Ухвала суду № 139168898, 24.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29441/26

Провадження № 2/127/8255/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В. В., розглянувши заяву судді про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького національного університету імені Васля Стуса про визнання безпідставно набутими коштів та стягнення безпідставно набутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до Донецького національного університету імені Васля Стуса про визнання безпідставно набутими коштів та стягнення безпідставно набутих коштів.

20.08.2026 року автоматизованою системою документообігу для розгляду судді Антонюку В.В. визначено позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького національного університету імені Васля Стуса про визнання безпідставно набутими коштів та стягнення безпідставно набутих коштів.

Суддею Антонюком В. В. заявлено самовідвід, оскільки його дружина перебуває у трудових відносинах із відповідачем, враховуючи при цьому підстави звернення до суду й предмет спору. Дана обставина, хоча суддя й не заінтересований у результаті розгляду даної справи, може викликати сумніви в неупередженості або об`єктивності судді, що є неприпустимим.

Згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Розглядаючи заявлений самовідвід на участь у розгляді справи з заявлених підстав вважаю, що така позиція відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, якою передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та гарантовано справедливий судовий розгляд.

За практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві; судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. З огляду на це навіть зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється» (зокрема, рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України»).

За положеннями статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді; суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Згідно з коментарем до наведеної статті Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 р. № 1, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При цьому вказано, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи, як одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом, покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Згідно положень «Бангалорських принципів поведінки судді», що ухвалені резолюцією № 2006 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, допускається самовідвід (відвід) судді у тому випадку, коли сторонньому спостерігачеві може здатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.

Наявність безсторонності визначається в тому числі і забезпеченням умов, за яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України від 09.11.2006 та у справі Мироненко та Мартенко проти України від 10.12.2009), зокрема, має бути створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що суд не є безстороннім.

Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи є однією із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим і справедливим судом, покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Отже, з метою виключення сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді Антонюка В. В., для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд даної справи незалежним і безстороннім судом та, виходячи із положень п. 5 ч. 1 ст. 36 і ч. 1 ст. 39 ЦПК України, суд вважає за необхідне задовольнити самовідвід судді Антонюка В. В., а справу передати для повторного автоматизованого розподілу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40, 41 ЦПК України -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Антонюка Василя Васильовича про самовідвід по справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького національного університету імені Васля Стуса про визнання безпідставно набутими коштів та стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Справу № 127/29441/26 передати до канцелярії Вінницького міського суду Вінницької області для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвала скарженню не підлягає.

Суддя: