Рішення № 139167564, 21.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7789/26

Провадження № 2/646/4858/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Чорної Б.М.,

за участю секретаря судового засідання Жадан А.О.,

представника відповідача-адвоката Носова К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 року до Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 96271197000 від 11.03.2020 року у розмірі 73210,35 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 11.03.2020 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96271197000 строк дії якого встановлено до 11.03.2025 року. Згідно з умовами Договору, Відповідачу було надано кредит у розмірі 30 260 грн на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку, до якого випущено платіжну картку. Умовами Договору визначено процентну ставку за кредитом у розмірі 67 % річних, а також передбачено можливість нарахування комісії відповідно до умов Договору. Відповідач, укладаючи зазначений Договір, прийняв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі повернути отримані кредитні кошти, а також здійснювати оплату за користування кредитом, у тому числі сплачувати проценти, комісії та інші платежі, передбачені умовами Договору та Правилами надання кредиту. Відповідач зобов`язався виконувати свої обов`язки у строки, порядку та на умовах, визначених Договором і Правилами, з якими був належним чином ознайомлений та погодився під час укладення Договору. На виконання умов Договору Банк у повному обсязі виконав покладені на нього зобов`язання, а саме надав Відповідачу кредитні кошти у сумі та на умовах, передбачених Договором. Кредитні кошти були надані Відповідачу у встановлені Договором строки.

16.04.2024 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №269 Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 кредитним договором №96271197000 від 11.03.2020 року

У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх договірних зобов`язань та відсутністю добровільного погашення заборгованості, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутися до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення своїх порушених майнових прав та законних інтересів, а саме повернення кредитних коштів, нарахованих процентів, комісій та інших платежів, передбачених умовами кредитного договору. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 73210,35 грн , а саме: заборгованість за тілом кредиту 27270,97 грн; заборгованість за відсотками 45939,38 грн

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподіллено на суддю Чорну Б.М.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 30.06.2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, задоволено клопотання про витребування доказів.

20.07.2027 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача Носова К.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування зазначає, що до позовної заяви додано документ, названий «Розрахунок заборгованості», який складається з одного рядка підсумкових показників: 27 270,97 грн основного боргу, 45 939,38 грн процентів та 0,00 грн комісії. Будь-яких арифметичних дій або вихідних даних, на підставі яких сформовані ці суми, документ не містить. Зокрема, Позивачем не зазначено: періоди нарахування процентів; залишок основного боргу на початок та кінець кожного розрахункового періоду; кількість днів нарахування; процентну ставку, застосовану у відповідний період; перелік, дати та суми платежів; черговість їх зарахування; розмежування строкової та простроченої заборгованості; дату виникнення прострочення за кожним платежем. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються. Підсумкова довідка, складена заінтересованою стороною, не дає суду можливості перевірити правильність нарахувань та не може підміняти собою повний розрахунок. Предметом доказування у даній справі є не лише факт укладення договору та переходу права вимоги, а й існування вимоги саме у заявленому розмірі. На підтвердження наявності та розміру заборгованості Позивач надав виписку АТ «Укрсиббанк» за Кредитним договором від 11.03.2020 №96271197000 та окремий документ під назвою «Розрахунок заборгованості». Водночас підсумкові відомості зазначеної виписки не підтверджують заявлених позовних вимог. Так, у графі «Вихідний залишок» залишок основного боргу, у тому числі простроченого, становить 0,00 грн, залишок відсотків, у тому числі прострочених, - 0,00 грн, а залишки інших складових заборгованості також дорівнюють 0,00 грн. Натомість в окремому документі під назвою «Розрахунок заборгованості» Позивач зазначив про наявність 27 270,97 грн заборгованості за тілом кредиту та 45 939,38 грн за відсотками, а загалом - 73 210,35 грн Проте зазначений документ неможливо вважати обґрунтованим розрахунком заявлених до стягнення сум, оскільки жодних розрахункових операцій він не містить та фактично являє собою таблицю з кінцевими показниками заборгованості. У ньому не зазначено:- періодів нарахування відсотків;- залишку основного боргу, на який вони нараховувалися;- застосованої у кожному періоді процентної ставки;- кількості днів нарахування;- дат і сум здійснених Відповідачем платежів;- порядку розподілу кожного платежу між тілом кредиту та відсотками;- порядку формування заявленого залишку основного боргу. Більше того, у позовній заяві Позивач стверджує, що Відповідач не здійснювала платежів за кредитним договором, тоді як надана самим Позивачем банківська виписка містить численні операції з погашення заборгованості у 2020 2021 роках. Отже, обставини, викладені у позові, не відповідають змісту доказів, наданих на їх підтвердження. Позивачем не пояснено, яким чином за наявності у банківській виписці нульових вихідних залишків сформувалася заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 73 210,35 грн. Жодного документа, який би забезпечував арифметичний та документальний зв`язок між операціями, відображеними у виписці, здійсненими Відповідачем платежами та кінцевими сумами, наведеними у «Розрахунку заборгованості», до позову не додано. Сам по собі реєстр боржників або складена Позивачем таблиця з кінцевими сумами не підтверджують правильності нарахування заборгованості та не можуть замінювати повного, послідовного і доступного для перевірки розрахунку. За таких обставин надані Позивачем докази не підтверджують існування заборгованості саме у заявленому розмірі, (правильність визначення як залишку основного боргу, так і суми відсотків). Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи та типовим характером позовної заяви.

