Ухвала суду № 139160668, 21.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

21 серпня 2026 р. Справа № 520/25895/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що полягають у застосуванні з 01.03.2025 зниженого коефіцієнта 1,023 відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 замість коефіцієнта 1,115, визначеного пунктом 1 зазначеної постанови, та у застосуванні з 01.03.2026 зниженого коефіцієнта 1,036 відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 замість коефіцієнта 1,121, визначеного пунктом 1 зазначеної постанови;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії: з 01.03.2025 - на коефіцієнт 1,115, визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, без застосування підпункту 6 пункту 2 зазначеної постанови; з 01.03.2026 - на коефіцієнт 1,121, визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236, без застосування підпункту 6 пункту 2 зазначеної постанови, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки така подана з порушенням вимог статті 161 КАС України, а також з пропуском встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду без заяви про його поновлення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту доданих до позовної заяви документів вбачається, що документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від його сплати, до позовної заяви не додано. Натомість у тексті позовної заяви позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, обґрунтоване тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, а також тим, що предметом позову є захист соціального права на пенсійне забезпечення, позивач не працює та проживає на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Положення зазначеної статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого або боржника. Згідно з частиною 2 зазначеної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Для всіх перелічених у наведеній нормі категорій осіб, категорій випадків та категорій спорів обов`язковою кваліфікуючою умовою є майновий стан сторони.

Відповідно до частини 3 статті 8 зазначеного Закону при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Предметом цього позову є захист соціальних прав позивача, а саме перерахунок (індексація) пенсії. Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

На підтвердження свого майнового стану позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 19.06.2026, згідно з якими інформація щодо сум виплачених йому доходів та утриманих податків за 2025 рік у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня. Разом з тим зазначені відомості містять пряме застереження про те, що інформація потребує уточнення в податкових агентів (джерел доходів), а отже відсутність відповідних даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків сама по собі не є доказом відсутності у позивача доходу за попередній календарний рік.

При цьому позивач у позовній заяві зазначає, що отримує пенсію за віком, призначену з 30.06.2024, ведення пенсійної справи та виплату пенсії здійснює відповідач. Відомостей про розмір призначеної та фактично виплаченої йому пенсії за 2025 рік позивач суду не надав, унаслідок чого перевірити його твердження про перевищення розміром судового збору 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік неможливо.

Інших доказів, які підтверджували б майновий стан позивача, - про перебування на його утриманні непрацездатних членів сім`ї, про наявність або відсутність у власності нерухомого майна, транспортних засобів, банківських рахунків чи інших активів, - до позовної заяви не додано. Наведені у клопотанні доводи в решті мають загальний характер та не підтверджують перебування позивача у скрутному фінансовому стані, який виключає сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

За таких обставин клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 3 статті 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень і про зобов`язання вчинити певні дії як наслідок протиправності таких дій є однією вимогою немайнового характеру. Прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на 01 січня 2026 року, становить 3328,00 грн. Отже, розмір судового збору за подання цього позову становить 1064,96 грн.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ про його сплату у розмірі 1064,96 грн на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позовні вимоги у цій справі стосуються двох самостійних періодів - перерахунку (індексації) пенсії з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, та перерахунку (індексації) пенсії з 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнта, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, здійснюється щороку з 1 березня. Пенсія є періодичною щомісячною виплатою, а тому розмір пенсії, визначений за наслідками чергового щорічного перерахунку, стає відомим особі, яка її отримує, вже за наслідками першого місяця, за який таку пенсію виплачено.

Отже, про розмір пенсії, визначений за результатами щорічного перерахунку (індексації) з 01.03.2025, а відповідно і про застосування відповідачем коефіцієнта 1,023 замість коефіцієнта 1,115, позивач дізнався або повинен був дізнатися після отримання пенсії за березень 2025 року, тобто не пізніше квітня 2025 року. Шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав, порушених застосуванням зниженого коефіцієнта при перерахунку (індексації) пенсії з 01.03.2025, сплив не пізніше жовтня 2025 року.

Позовну заяву подано до Харківського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 20 серпня 2026 року, тобто зі значним пропуском строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються перерахунку (індексації) пенсії з 01.03.2025.

Суд зазначає, що звернення позивача до відповідача та отримання від нього будь-яких відповідей чи розрахунків, а так само формування власної правової позиції щодо відповідності закону раніше вчиненого волевиявлення органу, не змінюють моменту, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. За своєю суттю це є не момент настання обізнаності з порушенням права, а момент початку реального захисту вже порушеного права.

Протилежний підхід дозволяв би особі відновлювати сплив строку звернення до суду необмежену кількість разів шляхом повторних звернень до того самого органу з тих самих питань, що прямо суперечить призначенню інституту строків в адміністративному судочинстві.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Конституційний Суд України у рішенні № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Так, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не подано, причин пропуску строку у позовній заяві не наведено, доказів існування обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду, до позовної заяви не додано.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо перерахунку (індексації) пенсії з 01.03.2025 із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду з позовом, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись, статтями 121, 122, 123, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом: 1) сплати судового збору та надання суду документа про його сплату у розмірі 1064,96 грн на рахунок - UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101; 2) подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо перерахунку (індексації) пенсії з 01.03.2025 із зазначенням причин пропуску цього строку та наданням доказів на їх підтвердження.

4. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

5. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

6. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

7. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

8. Ухвала постановлена та підписана 21 серпня 2026 року.

Суддя С.В. Смагар