Рішення № 139163451, 10.08.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6904/24

2/215/183/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Кривй Ріг

Тернівський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коноваленка М.І.,

за участю секретаря судового засідання Коломійчук К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №7 в місті Кривому Розі в спрощенному провадженні цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Афанасьєв С.В. звернувся до ОСОБА_1 з позовною заявою про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування. В обґрунтування позовних вимог посилається нате, що 08.09.2021року 0 17:30год в м.Кривому Розі, на Об`їздній дороги сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «ВАЗ 2101», державний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобілем марки «Toyota РАФ4» державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Згідно постанови Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.11.2021року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля «Тойота РАФ4» державний номерний знак НОМЕР_2 , були застраховані в ПрАТ «СК«УНІКА»» згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту(Все включено) №001427/4100/0000056 від 20.11.2020року.

Власник пошкодженого автомобіля «Toyota РАФ4» державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до ПрАТ «СК«УНІКА»» із заявою про подію з ознаками страхового випадку від 09.09.2021року та заявою на виплату страхового відшкодування. Дану заяву було розглянуто, пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком,у зв`язку з чим було здійснено розрахунок страхового відшкодування на підставі: Акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість), рахунку від 15.10.2021; страхового Акту від 21.10.2021, розрахунків страхового відшкодування.

ПрАТ «СК«УНІКА» здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі: 75987,30грн, що підтверджується платіжним дорученням №253819 від 22.10.2021року. На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 74987,30грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу за відсутністю представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю та відзиву на позов до суду не подав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що постановою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу, Дніпропетровської області від 29.09.2021 року у справі №211/5928/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП та було встановлено, що 08.09.2021 о 17.30 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 2101», державний знак НОМЕР_1 , рухаючись по об`їздній дорозі в м.Кривому Розі будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху не переконався що це буде безпечним, не обрав безпечної швидкості руху та не вжив заходів для її зменшення, не дотримався на дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем«Toyota РАФ4» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження а.с.32-34.

Згідно Полісу на ТЗ «Мercedes Benz» з державним номерним знаком НОМЕР_3 станом на 07.08.2021 був застрахований у ТДВ «СК «КРЕДО»», що вбачається з роздруківки а.с.34..

Згідно Полісу добровільного комплексного страхування наземного транспорту №001427/4100/0000056 від 20.11.2020року на момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля «Toyota РАФ4» державний номерний знак НОМЕР_2 , були застраховані в ПрАТ«СК«УНІКА» а.с.14-25.

09.09.2021 потерпілий ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу а.с.35.

Згідно ремонтної калькуляції № 00457119 від 22.10.2021 року вартість ремонту автомобіля«Toyota РАФ4» державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 89399,58 грн. а.с.45-47.

Згідно страхового акту №00457119 від 20.08.202 року, сума страхового відшкодування складає 75987,30 грн. а.с.62-63.

Згідно платіжного доручення №253819 від 22.09.2021 року ПрАТ«СК«УНІКА» перерахувало на рахунок отримувача ОСОБА_2 страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування наземного транспорту №001427/4100/0000056 від 20.11.2020 в розмірі 75987,30 грн. а.с.64.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.81ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі(передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодь пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до вимог частини другої статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також, ст.108 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до п.50 ч.1 ст.1 Закону України «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) у пунктах 68-70 зроблено такий висновок, що ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування(ст. ст. 512, 514 ЦК України). Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодо набувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Отже, відносини між позивачем та відповідачем регулюються правилами ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди в порядку суброгації.

Відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) Страсбург, 10 лютого 2010 року, остаточне 10/05/2011), з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

За ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У позасудовому порядку питання про відшкодування шкоди в порядку суброгації між сторонами вирішено не було, у зв`язку з чим наявне оспорене право позивача на відшкодування шкоди в порядку суброгації, за захистом якого він змушений був звернутися до суду.

Таким чином, враховуючи те, що страховиком у порядку та в межах визначених Законом було здійснено страхову виплату, спрямовану на відшкодування майнової шкоди, заподіяної потерпілій особі, а також те, що страхові виплати було отримано не в повному обсязі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в порядку суброгації суми страхового відшкодування у розмірі 74987,30 грн.

У зв`язку з чим, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає за можливе позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» задовольнити та стягнути з відповідача на користь суму сплаченого страхового відшкодування в сумі 74987,30 грн.

Отже відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 82, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-281 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (місце знаходження за адресою: м.Київ, вул.Теліги Олени, 6 літ.В ЄДРПОУ 20033533, суму сплаченого страхового відшкодування в сумі 74987 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят сім ) гривен 30 коп., та судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривен.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення,має правона поновлення пропущеного строкуна апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення складено 10.08.2026.

Суддя: