Ухвала суду № 139167860, 24.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17484/23

У Х В А Л А

ПРО ЗАКРИТТЯ ПІДГОТОВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ СПРАВИ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

24 серпня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М.,

за участі секретаря судового засідання Камілли В.Я.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів Майстренко Н.М.,

представника в ідповідача Ільницької Л.М.,

представника відповідача Полтавцевої Т.В.,

представника відповідача Балабан О.М.,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду в м.Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 до Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, обласного «Фонду інвестування об`єктів соціальної сфери та промисловості» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк» про визнання протиправним і скасування розпоряджень, припинення права суперфіцію, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває вищевказана справа.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11.10.2023 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

27.10.2023 від Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації надійшов відзив на позовну заяву.

20.11.2023 позивачами подано відповідь на відзив.

23.11.2023 Державним підприємством «Добробуд» Закарпатської обласної державної адміністрації подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №260/8523/23.

23.11.2023 представник позивачів адвокат Майстренко Н.М. подала клопотання про продовження строку на подання як доказу висновку будівельно-технічної експертизи.

24.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк» надало письмові докази по справі.

Ухвалою суду від 26.12.2023 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування розпорядження голови Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації від 23.09.2022 року №593 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у постійне користування зі зміною цільового призначення», а також розпорядження голови обласної державної (військової) адміністрації від 05 квітня 2023 року №335 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення»; скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 », затверджених наказом управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 22 червня 2023 року №82-M, закрито. Продовжено розгляд справи в частині позовних вимог про припинення товариству з обмеженою відповідальністю «ДОМІНУС СТАРК» право суперфіцію (забудови) земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 площею 1,1250 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 26.12.2023 року за клопотанням представника відповідача ДП «Добробут» Ільницької Л.В. зупинено провадження у цивільній справі до набрання законної сили рішенням суду по справі №260/8523/23 за позовом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Ужгородської міської ради про визнання протиправним і нечинним нормативно-правового акту.

Постановою Верховного Суду ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2023 року (про закриття провадження у справі в частині позовних вимог) та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

10.03.2026 року до суду повернулись матеріали справи з Верховного Суду із постановою від 02 лютого 2026 року.

Також згідно інформації з ЄДРСР встановлено, що у справі №260/8523/23 постановлено судове рішення, яке набрало законної сили.

Ухвалою суду від 11.03.2026 поновлено провадження у справі.

15 квітня 2026 року Закарпатською обласною державною адміністрацією - обласною військовою адміністрацією подано додаткові пояснення по справі, в яких вказує, що згідно з пунктом 6.4.8 договору купівлі-продажу права суперфіцію земельної ділянки площею 1.1250 га з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , від 09.06.2023 товариство з обмеженою відповідальністю ,,ДОМІНУС СТАРК зобов`язано передати Закарпатській обласній державній (військовій) адміністрації квартири загальною площею не менше як 375 кв. м. до 31.12.2024 у місті Ужгород, Холмківській, Оноківській та Баранинській ТГ.

На виконання умов договору купівлі-продажу права суперфіцію земельної ділянки товариство з обмеженою відповідальністю „ДОМІНУС СТАРК передало Закарпатській обласній державній (військовій) адміністрації 6 квартир загальною площею 379,7 кв. м., що підтверджується Актами приймання-передачі квартир від 26.07.2023 зареєстровані в реєстрі за № 3079, 3080, 3081, 3082, від 15.04.2024 зареєстровані в реєстрі за 1482, 1483, 1485, 1486 та від 01.10.2025 зареєстровані в реєстрі за № 4014, 4015, 4016. 4017. Отже, товариство з обмеженою відповідальністю „ДОМІНУС СТАРК виконало в повному обсязі зобов`язання передбачене пунктом 6.4.8 договору купівлі-продажу права суперфіцію земельної ділянки від 09.06.2023, щодо передачі Закарпатській обласній державній (військовій) адміністрації квартир. Також, сторонами договору належним чином виконуються інші зобов`язання передбачені умовами договору купівлі-продажу права суперфіцію земельної ділянки від 09.06.2023.

