Рішення № 139160704, 21.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 серпня 2026 року справа № 520/20397/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, буд. 10, м. Фастів, Фастівський р-н, Київська обл., 08500, код ЄДРПОУ: 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 01.07.2025 року №204150005325 щодо відмови зарахування періоду проходження військової служби в Збройних Силах СРСР з 21.11.1980 по 01.12.1983, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 на посаді курсанта та у військовій частині НОМЕР_3 на посаді командира відділення зв`язку Військово-Морського Флоту Збройних Силах СРСР з 21.11.1980 по 01.12.1983 згідно з Рішенням Зачепилівського районного суду № 952/308/25 від 22.05.2025 року, а саме період військової служби з 21,11.1980 по 01.12.1983 та призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до заяви від 24.06.2025 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому було протиправно відмовлено у призначенні пенсії, що порушує право позивача на вільне володіння своїм майном у вигляді пенсії, оскільки відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу період проходження військової служби.

Ухвалою суду від 11.08.2025р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022р. № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Розгляд справи здійснено судом з урахуванням наявності безпечних умов учасників процесу, суддів та працівників суду, зокрема систематичними повітряними тривогами, що впливало на організацію роботи суду та можливість своєчасного здійснення процесуальних дій.

Представником ГУ ПФУ в Харківській області подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач - ГУ ПФУ в Київській області, повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", а також про можливість надати до суду відзив на позовну заяву у визначений судом строк, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався без зазначення причин неподання відзиву.

Суд зазначає, що надання відзиву є правом відповідача. Відповідно до частини 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 24.06.2025р. звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

Заява позивача була розглянута ГУ Пенсійного фонду в Київській області з урахуванням принципу екстериторіальності відповідно до Порядку № 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 25.11.2005р. № 22-1 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 01.07.2025р. №204150005325 було відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; роз`яснено, що до страхового стажу роботи не враховано відповідно до рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 22.05.2025р. №952/308/25 період проходження військової служби з 21.11.1980 по 01.12.1983, оскільки даним рішенням підтверджено факт проходження військової служби, проте відсутнє рішення зобов`язального характеру щодо зарахування зазначеного періоду до страхового стажу.

Не погоджуючись із наведеним, позивач звернувся до суду з позовом в цій справі.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058, який набув чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Положеннями ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абз. 1 ч.2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно з частиною 1статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Абзацом 1 підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 за № 22-1(далі - Порядок № 22-1) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 (далі Порядок № 637).

Відповідно до абз. 1, 2 п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з абзацу 1 частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я та віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII і абзац 2 частини першої статті 2 Закону № 2232-XII).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону Закон №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження строкової військової служби, який зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що підставою для не зарахування спірного періоду проходження позивачем військової служби стала відсутність рішення суду зобов`язального характеру щодо зарахування спірного періоду до страхового стажу. При цьому, ГУ ПФУ в Київській області в оскаржуваному рішення зазначено, що рішенням Зачипилівського районного суду Харківської області від 22.05.2025р. №952/308/25 підтверджено лише факт проходження військової служби.

Так, рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 22.05.2025р. №952/308/25 встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в період часу з 10.11.1980 по 01.12.1983 проходив дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді курсанта та у військовій частині НОМЕР_3 на посаді командира відділення зв`язку Військово-Морського Флоту Збройних Сил СРСР. Рішення суду набрало законної сили.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 дійсно в період часу з 10.11.1980р. по 01.12.1983р. проходив дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді курсанта та у військовій частині НОМЕР_3 на посаді командира відділення зв`язку Військово-Морського Флоту Збройних Сил СРСР.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи встановлений в судовому порядку факт проходження позивачем військової служби у спірний період, суд доходить висновку, що спірний період проходження позивачем військової служби не може бути не зарахований до страхового стажу позивача з підстав відсутності рішення суду зобов`язального характеру.

Таким чином, рішення ГУ ПФУ в Київській області від 01.07.2025р. №204150005325, яким було відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.

Продовжуючи розгляд справи щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 на посаді курсанта та у військовій частині НОМЕР_3 на посаді командира відділення зв`язку Військово-Морського Флоту Збройних Силах СРСР з 21.11.1980 по 01.12.1983 згідно з рішенням Зачепилівського районного суду № 952/308/25 від 22.05.2025 року, а саме: період військової служби з 21,11.1980 по 01.12.1983 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до заяви від 24.06.2025 р. відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Дії зобов`язального характеру, як спосіб відновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом до того органу, рішення якого оскаржується.

Відтак, дії зобов`язального характеру щодо призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким в даному випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Київській області.

Наведене вище також узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23.

З урахуванням наведеного вище, а також з огляду на приписи Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 відсутні правові та фактичні обставини для покладання на Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області вчинення дій зобов`язального характеру, оскільки компетентним органом в цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Київській області.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги зобов`язального характеру, звернуті до ГУ ПФУ в Харківській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Разом з тим, щодо питання призначення пенсії, суд зазначає, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Стосовно дискреційних повноважень, Верховний Суд уже зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Подібний висновок, зокрема, міститься у Постанові КАС ВС у справі № 400/4491/20 від 31.05.2022р.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що дискреція це не є обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на наявність дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду з призначення пенсій, положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відтак, з врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як такі, що віднесено до виключної компетенції пенсійного органу.

Таким чином, суд вбачає підстави, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, для виходу за межі заявлених позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, яка ним вже була подана, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні та прийняти за цією заявою відповідне рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача в цілому є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить частково задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 258 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково, вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 01.07.2025 року №204150005325 про відмову зарахування періоду проходження військової служби в Збройних Силах СРСР з 21.11.1980 по 01.12.1983, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 на посаді курсанта та у військовій частині НОМЕР_3 на посаді командира відділення зв`язку Військово-Морського Флоту Збройних Силах СРСР з 21.11.1980 по 01.12.1983 згідно з Рішенням Зачепилівського районного суду № 952/308/25 від 22.05.2025 року, а саме: період військової служби з 21,11.1980 по 01.12.1983, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком з 24.06.2025 р. та ухвалити за нею відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні стосовно зарахування до страхового стажу періодів проходження військової служби .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 605,60 (шістсот п`ять гривень) 60 коп. Решту судових витрат залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров