Ухвала суду № 139171424, 24.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5302/26

Провадження №6/369/594/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мосійчук А.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

19.06.2026 року за вх. № 37952/26 через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, мотивована тим, що ОСОБА_1 об`єктивно не має можливості одноразово виконати рішення суду та сплатити суму 7 177,67 грн, яка складається з основного боргу та судового збору. Дана заява мотивована тим, що ОСОБА_1 у зв`язку з воєнними діями на території України вимушено переїхала за її межі, до Німеччини та наразі перебуває на пізньому терміні вагітності і не має можливості працювати та отримувати будь-який дохід. При цьому, вагітність та майбутні пологи потребують значних витрат, вказує, що немає наміру ухилятися від виконання рішення суду, однак одноразово його сплатити не має можливості, тому просить суд розстрочити виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/5302/26 строком на 7 місяців, встановивши сплату заборгованості рівними частинами щомісяця протягом зазначеного строку.

У відповідності до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду 23.06.2026 року визначено головуючу суддю Дубас Т.В.

Судовий розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду призначено на 12:10 год 06.07.2026 року, про що сторонам надіслано судові повістки про виклик до суду.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, через підсистему «Електронний суд» надіслала до суду заяву про розгляд поданої нею заяви без її участі, заяву підтримала та просила її задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду заяви повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз`яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Дослідивши заяву про розстрочення виконання рішення суду, матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.06.2026 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором надання коштів у кредит № 71419649 від 05.05.2025 року в розмірі 6 162,50 гривень (шість тисяч сто шістдесят дві гривні п`ятдесят копійок), що складається з: заборгованості за тілом кредиту 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень); заборгованості за відсотками 412,50 грн (чотириста дванадцять гривень п`ятдесят копійок) та комісії за надання кредиту 750,00 грн (сімсот п`ятдесят гривень), а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 015,17 грн (одна тисяча п`ятнадцять гривень сімнадцять копійок). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

У відповідності до висновку Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19 суд виснував, що обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Проте, відповідачем не доведено існування обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, а саме суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин про які йде мова в заяві.

При цьому, суд не бере до уваги надані заявником документи долучені до заяви, оскільки вони складені іноземною мовою та не містять примірника з його перекладом на українську мову.

З огляду на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо виникнення виключних обставин в розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тетяна ДУБАС