З огляду на викладене, а також враховуючи наведені у поясненнях обставини просить відмовити у задоволенні позову.

15.04.2026 Закарпатська обласна державна адміністрація - обласна військова адміністрація подала заяву про залучення обласного «Фонду інвестування об`єктів соціальної сфери та промисловості» (код ЄДРПОУ 30458979), місце знаходження: 88000 Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, 2), як правонаступника Державного підприємства «ДоброБуд» Закарпатської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 44853171), яке протокольною ухвалою суду задоволено.

16.04.2026 товариство з обмеженою відповідальністю ,,ДОМІНУС СТАРК подало клопотання про про долучення постанов Верховного Суду від 05 червня 2025 року по справі № 260/9623/23 та постанову ВС від 25 квітня 2025 року по справі №260/8523/23 та закриття підготовчого засідання.

12.07.2026 представником позивачів Майстренко Н.М. подано заяву про зміну підстав позову. Як вказує представник, підставами позову позивачами було заявлено порушення їх прав на безпечне для них життя та здоров`я довкілля, порушення права на повагу до приватного життя, що включає право на сприятливе життєве середовище, право використовувати майно (в автономному розумінні) згідно з його призначенням та укладом свого життя, що відбулося через порушення положень чинного генерального плану м. Ужгорода та невідповідністю намірів забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 положенням вказаного основного містобудівного документу населеного пункту. Позивачі покликалися на порушення норм Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року № 2780-XII (статті 5 та 17), Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038 VI (частини другої статті 5, частини третьої статті 8, статті 19, частини перша-друга статті 25, частина четверта статті 26, пункту 3 частини четвертої статті 29) та норм Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555. 26 грудня 2023 року в судовому засіданні судом було постановлено ухвалу про закриття провадження в частині позовних вимог.

Позивачка ОСОБА_6 , яка не погодилась із ухвалою місцевого суду, оскаржила її. Постановою Верховного Суду від 02 лютого 2026 року ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протягом строку касаційного розгляду цієї справи Верховним Судом колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду розглянуто адміністративну справу №260/9623/23 з тотожними матеріально правовими вимогами не встановлено порушень містобудівного та земельного законодавства під час відведення та зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 площею 1,125 на за адресою АДРЕСА_1 . Верховний Суд у адміністративній справі №260/8523/23 дійшов висновку, що функціональне призначення земельної ділянки, зазначеної у ДПТ відповідає генеральному плану; порушень процедури громадського обговорення проєкту детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста Судом не встановлено. Проте, Позивачі, користуючись правом на спростування обставин, встановлених рішеннями судів у інших справах, відповідно до частини п`ятої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) у цій справі спростовуватимуть обставини, встановлені рішеннями судів у адміністративних справах №260/8523/23 та №260/9623/23, у загальному порядку як особи, які не брали участі у справі, в якій такі обставини були встановлені, виходячи з обставин порушення саме їх прав.

Користуючись таким правом, Позивачі заявили про зміну підстав свого позову у цій цивільній справі при наявних позовних вимогах, доповнюючи їх наступними обставинами.

