Ухвала суду № 139163474, 21.08.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/1655/26

№ провадження 2-з/196/40/2026

УХВАЛА

21.08.2026 с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в особі судді Костюкова Д.Г., розглянувши у приміщенні суду в с-щі Царичанка в порядку письмового провадження заяву позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Фермерського господарства "АГРОПАРТНЕР-2019", третя: особа ОСОБА_4 , про відшкодування майнової шкоди внаслідок завдання збитків (упущеної вигоди), моральної шкоди, яка подана представником заявників - адвокатом Срібненко Оленою Миколаївною, -? ?

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" до Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , - адвоката Срібненко Олени Миколаївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Фермерського господарства "АГРОПАРТНЕР-2019", третя: особа ОСОБА_4 , про відшкодування майнової шкоди внаслідок завдання збитків (упущеної вигоди), моральної шкоди, в якій представник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту, у межах ціни позову 1 928 007,20 грн., на нерухоме майно, яке належить на праві власності Фермерському господарству «АГРОПАРТНЕР-2019, код ЄДРПОУ 42838770, а саме на квартиру, загальною площею 45.1 кв. м, житловою площею 27.2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення спору по суті; на корпоративні права юридичної особи, а саме: 100 % частки статутного капіталу фермерського господарства «АГРОПАРТНЕР-2019, код ЄДРПОУ 42838770, засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до вирішення спору по суті; а також заборонити будь-якій особі, яка виконує функції державного реєстратора, вчиняти всі без виключень реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, спрямовані на відчуження, зменшення розміру частки у статутному капіталі, фермерського господарства «АГРОПАРТНЕР-2019, код ЄДРПОУ 42838770, до вирішення спору по суті.

Заяву про забезпечення позову представник обґрунтовує тим, що у провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа № 187/1655/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Фермерського господарства «АГРОПАРТНЕР-2019», третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди внаслідок завдання збитків (упущеної вигоди), моральної шкоди. Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 відкрито загальне позовне провадження у даній справі. Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 відмовлено у задоволенні забезпечення позову, а саме: накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури соняшника 2026 року, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1223783100:02:001:0170 площею 50 га, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області. Предметом спору у даній цивільній справі є стягнення майнової шкоди внаслідок завдання збитків у формі упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди. Загальний розмір суми, яку просять стягнути позивачі з відповідача становить 1 928 007,20 грн., тобто сума є значною. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (№ інформаційної довідки 488471761 від 03.08.2026) Фермерське господарство «АГРОПАРТНЕР-2019» код ЄДРПОУ 42838770 має нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 45.1 кв. м, житловою площею 27.2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 03.10.2024, номер відомостей про речове право: 56949895. Власники: Фермерське господарство «АГРОПАРТНЕР-2019», код ЄДРПОУ 42838770. Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 06 серпня 2026 року оціночна вартість квартири в будинку АДРЕСА_2 із загальною площею навіть більшою 63.20 кв. м, становить 647 332, 67 грн. Також за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.08.2026, Фермерське господарство «АГРОПАРТНЕР-2019» код ЄДРПОУ 42838770, розташоване за адресою: пр. Петра Калнишевського, буд. 44, кв. 26 селище Петриківка Петриківський район (нині Дніпровський) Дніпропетровська область, його засновником та кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_5 , володіє часткою у розмірі 100 % статутного капіталу даного фермерського господарства. Статутний капітал ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019» становить 2 000 грн. Отже, вартість нерухомого майна (квартири), корпоративні права, що належать ОСОБА_5 щодо юридичної особи: 100 % статутного капіталу Фермерське господарство «АГРОПАРТНЕР-2019», код ЄДРПОУ 42838770, є співмірною із ціною позову, яка становить 1 928 007,20 грн. (а саме завданих збитків з вини ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019»). Зазначає, що керівник ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019», та інші треті особи, які діють від його імені в інтересах юридичної особи, самовільно зайняли земельну ділянку без законних підстав, самовільно без дозволу володільців та користувачів засіяли соняшник, тобто вже вчиняли неправомірні і незаконні дії, і надалі можуть вчиняти відчуження майна, яке належить на праві власності фермерському господарству, переоформлення корпоративних прав, з метою подальшого ухилення від виконання зобов`язань вже на стадії виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як позивачів, оскільки за рахунок набутого майна, вони матимуть можливість задовольнити свої вимоги, у разі задоволення позовних вимог. До того ж, ціна позову значно перевищує вартість майна, що належить фермерському господарству. При цьому, такий вид забезпечення позову, як арешт не обмежує право відповідача володіння та користування квартирою (власник лише не може розпоряджатися нерухомим майном) та здійснювати господарську діяльність (власник лише не може розпоряджатися, зменшувати свою частку в статутному капіталі). Таким чином, між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законним представником неповнолітньої ОСОБА_3 та Фермерським господарством «АГРОПАРТНЕР-2019» дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з положеннями ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову є вимога позивачів до відповідача про стягнення майнової шкоди внаслідок завдання збитків у формі упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, вбачається існування між сторонами спору, який у судовому порядку між сторонами не вирішено.

