Рішення № 139169201, 20.08.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/670/26

Провадження № 2/588/436/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача Романенко М.Е. у квітні 2026 року звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 11.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 783558, відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 4000 грн з умовою сплати відсотків та інших платежів, що передбачені договором. Відповідачка не виконала взяте на себе зобов`язання за договором щодо повернення кредиту та сплати процентів.

12.04.2018 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Довіра та гарантія» (25.07.2024 перейменовано на ТОВ «ВІН ФІНАНС») був укладений договір факторингу № 1 та 21.08.2018 додаткову угоду за № 25, а також підписано реєстр прав вимоги від 21.08.2018 за № 24, відповідно до яких право вимоги до боржників у тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 783558 від 11.04.2019 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»).

Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору факторингу № 1 від 12.04.2018 загальна сума заборгованості відповідачки перед новим кредитором складала 14424 грн, із яких: 4000 грн сума основного боргу; 8424 грн сума боргу за процентами; 2000 грн сума боргу за пенею та штрафами.

Після переходу права вимоги до відповідачки позивачем було обраховано інфляційні втрати та 3% річних, у зв`язку із чим заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 18456,80 грн, із яких: заборгованість на дату переходу права вимоги до позивача 14424 грн; 3% річних 1208,06 грн; інфляційні втрати 2824,74 грн.

У зв`язку з наведеним, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованість за договором про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 783558 від 11.04.2019 у розмірі 18456,80 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Ухвалою суду від 21.04.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.06.2026 представником позивача Романенком М.Е. був подані додаткові пояснення у справі, у яких останній вказав, що 12.09.2019 укладено додаткову угоду № 25 та на виконання договору факторингу 12.04.2018 підписано реєстр прав вимоги № 25 від 12.09.2019 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 783558 від 11.04.2019 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»). Оскільки договір факторингу - це договір який передбачає плату, саме додатковою угодою встановлюється ціна (плата) за реєстр кредитних договорів який відступається тут і зараз.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві вказав, що просить провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, але у судове засідання повторно не з`явилася та не повідомила про причини неявки і не подала відзив.

Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи із такого.

Судом установлено, що 11.04.2019 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 783558, відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 4000 грн на строк 30 днів, з умовою сплати відсотків: за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,01% на день; стандартною процентною ставкою у розмірі 1,80% на день. Також сторони погодили можливість продовження строку кредитування та зміну дати повернення позики, відповідальність позичальниці у випадку прострочення повернення суми позики у виді сплати неустойки (пені), графік платежів та інші умови кредитування (а.с. 9, 23-25).

Зазначений кредитний договір був укладений між сторонами у формі електронного документа із відповідним електронним підписом позичальниці за допомогою одноразового ідентифікатора.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, у якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 11.04.2019 на картковий рахунок позичальниці ОСОБА_1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 4000 грн (а.с. 53).

12.04.2018 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНИІЯ» (25.07.2024 перейменовано на ТОВ «ВІН ФІНАНС») був укладений договір факторингу № 1 та додаткові угоди до нього від 12.04.2018 б/н, від 21.08.2018 за № 25, відповідно до яких до позивача перейшло право вимоги до боржників у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 783558 від 11.04.2019 у розмірі 6160 грн із яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн, заборгованість по відсоткам 2160 грн (а.с.11, 15, 19-21, 46).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ВІН ФІНАНС» є новим кредитором у зобов`язаннях із відповідачкою, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений 11.04.2019 між ОСОБА_2 та первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Всупереч умов кредитного договору відповідачка належним чином не виконувала свої зобов`язання, внаслідок чого, згідно розрахунку первісного кредитора заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 12.09.2019 складала 14424 грн, із яких: сума боргу за тілом кредиту - 4000 грн; сума боргу за відсотками 8424 грн; сума боргу за штрафами 2000 грн (а.с. 9).

За прострочення грошового зобов`язання позивачем було обраховано 3 % річних за період з 11.05.2019 по 23.02.2022 у розмірі 1208,06 грн та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань за період з 11.05.2019 по 23.02.2022 у розмірі 2824,74 грн.

Суд не погоджується із вказаними розрахунками, оскільки позивач набув право вимоги до відповідачки 12.09.2019 на суму заборгованості в розмірі 14424 грн, тому саме з наступного дня після цієї дати має здійснюватися розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат на вказану суму заборгованості.

Отже за період з 13.09.2019 по 23.02.2022 сума 3 % річних складає 1059,87 грн, а сума інфляційних втрат складає 2425,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 14424 грн, а також 3 % річних у розмірі 1059,87 грн, та інфляційні втрати в розмірі 2425,44 грн.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 28).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені на 97,03%, тому витрати позивача на оплату судового збору мають бути стягнуті з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що враховуючи сплачену суму судового збору становить 2583,33 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн суд враховує таке.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір про надання правової допомоги № 33 та додаткову угоду до нього від 22.03.2024; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 20.04.2026 на суму 5000 грн; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» на суму 5000 грн (а.с. 10, 12, 13, 16-18, 22).

Указані докази підтверджують факт понесення ТОВ «ВІН ФІНАНС» витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 5000 грн.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (97,03%), що становить 4851,50грн.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 783558 від 11.04.2019 у розмірі 14424 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн, а також 3 % річних у розмірі 1059,87 грн, та інфляційні втрати в розмірі 2425,44 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 2583 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят три) грн 33 коп. та кошти на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 4851(чотири тисячі вісімсот п`ятдесят одна) грн 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 38750239;

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 24.08.2026.

Суддя О. О. Огієнко