Ухвала суду № 139167867, 19.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11364/26

1-кс/308/5049/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Невицьке Ужгородського району Закарпатської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» та ТОВ «Кобальтум Україна», одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, у кримінальному провадженні №42026070000000071, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2026,

встановив:

старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, у кримінальному провадженні №42026070000000071, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2026.

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 учасник (засновник) та комерційний директор ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», за попередньою змовою, в групі з ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканцем АДРЕСА_2 учасник (засновник) та директор ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканцем АДРЕСА_3 директор ТОВ «Компанія «БУД ТРЕЙДІНГ» та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем АДРЕСА_4 головний інженер-маркшейдер ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки у вигляді порушення встановлених правил охорони та використання надр, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, у порушення вимог, положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, затвердженого наказом Комітету України з питань геології та використання надр від 15.02.2000 № 19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.03.2000 за № 124/4345 (далі Положення № 19), яке установлює загальні для всіх видів твердих корисних копалин визначення об`єктів геологорозвідувальних робіт, вимог до змісту й складу, а також результатів робіт на різних стадіях і підстадіях геологорозвідувального процесу; Кодексу України «Про надра»; Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2003 № 34/м, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за № 377/7698 (зі змінами) (далі Положення № 34/м); Гірничого Закону України; Єдиних правил охорони надр під час розробки родовищ твердих корисних копалин, затверджених постановою Держгіртехнагляду від 14.05.1985 № 22, здійснили видобуток корисної копалини загальнодержавного значення андезитів, з порушенням встановлених правил охорони та використання надр, що створило небезпеку для довкілля, на ділянці Кам`яницького 2 родовища, за наступних обставин.

У відповідності до письмового рішення одноосібного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобальтум-Україна» код ЄДРПОУ 45752800 від 05.02.2025 ОСОБА_5 , призначений на посаду директора товариства.

Статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Кобальтум-Україна» код ЄДРПОУ 45752800 юридична адреса якого, с. Невицьке вул. Головна, 65 Ужгородського району, а саме Розділом 2 «Учасники Товариства, їх права та обов`язки» визначено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні Товариством; брати участь у розподілі прибутку Товариства; Розділом 4 такого Статуту «Органи управління товариством», передбачено, що органами товариства є Загальні збори учасників та Директор. Пунктом 4.11 встановлено що виконавчим органом Товариства є директор, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства. Виконавчий орган у Товаристві є одноосібним. До компетенції директора Товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції Загальних зборів учасників. Пунктом 4.12 Директор Товариства: вирішує поточні питання діяльності Товариства; забезпечує реалізацію рішень Загальних зборів Учасників в межах свої повноважень; розпоряджається майном та коштами Товариства, відкриває/закриває поточні/розрахункові рахунки у будь-яких банках України; представляє Товариство у відносинах з будь-якими українськими та іноземними юридичними та фізичними особами; видає розпорядження та/або вказівки, які є обов`язковими для виконання усіма особами, які знаходяться у трудових відносинах із Товариством; видає накази, розпорядження та інші організаційно-розпорядчі документи, щодо діяльності Товариства та інші.

Згідно протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20231026-70874 ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», ЄДРПОУ 44962963 стало переможцем торгів, з продажу спеціального дозволу на користування надрами Кам`яницьке 2 родовище. 18.01.2024 Державною службою геології та надр України видано ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», спеціальний дозвіл на користування надрами № 5605 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, з подальшим видобуванням (промислова розробка) андезитів Кам`яницького 2 родовища, розташованого в 1,2 км на північ від залізничної станції Кам`яниця Ужгородського району Закарпатської області. 18.01.2024 між Державною службою геології та надр України, Товариством з обмеженою відповідальністю «КобальтумРесурсЕкспорт» укладено угоду №5605 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ). Додатком 2 до такої Угоди є програма робіт з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) (неметалічні) андезиту родовища Кам`яницьке 2, в якій зазначені види робіт та їх граничні терміни.

За умовами залягання й витриманістю якості корисної копалини Кам`яницьке 2 родовище андезитів віднесено до групи родовищ простої геологічної будови (1 група) відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр України. Кам`яницьке 2 родовище враховано Державним балансом запасів корисних копалин України (випуск №37 «Камінь будівельний»). Залишок балансових запасів андезиту станом на 01.01.2023 р. складає за категоріями у кількості (тис. м3): А+В+С1 17 278, у т.ч. А 3 147, В 6 215, С1 7 916 та С2 348.6. Родовище не розроблялося і знаходиться на обліку Державної служби геології та надр України.