Так, Позивачі заявляють, що: 1. Будівництво вказаного комплексу багатоквартирних житлових будинків порушує право кожного з них на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на приватне життя, та на повноцінне життєве середовище, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (м. Рим, 1050 рік), оскільки розпорядження голови Закарпатської ОДА становлять неправомірне свавільне втручання у їх приватне життя і у право на користування своїм майном в кварталі з визначеним чинним генеральним планом функціональним призначенням - житлової садибної забудови. На земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 у зв`язку із протиправною зміною її цільового призначення, тобто зміною без дотримання правил співвідношення функціонального призначення території, визначеної генеральним планом м. Ужгорода (від 04.06.2004), та зміненого цільового призначення за спірними розпорядженнями, встановлених у Додатку 60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (надалі Порядок №1051), з наміром забудови комплексом багатоквартирних житлових будинків було видалено понад 300 дерев на площі 1, 125 га (суцільні рубки). Ці наслідки стали відчутними вже зараз, після відкриття провадження у цій справі. Вирубка дерев на всій площі земельної ділянки призвела до того, що під час рясних атмосферних опадів дощова вода із знелісненої земельної ділянки стікає та підтоплює дворогосподарства навколо, які знаходяться нижче на схилі, зокрема постійно підтоплює двір та фундамент житлового будинку належного ОСОБА_12 . Це свідчить про утворення на земельній ділянці ерозії ґрунту, тому що дерева, які сповільнювали швидкість водних потоків під час опадів та перешкоджали утворенню струмків, були видалені, і зараз монолітно-бетонні конструкції на голому ґрунті не можуть їх стримати. Цими діями Позивачу 1 вже нанесені збитки, зафіксувати і оцінити які з покликанням на дію обмежень у воєнний час не бажає Державна екологічна інспекція у Закарпатській області. Видалення дерев для будівництва комплексу житлових багатоквартирних будинків по АДРЕСА_1 , порушило на території забудови кругообіг води та спричинило погіршення якості повітря в житловому кварталі. Разом з тим, такий наслідок реалізації детального плану території як документу державного планування, яким змінено функціональне призначення території під багатоквартирну житлову забудову, пов`язану із збільшенням щільності забудови та необхідністю видалення дерев, не оцінено в ході стратегічної екологічної оцінки (надалі СЕО) вказаного проєкту ДПТ. Варто зауважити, що Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2025 року у адміністративній справі №260/8523/23 щодо оскарження мешканцями кварталу детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста, яка затверджена рішенням Ужгородської міської ради від 30.03.2023 №1229, не дано жодної оцінки звіту про стратегічну екологічну оцінку вказаної містобудівної документації. Позивачі вважають такий звіт неналежним ні за змістом, ні за формою, оскільки він розроблений для іншого об`єкта на іншій території, про що зазначено безпосередньо в тексті звіту. Виконавець звіту не виконав в цьому випадку задачі процедури СЕО. А замовник містобудівної документації (Відповідач 2), який прийняв за актом вказану роботу, не вимагав у виконавця виправлення численних недоліків вказаного звіту, що знівелювало сам зміст процедури, в ході якої не здійснено оцінки екологічних наслідків реалізації проєкту ДПТ. Відповідно до пункту 21 частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року №2059-VIII (надалі Закон №2059-VIII) перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля , включає, зокрема, усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об`єктах природно заповідного фонду. Згідно з даними Єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля на платформі е-ОВД за посиланням https://my.eco.gov.ua/ovd-citizen за пошуком «код ЄДРПОУ 43484381» Відповідача 4 та «код ЄДРПОУ 44853171» Відповідача 3 реєстр ОВД порожній. Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону №2059-VIII забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності. В даному випадку планована діяльність це суцільні рубки на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 площею 1,125 га за адресою АДРЕСА_1 , здійснення яких зафіксовано актом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області. Верховним Судом у обох адміністративних справах не надано оцінки вказаному факту та не встановлено обставин щодо правомірності проведення рубок на земельній ділянці у аспекті екологічної компоненти. Проте суддя Верховного Суду Берназюк Я.О. у окремій думці від 06.06.2025, викладеній у адміністративній справі №260/9623/23, вказав на такі обставини, що однак не знайшли свого відображення у постанові Верховного Суду від 05.06.2025 у цій адміністративній справі. Відтак, на думку Позивачів, намір забудови земельної ділянки не відповідає генеральному плану м. Ужгорода, що є підставою відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону №3038-VI для відмови у видачі замовнику (ТОВ «ДОМІНУС СТАРК») містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи по справі №308/13866/23 за зверненням мешканця кварталу Ігоря Безкровного.

