Рішення № 139171200, 08.07.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2002/26

Провадження № 2/359/3599/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» липня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Кулакевич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

06.03.2026 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області в системі «Електронний суд» від представника адвоката Журавльова С.Г. надійшла вищезазначена позовна заява, в якій позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЄВРОКРЕДИТ» суму заборгованості за кредитним договором №39-608-867-2-21-Г в розмірі 125221,91 грн., яка складається з : заборгованості за кредитом - 64781,18 грн., заборгованість по сплаті відсотків - 21938,73 грн., заборгованості по сплаті комісії - 38502,00 грн., - а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та на оплату професійної правничої допомоги адвоката - 11200,00грн. (а.с.2-18)

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 жовтня 2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачкою укладено кредитний договір № 39-608-867-2-21-Г, за умовами якого остання отримала кредит та зобов`язалася повернути його, сплачувати проценти і передбачені договором комісії. Позивач стверджує, що банк свої зобов`язання за договором виконав, натомість відповідачка належним чином кредитні зобов`язання не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Останній платіж за кредитом, за твердженням позивача, здійснено 01 березня 2022 року. У зв`язку з цим станом на 03 вересня 2024 року заборгованість за кредитним договором становила 125221,91 грн., з яких 64781,18 грн. - заборгованість за кредитом, 21938,73 грн. - заборгованість за процентами та 38502,00 грн. - заборгованість за комісіями. Розмір заборгованості підтверджується, на думку позивача, розрахунком заборгованості, довідкою та виписками за рахунками позичальника.

Позивач зазначає, що 03 вересня 2024 року АТ «МЕГАБАНК» відступило право вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому право вимоги до відповідачки перейшло до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору та наявність заборгованості, позивач просить стягнути з неї 125221,91 грн. заборгованості за кредитним договором, а також понесені судові витрати, у тому числі 2662,40 грн. судового збору та 11200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

12.05.2026 в системі «Електронний суд» від представника відповідача Івасина О.Р. надійшов відзив (а.с.161-75), за змістом якого відповідач позов не визнає, разом із з цим готова погасити заборгованість у розмірі основного боргу за умови належного повідомлення про нового кредитора та надання реквізитів для здійснення платежів.

Також вказує, що після укладення 21 жовтня 2021 року кредитного договору належним чином здійснювала платежі, зокрема 12 листопада 2021 року - у розмірі 2603,00 грн., 09 грудня 2021 року - 2573,00 грн., 03 січня 2022 року - 2573,00 грн. та 03 лютого 2022 року -2573,00 грн. Зазначає, що подальше виконання зобов`язань стало неможливим у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну та виїздом відповідачки до Великої Британії, а також у зв`язку з подальшою ліквідацією АТ «МЕГАБАНК».

Відповідачка вказує, що намагалася отримати від банку інформацію щодо порядку подальшого погашення кредиту, однак такої інформації не отримала.

Також відповідачка посилається на те, що її не було повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором спочатку АТ «МЕГАБАНК» на користь ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому - останнім на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».

Про перехід права вимоги, за її твердженням, вона дізналася лише з позовної заяви. У зв`язку з цим відповідачка вважає, що не мала можливості належним чином виконувати зобов`язання перед новим кредитором, оскільки не була повідомлена про зміну кредитора та не отримала відповідних реквізитів для погашення заборгованості.

Крім того, відповідачка заперечує правильність визначеного позивачем розміру заборгованості, посилаючись, зокрема, на положення законодавства щодо звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії воєнного стану та необхідність списання відповідних платежів, нарахованих з 24 лютого 2022 року. Посилається також на правові висновки Верховного Суду щодо припинення права кредитодавця нараховувати договірні проценти після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту та зазначає про необхідність здійснення нового розрахунку заборгованості.

Відповідачка також заперечує проти стягнення заявлених позивачем 11200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх завищеними та такими, що не відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності та співмірності з огляду на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт та ціну позову.

Посилаючись на наведені обставини, відповідачка просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та відмовити у стягненні судових витрат.

Ухвалою судді від 25.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 154-155).

У судове засідання сторони не з`явилися, були повідомлені належним чином.