Надалі, у 2024 році на замовлення ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОЛОГІЧНА ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА ПЛЮС» код ЄДРПОУ 44239690, розроблено проєкт дослідно промислової розробки Кам`яницького 2 родовища андезитів, Ужгородського району Закарпатської області, який 01.08.2024 затверджено протоколом засідання технічної ради при ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», до складу якої входив ОСОБА_9 як голова, та який 05.11.2024 розглянуто та погоджено Західним Міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, а в подальшому 24.01.2025 Державною службою з питань праці.

Вказує, що ОСОБА_5 , будучи залученим директором ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» ОСОБА_9 , для реалізації незаконних дій, направлених на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, усвідомлюючи та передбачаючи наслідки, у вигляді порушення встановлених правил охорони та використання надр, вступив у попередню змову з останнім, будучи директором та одноосібним засновником ТОВ «Кобальтум-Україна», юридична адреса с. Невицьке вул. Головна, 65 Ужгородського району, 11.02.2025 у відповідності до акту приймання передачі частки у статутньому капіталі прийняв у власність частку у Статутному капіталі ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», та яку 20.10.2025 передав до статутного капіталу ТОВ «Кобальтум-Україна». Після прийняття ОСОБА_5 частки статутного капіталу в розмірі 50% останній, будучи депутатом Закарпатської обласної ради, маючи вплив на коло осіб в регіоні (адміністративного та електорального ресурсу), повинен був забезпечувати діяльність групи осіб, спрямовану на видобування корисної копалини з порушенням встановлених правил охорони та використання надр, шляхом вирішення питань, щодо роботи ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» у відповідності до виду економічної діяльності «Добування інших корисних копалин і розроблення кар`єрів», забезпеченням відповідних умов на родовищі, та спеціальної техніки, а також реалізації видобутої корисної копалини. Також рішенням учасника ТОВ «Кобальтум-Україна» №16/12/25 від 16.12.2025 року, був уповноваженим як директор представляти інтереси такого Товариства на загальних зборах учасників ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт». Статутом ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», а саме Розділом 5 «Права та обов`язки Товариства та його учасників» передбачено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні Товариством; одержувати інформацію щодо діяльності Товариства; обирати та бути обраним до органів управління Товариством; брати участь у розподілі прибутку Товариства. В подальшому ОСОБА_5 призначений на посаду комерційного директора ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт».

Отже, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора ТОВ «КобальтумУкраїна», а також посаду комерційного директора ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» будучи наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, згідно з ч. 3 ст. 18 КК України, являється службовою особою.

Крім того, ОСОБА_5 , будучи депутатом Закарпатської обласної ради VIII скликання, входячи до складу постійно діючої комісії з питань культури, молодіжної та інформаційної політики, фізичної культури і спорту як заступник голови комісії, повинен був дотримуватися вимог ст. 8 Закону України «Про статус депутата місцевих рад» а саме, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики в тому числі керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано; не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях; керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», на ОСОБА_5 , як депутата Закарпатської обласної ради поширюється дія даного Закону. У зв`язку із зазначеним на нього, за ст. ст. 22, 41 та 42 цього Закону, поширюються такі вимоги та обмеження:

- забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах;

- діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні, або інші особисті погляди чи переконання;

- сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження та професійні обов`язки, не допускати зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , для незаконної діяльності щодо видобування корисної копалини, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2025 року, залучили наступних осіб а саме працівника ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» - головного інженера (маркшейдера) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_4 , а також не пізніше травня 2025 року ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 директора ТОВ «Компанія БудТрейдінг».

ОСОБА_11 , будучи обізнаним з незаконною діяльністю Товариства щодо видобування корисної копалини, в свою чергу, контролював роботу Товариства з видобування корисної копалини з порушенням встановлених правил охорони та використання надр, а саме визначав місце та об`єм для видобування, шляхом проведення буро-вибухових робіт на замовлення Товариства, для чого складав обрахунки бурових блоків та параметрів свердловин, та контролював виконання таких робіт, а також безпосередньо організовував діяльність з видобування корисної копалини на Кам`яницькому 2 родовищі, її перероблення і зберігання.

В свою чергу, ОСОБА_10 , будучи директором ТОВ «Компанія БудТрейдінг» код ЄДРПОУ 45671230, та обізнаним з незаконною діяльністю ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», щодо видобування корисної копалини, за вказівками ОСОБА_5 та погодженням ОСОБА_9 , здійснював реалізацію незаконно видобутої корисної копалини андезиту, суб`єктам господарської діяльності, а також забезпечував Товариство «КобальтумРесурсЕкспорт» спецтехнікою для проведення робіт з видобування корисної копалини, та її перероблення і перевезення, як в межах родовища так і за його межами.