21.07.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено наступне. Відповідно до п. 3.5. Договору, Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, та інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до Графіку платежів, але в будь-якому разі кредит повинен бути повернутий не пізніше 11.05.2025 року. Згідно п. 3.8 Договору, процентна ставка за договором встановлюється у розмірі 67% річних. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості за фактичну кількість днів користування кредитом. Відповідно до умов Договору та Графіку, кошти в першу чергу спрямовуються на сплату відсотків, а залишок на погашення тіла кредиту. Виписка чітко розділяє «Осн. борг клієнта» та «Осн. борг клієнта (простр.)». Наприклад, станом на 11.05.2021 року заборгованість за відсотками була повністю строковою (поточною), проте через недоплати у наступних періодах вона перейшла у розряд простроченої. Перше прострочення виникло 14.04.2020 року, оскільки платіж за перший період мав бути внесений не пізніше 13.04.2020 року, а фактично надійшов лише 21.04.2020 року. Позивач не заперечує, що упродовж 20202021 років Відповідач здійснювала окремі платежі на виконання кредитних зобов`язань. Однак сам по собі факт проведення таких операцій не свідчить про належне та повне виконання умов кредитного договору. Надані матеріали справи підтверджують, що платежі здійснювалися нерегулярно, не в повному обсязі та з порушенням визначених договором строків, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість. 16.04.2024 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №269. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №96271197000 від 11.03.2020 року. Через припинення регулярних платежів та високу відсоткову ставку, станом на 16.04.2024 року (дата відступлення права вимоги) сформувався борг: 27 270,97 грн залишок тіла кредиту та 45 939,38 грн нараховані та несплачені відсотки. Відповідач власноруч підписала Анкету-заяву про надання споживчого кредиту, Кредитний договір та додатки до нього, чим підтвердила своє волевиявлення на укладення договору, а також факт ознайомлення з усіма його умовами. Підписання зазначених документів свідчить про те, що Відповідач була належним чином поінформована про розмір кредиту, порядок та строки його повернення, розмір процентної ставки, порядок нарахування процентів, а також про права й обов`язки сторін та наслідки невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. У наданій позивачем копії Виписки за кредитним договором з 16.04.2024 дійсно зазначено, що заборгованість Відповідача за розрахунковий період з 11.03.2020 16.04.2024 року складає 0,00 грн. Проте даний платіж було здійснено не ОСОБА_1 , а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на виконання, укладеного з АТ «Укрсиббанк», Договору факторингу №269 від 16.04.2024 р., це свідчить про те, що станом на 16.04.2024 року відбулося повне обнулення заборгованості. У виписці за кредитним договором №96271197000 від 11.03.2020 року саме за 16.04.2024 року містяться численні записи з призначенням: «СПИСАННЯ ОБ УСТУПКА УГОДА 96271197000» та «СПИСАННЯ % УСТУПКА УГОДА 96271197000. Термін «уступка» в банківській термінології та в контексті цих записів означає саме відступлення права вимоги на користь третьої особи. Нульовий вихідний залишок («Вихiдний залишок 0,00 UAH») станом на кінець дня 16.04.2024 року є технічним результатом закриття обліку даної заборгованості на балансі АТ «УКРСИББАНК» у зв`язку з передачею права вимоги за договором факторингу №269 іншому кредитору. Це підтверджує, що банк більше не є кредитором у цих правовідносинах, але не свідчить про те, що відповідач фактично виплатив борг. Тобто борг не зник, він просто перейшов від банку до Товариства, що підтверджується Актом приймання-передачі права вимоги та платіжним дорученням про оплату за договором факторингу.? Тобто зазначений у виписці рух коштів не свідчить про погашення кредитної заборгованості самим Відповідачем та не підтверджує належне виконання ним зобов`язань за кредитним договором. Вказана операція відображає виключно взаєморозрахунки між первісним кредитором АТ «Укрсиббанк» та новим кредитором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у зв`язку з відступленням права вимоги за договором факторингу.

