Ухвала суду № 139160697, 21.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

21 серпня 2026 р. Справа № 520/25348/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі за текстом - позивач, заявник) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (адреса 61023, Харківська область, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 77/79, ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 13 грудня 2017 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2026 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;

- зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба виплатити ОСОБА_1 його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 13 грудня 2017 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 31 липня 2026 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 липня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 липня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки така подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позові зазначається зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

За статтею 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Згідно з пунктом 3 частини 5 статті 160 КАС України у позові зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

У розумінні статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та у силу правових висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17, постанови Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 816/1640/17, постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 812/1259/17 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23 у такій категорії спорів, як виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у порядку статті 117 Кодексу законів про працю України, і вимога про зобов`язання нарахувати і виплатити середній заробіток, і вимога про стягнення середнього заробітку повинна містити арифметичне значення певної грошової суми.

Згідно з нормами Закону України «Про судовий збір» саме самостійно визначена заявником у позові конкретна грошова сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є об`єктом справляння судового збору, а згідно з нормами статей 242-246 КАС України саме відносно самостійно визначеної заявником у позові конкретної грошової суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд повинен постановити рішення про відмову у позові, про задоволення позову або про часткове задоволення позову.

Отже, відсутність у вимозі позову обчисленої заявником конкретної грошової суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є недоліком позовної заяви, який унеможливлює вирішення спору по суті.

У цій справі вимоги про виплату середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку та про виплату компенсації втрати частини доходів усупереч пунктам 3 і 4 частини 5 статті 160 КАС України не містять ані ціни позову, ані обчисленої позивачем грошової суми, ані обґрунтованого розрахунку. Позовна заява також не містить відомостей про розмір середньоденного грошового забезпечення позивача, про тривалість затримки остаточного розрахунку, про суму грошового забезпечення, виплачену при звільненні, та про суму, виплачену після звільнення.

Відповідно до положень статей 72, 77, 79, 160, 161 КАС України саме на позивача покладається обов`язок ще на стадії підготовки та подання позову визначити обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та надати всі наявні у нього докази на їх підтвердження або навести належне обґрунтування неможливості їх самостійного отримання.

Відсутність у позові конкретної грошової суми, невикладення істотних обставин спору цієї категорії та неподання доказів, необхідних для визначення предмета спору і ціни позову, позбавляє суд можливості на стадії відкриття провадження перевірити відповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України та у подальшому ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення у розумінні статті 242 КАС України.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позовна заява таких документів не містить.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 520/13014/2020 вимога про стягнення заборгованості не дублює вимогу про зобов`язання нарахувати і виплатити заборгованість, ці вимоги є двома різними способами захисту порушеного права, які передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.

І вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, і вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити такий середній заробіток є вимогами майнового характеру, а ціною позову у таких спорах є обчислений позивачем розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на зміст статті 2 Закону України «Про оплату праці» та рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 і від 22.02.2012 № 4-рп/2012 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не може бути кваліфікований як заробітна плата, оскільки має іншу правову природу, ніж винагорода за працю, і є компенсаційною санкцією до роботодавця за несвоєчасний розрахунок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати, а пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не поширюється. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 та від 26.07.2023 у справі № 522/16890/20.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» вимога про зобов`язання нарахувати і виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає оплаті судовим збором як майнова вимога, тобто у розмірі 1 відсотка ціни позову.

Стосовно наявності у позивача статусу учасника бойових дій суд зазначає таке. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

За змістом статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього акта, звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом питань їх соціального захисту, а перелік пільг учасникам бойових дій визначений статтею 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову і перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. В ухвалі від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду не встановила підстав для відступу від цього висновку.

Таким чином, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не звільняє від сплати судового збору в усіх спорах. Право, передбачене статтею 117 Кодексу законів про працю України, належить усім публічним службовцям без винятку, а не лише особам зі статусом учасника бойових дій. Оскаржені позивачем діяння відповідача зумовлені несвоєчасним розрахунком при звільненні та з наявністю у позивача статусу учасника бойових дій не пов`язані, а тому заявлені вимоги не стосуються порушення його прав саме як учасника бойових дій. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 240/934/20.

Отже, судовий збір за подання цього позову має бути сплачений на загальних підставах, і позивачу необхідно надати суду документ про його сплату у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (адреса 61023, Харківська область, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 77/79, ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оформленого відповідно до статей 160, 161 КАС України позову в частині зазначення ціни позову та обґрунтованого розрахунку суми середнього грошового забезпечення за час затримки остаточного розрахунку при звільненні і суми компенсації втрати частини доходів із зазначенням порядку їх обчислення, обставин та доказів, на підставі яких здійснено такий розрахунок, а також шляхом сплати судового збору і надання суду документа про його сплату у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

5. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

6. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

7. Ухвала постановлена та підписана 21 серпня 2026 року.

Суддя С.В. Смагар