11.04.2025 директором ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» ОСОБА_9 , на виконання спільного злочинного умислу, в порушення пункту 2 «Проведення комплексу геологорозвідувальних робіт» Програми робіт, яка є додатком 2 до угоди про умови користування надрами від 18.01.2024 № 5605, яким передбачено буріння розвідувальних свердловин: оконтурення родовища, деталізація особливостей геологічної будови, вивчення якісних та кількісних параметрів корисної копалини, проходження розвідувальних гірничих виробок, обґрунтування підрахунку запасів; проведення комплексу геологорозвідувальних робіт: відбір проб керну свердловин, гідрогеологічні дослідження; лабораторні і технологічні випробування: проведення фізико-механічних досліджень кернових проб та сировини, петрографічні, хімічні і спектральні аналізи, радіаційно-гігієнічна оцінка сировини, тощо, було погоджено, розроблений камеральним шляхом ФОП ОСОБА_12 , звіт про геологічне вивчення надр «Попередня геолого-економічна оцінка запасів андезиту Кам`яницького 2 родовища у Ужгородському районі Закарпатської області».

24.04.2025 засіданням колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин розглянуто виконаний фізичною особою підприємцем ОСОБА_12 відповідно до Технічного завдання ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», камеральним шляхом, з використанням геологічної інформації зі звіту «Отчёт о детальной разведке Каменицкого ІІ месторождения андезитов в Ужгородском районе Закарпатской области в 1978-1983 гг.» і результатів оновлення топографічного плану, з уточненням систем висот і загальної ситуації в межах родовища, попередню геолого-економічну оцінку родовища андезитів Кам`яницьке 2, та протоколом № 5848, балансові запаси андезиту Кам`яницького 2 родовища, затверджені протоколом ДКЗ СРСР від 25 березня 1983р. № 9209 по категоріям та у кількості А+В+С1 17278 тис. м3 (А-3147, В-6215, С1-7916) та С2 8930 тис. м3, переведені у категорію С2 з кодом класу 122 попередньо розвідані; та скасовано протокол ДКЗ СРСР від 25 березня 1983р. № 9209, а також уточнено площу ділянки надр, визначену спеціальним дозволом на користування надрами № 5605 від 18.01.2024, у системі координат WGS84, з використанням проекції UMT (EPSG:32634), яка становить 59,582 га. і є більшою, ніж значення цього показника, зазначеного у бланку вищевказаного дозволу 58,7 га.

Внаслідок чого, відповідно до ст. 19 Гірничого Закону України та пункту 2.8 Єдиних правил охорони надр під час розробки родовищ твердих корисних копалин, затверджених постановою Держгіртехнагляду від 14.05.1985 № 22, у ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», виник обов`язок щодо коригування проєкту дослідно-промислової розробки родовища та зупинення проведення робіт на Кам`яницькому 2 родовищі, до коригування такого проєкту, а також відповідно до ст. 165 КУПН ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» повинно було внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 5605 від 18.01.2024, зокрема, приведення у відповідність відомості, щодо ліцензійної площі Кам`яницького 2 родовища андезитів, чинного протоколу ДКЗ України від 24.04.2025 № 5848 та кількості запасів корисних копалин родовища.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2003№ 34/м, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за №377/7698 (у редакції, чинній на час вчинення злочину), дослідно-промислова розробка (далі ДПР) здійснюється на підставі проектів, що складаються, проходять експертизу і затверджуються відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів та вимог, передбачених цим Положенням. Термін ДПР, кількість і умови вилучення мінеральної сировини обґрунтовуються у проекті ДПР. Обсяг (кількість) корисних копалин (мінеральної сировини), що передбачається до видобутку, визначається для кожного виду корисної копалини та конкретного родовища окремо відповідно до інструкцій Державної комісії України по запасах корисних копалин із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432 але не повинен перевищувати п`яти (для вуглеводнів - десяти) відсотків від запасів облікованих Державним балансом запасів корисних копалин (крім підземних вод) на підставі протоколу/протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин, щодо розгляду попередньої геолого-економічної оцінки родовища. П. 3.4. вказаного Положення (у редакції, чинній на час вчинення злочину) проєкти ДПР та річні плани розвитку гірничих робіт підприємства затверджуються користувачем надр та погоджуються з Держпраці. Електронна версія проєкту ДПР передається до Держгеонадр.

