Рішення № 139167701, 24.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/14689/25

Провадження № 2-а/727/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі головуючого судді Дубець О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , Чернівецький окружний адміністративний суд, про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи

Чернівецький окружний адміністративний суд (далі ЧОАС) звернувся з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) від 31 жовтня 2025 року серія 2КІ № 0004392248, складену головним спеціалістом інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою від 20 листопада 2025 року судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи суд вирішив проводити з повідомленням сторін та призначив по справі судове засідання. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 - та надав відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі пояснення третьої особи.

Ухвалою від 13 лютого 2026 року до участі у справі залучено, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року замінено позивача Чернівецький окружний адміністративний суд на належного позивача ОСОБА_1 , а також залучено до участі у справі Чернівецький окружний адміністративний суд як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою від 09 червня 2026 року суд перейшов до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Стислий виклад позиції учасників справи

Позовні вимоги обґрунтовані такими доводами.

У період з 30 жовтня по 01 листопада 2025 року у відповідності до наказу голови Чернівецького окружного адміністративного суду № 221-к/тм від 28 жовтня 2025 року, службовий автомобіль Чернівецького окружного адміністративного суду, марки NISSAN TEANA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку із службовою необхідністю був направлений до міста Києва. Водієм за вказаним автомобілем був закріплений помічник голови суду - Анфілофієв Руслан Вікторович - якого також було відряджено до Києва у вказаний період згідно із наказом керівника апарату Чернівецького окружного адміністративного суду № 222-к/тм від 28 жовтня 2025 року.

При цьому позивач посилається на те, що належним користувачем службового автомобіля марки NISSAN TEANA, реєстраційний номер НОМЕР_1 з 13 лютого 2025 року по 13 лютого 2028 року є ОСОБА_3 , а не голова суду - Боднарюк Олег Васильович - що підтверджується витягом із застосунку «Дія» та «Кабінету водія» в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

Разом з тим, вказує представник ЧОАС, 31 жовтня 2025 року головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - була винесена постанова про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) від 31 жовтня 2025 року серія 2КІ № 0004392248, якою на голову суду ОСОБА_2 було накладне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 700,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 152-1 КУпАП, за порушення вимог знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху, оскільки транспортний засіб було залишено на майданчику для платного паркування без оплати.

Представник ЧОАС вважав, що винесена постанова є незаконною, оскільки відповідно до положень КУпАП відповідальність за порушення правил паркування несе або належний користувач транспортного засобу, яким є ОСОБА_3 , або водій транспортного засобу, який фактично вчинив адміністративне правопорушення, яким в період з 30 жовтня по 01 листопада 2025 року був ОСОБА_1 .

З огляду на наведене представник ЧОАС вважав, що винесенні оскаржуваної постанови щодо голови суду ОСОБА_4 є протиправним, оскільки останній не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення.

У поданому відзиві відповідач зазначив, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою з огляду на те, що транспортний засіб позивача було залишено на майданчику для платного паркування поза межами спеціально зарезервованих місць для паркування осіб з інвалідністю, які позначені дорожнім знаком 7.17 «Особи з інвалідністю».

При цьому представник Департаменту посилається на те, що інформація щодо наявності майданчика для паркування транспортних засобів, а також наявності пільгових місць наявна у відкритому доступі зокрема на веб-сайті Комунального підприємства Київтранспарксервіс https://ktps.kyiv.ua/services/karta-maydanchykiv, а також в додатку платформи Цифрових міських сервісів «Київ Цифровий».

Стосовно суб`єкта вчиненого правопорушення, то відповідач зазначив, що відповідно до примітки до статті 152-1 КУпАП під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика). Суб`єктом правопорушення в даній статті, в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Встановивши відповідальну особу, а саме ОСОБА_2 керівника ЧОАС, за яким зареєстровано транспортний засіб NISSAN TEANA номерний знак НОМЕР_2 , інспектором була винесена оскаржувана постанова.

