Ухвала суду № 139166849, 21.08.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/9755/26

провадження № 1-кс/208/2663/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участі прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 7 м.Кам`янське клопотання старшого слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , внесеного до ЄРДР за № 12026041160001129 від 20.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст.186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не працює, раніше судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

До Заводського районного суду міста Кам`янського надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що в провадженні СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування за №12026041160001129 від 20.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.08.2026 приблизно о 15.30 год. ОСОБА_4 підійшов на зупинку громадського транспорту біля буд.13 по пр. Василя Стуса у м. Кам`янському Дніпропетровської області, де побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_7 , в кишені штанів у якого знаходився мобільний телефон "Redmi 14C" модель 2409BRN2CY об`єм пам`яті 8/256 Gb ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 . В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення у ОСОБА_7 зазначеного мобільного телефону.

Реалізуючи свій раптово виниклий прямий протиправний умисел, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи протиправний та відкритий характер свого діяння, діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (із подальшими змінами), перебуваючи в зазначений час у вказаному місці, ОСОБА_4 підійшов до потерпілого ОСОБА_7 та, з метою придушення волі останнього до спротиву його протиправним діям, наніс удар бейсбольною битою, яку тримав в руках, по лавці поряд із потерпілим. Таким чином ОСОБА_4 виказав невербальну погрозу застосування до потерпілого ОСОБА_7 насильства, що не є небезпечним для його життя та здоров`я, яку потерпілий сприймав як реальну. Придушивши волю потерпілого ОСОБА_7 до спротиву його протиправним діям, ОСОБА_4 рукою заліз до кишені штанів потерпілого ОСОБА_7 та витяг мобільний телефон мобільний телефон "Redmi 14C" модель 2409BRN2CY об`єм пам`яті 8/256 Gb ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (вартістю 4500 грн.) із сім-картою НОМЕР_3 (майнової цінності не становить).

Утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_4 залишив місце події, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном.

Таким чином дії ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме, у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до протоколу затримання особи від 20.08.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано 20.08.2026 о 16:10 год.

21.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В клопотанні слідчий, за погодженням з прокурором, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, строком на 60 діб, зазначаючи, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання. В обгрунтування заперечення зазначили, що слідчим не правильно кваліфіковано зазначене кримінальне правопорушення, оскільки діяння, яке інкримінується ОСОБА_4 має ознаки кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України, яке відноситься до нетяжких злочинів, а не ч. 4 ст. 186 КК України. Що стосується ризиків, то такі не підтверджуються, оскільки ОСОБА_4 відповідно до вироку Заводського районного суду м. Кам"янського від 29.01.2026 відбуває покарання у виді 2 років пробаційного нагляду та відповідно проходить реєстрацію у відділі пробації, тому ризик переховування нічим не підтвержений.

Також, са підозрюваний та його захисник зазначили, що ОСОБА_4 наразі має захворювання, внаслідок яких отримує замісну терапію, тому просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали.

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

(1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

(2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

(3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).

Статтею 177 КПК України, встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема:

(1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

(2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

(3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;

(4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

(5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

(1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

(2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор;

(3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

Згідно із ч. 1 ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).

Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

IV. Встановлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно із усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність у діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Однак слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку доказовій базі на предмет правильності юридичної кваліфікації діяння чи встановлювати наявність складу конкретного злочину, оскільки це є виключною прерогативою прокурора та слідчого під час розслідування, а згодом суду під час судового розгляду

Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження:

1. протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.08.2026;

2. протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 20.08.2026;

3. протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознамками від 20.08.2026;

4. протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.08.2026;

5. протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.08.2026;

6. протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 20.08.2026;

7. протоколом огляду місця події від 20.08.2026;

Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Щодо існування ризиків

Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, вказує також на існування ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може:

1. переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2. незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;

3. вчинити інше кримінальне правопорушення.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя установив таке.