Органом досудового розслідування вказується, що ОСОБА_5 будучи комерційним директором ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», за попередньою змовою з директором такого товариства ОСОБА_9 , та головним інженером-маркшейдером товариства ОСОБА_11 , а також директором ТОВ «Компанія БудТрейдінг» ОСОБА_10 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на видобування корисної копалини з порушенням встановлених правил охорони та використання надр, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки у вигляді порушення встановлених правил охорони та використання надр, що створює небезпеку для довкілля, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, достовірно знаючи про те, що ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» здійснює користування надрами з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме:

- роботи з підготовки матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів андезитів Кам`яницького 2 родовища проведені з порушенням вимог статті 38 КУпН, розділу 6 Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, затвердженого наказом Комітету України з питань геології та використання надр від 15.02.2000 № 19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.03.2000 за № 124/4345 та розділу 2 Програми робіт (додаток 2 до угоди про умови користування надрами від 18.01.2024 № 5605);

- не внесені зміни відповідно до статті 165 КУпН до спеціального дозволу на користування надрами № 5605 від 18.01.2024 щодо приведення у відповідність дані про ліцензійну площу Кам`яницького 2 родовища андезитів, чинного протоколу ДКЗ України від 24.04.2025 № 5848 та кількості запасів корисних копалин родовища;

- проведення дослідно-промислової розробки андезитів Кам`яницького 2 родовища здійснюється з порушенням вимог статті 20 КУпН та пунктів 1.3, 2.3, 2.6 Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2003 № 34/м, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за № 377/7698 (зі змінами);

- в порушення вимог статті 19 Гірничого закону України та пункту 2.8 Єдиних правил охорони надр під час розробки родовищ твердих корисних копалин, затверджених постановою Держгіртехнагляду від 14.05.1985 № 22, ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» не провів корегування технічного завдання на проєктування та проєкту дослідно-промислової розробки андезитів Кам`яницького 2 родовища, і не погодив їх з Держпраці або її територіальними органами;

- списання запасів андезитів Кам`яницького 2 родовища з обліку гірничодобувного підприємства у 2025 році проведено з порушенням вимог статті 46 КУпН та Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України постановою від 27.01.1995 № 58,

усвідомлюючи факт порушення встановлених правил охорони та використання надр та створення небезпеки для довкілля, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою збагачення, у період з березня 2025 по 29.06.2026 здійснили видобування корисної копалини загальнодержавного значення андезиту, в межах кутових точок ліцензійної площі Кам`яницького 2 родовища, зазначеної у спецдозволі № 5605, шляхом проведення вибухових робіт.

Досудовим розслідування встановлено, що видобування корисної копалини - андезиту здійснювалося шляхом вибуху. Буровибухові роботи на замовлення ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» проводилися, філією «Карпатвибухпром» ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» у відповідності до договору на надання послуг з проведення буровибухових робіт №98/25 від 02.05.2025 в кількості 6 разів та ТОВ «Західдорвибухпром» у відповідності до договору на виконання буро-вибухових робіт № 09/12/2025 від 09.12.2025 у кількості 7 разів, в порушення встановлених правил охорони та використання надр, на території Кам`яницького 2 родовища, який розташований на частині земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту за номером 2124882900:10:011:0001:0714:00000002, площею 32,5081 га., яка розташована за межами населеного пункту території Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (Кам`яницьке лісництво, квартал 22 виділи 1,2,3,10,12,13,14 та квартал 26 виділи 1, 2), правокористувач (сервітуарій), якої є ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», та входить до земельної ділянки з кадастровим номером: 2124882900:10:011:0001, загальною площею 2264.57 га. цільове призначення «для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг», власником якої є Закарпатська обласна державна адміністрація, постійним користувачем: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», розташованої на території Ужгородського району Закарпатської області (с. Кам`яниця, територія Оноківської сільської територіальної громади), на якій було встановлено земельний сервітут № 3 від 26 вересня 2024 року, здійснили видобування андезитів, які відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2025 № 600) як сировина для каменю бутового та щебеню відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Враховуючи вище викладене, діяльність ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» пов`язана з видобування корисної копалини загально-державного значення андезиту на території Кам`яницького 2 родовища місцезнаходження Ужгородський район Закарпатської області, загальним об`ємом 417 510,44 м3, у період з березня 2025 по 29.06.2026, здійснена з порушенням правил охорони та використання надр, що є прямим причинно-наслідковим зв`язком з наслідками, та створило небезпеку для довкілля.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_10 , в межах наданого спеціального дозволу на користування надрами № 5605 від 18.01.2024, у період з 2025 по 29.06.2026, здійснено видобування андезитів, які відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2025 № 600) як сировина для каменю бутового та щебеню андезит та відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, об`ємом 417 510,44 м3, розмір збитків заподіяних державі становить 949 836 251,00 грн. (дев`ятсот сорок дев`ять мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят одна грн. 00 коп.) чим самим спричинено інші тяжкі наслідки.