У поданій відповіді на відзив представник ЧОАС додатково до наведеного у позові зазначив, що 17 листопада 2025 року після надходження до ЧОАС оскаржуваної постанови, водієм автомобіля NISSAN TEANA, реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 було здійснено оплату штрафу в розмірі 700,00 грн, а також ним була заповнена заява відповідного зразка, яка разом з квитанцією була надіслана на офіційну електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, представник ЧОАС зазначив, що незважаючи на те, що водієм службового автомобіля ОСОБА_1 - було сплачено штраф згідно з оскаржуваною постановою, останній мав право безоплатного користування паркувальними майданчиками у місті Києві у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 , як учасник бойових дій, згідно з п. 17.11.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року за № 1051/1051, користується правом безкоштовного паркування.

У поданих запереченнях представник Департаменту зазначив, що Департаментом була розглянута заява ОСОБА_1 та були внесені зміни до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ № 0004392248 від 31 жовтня 2025 року, відповідно до яких суб`єктом правопорушення визначено ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник ЧОАС Скрипничук А.І. підтримав позові вимоги, з мотивів, наведених у позові.

Позивач ОСОБА_1 також підтримав позовні вимоги та просив суд врахувати, що він, як учасник бойових дій, користується пільгою на безоплатне паркування. Саме цією нормою він керувався, перебуваючи у відрядженні у місті Києві, а тому наміру порушувати правила паркування не мав.

Представник Департаменту в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів, наведених у відзиві. Щодо пільги на паркування для учасників бойових дій, то зазначив, що для того, щоб скористатися зазначеною пільгою, водій повинен зареєструватися на платформі Цифрових міських сервісів «Київ Цифровий». Однак, ОСОБА_1 цього не зробив.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2025 року головним спеціалістом інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0004392248, відповідно до якої на ОСОБА_2 , як відповідальну особу за транспортний засіб NISSAN NEANA номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за Чернівецьким окружним адміністративним судом, накладене адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 152-1 КУпАП, за порушення вимог знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху, оскільки: 31 жовтня 2025 року о 10:00 по вул. Братська (від вул. Іллінської до вул. Борисоглібської) (вздовж вулиці з обох сторін) транспортний засіб було залишено на майданчику для платного паркування без оплати. За вчинене адміністративне правопорушення накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 700,00 грн (а.с. 9).

Відповідно до наказу Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року № 21-ОД «Про закріплення автомобіля …» автомобіль марки NISSAN, модель TEANA реєстраційний номер НОМЕР_2 , закріплений за Чернівецьким окружним адміністративним судом. Право користування вказаним автомобілем надано, в тому числі, голові ЧОАС Боднарюку О.В., помічнику голови суду Анфілофієву Р.В. (а.с. 13).

Відповідно до наказу від 28 жовтня 2025 року № 221-к/тм «Про відрядження голови суду ОСОБА_2 до м. Києва» пунктом 2 було наказано: «Направити службовий автомобіль марки NISSAN, модель TEANA реєстраційний номер НОМЕР_2 до м. Києва тривалістю на 3 календарних дні з 30 жовтня по 01 листопада 2025 року та закріплено водієм помічника голови суду ОСОБА_1 (а.с. 14).

Відповідно до наказу від 28 жовтня 2025 року № 222-к/тм «Про відрядження помічника голови суду ОСОБА_1 до м. Києва» пунктом 1 було наказано: «Відрядити помічника голови Чернівецького окружного адміністративного суду до м. Києва тривалістю на 3 календарних дні з 30 жовтня по 01 листопада 2025 року (а.с. 15).

Відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, вбачається, що легковий автомобіль марки NISSAN модель TEANA реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за Чернівецьким окружним адміністративним судом, дата останньої реєстрації 21.05.2024, належним користувачем є ОСОБА_3 (а.с. 17).

Відповідно до посвідчення учасника бойових дій, виданого 01 червня 2017 року, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій (а.с. 18).

