Рішення № 139167226, 21.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/765/25

Провадження №2/639/997/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 206 року Новобаварський районнй суд міста Харкова

в складі: головуючого- судді Труханович В.В.,

за участю секретаря - Бірюк А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Матвєєвої Л.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова цивільну справу №639/7446/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», Нововодолазьке управління Державної Казначейської служби України в Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна , згідно якої просила суд зняти арешт, накладений 19.12.2017 постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському райрнах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лаптіковою Д.В. та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районам міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Лаптіковою Д.В. від 05 грудня 2017 року - відкрито виконавче провадження № 55303249 на підставі виконавчого листа № 631/1377/16-ц, виданого 30 жовтня 2017 року Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення судового збору в розмірі 2 064,00 грн. з ОСОБА_2 .19 грудня 2017 року, постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районам міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Лаптікової Дар`ї Володимирівни від 05.12.2017 про арешт майна боржника - накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 2 424,85 грн.Постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районам міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Коліверди Ольги Вікторівни від 25.06.2018 у виконавчому провадженні № 55303249 про повернення виконавчого документа стягувачу, встановлено, що за ОСОБА_2 , право власності на об`єкти рухомого майна не зареєстровано. Іншого майна, належного ОСОБА_2 , на яке можливо звернути стягнення не виявлено. ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 помер. На даний час позивачем здійснюються дії по прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 при виконанні дій яких було встановлено арешт майна спадкодавця ОСОБА_2 .

21.08.2025 Холодногірсько-Новобарський відділ ДВС в м Харкові, листом у відповідь на звернення надав ідентифікатор доступу за виконавчим провадженням № 55303249 а листом від 01.10.2025 року повідомив, що відповідно до ч. 1,4, 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт належить їй а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, особа може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Позивач звернулась до до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори, де їй була надана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесена 24.12.2025. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою 24.07.2025 за № 436716977- існує арешт щодо майна фізичної особи - ОСОБА_2 , де опис предмета обтяження: все нерухоме майно ОСОБА_2 , вид обтяження: арешт нерухомого майна, номери запису про обтяження: 24030142 (епецрозділ) та 30071384 (спецрозділ).Крім цього, на майно ОСОБА_2 , накладений арешт у виконавчому провадженні № 56419639 виконавчий документ у якому, постановою від 30.01.2019 року державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районам міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Грар Юлії Володимирівни також повернута стягувачу але при поверненні цього виконавчого документа, також, з порушення вимог статті 40 закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у постанові про повернення виконавчого документа стягувану - не зазначено про зняття арешту з майна ОСОБА_2 .

Таким чином, вважає, що виконавче провадження, за яким накладено арешт на майно ОСОБА_2 закінчено, але арешт з його майна не знятий, що є порушенням права власності, зокрема, права отримати ОСОБА_1 власності на спадкове майно.

Вказані обставини і вимусили представника позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалю Новобаварського районного суду міста Харкова від 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна залишено без руху.

Від позивача на виконання ухвали суду надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалю Новобаварського районного суду міста Харкова від 05 березня 2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», Нововодолазьке управління Державної Казначейської служби України в Харківській області, третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності та зняття арешту з майна залишено без руху.

Від позивача на виконання ухвали суду надійшла уточнена позовна заява, згідно якої просила суд: зняти арешти з 7/12 частки квартири, що належить ОСОБА_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про який внесено запис № 30071384, який внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 30.01.2019 року державним виконавцем Грар Юлією Володимирівною Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районам міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області) у виконавчому провадженні № 56419639 на підставі виконавчого листа № 639/6528/17, виданого 19 березня 2018 року;

-зняти арешти з 7/12 частки квартири, що належить ОСОБА_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про який внесений запис № 24030142, який внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 19.12.2017 року державним виконавцем Лаптіковою Дар`єю Володимирівною Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районам міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області) у виконавчому провадженні № 55303249 на підставі виконавчого листа № 631/1377/16-ц, виданого 30.10.2017.

Ухвалю Новобаварського районного суду міста Харкова від 20 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», Нововодолазьке управління Державної Казначейської служби України в Харківській області, третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна. Призначено підготовче судове засідання.

07 квітня 2026 року від відповідача АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого повідомлено, що на даний час заборгованість за померлим братом позивача ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) в АТ КБ "ПриватБанк" не обліковується, у зв`язку з тим, що права вимоги за кредитним договором,

заборгованість по якому є предметом накладання арешту на майно, АТ КБ ПриватБанк були відступлені новому кредитору - ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС".