На підставі викладеного, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, а саме у порушенні встановлених правил охорони та використання надр, що створило небезпеку для довкілля, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням службового становища, шляхом вибуху, що спричинило інші тяжкі наслідки.

Відповідно до ст. 277, 278, 481 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події від 29.06.2026; довідкою Державної екологічної інспекції за результатами участі спеціалістів у огляді місця події та розрахунками збитків; довідкою ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області № 10-7-0.163-4611/2-26 від 07.08.2026 за результатами участі спеціалістів у огляді місця події; лист Державної служби геології та надр України про надання інформації №5449/02-1/2-26 від 10.08.2026 за результатами залучення спеціаліста; відповіді на запити а порядку ст. 93 КПК України - лист Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/3.1/10475-26 від 22.07.2026, та №ЗХ/3.1/10190-26 від 16.07.2026; лист Держгеонадр №5141/03-4/2-26 від 28.07.2026; лист ДКЗ від 14.07.2026 №482/10-ВС; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.07.2026; Звіт про геологічне вивчення надр «Попередня геолого-економічна оцінка запасів андезиту Кам`яницького 2 родовища, у Ужгородському районі Закарпатської області; протоколом ДКЗ №5848 від 24.04.2025; протоколом ДКЗ СРСР від 25.03.1983 № 9209; проєктом дослідно-промислової розробки Кам`яницького 2 родовища андезитів, Ужгородського району Закарпатської області; спеціальний дозвіл на користування надрами №5605; програма робіт з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) (неметалічні) андезиту родовища Кам`яницьке 2; лист Мінекономіки № 12-827ВИХ-26 від 09.06.2026; звіт форми 5-ГР поданий ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» до Державної служби геології та надр України за 2025 рік; пояснювальна записка та документація маркшейдера ОСОБА_13 за результатами проведення огляду; технічний звіт про виконання топографо-геодезичних робіт щодо фіксації фактичного використання кар`єру, меж відвалів порід кар`єру та меж розміщення готової продукції та додатків до такого; технічний звіт з виконання топографо-геодезичних вишукувань на об`єкті «Топографо-геодезичне знімання території, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Кам`яниця, б/н та додатками до такого звіту; Документи, що стосуються проведення буровибухових робіт; висновком інженерно-екологічної експертизи від 14.08.2026 №746/26-22 та висновком судово-економічної експертизи 12.08.2026 № СЕ-19/107-26/9330-ЕК;

Слідчий вказує, що з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, є обґрунтована необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , адже альтернативні запобіжні заходи не забезпечують недопущення ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні, спеціалістів чи інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення .

Слідчий просить розмір застави для підозрюваного ОСОБА_5 визначити виходячи із суми завданих кримінальним правопорушенням збитків та його матеріального стану, а саме у розмірі 100 505 600 грн., що складає 30200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні та запобігти ризикам, що зазначені у цьому клопотанні. При визначенні застави врахувати, що ОСОБА_5 та його дружина мають в наявності готівкові кошти в сумі 4,5 млн. гривень, у власності ОСОБА_5 перебувають 4 земельні ділянки, 1 транспортний засіб, а також наявні корпоративні права у статутних капіталах двох суб`єктах господарської діяльності загальною вартістю 25,778 млн. гривень. А також, ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», де ОСОБА_5 являється кінцевим бенефіціарним власником, згідно з податкових декларацій - розрахунків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин отримало дохід від реалізації продукції більш ніж 80 млн. грн.

Вказує, що враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, корисливого мотиву його дій, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, у органу досудового розслідування виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 30200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 100 505 600 грн. У разі внесення підозрюваним застави, просить покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Захисником підозрюваного ОСОБА_5 , адвокатом ОСОБА_6 , подано заперечення на клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому захисник просив відмовити у його задоволенні, зазначаючи наступне.

