Ухвала суду № 13916734, 07.02.2011, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 2-129/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Болоніної М.Б.

при секретарі Шараповій О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Тогоєвої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Жилсервіс» про визнання недійсним наказу та стягнення премії і моральної шкоди,

В С Т АН О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до КП «Жилсервіс» про визнання недійсним наказу про його притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та позбавлення премії за березень 2010р., стягнення невиплаченої премії і відшкодування моральної шкоди, де зазначає, що він працює електрогазозварником служби зовнішніх мереж водопроводу та каналізації КП «Жилсервіс». 06.04.2010р. він був ознайомлений адміністрацією підприємства з наказом від 31.03.2010р №30-к про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення премії за березень 2010р. на 100%. Підставою для накладення стягнення та позбавлення премії стало те, що на думку адміністрації підприємства позивач 29.03.2010р. начебто неякісно виконав доручену йому роботу і при цьому ображав начальника дільниці.

Зазначений наказ позивач вважає незаконним, оскільки він винесений з порушенням норм трудового законодавства і не відповідає фактичним обставинам, які дійсно мали місце 29.03.2010р. під час виконання ним своїх робочих обовязків.

Згідно до трудового договору, укладеного з відповідачем, позивач виконує функції електрогазозварника і повинен виконувати тільки ту роботу, яка передбачена його робочою інструкцією і трудовим договором. Однак 29.03.2010р. начальник дільниці ОСОБА_4 усно зобовязав його виконувати роботи, які не передбачені робочою інструкцією, а саме займатися перенесенням дров, тобто адміністрація відповідача порушила ст.31 КЗпП України, згідно якої власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Викладені у наказі факти про порушення позивачем трудової дисципліни не відповідають дійсності. Крім того, в порушення ч.1 ст.149 КЗпП України відповідач не витребував у позивача пояснення щодо порушення трудової дисципліни, а без його відома склав акт від 29.03.2010р. про те, що він начебто відмовився від надання пояснень.

Оскільки позивач незаконно був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, то і позбавлення його премії було проведено також незаконно.

Виданням оскаржуваного наказу, що призвело до порушення права позивача на працю, на повагу до його честі і гідності, на своєчасне отримання додаткової заробітної плати, позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає у перенесенні ним душевних страждань, а також вимагає додаткових зусиль для звернення до суду за захистом свого права. Моральну шкоду позивач оцінив сумою 2500грн.

З урахуванням внесених під час судового розгляду уточнень позивач ОСОБА_3 у своєму позові просить:

-визнати недійсним наказ КП «Жилсервіс»від 31.03.2010р. №30-к про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та позбавлення премії за березень 2010р. на 100%;

-стягнути з відповідача на його користь невиплачену додаткову заробітну плату у вигляді премії за березень 2010р. у сумі 331грн.94коп.;

-стягнути з відповідача 2500грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудового права.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримав, суду показав, що 29.03.2010р. о 8.00 на рознарядці він отримав від начальника дільниці ОСОБА_4 завдання скласти дрова, допоміг своєму напарнику погрузити балони і шланги, що входить до його основних обовязків, і почав складати дрова разом з іншими робочими ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_9. Близько 16.00 майстер ОСОБА_7 погукав його до кабінету ОСОБА_4, де йому було запропоновано написати пояснення, чому він не носив дрова. Позивач відмовився писати, оскільки дрова носив, ОСОБА_4 його «послав»і він йому відповів тим же. На наступний день від табельниці ОСОБА_2 він дізнався, що ОСОБА_4 і ОСОБА_7 написали докладні, вирішив написати пояснення з приводу подій, що відбулися, і здати їх у приймальню директора КП «Жилсервіс», але покинути робоче місце йому не дозволили, а також відмовили у наданні відгулу. Через кілька днів йому було вручено наказ про позбавлення премії і винесення догани, а після того, як він подав позов до суду, він був звільнений з роботи за скороченням штату. За час своєї роботи на підприємстві з 1996р. він до дисциплінарної відповідальності не притягувався і премії не позбавлявся. Спричинена позивачу моральна шкода полягає в тому, що його оббрехали, зняли премію, він переживав з цього приводу, погано себе почував, до лікарні не звертався. Моральну шкоду він визначив сумою 2500грн., щоб адміністрація відповідача в подальшому не допускала аналогічних порушень.

Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що видання наказу є правомірним, вимоги законодавства при цьому дотримані, а також пояснила, що позивач спочатку від дорученої роботи відмовлявся, нецензурно висловлювався, приступив до роботи о 8.40, виконував її неякісно, повільно. Від дачі пояснень він відмовився, тому було складено акт про відмову. Наказ про застосування дисциплінарного стягнення було видано на підставі доповідної майстра ОСОБА_7 та службової записки начальника служби ОСОБА_4, а також згідно їх усних пояснень. Звільнення позивача з роботи не повязано з його зверненням з позовом до суду, скорочення штату на підприємстві відбувається постійно.

Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно ст.ст.10,11, 58 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів тощо.

В обґрунтування позову позивач надав наказ відповідача від 31.03.2010р. №30-к «Про накладення дисциплінарного стягнення і позбавлення премії за березень 2010р.», згідно якого йому за порушення трудової дисципліни було оголошено догану і позбавлено премії за березень 2010р. на 100%, а також попереджено, що у випадку повторення подібних випадків до нього будуть застосовані більш суворі заходи дисциплінарного впливу до звільнення з роботи (ар.с.4), своє пояснення на імя директора КП «Жилсервіс»від 30.03.2010р., де він зазначає, що отримав наряд на перенесення дров, приступив до роботи, однак начальник ОСОБА_4 написав на нього докладну, начебто він відмовився від роботи, що є наклепом (ар.с.7), витяг зі своєї трудової книжки, згідно якої він прийнятий на підприємство відповідача 01.08.2009р. в порядку переведення, звільнений 27.07.2010р. у звязку з скороченням чисельності (ар.с.30).

З показань свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_6, які були допитані судом за клопотанням позивача, встановлено, що 29.03.2010р. о 8.15 вони отримали від начальника дільниці ОСОБА_4 завдання грузити дрова, позивач працював разом з ними, до початку цієї роботи він допомагав грузити балони для зварки своєму напарнику. Від роботи ОСОБА_3 не відмовлявся, нікого не ображав, з ОСОБА_4 не сперечався, але висловився, що перенесення дров не входить до його трудових обовязків. Під час «перекуру», який вони влаштували через 30-40 хвилин після початку роботи, до них підходив ОСОБА_4, зробив зауваження, що вони не працюють. До дисциплінарної відповідальності інші працівники, крім ОСОБА_1, не притягались.

У підтвердження заперечень проти позову відповідачем було надано службову записку начальника служби зовнішніх мереж ОСОБА_4, де він довів до відома директора КП «Жилсервіс»про те, що ОСОБА_3 приступив до виконання вказівки майстра о 8.40, роботу виконував погано, на його зауваження та майстра ОСОБА_7 не реагував, обзивав його нецензурними словами, погрожував, о 16.00 відмовився написати пояснення (ар.с.25), доповідну записку майстра ОСОБА_7 на імя начальника служби ОСОБА_4, де він зазначив, що зварник ОСОБА_3 участі у прибиранні території не прийняв, відмовився від вантажу дров, оскільки працює зварником (ар.с.26), акт від 29.03.2010р., складений працівниками відповідача, яким констатується відмова позивача надати пояснення (ар.с.31), довідку про розмір невиплаченої ОСОБА_1 премії за березень 2010р., який становить 331грн.94коп. (ар.с.37), робочу інструкцію електрогазозварника служби зовнішніх мереж водопроводу і каналізації (ар.с.38-40).

Крім того, в якості свідків за клопотанням представника відповідача були допитані працівники підприємства відповідача.

Так, свідок ОСОБА_4 показав, що о 8.00 він видав завдання на прибирання території, робоча інструкція електрогазозварника містить обовязок по прибиранню свого робочого місця і території служби. ОСОБА_3 приступив до роботи лише о 8.40 після неодноразових нагадувань свідка та майстра ОСОБА_7, до цього займався своїм зварним обладнанням, у чому не було необхідності. На неодноразові пропозиції свідка надати пояснення ОСОБА_3 відмовився без пояснення причини, що було заактовано. До інших працівників, які вантажили дрова, у керівництва претензій не було.

З пояснень свідка ОСОБА_7 виходить, що близько 8.00 відбулася рознарядка, де начальник служби ОСОБА_4 видав завдання на прибирання території, свідок визначив для цієї роботи ОСОБА_1 і ОСОБА_9, після чого виїхав на обєкт. Через 20-30 хвилин йому зателефонував ОСОБА_4 і спитав, де ОСОБА_3, на що свідок відповів, що ОСОБА_3 складає дрова. Біля 16.00 він приїхав на дільницю, йому було запропоновано написати докладну, нібито зварник ОСОБА_3 не складав дрова. Від пропозиції надати пояснення ОСОБА_3 відмовився, оскільки не почував себе винним, інші працівники підтвердили, що він дрова складав разом з ними. Скандалу між позивачем і начальником служби у присутності свідка не було, образливих і нецензурних висловлювань від ОСОБА_1 він не чув, ОСОБА_3 обурювався, чому тільки до нього одного предявляються претензії щодо роботи.