Судом також встановлено, що майданчик для паркування А1376, розташований за адресою: вул. Братська (від вул. Іллінської до вул. Борисоглібської) (вздовж вулиці з обох сторін), є безкоштовним для Захисників та Захисниць (а.с. 68).

Відповідно до заяви від 17 листопада 2025 року, поданої ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) останній просив внести зміни у постанову серії 2КІ № 0004392248 від 31 жовтня 2025 року щодо визначення його суб`єктом правопорушення як особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (а.с. 106).

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є встановлення законності та обґрунтованості постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення такого адміністративного правопорушення, як порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Приписами статті 14 Закону України Про дорожній рух визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Згідно з частиною 1 статті 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до статті 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 КУпАП, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення.

Статтею 219 КУпАП визначено, що виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 1 статті 152-1 КУпАП.

Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною 1 статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

При цьому, абзацом п`ятим примітки до цієї статті визначено, що суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

У відповідності до положень частини 1 статті 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили, зокрема, особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що інспектор з паркування уповноважений притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, за порушення правил паркування.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2025 року головним спеціалістом інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0004392248, відповідно до якої на ОСОБА_2 , як відповідальну особу за транспортний засіб NISSAN NEANA номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за Чернівецьким окружним адміністративним судом, накладене адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 152-1 КУпАП, за порушення вимог знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху, оскільки: 31 жовтня 2025 року о 10:00 по вул. Братська (від вул. Іллінської до вул. Борисоглібської) (вздовж вулиці з обох сторін) транспортний засіб залишено на майданчику для платного паркування без оплати. За вчинене адміністративне правопорушення накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 700,00 грн.

При винесенні оскаржуваної постанови ОСОБА_2 був визначений суб`єктом даного правопорушення, як керівник юридичної особи Чернівецького окружного адміністративного суду на балансі у якої перебував транспортний засіб.

Разом з тим, у відповідності до частини другої статті 279-3 КУпАП у випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі, зокрема, абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб`єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Судом встановлено, що на підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 17 листопада 2025 року до оскаржуваної постанови відповідачем були внесені зміни в частини визначення суб`єкта вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 152-1 КУпАП.

Відповідно до наведеного правопорушником було визначено ОСОБА_1 , як водія, який керував транспортним засобом.

З огляду на наведене суду слід вирішити питання правомірності накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення.

За приписами статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як на підставу неправомірності винесеної постанови ОСОБА_1 посилався на те, що він не сплатив за паркування транспортного засобу, оскільки має статус учасника бойових дій, які звільнені від сплати за паркування у місті Києві.

В заперечення наведеного представником відповідача зазначалось, що інформація щодо наявності майданчика для паркування транспортних засобів, а також наявності пільгових місць наявна у відкритому доступі зокрема на веб-сайті Комунального підприємства Київтранспарксервіс https://ktps.kyiv.ua/services/karta-maydanchykiv, а також в додатку платформи Цифрових міських сервісів «Київ Цифровий».

Так, судом встановлено, що 07 грудня 2023 року рішенням Київської міської ради № 7516/7557, із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 12 грудня 2024 № 449/10257 «Про затвердження Комплексної міської цільової програми «Цифровий Київ» на 2024-2027 роки» впроваджено інформаційно-комунікаційну систему «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ Цифровий»», до складу якої входить автоматизоване робоче місце інспектора з паркування, а для містян створено можливість електронної оплати штрафів за несплату послуг паркування та порушення Правил дорожнього руху.

В застосунку «Київ Цифровий» (комп`ютерна програма «Програмне забезпечення «Платформа цифрових мобільних сервісів «Київ цифровий»») доступна послуга з безкоштовного паркування для Захисників і Захисниць.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення учасника бойових дій, виданого 01 червня 2017 року.