Сторона захисту заперечила проти обґрунтованості підозри, вказавши, що роботи з підготовки матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів андезитів Кам`яницького 2 родовища проведені правомірно та підтверджені протоколом засідання колегії ДКЗ України №5848 від 24.04.2025, яким визнано доцільність подальшого геологічного вивчення родовища, у тому числі дослідно-промислової розробки; що відсутність внесених змін до спеціального дозволу на користування надрами №5605 не є підставою для зупинення робіт, оскільки законодавством не встановлено чіткого строку для здійснення такої формальної дії, а товариство неодноразово зверталося до Держгеонадр з клопотанням про внесення відповідних змін; що фактичний обсяг видобутої корисної копалини у процесі дослідно-промислової розробки (170,6 тис. м? у 2025 році та 41,3 тис. м? за перший квартал 2026 року) є значно меншим за граничну межу в 5% від запасів родовища, встановлену Положенням про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки, яка становить 1308,69 тис. м?; що дані щодо обсягу видобутих корисних копалин у розмірі 417 510,44 м?, надані залученим органами досудового розслідування маркшейдером ОСОБА_13 , є необґрунтовано завищеними та недостовірними, у зв`язку з чим директором товариства подано до прокуратури заяву про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 358 КК України, а ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 17.08.2026 вже зобов`язано внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; та що розбіжність між видобутою і списаною з обліку корисною копалиною становить лише 12 354 м?, тобто приблизно 3% від інкримінованого обсягу незаконно розробленої сировини, що, на думку захисту, суперечить самій позиції сторони обвинувачення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, захисник зазначив, що сторона обвинувачення обґрунтовує їх виключно тяжкістю інкримінованого злочину та суворістю можливого покарання, що, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Белевицький проти Росії», «Москаленко проти України», «Ілійков проти Болгарії», «Прокопенко проти України», «Хайредінов проти України», «Латальє проти Франції»), не може бути самостійною та достатньою підставою для обрання чи продовження тримання під вартою. Захист звернув увагу на відсутність у підозрюваного судимостей, наявність постійного місця проживання, добровільну явку до суду для розгляду клопотання, а також на те, що він є депутатом Закарпатської обласної ради та позитивно характеризується. Щодо ризиків знищення доказів, впливу на учасників провадження та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином захисник вказав на їх абстрактний і формальний характер за відсутності будь-яких конкретних фактичних даних з боку обвинувачення, зазначивши, що підозрюваний, навпаки, добровільно сприяв слідству, надавши доступ до житла та добровільно видавши під час обшуку свій мобільний телефон. Щодо ризику вчинення нового кримінального правопорушення захисник, посилаючись на рішення ЄСПЛ у справах «Клоот проти Бельгії» та «Мюллер проти Франції», зазначив, що саме по собі посилання на тяжкість обвинувачення без урахування минулого особи та конкретних обставин є недостатнім, а підозрюваний характеризується правослухняною поведінкою, відсутністю кримінальних зв`язків та наявністю сталих соціальних зв`язків.

Крім того, захисник заперечив проти запропонованого розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 100 505 600 грн, вважаючи його непомірним та таким, що об`єктивно унеможливлює його внесення підозрюваним та членами його родини, а отже фактично позбавляє особу права скористатися альтернативою триманню під вартою, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України і висновкам Конституційного Суду України, викладеним у Рішенні №9-р(II)/2026. На переконання захисту, достатнім та співмірним розміром застави є сума в 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. Захисник також зазначив, що сторона обвинувачення не довела неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, як цього вимагає ч. 3 ст. 194 КПК України, оскільки заперечення проти особистого зобов`язання чи поруки обґрунтовано лише тяжкістю злочину, а не неефективністю цих заходів.

З огляду на викладене, захисник просив суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а у випадку визнання судом доцільності застосування застави визначити її розмір у сумі 66 560 грн.

У судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили його задовольнити. Зазначили, що матеріалами клопотання підтверджується обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, а також наявність ризиків, зазначених в ухвалі суду. З урахуванням розміру шкоди, завданої злочином, матеріального стану підозрюваного, значного суспільного резонансу вказаного кримінального провадження, просить визначити заставу за межами розміру, встановленого ст. 182 КПК України, - 100505600 грн.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію, викладену у письмових запереченнях на клопотання слідчого, просив визначити підозрюваному заставу співмірну матеріальному стану підзахисного.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника. Категорично не погоджується з наведеними у клопотанні та у повідомленні про підозру обставинами. Вказав, що ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» здійснює дослідно-промислову розробку андезитів на підставі отриманого спеціального дозволу на користування надрами у чіткій відповідності проєкту дослідно-промислової розробки родовища, у зв`язку з чим заперечує наявність факту заподіяння шкоди. Водночас зазначив, що ставить під сумнів наявні у матеріалах клопотання дані щодо обсягу видобутих корисних копалин, а також розраховану на основі цього шкоду, оскільки для визначення обсягу видобутих копалин необхідна спеціальна техніка, яка не була застосована під час здійснення спеціалістом огляду кар`єру.