Відповідно до змісту позовної заяви ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» просило розглянути справу без участі представника позивача.

За змістом поданого відзиву представник відповідача Івасин О.Р. просив цивільну справу розглянути без участі відповідача та її представника.

Дослідивши подані заяви, письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та відповідачка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено Кредитний договір № 39-608-867-2-21-Г (з ануїтентними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого сторони погодили: суму кредиту - 69000,00 грн.; строк - з 12 жовтня 2021 року по 11 жовтня 2026 року; процентна ставка за користування кредитом, які нараховуються на суму заборгованості (фіксована) - 5,00% річних; комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості - 1,80% від суми кредиту, яка сплачується щомісячно. Розмір щомісячного ануїтентного платежу становить 2548,02 грн. За змістом договору визначено, що орієнтовна реальна процентна ставка - 44,6%, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору - 152958, 71 грн. (а.с.а.с.93-97).

На підтвердження погодження істотних умов договору 12 жовтня 2021 року відповідачкою було також підписано : Заяву-анкету на отримання кредиту та Паспорт споживчого кредиту (а.с.99-100, 101-104).

Факт надання кредиту підтверджується заявою на видачу готівки № TR.32009266339.4Є від 12 жовтня 2021 року (а.с.187).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 39-608-867-2-21-Г від 12 жовтня 2021 року відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту, сплати відсотків та комісії належним чином не виконував, останні платіж здійснений01.03.2022 (а.с.91-92), внаслідок чого станом на 01.09.2024 за відповідачкою за договором рахувалася заборгованість на загальну суму 125221,91 грн, яка складається з заборгованості за кредитом (у тому числі прострочена) - 64781,18 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 21938,73 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 38502,00грн.

03.09.2024 року за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с.26-31), відповідно до умов Новий кредитор - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором № 39-608-867-2-21-Г від 12 жовтня 2021 року.

Факт відступлення прав вимоги, окрім цього підтверджується Протокол електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року (а.с.33-34), Витягом з Додатку№1 до Договору Договір №GL1N426240 від 03.09.2024 (а.с.78)

У подальшому 27.12.2024 на підставі Договору №1/12 про відступлення прав вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) відступило ТРВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) право вимоги за Кредитний договір № 39-608-867-2-21-Г від 12 жовтня 2021 року, що підтверджується Витягом з Додатку№1 до Договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 (а.с.52)

п

Суд звертає увагу, що розмір заборгованості за вищевказаним Кредитним договором № 39-608-867-2-21-Г від 12 жовтня 2021 року щодо боржника ОСОБА_1 на дату відступлення прав вимоги становив 125221,91 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом - 64781,18 грн., заборгованість за відсотками - 21938,73 грн., заборгованість за комісією - 38502,00грн., що підтверджується Довідкою-розрахунком заборгованості (а.с.71).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що визначено ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ст. ст. 525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання, тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Встановлено, що первісний кредитор - АТ «МЕГАБАНК» свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці обумовлену договором суму кредиту.

Натомість відповідачка належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, починаючи з березня 2022 року, не виконувала, що підтверджується виписками за особовими рахунками, відкритими банком для обслуговування кредитної заборгованості (а.с. 53-77), та розрахунком заборгованості, наданим первісним кредитором АТ «МЕГАБАНК» (а.с. 91-92).

Перевіряючи правильність розрахунку, суд встановив, що проценти нараховані на фактичний залишок заборгованості за кредитом відповідно до встановленої договором процентної ставки, а розмір щомісячної комісії відповідає умовам кредитного договору.

При цьому відповідачка не заперечує факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявності заборгованості за основною сумою кредиту. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач не надала.

Посилання відповідачки на неможливість виконання кредитного зобов`язання у зв`язку з виїздом за межі України після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації та подальшим проживанням за кордоном самі по собі не звільняють її від виконання грошового зобов`язання. Доказів припинення чи зміни зобов`язання з передбачених законом або договором підстав суду не надано.