З наданих позивачем пояснень в судовову засіданні саме з цієї підстави ОСОБА_1 скористався правом на безоплатне паркування в місті Києві під час перебування у відрядженні.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що отримання учасником бойових дій права скористатися пільгою щодо оплати місця паркування є матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Положення статей 17, 65 Конституції України визначають, що громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019].

Конституційний Суд України у рішенні від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 вказав на те, що зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.

В умовах воєнного стану держава зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Відтак усебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України та ветеранів війни, які брали участь у захисті Батьківщини та в бойових діях є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України.

Як наголошував Верховний Суд у постанові від 13 червня 2023 року у справі №560/8064/22, усвідомлюючи та високо цінуючи внесок ветеранів у безпеку й оборону України, захист розвитку й існування її громадянського суспільства, держава покладає на себе зобов`язання забезпечити гідну систему підтримки ветеранів, їхніх сімей та членів сімей загиблих (померлих) захисників України. Державна система підтримки ветеранів повинна бути спрямована на ефективну адаптацію ветеранів до мирного життя після завершення військової служби, максимальне відновлення здоров`я та благополуччя осіб, які під час здійснення обов`язків військової служби постійно перебували у середовищі підвищеного ризику, утвердження всебічної поваги до ветеранів, їхніх сімей та сімей загиблих ветеранів в суспільстві, а також на ефективну реалізацію системи пільг та соціальних гарантій на рівні органів державної влади.

Згідно з висновком Європейського Суду з прав людини, викладеним в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до якого держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Крім того, у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У свою чергу, згідно з статтею 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права. Таким чином, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Твердження відповідача про те, що на момент винесення оскаржуваної постанови був відсутній будь-який документ на підтвердження наявності у безпосереднього водія автомобіля NISSAN TEANA, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 права на пільгу, є необґрунтованими, оскільки жодні нормативно-правові акти не передбачають обов`язку розміщення на автомобілі документів, які дають змогу ідентифікувати власника транспортного засобу або особу, яка ним користується, як учасника бойових дій.

При цьому суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що для можливості скористатись послугою щодо безоплатного паркування, викликаного особистим бажанням особи, Захиснику або Захисниці потрібно здійснити ряд дій у застосунку «Київ Цифровий», оскільки в такій позиції відповідача суд вбачає дискримінаційне ставлення до особи зі статусом учасник бойових дій, яка не є мешканцем містка Києва та не користується відповідним застосунком.

У справі Вагbara Messeque and Jabardo v.Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

З оглядe на наведене суд доходить висновку, що ОСОБА_1 мав право на безоплатне паркування, в силу наявного у нього статусу учасника бойових дій. При цьому це право йому належить не залежно від того, чи скористався він цифровим застосунком, чи ні.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

Щодо суті позовних вимог

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного в мотивувальній частині рішення, суд доходить висновку, що постанова про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) від 31 жовтня 2025 року серія 2КІ № 0004392248, винесена головним спеціалістом інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закриттю на підставі частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 152-1 КУпАП.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з тим, ухвалою про відкриття провадження у справі від 20 листопада 2025 року суд постановив відстрочити Чернівецькому окружному адміністративному суду сплату судового збору за розгляд даної справи до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини 2 статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Станом на дату ухвалення рішення у справі, Чернівецьким окружним адміністративним судом не сплачений судовий збір за розгляд даної справи.

На підставі наведеного та у зв`язку із задоволенням позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись статтями 132, 133, 139, 241-246, 250, 286, 292, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , Чернівецький окружний адміністративний суд, про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення.

Визнати протиправною та скасувати постанову про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) від 31 жовтня 2025 року серія 2КІ № 0004392248, винесену головним спеціалістом інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 152-1 КУпАП, на підставі частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), юридична адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська буд. 31, корпус 2, код ЄДРПОУ 34926981.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Чернівецький окружний адміністративний суд, юридична адреса: м. Чернівці, вул. Садова, буд. 1-І, код ЄДРПОУ 35891723.

Дата складання повного судового рішення 24 серпня 2026 року.

Суддя Дубець О.С.