Ухвала суду № 139160677, 21.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

21 серпня 2026 р. Справа № 520/25739/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі за текстом - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Хомича Івана Олександровича звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,0796, 1,115, починаючи з 10.02.2026, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026, для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести починаючи з 10.02.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121, та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій у загальному порядку, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій на виконання ретроспективних судових рішень;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки така подана з порушенням вимог статті 161 КАС України, а також з пропуском встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду в частині позовних вимог без заяви про його поновлення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 3 статті 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень і про зобов`язання вчинити певні дії як наслідок протиправності таких дій є однією вимогою немайнового характеру. Прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на 01 січня 2026 року, становить 3328,00 грн. Отже, розмір судового збору за подання цього позову становить 1064,96 грн, на що вказує і сам представник позивача у розділі 4 позовної заяви.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та в повному обсязі зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, документом про сплату судового збору у розумінні частини 3 статті 161 КАС України є розрахунковий документ (платіжна інструкція, квитанція банку тощо) з відміткою про виконання, у якому зазначені реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу та його призначення.

Як убачається з переліку додатків до позовної заяви, під № 6 позивачем додано документ, поіменований «Квитанція про сплату судового збору для суду». Дослідивши цей документ, суд встановив, що ним є квитанція № 0132 0708-01 від 07 серпня 2025 року, видана Адвокатським бюро «Івана Хомича» (ЄДРПОУ 41486893, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. № 34, оф. № 30), у якій зазначено найменування послуги - «судовий збір», особу - ОСОБА_1 , вартість послуги прописом та підпис представника господарюючого суб`єкта.

Таким чином, доданий документ підтверджує лише факт отримання адвокатським бюро коштів від особи, якій надається правнича допомога, і не підтверджує зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України: він не містить реквізитів рахунку одержувача, коду класифікації доходів бюджету, відмітки банку або органу Казначейства про виконання платежу. Крім того, зазначена квитанція датована 07 серпня 2025 року, тобто раніше за дату договору про надання правничої допомоги № 4675/26/іцп від 15 травня 2026 року, на підставі якого адвокатом видано ордер серії АА № 1729489, та містить суму, яка відповідає ставці судового збору, встановленій на 2026 рік.

За таких обставин документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі до позовної заяви не додано, документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, позивачем також не надано, а клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати позовна заява не містить.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ про його сплату у розмірі 1064,96 грн на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Пенсія є періодичною щомісячною виплатою, а тому розмір пенсії, визначений за наслідками чергового щорічного перерахунку, стає відомим особі, яка її отримує, вже за наслідками першого місяця, за який таку пенсію виплачено.

Позовну заяву подано до Харківського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 18 серпня 2026 року, що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС № 8406136 від 18.08.2026. Отже, шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України, охоплює період, що розпочався 18 лютого 2026 року.

Разом з тим позивач просить визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати його провести перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115, починаючи з 10 лютого 2026 року, тобто за період з 10.02.2026 по 17.02.2026 позовні вимоги заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

Суд зазначає, що звернення позивача до відповідача та отримання від нього відповіді від 13.07.2026 № 0500-0202-8/74354 не змінюють моменту, з якого позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення права, оскільки розмір пенсії, який щомісячно виплачувався позивачу, був їй відомий з дня отримання відповідної виплати. Отримання будь-яких відповідей від суб`єкта владних повноважень, а також формування власної правової позиції щодо відповідності закону раніше вчиненого волевиявлення органу за своєю суттю є не моментом настання обізнаності з порушенням права, а моментом початку реального захисту вже порушеного права.

Протилежний підхід дозволяв би особі відновлювати сплив строку звернення до суду необмежену кількість разів шляхом повторних звернень до того самого органу з тих самих питань, що прямо суперечить призначенню інституту строків в адміністративному судочинстві.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Конституційний Суд України у рішенні № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Так, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не подано, причин пропуску строку у позовній заяві не наведено, доказів існування обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду, до позовної заяви не додано.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 10.02.2026 по 17.02.2026 із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду з позовом та наданням доказів поважності причин його пропуску або уточнити позовні вимоги в межах строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись, статтями 121, 122, 123, 132, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом: 1) сплати судового збору та надання суду документа про його сплату у розмірі 1064,96 грн на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101; 2) подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 10.02.2026 по 17.02.2026 із зазначенням причин пропуску строку та наданням доказів поважності причин його пропуску.

3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

5. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

6. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

7. Ухвала постановлена та підписана 21 серпня 2026 року.

Суддя С.В. Смагар