Протиправна зміна детальним планом, затвердженим рішенням Ужгородської міської ради від 30.03.2023 №1229, функціонального призначення території, за рахунок якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600, всупереч положенням основної містобудівної документації на місцевому рівні генерального плану міста Ужгорода, та з порушенням імперативних приписів норм частини першої та пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону №3038-VI щодо відповідності режиму та параметрів забудови генеральному плану населеного пункту порушує право Позивачів на сприятливе життєве середовище у довкіллі з визначеними щільністю та висотністю та користування своїм майном саме в просторі, статус якого було встановлено основною містобудівною документацією міста Ужгорода. Спірним детальним планом території (надалі ДПТ) фактично змінено режим та параметри забудови суміжної земельної ділянки (території) біля місця проживання Позивачів. Згідно із спірними розпорядженнями ОДА та спірними містобудівними умовами та обмеженнями, виданими замовнику, житлова багатоквартирна забудова фактично запланована в межах санітарно-захисної зони навколо вишки Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (надалі Концерн РРТ), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:41:001:0601 площею 0,6050 га для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікації, код 13.01, утвореній в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0532 площею 1,73 га за адресою АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні 16.07.2026 представники відповідачів заперечували проти поданої представником позивачів ОСОБА_13 заяви про зміну підстав позову посилаючись на те, що наведені у ньому обґрунтування виникли після реалізації спірних розпоряджень ОДА, а відтак не можуть бути додатковими підставами позову оскільки не існували на час їх прийняття.

Розглянувши заяву представника позивачів Майстренко Н.М. від 12 липня 2026 року про зміну підстав позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її прийняття до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі №234/11607/20, провадження №61-15126св21, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У мотивувальній частині цієї постанови Верховний Суд зазначив, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, тоді як зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. При цьому правові підстави позову є нормативно-правовою кваліфікацією обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Верховний Суд у цій же постанові звернув увагу, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас процесуальним законом не передбачено права позивача на подання самостійних заяв про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, а суд у кожному конкретному випадку повинен виходити зі змісту такої заяви, змісту первісної позовної заяви та конкретних обставин справи і визначити, якою саме процесуальною дією вона є.

Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 1 листопада 2021 року у справі №405/3360/17, провадження №61-9545сво21, на яку безпосередньо послався Верховний Суд у постанові від 12 січня 2022 року у справі №234/11607/20.

Разом з тим у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2025 року у справі №199/1883/23 Верховний Суд додатково сформулював висновок, відповідно до якого заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які сукупно дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Отже, вирішуючи питання щодо заяви представника позивачів ОСОБА_13 , суд має встановити, чи наведені в ній обставини є лише додатковим фактичним обґрунтуванням уже заявлених вимог при збереженні первісної фактичної основи позову, чи вони утворюють новий самостійний комплекс фактичних обставин, який змінює межі спору та предмет доказування.

Як убачається з матеріалів справи, первісно позивачі обґрунтовували свої вимоги, зокрема, порушенням їхніх прав на безпечне для життя і здоров`я довкілля, права на повагу до приватного життя, права користуватися своїм майном, що, на їх думку, відбулося внаслідок порушення положень чинного генерального плану міста Ужгорода та невідповідності намірів забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 положенням цього містобудівного документа. Також первісна правова позиція позивачів ґрунтувалася на посиланні на положення законодавства у сфері містобудівної діяльності та процедури громадських слухань.

Натомість у заяві від 12 липня 2026 року представник позивачів, поряд із посиланням на зазначені первісні обставини, наводить новий комплекс обставин, зокрема щодо: видалення дерев на земельній ділянці; виникнення внаслідок цього підтоплення прилеглих домоволодінь; утворення ерозії ґрунту; погіршення якості повітря; неналежності звіту про стратегічну екологічну оцінку; відсутності відомостей про проведення оцінки впливу на довкілля; правомірності здійснення суцільних рубок; перебування запланованої багатоквартирної забудови в межах санітарно-захисної зони навколо відповідного об`єкта телекомунікації.

