Ухвала суду № 139161135, 21.08.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2279/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала справа №600/2279/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року, адміністративний позов задоволено. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та у розмірі 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та у зв`язку з цим провести ОСОБА_1 виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 17 листопада 2024 року, з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та у зв`язку з цим провести ОСОБА_1 виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2025 року, з урахуванням виплачених сум.

До суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, в якій він просив суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати звіт про виконання рішення суду у даній справі.

Подану заяву обґрунтовано тим, що на виконання рішення суду у даній справі пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача, розмір якої склав 17082,18 грн. Проте починаючи з 01 березня 2024 року позивачу встановлено обмеження до пенсії шляхом зменшення її розміру 4112,08 грн, фактично призначивши до виплату суму 12970,10 грн. Вказане пов`язано зі встановленням максимального розміру збільшення індексації пенсії, який не може перевищувати 1500,00 грн. Таким чином, на думку заявника, пенсійний орган протиправно позбавив його виплати пенсії у належному розмірі, обмеживши її індексацією у сумі 1500,00 грн. Відповідно, в даному випадку суб`єктом владних повноважень не виконано належним чином рішення суду у справі №600/2279/25-а з обранням невірного способу перерахунку пенсії та протиправно обмеживши її розмір.

Ухвалою суду від 22 липня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати до суду звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі №600/2279/25-а.

На виконання вимог зазначеної ухвали представником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подано до суду звіт про виконання судового рішення у справі №600/2279/25-а, в якому вказано, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , внаслідок чого розмір його пенсії з 17 листопада 2024 року становить 14512,04 грн, а з 01 березня 2025 року 16012,04 грн. Разом з цим при перерахунку пенсії застосовано обмеження в індексації з 01 березня 2023 року, оскільки внаслідок її перерахунку сума підвищення перевищила 1500,00 грн. Зокрема, пенсія позивача внаслідок проведеного перерахунку збільшилась на 2310,65 грн, а тому, враховуючи максимальний розмір індексації 1500,00 грн, з розміру пенсії позивача вирахувано 810,65 грн (2310,65 грн 1500,00 грн). Аналогічна ситуація з перерахунком пенсії, проведеним з 01 березня 2025 року: сума підвищення пенсії становила 1743,11 грн, а тому, враховуючи максимальний розмір індексації 1500,00 грн, з пенсії позивача вирахувано 243,11 грн (1743,11 грн 1500 грн). Додатково вказано, що наразі в підсистемі ППВП (підсистема призначення та виплати пенсій) обліковується сума заборгованості в розмірі 102054,04 грн, однак така підлягає виплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування пенсійних програм. При цьому черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Оскільки такі асигнування наразі відсутні, представник пенсійного органу зазначив, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. З урахуванням наведених обставин Головне управління Пенсійного фонду у Чернівецькій області просило суд прийняти звіт про виконання судового рішення у справі №600/2279/25-а.

Позивач подав до суду заперечення на звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про виконання рішення суду у справі №600/2279/25-а, в яких вказано, що вчинені пенсійним органом дії суперечать положенням постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168, від 23 лютого 2024 року №185 та від 25 лютого 2025 року №209, оскільки обмеження пенсії розміром у 1500,00 грн проводиться при перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, чинного станом на 01 березня 2023 року, а тому таке обмеження не може застосовуватись з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року. Відповідно, позивач вважає, що повний розмір пенсії для поточної виплати має становити 16410,95 грн, проте на даний час пенсія йому виплачується у розмірі 12112,50 грн, тобто рішення суду в частині виплати поточної пенсії у повному розмірі не виконується.

Розглянувши поданий представником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звіт про виконання судового рішення у справі №600/2279/25-а та перевіривши наявні у справі матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Порядок розгляду адміністративним судом звіту про виконання судового рішення визначений, зокрема, статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Дослідженням наявних у справі матеріалів судом встановлено, що на виконання рішення суду у справі №600/2279/25-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято 01 червня 2026 року рішення №241670025652 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з яким розмір його пенсії за віком визначено в сумі 16900,53 грн, а загальна її сума з урахуванням доплати за понаднормовий стаж 181,65 грн становить 17082,18 грн. Разом з цим пенсійним органом встановлено обмеження пенсії з 01 березня 2024 року індексацією у сумі 4112,08 грн. Таким чином, з вирахуванням зазначеної суми індексації позивачу призначено до виплати пенсію у сумі 12970,10 грн (17082,18 грн 4112,08 грн).

У зв`язку з цим позивач 05 червня 2026 року звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з проханням роз`яснити підстави розрахунку розміру пенсії з урахуванням зменшення її суми на 4112,08 грн.

Листом від 02 липня 2026 року №8498-7963/Р-17/8-2400/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про виконання рішення суду у справі №600/2279/25-а у межах покладених зобов`язань. Разом з цим, як встановлено постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118, від 24 лютого 2023 року №168, від 24 лютого 2024 року №185 та від 25 лютого 2025 року №209, збільшення пенсії в результаті проведеного перерахунку у зв`язку з індексацією не може перевищувати 1500,00 грн. Відповідно, розмір збільшення понад 1500,00 фіксується мінусовим значенням та не змінюється при наступних перерахунках пенсії. Тому, враховуючи покладені судом зобов`язання щодо проведення з 17 листопада 2024 року індексації пенсії з урахуванням зазначених в рішенні суду коефіцієнтів збільшення та враховуючи встановлені обмеження максимального розміру пенсії у зв`язку із проведенням індексації, при перерахунку пенсії на виконання рішення суду застосоване обмеження індексації -4112,08 грн (сума, що перевищує збільшення 1500,00 грн). В результаті проведеного перерахунку пенсії розмір пенсійного забезпечення з 17 листопада 2025 року визначено на рівні 11210,61 грн, з 01 березня 2025 року 12953,72 грн, з 01 січня 2026 року 12970,10 грн.