Ухвалю Новобаварського районного суду міста Харкова від 16 квітня 2026 рокуклопотання представника позивача задоволено. Залучено до участі у цивільній справі № 639/765/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», Нововодолазьке управління Державної Казначейської служби України в Харківській області, третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна, в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», місцезнаходження м. Київ, пр-т Бандери Степана, буд. 28А, ЄДРПОУ:43513923.

Ухвалю Новобаварського районного суду міста Харкова від 20 травня 2026 рокузакрито підготовче провадження у цивільній справі № 639/765/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», Нововодолазьке управління Державної Казначейської служби України в Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна. Призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача, адвокат Матвєєва Л.В., яка діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 10.04.2026, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у рішенні вище.

Представник відповідача Нововодолазьке управління Державної Казначейської служби України в Харківській областів судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі. Крім того зазначила, що вирішення висвітлених питань не входить до компетенції Нововодолазького управління Державної Казначейської служби України в Харківській області.

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі. Крім того у відзиві на позовну заяву зазначила, що на даний час заборгованість за померлим братом позивача ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) в АТ КБ "ПриватБанк" не обліковується.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність нез`явившихся сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, вислухавши думку позивача, представника позивача, дослідивши надані позивачем та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 11.02.1998 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , площею 51.0 кв.м., реєстраційний номер П-6-7170 від 20.02.1998, була приватизована та зареєстрована в міському бюро технічної інвентаризації на праві спільної сумісної власності на 3 осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 11.02.1998 № НОМЕР_2 та технічним паспортом на квартиру (т. 1 а.с. 190).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 193).

Заповіту після себе ОСОБА_4 не залишив.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 194).

ОСОБА_3 залишила заповіт, в якому заповіла належну їй на праві власності (одну третю) частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 169).

Після смерті ОСОБА_3 була відкрита спадкова справа 09.04.2019 П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою за № 181/2019 (т. 1 а.с. 161).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 195).

В силу положень статтей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як зазнчає позивач, вона є сестрою померлого ОСОБА_2 та на даний час здійснює дії по прийняттю спадщини після смерті ОСОБА_2 як єдиної його спадкоємиці померлого. З метою оформлення спадщини позивач звернулась до Другої Харківської міської нотаріальної контори.

Постановою державного нотаріуса Другої Харківської міської державної нотаріальної контори від 24.12.2025, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 її рідному брату, ОСОБА_2 , у зв`язку з арештом на нерухоме майно (т. 1 а.с. 174).

Як повідомила представник позивача в судовому засіданні, ОСОБА_1 , як єдина спадкоємиця після смерті ОСОБА_2 , не може отримати свідоцтво про право на спадщину на частку брата за законом, так як на все майно її брата, ОСОБА_2 , накладені арештина нерухоме майно за виконавчими провадженнями.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, існує арешт щодо майна фізичної особи ОСОБА_2 , де опис предмета обтяження: все нерухоме майно ОСОБА_2 , вид обтяження: арешт нерухомого майна, номери запису про обтяження: 24030142 (спецрозділ) та 30071384 (спецрозділ) (постанова про арешт майна № 56419639 та №55303249) (т. 1 а.с. 173).

Так, 21.05.2018 постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Грар Юлії Володимирівни відкрито виконавче провадження № 56419639 на підставі виконавчого листа № 639/6528/17, виданого 19 березня 2018 року, про стягнення з ОСОБА_2 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 13 056,24 грн. (т. 1 а.с. 186).

23.05.2018 у виконавчому провадженні № 56419639 був накладений арешт на майно боржника за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 185).

30.01.2019 була видана постанова виконавця у виконавчому провадженні № 56419639 про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» через те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (т. 1 а.с. 189)

Як вбачається з відзиву АТ КБ «ПриватБанк» на позовну заяву на даний час заборгованість за померлим братом позивача ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) в АТ КБ "ПриватБанк" не обліковується, у зв`язку з тим, що права вимоги за кредитним договором, заборгованість по якому є предметом накладання арешту на майно, АТ КБ ПриватБанк були відступлені новому кредитору - ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС".

В свою чергу, ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" листом від 19.03.2026 повідомило позивача, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків визначених законом. Крім того зазначено, що у разі отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право набуття статусу спадкоємиці за ОСОБА_2 , звернення позивача буде розглянуто. (т. 1 а.с.240).

