Ухвала суду № 139160640, 21.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

21 серпня 2026 р. Справа № 520/25744/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо не проведення індексації та перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 березня 2024 року.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

З наведеної норми слідує, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні та відповідний перерахунок раніше призначених пенсій проводяться щороку з 1 березня, тобто мають періодичний характер і здійснюються органом Пенсійного фонду України без окремого звернення пенсіонера. Пенсія є щомісячною виплатою, а тому факт її нарахування та виплати у розмірі, який не враховує відповідний коефіцієнт збільшення, стає відомим особі, яка її отримує, вже за наслідками першого місяця, за який виплату здійснено.

Із тексту позовної заяви слідує, що позивач отримує пенсію за віком починаючи з жовтня 2020 року, при призначенні пенсії для її обчислення взято середній заробіток за 2018-2020 роки у розмірі 9 118,81 грн, а індексація шляхом збільшення цього показника на коефіцієнти 1,14 (з 01 березня 2022 року), 1,197 (з 01 березня 2023 року) та 1,0796 (з 01 березня 2024 року) не проводилась.

За таких обставин позивач дізнався або повинен був дізнатися про незастосування коефіцієнта 1,14 не пізніше квітня 2022 року, про незастосування коефіцієнта 1,197 - не пізніше квітня 2023 року, а про незастосування коефіцієнта 1,0796 - не пізніше квітня 2024 року, тобто за наслідками першого місяця, за який пенсію було виплачено без урахування відповідного коефіцієнта. Шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав, порушених непроведенням індексації, сплив, відповідно, не пізніше жовтня 2022 року, жовтня 2023 року та жовтня 2024 року.

Позовну заяву подано до Харківського окружного адміністративного суду 18 серпня 2026 року, тобто зі значним пропуском строку звернення до суду.

Доводи позивача про те, що строк звернення до суду ним не порушено, оскільки рішення про відмову в перерахунку пенсії винесено 06 липня 2026 року, суд відхиляє. Звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії та одержання ним рішення за наслідками розгляду такої заяви не змінюють моменту, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення права, оскільки обов`язок провести щорічний перерахунок за частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV не залежить від звернення пенсіонера, а розмір щомісячно виплачуваної пенсії був позивачу відомий увесь час.

Отримання будь-яких відповідей від суб`єкта владних повноважень як за власними зверненнями особи, так і внаслідок одержання правничої допомоги адвоката, а також формування власної правової позиції щодо відповідності закону раніше вчиненого волевиявлення органу за своєю суттю є не моментом настання обізнаності з порушенням права, а моментом початку реального захисту вже порушеного права.

Протилежний підхід дозволяв би особі відновлювати сплив строку звернення до суду необмежену кількість разів шляхом повторних звернень до того самого органу з тих самих питань, що прямо суперечить призначенню інституту строків в адміністративному судочинстві.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Конституційний Суд України у рішенні № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Так, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не подано, причин пропуску строку у позовній заяві не наведено, доказів існування обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду, до позовної заяви не додано.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду з позовом, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду з позовом та наданням доказів поважності причин його пропуску.

3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

5. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

6. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

7. Ухвала постановлена та підписана 21 серпня 2026 року.

Суддя С.В. Смагар