Ухвала суду № 139161108, 20.08.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зміну чи встановлення способу і порядку

виконання судового рішення

20 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2022/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Косменко Х.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача не з`яився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2025 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку розміру пенсії з 01.03.2025 року із застосуванням обмеження максимальним розміром такої пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 року, із врахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році, без її обмеження максимальним розміром та із врахуванням раніше виплачених сум.

Вказане рішення набрало законної сили 22.10.2025 р.

29.07.2026 р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 03.08.2026 р. призначено заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №600/2022/25-а до судового розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 13.08.2026 р.

Судове засідання 13.08.2026 р. не відбулось у зв`язку із відрядженням головуючого судді. Розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі призначено на 20.08.2026 року.

У судове засідання 20.08.2026 р. з`явився позивач. Представник відповідача не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місцем судового розгляду справи.

Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до наданих суду доказів встановлено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у даній справі проведено перерахунок пенсії позивача.

Розмір нарахованої суми боргу по виплаті пенсії позивача станом становить 22758,64 грн, яку включено до Реєстру судових рішень та планується виплатити в межах затверджених бюджетних призначень, затверджених на відповідний рік.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно з ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас з 19 грудня 2024 року на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) положення ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України були доповнені абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат..

Отже, Законом №4094-ІХ встановлено самостійну та достатню підставу для зміни способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі (яке стосується, зокрема, перерахунку пенсійних виплат) після спливу двомісячного строку його невиконання. Тобто, у справах, які стосуються, зокрема, призначення та/або перерахунку пенсій, зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією на стягнення коштів із державного органу боржника.

Згідно із п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

У даному випадку, прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу і порядку виконання судового рішення.

Крім цього, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

В контексті наведеного суд зауважує, що статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до абз. 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Виходячи з мети внесених змін до ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.10.2025 р. у справі №380/7706/22, яку суд враховує у спірних правовідносинах відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як було встановлено судом та підтверджується відповідними доказами, на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у даній справі відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого здійснено розрахунок боргу по виплаті пенсії за вказаний період в сумі 22758,64 грн, яку планується виплатити в межах затверджених бюджетних призначень, затверджених на відповідний рік.

З огляду на встановлені судом обставини, які полягають у невиконанні пенсійним органом протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення суду, яке стосується перерахунку пенсійних виплат, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, яка діє з 19 грудня 2024 року), суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі на стягнення з пенсійного органу на користь позивача суми перерахованої пенсії, нарахованої на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у даній справі у розмірі 22758,64 гривень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №600/2022/25-а задовольнити.

2. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2025 р. в адміністративній справі №600/2022/25-а із: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 року, із врахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році, без її обмеження максимальним розміром та із врахуванням раніше виплачених сум. на Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 суму перерахованої, але не виплаченої пенсії у розмірі 22758,64 гривень..

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала в повному обсязі складена 21 серпня 2026 року.

Суддя Т.М. Брезіна