Разом з цим, як вбачається з автоматизованої системи виконавчого провадження станом на даний час виконавче провадження №56419639, де стягувачем є ПАТ КБ «Приват Банк», а боржником ОСОБА_2 завершено, при цьому АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що на даний час заборгованість за померлим ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) в АТ КБ "ПриватБанк" не обліковується.

Крім того, 05.12.2017 постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_5 , було відкрито виконавче провадження за № 55303249 на підставі виконавчого листа № 631/1377/16-ц виданого 30.10.2017 щодо стягнення з боржника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь УДКСУ у Нововодолазькому районі судового збору в розмірі 2 067,00 грн. (т. 1 а.с. 187).

19.12.2017 постановою державного виконавця у виконавчому провадженні № 55303249 було накладено арешт на майно боржника за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 1 а.с. 184).

25.06.2018 виконавче провадження № 55303249 було завершено, а виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку з поверненням виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 1 а.с. 188).

Також, стягуване за вищевказаним виконачим провадженням, який є відповідачем по даній справі повідомлено, що вирішення висвітлених питань не входить до компетенції Нововодолазького управління Державної Казначейської служби України в Харківській області.

Крім того, позивач зверталась до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з метою отримання інформації про можливості зняття арешту з спадкового майна.

Листом від 01.10.2025 Холодногірсько-Новобаварський відділ ДВС в м. Харкові повідомив, що у ВДВС відсутні повноваження щодо надання інформації ОСОБА_1 , оскільки вона не є боржником або стягувачем у провадженнях і відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», може звернутись до суду з позовом про зняття з нього арешту (т. 1 а.с. 183).

Представник позивача зазначила, що оскільки на даний час відсутні підстави для подальшого обтяження нерухомого майна, у зв`язку із тим, що виконавчі провадження було завершені, стягувач за виконавчим провадженням № 56419639 АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що заборгованість не обліковується за померлим ОСОБА_2 , в свою чергу стягувач за виконавчим провадженням №55303249 Нововодолазьке управління Державної Казначейської служби України в Харківській області повідомив, що висвітлення даних питань не належить до їх компетенції, а отже вважає за необхідне зняти вказане обтяження та арешт майна.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес); нормативно-правовий акт № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 16 ЦК України, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України або у спосіб, не передбачений законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожнафізичнаабоюридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом абозагальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У силу вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протииправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковоюдля суду.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ№ 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк або іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

В пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» вказано, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

В позовах про звільнення майна з-під арешту позивач має довести наявність юридичних фактів, з якими закон пов`язує право власності на арештоване майно чи право володіння ним на підставі закону чи договору з власником; факт порушення його права.

Так, права позивача порушені, оскільки остання не може оформити спадкових прав після смерті свого рідного брата, зокрема отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на належну померлому частину квартири, у зв`язку з наявністю арешту.

Разом з тим, існування на даний час підстав для такого обтяження судом не встановлено.

Відтак, існування на даний час обтяження у виді накладення арештів на нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_2 порушує спадкові права позивача як спадкоємця щодо оформлення своїх спадкових прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. ч . 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

При цьому суд враховує, що право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливого суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно особи, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого остання позбавлена можливостіщодо оформлення своїх спадкових прав, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому позовні вимоги щодо зняття арешту з нерухомого майна є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Суд роз`яснює позивачу, що вона не позбавлена можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв`язку із сплатою судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись 2, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України,ст. ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», Нововодолазьке управління Державної Казначейської служби України в Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, всього майна ОСОБА_2 , який було накладено державним виконавцем Лаптіковою Дар`єю Володимирівною Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, постановою про арешт майна боржника, серія та номер 55303249, виданий 19.12.2017, номер запису про обтяження 24030142 від 19.12.2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Зняти арешт з нерухомого майна, всього майна ОСОБА_2 , який було накладено державним виконавцем Грар Юлія Володимирівна Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, постанова про арешт майна боржника, серія та номер 56419639, виданий 23.05.2018, номер запису про обтяження 30071384 від 30.01.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1д;

Відповідач: Нововодолазьке управління Державної Казначейської служби України в Харківській області, ЄДРПОУ 37934670, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, вул. Кооперативна, буд. 17;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»,ЄДРПОУ43513923, місцезнаходження: м. Київ, проспект Бандери Степана, буд. 28-А;

Третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїЄДРПОУ41430678, місцезнаходження: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 46.

Повний текст рішення складено 21.08.2026

Суддя В. В. Труханович