Рішення № 139167912, 18.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

18.08.2026 Справа № 331/1153/26

Провадження № 2-др/331/32/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

Головуючого судді Антоненко М.В.

при секретарі Волотко М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя в режимі відеоконфренцзв`язку заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, моральної шкоди.

Рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 16 липня 2026 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, моральної шкоди - задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з не виплаченої матеріальної допомоги в сумі 160484,52 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 130093,92 грн., а всього стягнути 290578 (двісті дев`яносто тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень 44 копійки. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) завдану моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) на користь держави судовий збір у розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) 92 копійки.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Діденко Р.А. подано заяву про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу та надано докази на підтвердження цих витрат.

В обґрунтування заяви зазначено, що у провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя перебувала цивільна справа № 331/1153/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

06.07.2026 під час судового засідання, до закінчення судових дебатів, представником Позивача у відповідності до частини 8 статті 141 ЦПК України було зроблено заяву про те, що докази розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

16.07.2026 Олександрівським районним судом міста Запоріжжя ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

При поданні позовної заяви Позивачем, на виконання вимог частини першої статті 134 ЦПК України, було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Водночас у тексті позову було прямо застережено, що у разі виникнення необхідності в отриманні додаткової правової допомоги , такі витрати будуть заявлені до стягнення у строки, передбачені частиною 8 статті 141 ЦПК України.

У зв`язку з процесуальною поведінкою Відповідача (поданням Відзиву та письмових Заперечень), обсяг та склад наданої адвокатом правової допомоги на стадії розгляду справи в суді першої інстанції суттєво збільшився.

Задля належного захисту прав Позивача його представником-адвокатом Діденко Р.А. було здійснено детальний правовий аналіз відзиву Відповідача, підготовлено та подано до суду Відповідь на відзив від 09.03.2026 (на 16 сторінках), а також Додаткові письмові пояснення на заперечення Відповідача від 20.03.2026 (на 9 сторінках).

У тексті рішення від 16.07.2026 суд прямо зазначив, що «протиправна бездіяльність відповідача щодо проведення повного розрахунку у день звільнення, а також тривале ненадання необхідної інформації та документів, спричинили для позивачки необхідність неодноразового звернення за правничою допомогою, додаткові витрати часу та коштів».

Загальна вартість наданої професійної правничої допомоги на стадії розгляду справи судом першої інстанції склала 54 000,00 грн. (п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 копійок), що підтверджується доданими до цієї заяви документами (Договором про надання правничої допомоги № 79 від 30.12.2025 та Актом приймання-передачі наданих послуг, у якому наведено детальний опис наданих послуг та виконаних адвокатом дій, що були необхідними для надання правничої допомоги). Наведена сума є повністю співмірною зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим часом та ціною позову.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи , встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не ухвалено рішення про судові витрати.

Щодо строків подання даної заяви. Текст повного судового рішення від 16.07.2026 було доставлено до Електронного кабінету представника Позивача адвоката Діденко Р.А. в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС саме 17.07.2026 о 14:08 год. (що підтверджується відповідною Карткою руху документу). Відповідно до вимог частини 8 статті 141 ЦПК України, дані докази розміру судових витрат подаються у встановлений 5-денний строк, перебіг якого з урахуванням дати фактичної доставки повного тексту рішення в Електронний кабінет дотримано Позивачем у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 331/1153/26, яким стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції, в загальному розмірі 54 000,00 грн. (п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 копійок).

У судовому засіданні представник заявника адвокат Діденко Р.А. заяву підтримав та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача АТ «Українська залізниця» Боголіп Ю.В. заперечувала проти задоволення заяви, вважала суму витрат на правничу допомогу завищеною.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, у зв`язку із наступним.

Частиною 1 статті 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Верховний Суд у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження № 61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Судом встановлено, що представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Діденко Р.А. додані наступні документи, на підтвердження понесених витрат: Договором про надання правничої допомоги № 79 від 30.12.2025 та Актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 79 від 30.12.2025, у якому наведено детальний опис наданих послуг та виконаних адвокатом дій, що були необхідними для надання правничої допомоги на суму 54000,00 грн..

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на підставу та предмет позову, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та обсяг фактично наданих послуг, суд приходить до висновку, що заявлені витрати у розмірі 54000 гривень 00 копійок, є завищеними, а витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 гривень 00 копійок, будуть відповідати критерію розумності, будуть співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Тому з урахуванням вищевикладеного суд приходь до висновку, що з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені нею судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, а тому заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 141, 260, 270 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Доповнити рішення Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 16.07.2026 року, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, моральної шкоди, наступним.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.В. Антоненко