Заперечив наявність ризиків, на які вказав прокурор. Зазначив, що всіляко сприяє органу досудового розслідування з метою встановлення всіх обставин. Водночас просив врахувати те, що він з 2020 року є депутатом Закарпатської обласної ради, одружений, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей. Зазначив, що молодша дитина має генетичне захворювання та потребує діагностування та лікування.

Щодо майнового стану, зазначив, що у нього наявні незначні заощадження, близько 1 млн грн, оскільки ним був проведений ремонт житлового будинку, у якому він з родиною проживає та який перебуває у його власності. У власності має 4 земельні ділянки. Вказав, що його заробіток складає біля 15000 грн. Його дружина не працює, оскільки доглядає за хворою дитиною. Просив врахувати наведені обставини при розгляді клопотання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбаченіст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42026070000000071 від 19.05.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.

Як встановлено слідчим суддею, слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42026070000000071 від 19.05.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 240, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.

З витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42026070000000071 від 19.05.2026 вбачається:

запис №1 від 19.05.2026, що одне з ТОВ Закарпатської області здійснює видобуток андезитів у порушення встановлених правил використання надр, норми яких встановлюють вимоги для раціонального та ефективного використання надр, видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що як наслідок призвело до тяжких наслідків.

запис №2 від 17.06.2026, що службові особи одного з лісництв області, діючи спільно та в інтересах власників одного з товариств, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, уклали завідомо збиткові договори про встановлення земельних сервітутів, що як наслідок завдало тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та державним і громадським інтересам.

запис №3 від 17.06.2026, що працівники одного з ТОВ області, набували права та використовували на свій розсуд грошові кошти у великих розмірах, які отримували злочинним шляхом, внаслідок незаконної діяльності ТОВ.

15.08.2026 відносно ОСОБА_5 складено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами: матеріалами проведення аукціону щодо придбання спеціального дозволу на користування надрами; протоколом огляду від 29.06.2026; матеріалами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо розрахунку завданих збитків; листом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 07.08.2026; листом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 01.06.2026 з додатками; листом Державної служби геології та надр від 10.08.2026 про надання інформації щодо виявлених порушень, вчинених ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» при здійсненні діяльності; висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 14.08.2026 №746/26-22; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 13.07.2026; протоколами про результати проведення негласних слідчих розшукових дій від 07.08.2026 та від 18.08.2026, а також іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

У свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік та здоров`я підозрюваного, наявність вищої освіти, міцність соціальних зв`язків, який на момент розгляду клопотання є одруженим, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких хворіє, наявність у підозрюваного постійного місця проживання та постійного місця роботи і джерела доходу, а саме: ОСОБА_5 обіймає посаду комерційного директора ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» та ТОВ «Кобальтум Україна», є депутатом Закарпатської обласної ради VIII скликання, раніше не судимий.

Також слідчий суддя враховує конкретні обставини вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, суспільну небезпечність та характер вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, а саме у порушенні встановлених правил охорони та використання надр, що створило небезпеку для довкілля, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням службового становища, шляхом вибуху, що спричинило інші тяжкі наслідки.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, що доводить наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває та спрямоване, зокрема, на встановлення причетності до вчинення кримінального правопорушення інших осіб, перевірку вже встановлених обставин та здобуття належних і допустимих доказів.

З огляду на характер кримінального провадження значна частина доказів може бути отримана у документальній формі, у зв`язку з чим виникає необхідність проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у тому числі спрямованих на відшукання та вилучення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При цьому на даний час не всі документи, що перебувають у володінні ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» та можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, вилучені органом досудового розслідування. Враховуючи наявність у ОСОБА_5 можливості впливати на збереження таких документів, існують обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, останній може вжити заходів щодо їх приховування, зміни, спотворення або знищення, що, у свою чергу, може перешкодити органу досудового розслідування отримати та належним чином використати відповідні докази.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України, а саме можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя, оцінюючи наведені стороною обвинувачення обставини у їх сукупності, бере до уваги, що свідки та ряд інших підозрюваних у кримінальному провадженні є працівниками ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 , що свідчить про наявність у останнього відповідних можливостей та важелів впливу на вказаних осіб.

Крім того, ОСОБА_5 відомі обставини кримінального правопорушення та зміст матеріалів кримінального провадження, у зв`язку з чим, перебуваючи на волі, він матиме можливість контактувати зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження і впливати на їхню процесуальну поведінку.

Таким чином, з урахуванням незавершеності досудового розслідування, кола осіб, які можуть бути обізнані з обставинами кримінального правопорушення, характеру взаємозв`язків між ними та ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованого ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків, інших підозрюваних, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України.