Аналізуючи наведені докази, суд доходить висновку, що видання наказу про звільнення позивача проведено з порушенням вимог щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно ст.ст.147,148,149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення; дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення; до застосування дисциплінарного стягнення необхідно зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Порушення трудової дисципліни визначається п.24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1984р. №213, як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обовязків.

У відповідності до ст.ст.1,2 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Заробітна плата складається з основної та додаткової, до додаткової заробітної плати відносяться у тому числі премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Міністерство праці та соціальної політики України у своєму листі від 01.10.2007р. №700/13/84-07 розяснює, що всі питання щодо преміювання працівників підприємство вирішує самостійно, шляхом розробки Положення про преміювання, яке, як правило, є додатком до колективного договору. Право збільшення (зменшення) розміру премії Положенням про преміювання може надаватись керівнику підприємства в односторонньому порядку або за узгодженням з профспілковим органом. Рішення про зменшення розміру премії, у тому числі й у звязку з допущеними працівником виробничими недоглядами, керівник підприємства має право прийняти одноособово, якщо відповідним Положенням про преміювання не передбачено інше.

Судом встановлено, що наказ про застосування до позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та депреміювання видано відповідачем з порушенням, а саме не доведено вини позивача у невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього трудових обовязків.

Так, у наказі зазначено, що ОСОБА_3 з запізненням приступив до виконання завдання майстра, на зауваження майстра реагував неадекватно, грубив, нецензурно висловлювався, ображав начальника служби, доручену роботу виконував неякісно, за що майстер вимушений був постійно робити зауваження.

Однак жоден з викладених фактів під час судового розгляду справи не підтвердився. З пояснень позивача та показань свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виходить, що позивач до початку робіт з прибирання території виконував свою основну роботу забезпечував виїзд свого напарника на обєкт, допомагав грузити на транспортний засіб балони та інше приладдя для газозварки, ніяких шкідливих наслідків затримка початку робіт з прибирання території не спричинила. Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що після рознарядки уїхав на обєкти і повернувся на територію служби близько 16.00, тобто майже весь робочий день він був відсутній на дільниці і не міг робити численні зауваження ОСОБА_1 Факти нецензурної лайки і ображання з боку позивача також нічим не підтверджені і позивачем заперечуються. Крім того, у наказі навіть не зазначено, у чому полягало завдання майстра і у чому виразилось порушення позивачем трудової дисципліни.

Таким чином, наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення і позбавлення премії видано без належної перевірки обставин, які були викладені у службовій записці начальника служби, доповідна записка майстра ОСОБА_7 не відповідає дійсності, довести до відома керівника підприємства свої пояснення і заперечення позивач був позбавлений можливості, за таких обставин наказ не може вважатися законним і підлягає скасуванню.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу діями відповідача, то у цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено, як цього вимагає ст.237-1 КЗпП України, у чому саме полягають моральні страждання, втрата нормальних життєвих звязків, додаткові зусилля для організації життя, що було підставою визначення запропонованого до стягнення розміру шкоди у сумі 2500грн., якими доказами це підтверджується.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судовий збір (державне мито) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи, від оплати яких позивач був звільнений при подачі позову.

Керуючись ст.ст.10,11,58-60,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.147,148,149 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Жилсервіс» про визнання недійсним наказу та стягнення премії і моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора комунального підприємства «Жилсервіс»від 31.03.2010р. №30-к про накладення на електрогазозварника зовнішніх мереж водопроводу та каналізації ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення премії за березень 2010р. на 100%.

Стягнути з комунального підприємства «Жилсервіс»Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (юридична адреса: 51700, м.Вільногірськ Дніпропетровської обл., вул.Лен.Комсомолу, буд.53, банківські реквізити: р/р 26002060243574 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 36489096) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., який мешкає у АДРЕСА_1 (відомості про ідентифікаційний номер відсутні) не виплачену йому додаткову заробітну плату у вигляді грошової премії за березень 2010р. у сумі 331грн.94коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Жилсервіс»Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (юридична адреса: 51700, м.Вільногірськ Дніпропетровської обл., вул.Лен.Комсомолу, буд.53, банківські реквізити: р/р 26002060243574 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 36489096) в дохід держави судовий збір (державне мито) у сумі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію повного рішення направити особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, в порядку ст.222 ЦПК України.

СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА

СУДДЯ М.Б. БОЛОНІНА