27.07.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він зазначає наступне. Представником відповідача не додано до відзиву жодного нового розрахункового документа. У матеріалах справи, як і раніше, відсутні: залишок основного боргу на початок та кінець кожного розрахункового періоду; періоди та кількість днів нарахування процентів; розмежування процентів, нарахованих за ставкою 67 % річних, та нарахувань за ставкою 74 % річних; повний перелік здійснених платежів із зазначенням дати, суми та черговості зарахування кожного платежу; розподіл кожного платежу між строковим і простроченим тілом кредиту, строковими і простроченими процентами; арифметичний ланцюг формування залишку основного боргу 27 270,97 грн та процентів 45 939,38 грн; актуальний обліковий документ Позивача за період після 16.04.2024 до дати звернення до суду 08.06.2026. У позовній заяві Позивач стверджував, що Відповідач «не вносив платежі, передбачені умовами Договору», і пов`язував виникнення боргу з «відсутністю здійснення платежів». У відповіді на відзив Позивач уже прямо визнав, що упродовж 2020-2021 років Відповідач здійснювала платежі. Це визнання відповідає банківській виписці, долученій самим Позивачем. Відповідач не стверджує, що лише сам факт окремих платежів автоматично підтверджує повне припинення зобов`язання. Суть заперечень полягає в іншому: Позивач не показав, які саме платежі він врахував, у якій черговості та в якому обсязі вони зменшили тіло кредиту і проценти. Із заявленого Позивачем залишку тіла кредиту випливає, що із 30 260,00 грн на зменшення основного боргу було зараховано лише 2 989,03 грн. Однак відповіді на питання, чому саме ця сума, а не інша, була спрямована на погашення тіла кредиту, Позивач не надав.

В судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник відповідача - адвокат Носов К.В. в судовому засіданні факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем підтвердив. Зазначив, що кредитні платежі на погашення заборгованості здійснювалися ОСОБА_1 частково. Підтвердив доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11.03.2020 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96271197000, строк дії якого встановлено до 11.03.2025 року.

Згідно з умовами Договору, Відповідачу було надано кредит у розмірі 30 260 грн. на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку, до якого випущено платіжну картку. Умовами Договору визначено процентну ставку за кредитом у розмірі 67 % річних, а також передбачено можливість нарахування комісії відповідно до умов Договору.

Відповідно до виписки за кредитним договором ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 30260,00 грн. на свій поточний рахунок.

Вказаний договір ОСОБА_1 підписано власноруч.

Крім того, відповідач підписала, тим самим ознайомилася з графіком платежів за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96271197000, що є Додатком №1 до договору та паспорт споживчого кредиту, що є Додатком № 2 до договору

16.04.2024 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №269. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №96271197000 від 11.03.2020 року

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 73 210,35 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 27 270,97 грн; заборгованість за відсотками 45 939,38 грн.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною1 статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому кредитними коштами. Контррозрахунку заборгованості також суду стороною відповідача не надано.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, на даний час заборгованість у розмірі 73210 (сімдесят три тисячі двісті десять) грн. 35 коп. не погашена, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду: Акт №3737 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.06.2026 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг); детальний опис робіт, виконаних АО «Апологет», щодо стягнення кредитної заборгованості; договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року; ордер серії ВС №1387931 від 01.07.2025 р.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Представник відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву та безпосередньо у судовому засіданні зазначив, що вказана сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи та типовим характером позовної заяви.

Враховуючи заперечення предстанвика відповідача про заявлений розмір витрат на правничу допомогу позивача, суд дійшов висновку, що оцінюючи обґрунтованість позовної заяви в частині стягнення витрат на правову допомогу, в контексті положення частини четвертої статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, що заявлена представником позивача сума є неспівмірною.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що стягненню підлягають витрати на правову допомогу у сумі 1 000,00 грн, з огляду на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст..12,13,19,81,141,263-265,268,272,273-276,280-284 ЦПК України, ст.207,610,627-629,638,525,526,536,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №96271197000 від 11.03.2020 р. в сумі 73210 (сімдесят три тисячі двісті десять) грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча гривень) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Повне судове рішення складено 21 серпня 2026 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Носов Костянтин Вячеславович адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Б.М.Чорна