Водночас слідчий суддя не вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не наведено конкретних обставин, які б свідчили про реальну можливість вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення. Саме по собі посилання на обставини інкримінованого діяння та незавершеність досудового розслідування, а також на невстановлення обставин щодо усунення причин та умов, які могли сприяти його вчиненню, не є достатнім для висновку про існування такого ризику, а тому зазначений ризик слід визнати недоведеним.

Що стосується доводів слідчого про наявність ризику можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що даний ризик нічим не доведений, зокрема слідчим не вказано в який саме інший спосіб він може перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Слідчий суддя при вирішенні питання щодо можливості застосування застави враховує ступінь встановлених процесуальних ризиків, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, а також його процесуальну поведінку під час розгляду вищезазначеного клопотання про застосування запобіжного заходу.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК України).

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Конституційний Суд у справі за конституційною скаргою ОСОБА_14 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України (про забезпечення альтернативності застави триманню під вартою) Київ 21 липня 2026 року № 9-р(II)/2026 справа № 3-176/2, зазначив, що під час визначення застави суд зобов`язаний дослідити реальний майновий стан особи, її законні доходи, активи, сімейний стан, наявність утриманців, соціальні зв`язки та інші обставини, передбачені КПК України. Кожна гривня визначеної застави повинна бути мотивована судом. Будь-які припущення щодо фінансової спроможності особи є неприпустимими. Застава повинна бути реальною, а не формальною альтернативою триманню особи під вартою. Якщо застава передбачена законом - вона повинна бути реальною альтернативою триманню під вартою.

Суд, з урахуванням вимог ч.5 ст.182 КПК України, вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, встановленого для тяжких злочинів, оскільки визначення застави у граничному розмірі, передбаченому цією нормою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не буде достатньою гарантією виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. З огляду на характер і обставини інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.240 КК України, тяжкість можливого покарання, наявність встановлених ризиків, а також майновий стан обвинуваченого, суд вважає обґрунтованим визначити заставу у розмірі 330 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є пропорційним та достатнім для забезпечення досягнення мети запобіжного заходу.

При цьому слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, має постійне джерело доходу та позитивні соціальні зв`язки. Водночас суд враховує його майновий стан, наявність у власності нерухомого майна, корпоративних прав, а також характер його участі у господарській діяльності підприємств, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні.

Разом із тим слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо необхідності визначення застави у розмірі 100 505 600 грн, оскільки наведений розмір застави не відповідає принципу пропорційності та не узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України щодо недопустимості встановлення завідомо непомірного розміру застави.

Сам по собі значний розмір майнової шкоди, який орган досудового розслідування ставить у вину підозрюваному, не може автоматично ототожнюватися з його особистою майновою спроможністю та не може бути єдиним критерієм для визначення розміру застави. Так само посилання сторони обвинувачення на вартість корпоративних прав та активів юридичних осіб без встановлення фактичної ліквідності таких активів, можливості їх відчуження та належності відповідних коштів безпосередньо підозрюваному не є достатнім для висновку про його спроможність внести заставу у розмірі понад сто мільйонів гривень.

Слідчий суддя враховує і положення рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026, відповідно до якого застава має бути реальною альтернативою триманню під вартою, а її розмір повинен визначатися з урахуванням реального майнового стану особи та бути належним чином мотивований.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що визначення застави у максимальному розмірі, передбаченому законом для відповідної категорії кримінальних правопорушень, не забезпечить належною мірою мету запобіжного заходу з огляду на встановлені у цьому кримінальному провадженні ризики. Водночас визначення застави у запропонованому стороною захисту розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб також не відповідатиме встановленим судом ризикам та обставинам кримінального провадження.

З урахуванням усіх наведених обставин, у тому числі характеру та тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, способу його вчинення, розміру заявленої органом досудового розслідування шкоди, наявності ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, знищення або спотворення доказів, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів та спеціалістів, а також з урахуванням особи підозрюваного, його сімейного та майнового стану, слідчий суддя вважає заставу у розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб такою, що є достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання встановленим ризикам.

При цьому слідчий суддя враховує, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн, а тому 330 його розмірів становить 1 098 240 грн.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити заставодавцю та підозрюваній, що відповідно до ч. 8, 9, 10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Слідчий суддя також вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме їх виконання у сукупності із застосуванням застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та мінімізує встановлені судом ризики.

Зокрема, на підозрюваного необхідно покласти обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до ГУ ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі наведеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали закінчується 12 жовтня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, 330 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 098 240 (один мільйон дев`яносто вісім тисяч двісті сорок) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_5 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування зі свідками, та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо обставин кримінального провадження;

здати на зберігання до ГУ ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 12 жовтня 2026 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1