(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Загроза реального відбуття з високою ймовірністю спонукають його до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

З огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, а також відсутність сталих соціальних зв`язків (відсутність дружини, дітей на утриманні, відсутність постійного місця роботи) ці обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування.

(2) Ризик незаконного впливу на потерпілого/свідків у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до матеріалів, долучених до клопотання, підозрюваний має мотив та об`єктивну можливість шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій, особливо враховуючи те, що підозрюваному відомо анкетні дані потерпілого та свідків, оскільки під час затримання підозрюваний неодноразово висловлював погрози у бік потерпілого у разі надання останнім показів

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.

Також, враховуючи, що обвинувачений має доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до анкетних даних потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, що у поєднанні з тяжкістю злочину, у якому підозрюється та суворості покарання, яке загрожує йому у випадку доведення вини, з метою уникнення встановленої законом відповідальності є досить високим ризик того, що перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом погроз або застосуванням насильства, з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень, про що, зокрема, свідчать зухвалий спосіб вчиненого злочину, крім того слід зазначити, що ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування, а й у подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від учасників, дослідження їх судом.

(3) Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується

Підозрюваний вже не вперше вчинив кримінальне правопорушення майнової спрямованості, не маючи при цьому постійного місця роботи та заробітку, схильний до кримінально-протиправної поведінки, що підтверджується тим фактом, що останній неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. Зокрема, кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, вчиненоно під час відбування покарання за вироком Заводського районного суду м. Кам"янського від 29.01.2026 за ч. 2 ст. 381 КК України, до якого приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Кам"янського від 02.06.2025 за ч. 1 ст. 125 КК України,

При цьому підозрюваний не має постійного місця роботи. Це вказує на те, що вчинення злочинів та кримінальних правопорушень майнової спрямованості є основним джерелом доходу підозрюваного, а також на те, що у подальшому він може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою заробітку коштів.

Таким чином, існує достатньо підстав вважати, що перебуваючи поза межами місця позбавлення волі останній може вчинити інші злочини, що характеризує його антисоціальну поведінку та небезпечність для суспільства.

Мотиви слідчого судді щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання

Оскільки раніше було встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та наявність декількох ризиків, то з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним. Тому наступним кроком буде визначення, запобіжного заходу, який належить застосувати.

Прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_4 найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів, з визначенням розміру застави, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не запобігатиме існуючим ризикам.

Як зазначалося раніше, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК).

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини 1, 2 ст. 197 КПК України).

Зважаючи на встановлені судом ризики, про які йшлося вище, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя, врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, такі як домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього

На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного.

Слідчий суддя також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде не недієвим.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що щодо ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою та таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Попри це, згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Щодо визначення розміру застави

Визначаючись із розміром застави, слідчий суддя врахував таке.

В клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий, за погодженням з прокурором, просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, оскільки саме такий розмір застави зможе забезпечити його належнй процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_4 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків.

Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною.

З огляду на вищенавдене, слідчий суддя вважає, що визначення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

Що стосується клопотання захисника про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту з огляду на стан здоров"я та недоведеність ризиків, слідчий суддя зазначає, що на час розгляду вказаного клопотання в матеріалах справи медичні документи, а також інших належних і допустимих доказів на підтвердження обставин на які посилалсь сторона захисту при вирішенні зазначеного клопотання слідчому судді не надано, відтак у задоволенні кдлопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176 178, 182 184, 193, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , внесеного до ЄРДР за № 12026041160001129 від 20.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст.186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18.10.2026.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його затримання, з 16:10 год. 20.08.2026.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, у сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п"ятсот шістдесят) гривень, які підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент, що є підставою для звільнення підозрюваного з-під варти, та останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:

1. прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду на визначений ними час;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання вищеперерахованих обов`язків, та якщо будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин, застава буде звернена в дохід держави.

Строк дії обов`язків визначити в межах строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з моменту звільнення особи під заставу.

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Виконання ухвали покласти на СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору, захиснику.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 21.08.2026 о 15:50 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1