Щодо доводів відповідачки про неповідомлення її про відступлення права вимоги суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови одержання від клієнта або фактора письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові із визначенням відповідної грошової вимоги та зазначенням фактора, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідачки за зареєстрованим місцем проживання направлялася досудова вимога, яка містила відомості про наявність заборгованості та особу нового кредитора (а.с. 79-88).

Водночас саме по собі неотримання боржником попереднє відступлення права вимоги не припиняє грошового зобов`язання та не звільняє боржника від обов`язку повернути отриманий кредит і сплатити передбачені договором платежі. Правове значення такого повідомлення полягає, зокрема, у визначенні особи, на користь якої боржник має здійснити платіж.

На момент судового розгляду відповідачка повідомлена про особу кредитора та отримала можливість виконати грошове зобов`язання на його користь, проте, таких доказів суду не надала.

Право позивача вимагати дострокового виконання зобов`язання щодо повернення кредиту відповідає вищенаведеним вимогам ч.2 ст.1050 ЦК України.

Отже, доводи відповідачки про відсутність у позивача права вимагати виконання зобов`язання у заявленому розмірі є необґрунтованими.

За розрахунком заборгованості, який судом перевірено та правильність якого відповідачкою належними та допустимими доказами не спростовано, станом на 03 вересня 2024 року заборгованість за Кредитним договором № 39-608-867-2-21-Г становить 125221,91 грн., з яких: 64781,18 грн. - заборгованість за кредитом, 21938,73 грн. - заборгованість за процентами та 38502,00 грн. - заборгованість за комісією, - які підлягають стягненню з відповідачки на користь ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ».

При вирішенні питання щодо судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. за подачу позову в системі «Електронний суд» (а.с. 1), який в силу вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує положення частин 4-6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, необхідним для виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

На підтвердження понесених витрат суду надано: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об1єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» (а.с. 40-47); Додаток №»2 до Договору «Вартість послуг (прейскурант)» (а.с. 49); Додаток №3 до Договору Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги (а.с. 50); акт приймання-передачі наданих послуг від 29.12.2025 (а.с. 50), Реєстр боржників від 01.12.2025 (а.с.188), Акт приймання-передачі послуг правничої допомоги №12082918 від 05.01.2026 (а.с.189), Ордер адвоката та Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність (а.с.36,39).

З наданих доказів убачається, що загальна вартість заявлених до відшкодування послуг становить 11200,00 грн. та включає: проведення юридичного та фінансового аналізу - 1200,00 грн., складання, підписання та подання до суду позовної заяви - 10000 грн. (а.с.189).

Водночас, оцінюючи співмірність заявлених витрат із фактично виконаною адвокатом роботою, суд враховує невелику складність та типовий характер справи, обсяг матеріалів, характер підготовлених процесуальних документів, подані відповідачем заперечення, відсутність участі адвоката у судових засіданнях, а також ціну позову.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11200,00 грн. є завищеним, а співмірними та обґрунтованими з урахуванням обставин цієї справи є витрати у розмірі 5000,00 грн. В іншій частині заявлених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає їх такими, що не відповідають критеріям співмірності, визначеним частиною п`ятою статті 137 ЦПК України.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат враховуються також витрати, які сторона має сплатити у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги. Отже, відсутність на момент вирішення питання про розподіл судових витрат фактичної оплати таких послуг сама по собі не є підставою для відмови у їх відшкодуванні, якщо їх розмір та обов`язок сторони їх сплатити належним чином підтверджені.

З урахуванням викладеного та вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,223,258,259,263-265,266,273 280 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» суму заборгованості за кредитним договором №39-608-867-2-21-Г від 12 жовтня 2021 року у розмірі 125221 гривня 91 копійка (сто двадцять п`ять тисяч двісті двадцять одна гривня дев`яносто одна копійка), з яких: в 64781 гривень 18 копійок - заборгованість за кредитом, 21938 гривень 73 копійка - заборгованість за процентами, 38502, гривні - заборгованість за комісією, - а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 гривні 40 копійок (дві шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та частину витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень (п`ять тисяч гривень).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ 40932411, зареєстроване місцезнаходження: Дніпропетровська область, м.Дніпро, провул.Ушинського, буд.1 офіс 105.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 13.07.2026.

Суддя І. В. Муранова-Лесів