надати відзив на позовні вимоги зі зміненим предметом позову у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про зміну предмету позову.

Відповідно до вимог частини 4 статті 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Банах-Кокус