У своєму правовому висновку, який сформульований у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном та грошовими коштами, а в певних випадках - і користуватися ними. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що інша сторона вчинить дії спрямовані на уникнення виконання рішення суду? ? ? у випадку невжиття запобіжних заходів по забезпеченню позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 12 липня 2022 року у справі № 910/8482/18 Верховний Суд виснував, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів; при цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Зазначено, що такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 11 грудня 2023 року у справі № 904/1934/23, від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22, від? ? 29 лютого 2024 року у справі № 902/611/22 вбачається, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Судом встановлено, що між сторонами існує реальний спір, предметом якого є вимоги майнового характеру, а саме стягнення коштів в розмірі 1 928 007,20 грн.

Суд наголошує, що відповідно до положень цивільного процесуального закону під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову та всі обставини, які мають значення для? ? вирішення спору по суті не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Поміж тим, представником позивачів в обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначено, що саме внаслідок неправомірних дій відповідача щодо самовільного зайняття та використанні земельної ділянки, володільцями якої є позивачі, останнім було завдано збитків, що вказує на наявність ризику можливості вчинення відповідачем дій по відчуженню його майна, що безсумнівно утруднить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалено на користь позивачів.? ? ? ? ?

Таким чином, представником позивачів обґрунтовано наявність зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування забезпечення позову унеможливить невиконання чи утруднення виконання рішення суду та сприятиме ефективному захисту та поновленню порушених прав та інтересів позивачів у випадку задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене та встановивши наявність підстав для захисту матеріально-правових інтересів позивачів від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, задля того, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на їх користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру, що належить відповідачеві, задовольнити, що відповідає засадам розумності та співмірності.

Поміж тим, представник позивачів просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права юридичної особи, а саме: 100 % частки статутного капіталу фермерського господарства «АГРОПАРТНЕР-2019, засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 .

Стаття 96-1 ЦК України встановлює, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі, як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

За своєю природою корпоративні права та обов`язки є змістом корпоративних правовідносин, а частка у статутному капіталі об`єктом правовідносин. Разом з іншими складовими (суб`єкт, підстави виникнення правовідношення) ці елементи становлять структуру корпоративних правовідносин. Зазначене свідчить про певний правовий зв`язок між часткою в статутному капіталі, статутним капіталом та корпоративними правами. Цей зв`язок полягає в такому: 1) частка в статутному капіталі ТОВ не збігається з поняттям «корпоративні права» чи «майнові права»; 2) частка у статутному капіталі ТОВ це частина статутного капіталу товариства, яка виражена у вартісному еквіваленті у співвідношенні до статутного капіталу в цілому; 3) частка у статутному капіталі є об`єктом цивільних прав, що здатна обертатися у цивільному обороті та спадкуватися. Частка в статутному капіталі засвідчує участь особи у товаристві. Право на частку в статутному капіталі є майновим правом; 4) виходячи з юридичного факту набуття права на частку у статутному капіталі закон або статутні документи товариства наділяють її володільця правами та обов`язками як стосовно частки, так і стосовно власне товариства та інших учасників цього товариства. Слід розрізняти право на частку в статутному капіталі, та права, що випливають з володіння такою часткою; 5) корпоративні права та обов`язки учасника ТОВ є похідними від права учасника на частку в статутному капіталі; 6) корпоративні права виникають у тієї особи, якій належить частка в статутному капіталі ТОВ, проте момент виникнення корпоративних прав не завжди збігається з моментом набуття права на частку в статутному капіталі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року в справі № 906/1336/19, постанова Верховного Суду від 24 лютого 2021 року в справі № 911/1149/19).

Пміж тим, як вбачається з заяви про забезпечення позову, 100% частки статутного капіталу ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019» є власністю ОСОБА_5 , яка не є стороною даного судового провадження.

Більш того, наявність частки у статутному капіталі ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019» породжує корпоративні права саме у ОСОБА_5 , а не у фермерського господарства.

Відповідно до правових висновків, які викладені у постанові Верховного Суду від 30.07.2025 у справі № 752/22157/20 забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно допускається виключно щодо майна, яке належить відповідачу у справі. Накладення арешту на майно третьої особи, яка не є стороною у справі, є неправомірним та порушує принципи цивільного судочинства.

Таким чином, заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на корпоративні права та встановлення заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо частки у статутному капіталі ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019» задоволенню не підлягає.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Фермерського господарства "АГРОПАРТНЕР-2019", третя: особа ОСОБА_4 , про відшкодування майнової шкоди внаслідок завдання збитків (упущеної вигоди), моральної шкоди, яка подана представником заявників - адвокатом Срібненко Оленою Миколаївною, - задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру, загальною площею 45.1 кв. м, житловою площею 27.2 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Фермерському господарству «АГРОПАРТНЕР-2019» (код ЄДРПОУ 42838770), в межах суми1 928 007,20 грн.

У задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Стягувач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Боржник:? ? Фермерське господарство «АГРОПАРТНЕР-2019» (код ЄДРПОУ 42838770, Дніпропетровська область, селище Петриківка, пр. Петра Калнишевського, буд. 44, кв.26).

Копію ухвали направити представнику заявника - адвокату Срібненко Олені Миколаївні для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

? ? ? ? ? ? ? ?Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ?? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков