Ухвала суду № 139164402, 19.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/413/26

Справа № 754/5877/25

У Х В А Л А

Іменем України

19 серпня 2026 року місто Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у кримінальному провадженні № 22024101110001202, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2024, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ленінського Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Деснянського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 22024101110001202 від 27.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.

ОСОБА_5 затримано 27.11.2024 в порядку ст. 208 КПК України, того ж дня йому повідомлено про підозру. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.11.2024 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Надалі строк дії запобіжного заходу неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2026 строком до 21.08.2026 (включно) з визначенням розміру застави у 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 у зв`язку з розглядом цього провадження судом та наявністю ризиків, передбачених пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, строком на 60 днів, із раніше визначеним розміром застави та покладенням попередніх обов`язків у разі її внесення.

Захисник обвинуваченого не заперечував щодо задоволення клопотання, просив зменшити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання, просив зменшити розмір застави.

Суд, заслухавши доводи прокурора, думки захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали судового провадження, робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною 3 цієї статті встановлено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування, а за результатами розгляду скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. За змістом пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдане лише за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтерес забезпечення поваги до особистої свободи. Під час розгляду питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати значення для справи: характер, обставини та тяжкість передбачуваного злочину, покарання, яке може бути призначено у разі засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв`язки із суспільством.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу, та позицію захисту, суд робить такий висновок.

Суд визнає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду. Ураховується, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України. Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України, належать до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та від 3 до 10 років відповідно. Крім того, зареєстроване і фактичне місця проживання обвинуваченого розташовані в різних регіонах, стійких соціальних зв`язків за місцем судового провадження він не має, постійного джерела доходу не має. Суворість покарання, яке може бути призначено, оцінюється судом не як самостійна підстава для тримання під вартою, а як один із чинників у сукупності з наведеними обставинами.

Зберігає актуальність і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. У кримінальному провадженні, з огляду на стадію судового розгляду, не допитано свідків та експертів, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору. Тому можливість незаконного впливу на цих осіб до моменту безпосереднього отримання судом їхніх показань виключити не можна.

Наявним суд визнає й ризик, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, зважаючи на характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , та обставини їх вчинення, а також дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований і не має постійного джерела доходу, тоді як за обвинуваченням інкриміновані дії вчинені з корисливих мотивів за грошову винагороду.

Натомість щодо ризиків, передбачених п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику того, що обвинувачений може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, суд зазначає таке. Прокурор пов`язує перший із них зі способом вчинення інкримінованих дій та можливістю дистанційного видалення листування, а другий - із самим характером обвинувачення. Проте даних про конкретні речі чи документи, які обвинувачений здатний знищити або приховати, суду не надано, а обвинувачений з 27.11.2024 перебуває під вартою. Посилання на характер обвинувачення саме по собі ризику перешкоджання провадженню іншим чином також не доводить. Зазначені ризики належним чином не обґрунтовані, а тому як підстава для подальшого застосування запобіжного заходу судом не враховуються.

Під час вирішення питання щодо продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою суд ураховує те, що зі спливом часу ризики, які були підставою для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, зменшуються, однак водночас бере до уваги сукупність наведених вище обставин, а саме тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, характер їх вчинення та підвищену суспільну небезпечність, і робить висновок про наявність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини застава, передбачена у статті 5 § 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави визначається даними про особу, щодо якої обирається застава, її добробутом, тобто тим ступенем довіри, за якого перспектива втрати застави у разі ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб в особи не виникало бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи від виконання процесуальних рішень.

Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, задовольняючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України вважає, що застава в розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначена ухвалою суду від 23.06.2026, зберігає свою достатність і зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Клопотання захисника та обвинуваченого про зменшення розміру застави суд залишає без задоволення, оскільки з урахуванням тяжкості інкримінованих злочинів та встановлених ризиків застава в меншому розмірі не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а документів на підтвердження майнового стану обвинуваченого, які свідчили б про непомірність визначеного розміру, суду не надано.

Визначаючи щодо обвинуваченого розмір застави, яка може бути внесена протягом строку дії цієї ухвали, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: прибувати на виклики до суду та прокурора, не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, повідомляти суд, прокурора про зміну місця проживання, не спілкуватися зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 196, 198, 202, 331, 350, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 17.10.2026 (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 249 600 (двісті сорок дев`ять тисяч шістсот) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві: код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави такі обов`язки: прибувати на виклики до суду та прокурора, не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, повідомляти суд, прокурора про зміну місця проживання, не спілкуватися зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17.10.2026 (включно).

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали - до 17.10.2026 (включно).

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - у цей же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Час оголошення повного тексту ухвали: 21.08.2026 о 10 год. 40 хв.

Суддя ОСОБА_6