Як вбачається з доданих до звіту про виконання рішення суду у справі №600/2279/25-а протоколів (рішень) про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 30 липня 2026 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснило коригуючий перерахунок пенсії позивача з 17 листопада 2024 року.

Так, розмір пенсії позивача за період з 17 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року встановлено в сумі 14512,04 грн, до складу якої включено: розмір пенсії за віком 15157,42 грн та доплату за понаднормовий стаж 165,27 грн. Разом з цим пенсійним органом застосовано до вказаної суми обмеження в індексації з 01 березня 2023 року в розмірі 810,65 грн, тому з вирахуванням зазначеної суми позивачу фактично призначено до виплати суму пенсії 14512,04 грн.

Починаючи з 01 березня 2025 року позивачу нараховано загальний розмір пенсії 17065,80 грн (до вказаної суми включено розмір пенсії за віком 16900,53 грн та доплату за понаднормовий стаж 165,27 грн). Однак з урахуванням обмеження в індексації пенсії з 01 березня 2023 року в сумі 810,65 грн та з 01 березня 2025 року в сумі 243,11 грн, позивачу фактично призначено до виплати суму пенсії 16012,04 грн (17065,80 грн 810,65 грн 243,11 грн).

Отже, з наведеного вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі №600/2279/25-а, яке набрало законної сили 14 травня 2026 року (дата винесення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду рішення суду у справі №600/2279/25-а), виконано перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Стосовно посилань заявника на те, що при здійсненні перерахунку пенсії було протиправно обмежено розмір індексації в сумі, що перевищує збільшення на 1500,00 грн, то такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не підлягають розгляду судом у межах правовідносин, які були предметом розгляду в адміністративній справі №600/2279/25-а.

Суд наголошує, що під час вирішення спору у справі №600/2279/25-а підлягало вирішенню питання лише про наявність права у ОСОБА_1 на перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.

Відповідно, у межах правовідносин, які були предметом розгляду в адміністративній справі №600/2279/25-а, суд не надає оцінку діям пенсійного органу, які пов`язані уже зі встановленням ОСОБА_1 суми обмеження індексації пенсії у розмірі, що не перевищує 1500,00 грн, включаючи відповідність таких дій актам законодавства, які регулюють питання перерахування пенсійних виплат з урахуванням коефіцієнтів збільшення.

У разі незгоди із зазначеними вище діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області позивач не позбавлений права оскаржити їх у порядку, встановленому законом.

Стосовно ж посилань заявника на те, що йому не виплачується заборгованість перерахованих сум пенсії, суд зауважує таке.

Як вбачається зі змісту звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про виконання рішення суду у справі №600/2279/25-а, наявна сума заборгованості з перерахованої позивачу суми пенсії не виплачується у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

За приписами пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Пунктом 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 (далі Положення №28-2) передбачено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує, зокрема, своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Цим же пунктом Положення №28-2 встановлено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги», яка набрала чинності 01 квітня 2021 року) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2 (далі Порядок №21-2), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Пунктом 3 Розділу VII Порядку №21-2 встановлено, що проєкт бюджету Пенсійного фонду на плановий рік протягом двох тижнів з дня прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік надсилається Міністерству соціальної політики України для погодження Міністром соціальної політики України відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2011 року №1156).

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення пенсійних виплат за відповідною бюджетною програмою, є Міністерство соціальної політики України, а Пенсійний фонд України є відповідальним виконавцем і розпорядником коштів нижчого рівня.

Тобто, пенсійні виплати здійснюються територіальних управлінь Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду та інших джерел, визначених законодавством. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.

Водночас суд зауважує, що виділення коштів з державного бюджету на фінансування бюджетної програми з виплати пенсій (у тому числі заборгованостей з пенсійних виплат, нарахованих на виконання рішень судів) не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, а тому невиконання судового рішення в частині виплати стягувачу нарахованої суми заборгованості відбувається з причин, які не залежать від територіального органу Пенсійного фонду України.

Фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення територіальним органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Покладені судом зобов`язання на суб`єкта владних повноважень в частині саме виплати нарахованих сум пенсії можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на територіальний орган Пенсійного фонду України, лише після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 серпня 2023 року по справі №560/16807/21 наголосив, що оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України є органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, то він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов`язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов`язань з приписами бюджетного законодавства.

Відтак, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду в Чернівецькій області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, необхідно виважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

Між тим, як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 21 листопада 2018 року у справі №373/436/17, від 07 листопада 2019 року у справі №420/70/19, від 19 лютого 2020 року у справі №821/1491/17, від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 15 травня 2020 року у справі №812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі №310/6910/16-а та ін., невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Указаної позиції також дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 19 травня 2025 року (справа №560/2110/23), від 08 липня 2025 року (№240/5682/21), від 16 вересня 2025 року (справи №240/19751/20, №240/2483/20), від 03 листопада 2025 року (справа №240/4587/22), від 24 листопада 2025 року (справа №560/12122/22) та ін.

Отже, надаючи оцінку твердженням звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про виконання судового рішення у справі №600/2279/25-а в частині невиплати заборгованості з перерахованої суми пенсії, суд зазначає, що така невиплата зумовлена виключно відсутністю необхідних бюджетних асигнувань, які мали би бути виділені з державного бюджету на цю мету. Обставини фактичної не виплати ОСОБА_1 заборгованості пенсії пов`язані виключно з відсутністю фінансування на ці потреби, а не з умисним невиконанням судового рішення з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

З огляду на викладене у сукупності, суд приймає звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про виконання судового рішення у справі №600/2279/25-а.

Керуючись статтями 243, 248, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про виконання судового рішення у справі №600/2279/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.П. Лелюк