Зазначені обставини за своїм змістом не є тотожними первісним фактичним обставинам, якими позивачі обґрунтовували протиправність спірних розпоряджень ОДА, а стосуються інших фактичних подій, зокрема фактичної реалізації забудови та її наслідків для навколишнього середовища і прилеглих земельних ділянок. При цьому сама представник позивачів у поданій заяві зазначає, що відповідні наслідки «стали відчутними вже зараз, після відкриття провадження у цій справі», посилаючись на підтоплення домоволодінь, ерозію ґрунту та інші наслідки видалення дерев.

Таким чином, наведені у заяві обставини є не лише деталізацією первісно заявленої обставини щодо невідповідності намірів забудови генеральному плану міста, а являють собою самостійний фактичний комплекс, який потребує встановлення інших юридично значущих обставин та дослідження інших доказів.

Зокрема, твердження про незаконність проведення рубок передбачає необхідність встановлення обставин щодо часу, способу, правових підстав та суб`єкта їх здійснення, наявності відповідних дозволів, виду та площі рубок, необхідності проведення оцінки впливу на довкілля та інших обставин.

Твердження про підтоплення домоволодінь та ерозію ґрунту, у свою чергу, потребує встановлення причинно-наслідкового зв`язку між видаленням дерев та виникненням відповідних наслідків, їх часу виникнення, характеру та ступеня впливу. Так само посилання на недоліки звіту про стратегічну екологічну оцінку та відсутність оцінки впливу на довкілля утворює окремий предмет доказування щодо дотримання відповідних екологічних процедур.

Отже, наведені представником позивачів обставини не є лише новими доказами на підтвердження вже визначеної фактичної підстави позову, а спрямовані на обґрунтування протиправності спірних правовідносин іншими, самостійними фактичними обставинами.

При цьому суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 лютого 2025 року у справі №199/1883/23, про те, що заява про зміну предмета або підстав позову може за своїм змістом становити новий позов, якщо для обґрунтування заявлених вимог позивач наводить інші фактичні підстави, які первісно не були визначені підставою позову та які сукупно породжують право на звернення з відповідними вимогами.

Водночас суд звертає увагу, що у цій справі позивачі не змінюють прямо сформульовану матеріально-правову вимогу, однак фактичний зміст заяви свідчить про істотне розширення фактичної основи спору шляхом включення обставин, які виникли та стали відомими вже після виникнення первісних спірних правовідносин.

Окремо суд враховує, що предметом вимог про визнання протиправними та скасування розпоряджень голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 23 вересня 2022 року №593 та від 05 квітня 2023 року №335 є перевірка законності саме цих актів.

Відтак при вирішенні питання щодо їх правомірності визначальними є обставини та вимоги законодавства, які існували та підлягали врахуванню суб`єктом владних повноважень на момент прийняття відповідних розпоряджень.

Обставини, які виникли вже після прийняття оскаржуваних актів, зокрема фактичні наслідки здійснення будівельних робіт, самі по собі не можуть свідчити про протиправність відповідного акта на момент його прийняття. Такі обставини можуть мати самостійне правове значення для оцінки подальших дій та наслідків реалізації забудови, однак не можуть ретроспективно змінювати фактичну основу вимоги про визнання протиправним та скасування адміністративного акта.

Суд також відхиляє посилання представника позивачів на частину п`яту статті 82 ЦПК України як на підставу для зміни фактичної основи позову.

Як убачається із заяви, позивачі вважають, що оскільки вони не брали участі в розгляді адміністративних справ №260/8523/23 та №260/9623/23, то мають право спростовувати встановлені в цих справах обставини. Разом з тим частина п`ята статті 82 ЦПК України регулює доказове значення обставин, встановлених судовим рішенням, і не встановлює окремого процесуального способу зміни підстав позову. Тому право сторони спростовувати обставини, встановлені рішенням суду в іншій справі, не є тотожним праву змінити фактичну основу вже заявленого позову шляхом включення до неї нових самостійних обставин.

При цьому суд враховує, що постановою Верховного Суду від 02 лютого 2026 року ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Отже, суд не застосовує до спірних правовідносин спеціальне обмеження, передбачене частиною четвертою статті 49 ЦПК України для випадків направлення справи на новий розгляд, оскільки у цій справі Верховний Суд направив справу саме для продовження розгляду.

Разом з тим зазначена обставина не виключає обов`язку суду визначити правову природу поданої заяви відповідно до її фактичного змісту, змісту первісної позовної заяви та конкретних обставин справи.

Саме такий підхід відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 12 січня 2022 року у справі №234/11607/20, провадження №61-15126св21, згідно з яким при надходженні заяви про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог суд повинен виходити з її змісту, змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи і визначити, чи є вона зміною предмета або підстав позову, поданням іншого позову, об`єднанням вимог або іншою процесуальною дією.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що заява представника позивачів ОСОБА_13 від 12 липня 2026 року за своїм фактичним змістом не є простою зміною правової кваліфікації первісно наведених обставин та не є доповненням первісної фактичної основи такими обставинами, які лише підтверджують уже заявлені твердження. Натомість її зміст свідчить про включення до спору нового комплексу самостійних фактичних обставин, пов`язаних із реалізацією забудови, видаленням дерев, екологічними наслідками, підтопленням, ерозією ґрунту, оцінкою впливу на довкілля та іншими обставинами, які не становили первісної фактичної основи позову.

Таким чином, прийняття зазначеної заяви саме як заяви про зміну (доповнення) підстав позову призвело б до фактичного розширення меж спору та предмета доказування за рахунок нового комплексу фактичних обставин, що не був покладений позивачами в основу первісних позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника позивачів ОСОБА_13 від 12 липня 2026 року про зміну підстав позову не підлягає прийняттю до розгляду.

При цьому суд не позбавляє позивачів права посилатися на належні та допустимі докази на підтвердження первісно заявлених ними фактичних підстав позову, а також реалізовувати право на спростування доказового значення обставин, установлених судовими рішеннями в інших справах, у межах, визначених ЦПК України.

З огляду на викладене, у прийнятті заяви представника позивачів ОСОБА_13 від 12 липня 2026 року про зміну підстав позову слід відмовити.

04.08.2026 позивач ОСОБА_5 подав до суду заяву про відкликання свого підпису з позовної заяви.

Представником позивачів ОСОБА_13 07.08.2026 та 21.08.2026 подано клопотання про витребування доказів у зв`язку зі зміною підстав позову, разом з тим, враховуючи, що судом відмовлено у прийнятті заяви про зміну підстав позову, а також те, що вони подані з пропуском строку, такі підлягають залишенню без задоволення.

У ході підготовчого провадження судом були вирішені питання та вчинені, передбачені ст.197 ЦПК України, процесуальні дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. Обставин, які б перешкоджали призначенню справи до судового розгляду по суті, судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Підстав для залишення заяви без розгляду чи закриття провадження у справі немає.

Згідно з п.15 ч.2 ст.197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, суд вважає, що у підготовчому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, які необхідно вчинити до закриття підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, тому підготовче засідання підлягає закриттю, а справа призначенню до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.49, 84, 189, 196-198, 200, 352-355 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У прийнятті заяви представника позивачів ОСОБА_13 від 12 липня 2026 року про зміну підстав позову відмовити.

Клопотання представника позивачів ОСОБА_13 від 07.08.2026 та 21.08.2026 про витребування доказів у зв`язку зі зміною підстав позову, залишити без задоволення.

Закрити підготовче провадження у справі позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 до Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, обласного «Фонду інвестування об`єктів соціальної сфери та промисловості» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк» про визнання протиправним і скасування розпоряджень, припинення права суперфіцію.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 28 вересня 2026 року в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (м. Ужгород, вул. Загорська, 53).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник